ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2021 року м. Дніпро Справа № 904/5697/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Кузнецової І. Л., Подобєда І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021р. (суддя Колісник І.І., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 25.01.2021р.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про стягнення 4 004 150,66 грн
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021р. задоволено клопотання Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Криворіжгаз" про зупинення провадження у справі № 904/5697/20 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19. Зупинено провадження у справі № 904/5697/20 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19.
2.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 19.01.2021р., прийняти постанову, якою відмовти в задоволенні клопотання про зупинення провадження та направити справу до суду першої інстанції, для продовження розгляду.
Підставами для скасування судового рішення позивач зазначає порушення норм процесуального права судом, зокрема, ст. 228 ГПК України. Посилається на відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки правовідносини у справі № 922/3987/19 та у даній справі не є подібними, так як різняться за предметом позову, підставами, правовим регулюванням спірних правовідносин; встановлені у справі № 922/3987/19 обставини не можуть унеможливити розгляд даного позову, а обставини не можуть вплинути на оцінку доказів.
3. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Криворіжгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021р. у справі № 904/5697/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки господарським судом у повному обсязі досліджено обставини зазначеної справи та у сукупності оцінено надані сторонами докази.
Зокрема, в обгрунтування своїх доводів, Товариство посилається на те, що у справі № 922/3987/19 будуть встановлюватись підстави для проведення розрахунку послуг з балансування на підставі одностороннього акта про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформленого оператором газотранспортної системи, що також підлягає дослідженню у справі № 904/5697/20., що прийняті у справі № 922/3987/19 судові рішення мотивовані обставинами та висновками, аналогічними тим, на яких грунтується позиція відповідача у справі №904/5697/20.
Третя особа не скористалася своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надала суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Подобєд І.М..
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про зупинення провадження (п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, ухвалою Центрального господарського суду від 17.02.2021р. відновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021р. у справі № 904/5697/20, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
5. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Криворіжгаз" 4004 150,66 грн., з яких: 3 502 667,61 грн. - основний борг; 358 422,82 грн. - пеня; 77 950,25 грн. - 3% річних; 65 109,98 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем п.п. 2.5, 9.3 договору транспортування природного газу № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020 (далі договір) та п. 19 глави 6 розділу ХIV Кодексу газотранспортної системи України (далі Кодекс ГТС) в частині оплати негативних щодобових небалансів за січень 2020 року.
Зокрема, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання укладеного з відповідачем договору та Кодексу ГТС, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року виявлена наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснено розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме: за січень 2020 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 805,12369 тис.куб.м (8333030 кВт/год). Усього 4 680 589,52 грн. з ПДВ.
За твердженням позивача зазначені негативні щодобові небаланси відповідача виникли внаслідок відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу в зазначений період без подання відповідних обсягів природного газу до газотранспортної системи.
Відповідно до п. 2.8 договору позивач через інформаційну платформу направив відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 за січень 2020 року та виставив рахунок № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020 на загальну суму 4 680 589,52 грн., який відповідачем оплачено частково у сумі 1177 921,91 грн. На залишок боргу у сумі 3 502 667,61 грн позивач нарахував заявлену до стягнення пеню у сумі 358 422,82 грн., 3% річних у сумі 77 950,25 грн., інфляційні втрати у сумі 65 109,98 грн..
У відзиві на позовну заяву, Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.
Відповідач зазначає, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 та довідки №№1, 2, 3 про добові небаланси разом із реєстрами файлів, завантажених до інформаційної платформи, є односторонніми та підписані самим позивачем. Інших первинних документів на підтвердження даних, які зазначені в довідках, немає. За таких обставин відповідач ставить під сумнів достовірність інформації, зазначеної у вказаних довідках.
Доданий позивачем до справи акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 та рахунок на оплату підписано електронним цифровим підписом уповноваженої особи позивача Олійником В.В. на підставі довіреності № 125 від 21.01.2020, у переліку повноважень якого відсутнє право підписувати акти до договору, зокрема акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року та рахунок.
Відповідач зауважує, що умовами договору не передбачено підписання акта щодобових небалансів, рахунка електронним цифровим підписом та його подальше надсилання замовнику - відповідачу засобами електронного зв`язку.
