Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/220/21

Провадження № 2/273/114/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. секретаря судових засідань Макарчук І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест - Груп» про розірвання договорів оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Баранівського районного суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест - Груп» про розірвання договорів оренди землі.

Заявлений позов обгрунтовувся тим, що ОСОБА_1 має у власності дві земельні ділянки, які успадкувала від матері ОСОБА_2 . Після оформлення спадщини їй стало відомо, що дані земельні ділянки перебувають в оренді у ТзОВ «Агровест - Груп» на підставі укладених договорів оренди з ОСОБА_2 у 2012 році. Зважаючи, що п 40 Договорів оренди містить посилання на право на їх розірвання у випадку переходу права власності на орендовані земельні ділянки, позивач звернулася 25.05.2020 до ТзОВ «Агровест - Груп» із заявою про розірвання договорів оренди та сплати орендної плати. Не зважаючи на викладене, така заява залишилася без уваги, а тому, позивач вирішила звернутися до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення стороні за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

При цьому, від представника ТОВ "Агровест Груп" надійшов відзив на позовну заяву згідно якого він заперечував щодо заявлених позовних вимог. Вказував на те, що ОСОБА_1 в результаті укладення додаткових угод стала повноцінним орендодавцем та вчасно отримувала орендну плату (а.с. 45-47).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 10.01.2012 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агровест Груп було укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: №1820685800:04:000:0584 та №1820685800:04:000:0103 (а.с. 5-14).

29.10.2019 право власності на вказані земельні ділянки перейшли до ОСОБА_1 у порядку спадкування (а.с. 20-23).

Після цього 25.05.2020 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Агровест Груп» з вимогою про розірвання договорів оренди землі (а.с. 24 - 26).

Не зважаючи на викладене, ТОВ «Агровест Груп» на вказане звернення не відреагував.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є, зокрема: об`єкт оренди; строк дії договору оренди.

За ст.16 Закону України «Про оренду землі» - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ст.18 Закону України «Про оренду землі» та ч.2 ст.125 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації. Стаття 20 Закону України «Про оренду землі» зазначає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено: «1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.»

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено: «1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі смерті фізичної особи - орендаря.

Відповідно до п.40 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Вказаний пункт договору передбачає диспозитивність, тобто розірвання договору або зміна його умов (а.с. 7,12).

Частина четверта статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлює, що «Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.». Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі передбачені у ст. 34. Закону України «Про оренду землі», згідно якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За змістом ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ст.ст. 1296 - 1298 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини та мають право самостійно господарювати на землі (п. «г» ч. 1 ст. 81, п «б» ч. 1 ст. 90 ЗК України).

За приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

З викладеного вбачається, що у ОСОБА_1 право власності на вказані земельні ділянки виникло на загальних підставах після реєстрації такого права, а саме: 29.10.2019 (а.с. 22, 23).

При цьому, 04.12.2019 між новим орендодавцем ОСОБА_1 та ТОВ «Агровест гурп» було укладено додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: №1820685800:04:000:0584, №1820685800:04:000:0103, які були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 52-55)

Згідно пункту 1 вказаних вище додаткових угод сторони за домовленістю та керуючись п 40 Договорів оренди земельних ділянок дійшли згоди про те, що новий орендодавець приймає на себе права та обов`язки Орендодавця у Договорах.

Решта умов Договорів оренди земельних ділянок залишаються незмінними та обов`язковими до виконання Стронами, що відповідає п 4 Додаткових угод (а.с. 52, 54)

Верховний Суд у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 647/1460/17 дійшов висновку щодо можливості розірвання договору оренди землі у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування).

При цьому Верховний Суд фактично вказав на те, що таке припинення можливе у випадку, якщо новий власник спірної земельної ділянки не бажає продовжувати дію договору оренди землі, укладеного з попереднім власником, а умовами договору оренди землі передбачено його розірвання у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи.

Таким чином, суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 набувши право власності на успадковані земельні ділянки скористалася п 40 Договорів оренди землі та надала згоду на внесення змін до вказаних договорів з метою переходу прав та обов`язків попереднього власника, в тому числі і щодо оренди таких земельних ділянок.

Як наслідок, ОСОБА_1 ставши повноцінним орендодавцем земельних ділянок, після внесення змін до договорів оренди землі фактично втратила своє право на їх припинення на підставі п 40 у зв`язку з переходом права власності на підставі спадкування.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Крім того, суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення орендної плати за користування земельними ділянками з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

ОСОБА_1 стверджує, що відповідач не виплачує орендну плату в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 5 130. 44 грн.

На спростування вказаного факту ТОВ «Агровест Груп» надано докази.

Так, згідно видаткових касових ордерів ОСОБА_1 отримала орендну плату за 2020 рік у розмірі 5 031 грн та 5031 грн 25 коп за 2019 рік (а.с.48, 49)

Крім того, згідно заяв досліджених судом, ОСОБА_1 15.10.2020 підтвердила факт своєчасної сплати орендної плати ТОВ «Агровест Груп» (а.с. 50, 51).

Отже, судом не встановлено порушень умов договорів оренди земельних ділянок на які посилається позивач.

Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись вимогами ст 141 ЦПК України судові витрати суд залишає за позивачем.

На підстав викладено та керуючись ст. 12,13, 81,141, 210,217-246, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест - Груп» про розірвання договорів оренди землі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.А. Новицький