Єдиний унікальний номер: 375/255/20

Провадження № 2/379/76/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

03 березня 2021 року Таращанський районний суд Київської області

в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом обслуговуючого кооперативу «Караваєві Дачі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.02.2020 звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача, на його користь безпідставно набуту грошову суму в розмірі 232 000, 00 грн, три відсотки річних в розмірі 12 144,80 грн та інфляційні втрати в розмірі 21 915, 08 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17 березня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір доручення, за яким останній зобов`язався, до 15.05.2017, організувати проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічних паспортів на гаражні бокси Кооперативу, в загальній кількості 250 штук, які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8 000 000 000 69:158:0001 та здійснити на їх державну реєстрацію права власності Кооперативу. Для виконання умов договору відповідачу було передано 232 000,00 грн, які належали позивачу.

В зв`язку з тим, що в обумовлений договором строк, свої зобов`язання за договором відповідач не виконав, про причини невиконання не повідомив, в добровільному порядку кошти не повернув, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в жодне підготовче та судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи, був належно повідомлений, про причини неявки до суду - не повідомив. Відзив та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи позицію позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлено, що 17 березня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір доручення, за яким останній зобов`язався організувати проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічних паспортів на гаражні бокси Кооперативу, в загальній кількості 250 штук, які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8 000 000 000 69:158:0001 та здійснити на їх державну реєстрацію права власності Кооперативу.

Зі свого боку, позивач взяв на себе зобов`язання, окрім іншого, відшкодувати відповідачу витрати, пов`язані із виконанням доручення.

В зв`язку з цим, на прохання відповідача останньому були передані наступні грошові суми:

17 березня 2017 року - 40 000,00 (сорок тисяч) гривень (що підтверджується видатковим касовим ордером від 17.03.2017р.);

20 березня 2017 року - 60 000,00 (шістдесят тисяч) гривень (що підтверджується видатковим касовим ордером від 20.03.2017р.);

24 березня 2017 року - 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень (що підтверджується видатковим касовим ордером від 24.03.2017р.);

03 квітня 2017 року - 100 000,00 (сто тисяч) гривень (що підтверджується видатковим касовим ордером № 5 від 03.04.2017р.) (а.с.13-16).

Всього для виконання умов договору відповідачу було передано 232 000,00 грн.

Згідно п. 6.1 Договору, вищевказане доручення мало бути виконане відповідачем в строк до 15 травня 2017 року.

Проте, в обумовлений договором строк свої зобов`язання за договором Відповідач не виконав, про причини невиконання не повідомив, з невідомих причин почав ухилятися від спілкування з представниками Кооперативу.

25 квітня 2018 року позивачем було письмово повідомлено відповідача про відмову від Договору та його розірвання (а.с.17-19).

Так, вищевказаним листом відповідача було повідомлено про необхідність терміново (але не пізніше 08 травня 2018 року) повернути отримані ним за Договором грошові кошти в розмірі 232 000,00 гривень, як безпідставно набуті.

Натомість, вищевказана грошова сума відповідачем позивачу не повернута до даного часу.

В зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати 232 000,00 гривень за період з 09.05.2018 по 04.02.2020, позивачем було нараховано на суму заборгованості, відповідно до ст. 625 ЦК України, три відсотки річних в сумі 12 144,80 грн та інфляційні втрати в розмірі 21 915,08 грн. Даний розрахунок є вірним та не викликає сумніву у суду.

В зв`язку з тим, що в обумовлений договором строк свої зобов`язання за договором відповідач не виконав, задля поновлення своїх прав, порушених протиправними діями відповідачки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто, ухилившись від повернення в зазначений строк, в повному обсязі, суми позики, відповідачка порушила зобов`язання за даним договором.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі, зокрема, відмови довірителя або повіреного від договору.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 1008 ЦК України Договір доручення від 17.03.2017р. слід вважати розірваним з 25 квітня 2018 року, коли відповідача було письмово повідомлено про відмову Кооперативу від Договору та його розірвання.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.