Також відповідач не визнає своєї вини для відповідальності за договором щодо заявленої до стягнення суми з підстав допущеного ним добового небалансу. Відповідач зазначає, що відповідно до статей 22, 613, 623, 1166 ЦК України плата замовника послуг транспортного газу за допущені і неврегульовані небаланси за своєю правовою природою є збитками управненої особи, відповідальність за які може бути покладена на боржника лише за наявності повного складу цивільного правопорушення, допущеного боржником. На думку відповідача добовий небаланс виник внаслідок розбалансування газотранспортної системи самим позивачем. Надані позивачем договори купівлі-продажу природного газу, акти приймання-передачі та платіжні доручення не є належними доказами використання позивачем придбаного у АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природного газу для балансуючих дій газорозподільних мереж відповідача.
У відповіді на відзив, позивач, посилаючись на положення Кодексу ГТС, пояснює правову природу та різницю між послугами балансування та послугами транспортування природного газу, внаслідок чого стверджує про безпідставність висновків відповідача щодо відсутності його вини у допущеному добовому небалансі за січень 2020 року через незабезпечення позивачем балансування природного газу. Інші доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, позивач спростовав, посилаючись на наявні у справі докази та положення договору й Кодексу ГТС.
У запереченнях, відповідач посилається на те, що позивачем не доведена належними доказами наявність підстав для задоволення позовних вимог. Обґрунтування заперечень відповідача аналогічні за змістом його відзиву на позов.
У письмових поясненнях, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а в разі прийняття судом рішення на користь позивача - зменшити розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат до 1 гривні.
Від відповідача також надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині основного боргу у сумі 625 028,74 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Заявлене клопотання відповідач обґрунтовує не врахованими позивачем платежами відповідача: 29.09.2020р. 117 014,74 грн.; 13.10.2020 р. 169 338,00 грн.; 22.10.2020р. 169 338,00 грн.; 23.10.2020 р. 169 338,00 грн..
Від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо суті спору, в яких остання зазначила, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуги транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Розрахунок обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс здійснюється відповідно до вимог глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС.
13.01.2021 відповідач, посилаючись на п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19 за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Харківгаз про стягнення грошових коштів внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати добових небалансів.
В обгрнутування свого клопотання відповідач зазначає, що у справі № 922/3987/19 будуть встановлюватися підстави для проведення розрахунку послуг щодо балансування на підставі одностороннього акта про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформленого оператором газотранспортної системи, що також підлягає дослідженню у справі № 904/5697/20.
Позивач проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечував, посилаючись на те, правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки у справі № 904/5697/20 та у справі № 922/3987/19 відсутні подібні правовідносини.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021р. задоволено клопотання Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Криворіжгаз" про зупинення провадження у справі № 904/5697/20 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19. Зупинено провадження у справі № 904/5697/20 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти постанову, якою відмовти в задоволенні клопотання про зупинення провадження та направити справу до суду першої інстанції, для продовження розгляду. .
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Щодо визначення подібності правовідносин суд першої інстанції доречно звернувся до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 р. у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018р. № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018р. № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018р. № 910/24257/16). Такі ж висновки викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016р. у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 р. по справі № 923/682/16.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020р. у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018р. у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 757/31606/15-ц).
Так, предметом спору у справі, що розглядається є стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Криворіжгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" заборгованості з оплати наданих послуг, у зв`язку з виявленням обсягів негативних добових небалансів природного газу у січні 2020 року, а також нарахованих на суму цієї заборгованості пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Позивач стверджує про порушення відповідачем п.п. 2.5, 9.3 договору та п. 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортних систем України, а також порушено права позивача, як кредитора у спірних правовідносинах.
Вирішуючи заявлене клопотання про зупинення провадження суд першої інстанції вірно врахував наступне.
Предметом позову у справі № 922/3987/19 є вимога позивача про стягнення 222820105,75 грн. заборгованості, 15291992,21 грн. пені, 1312978,90 грн. 3% річних. Підставою позову є виявлена наявність небалансів за результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору відповідачем природного газу, на підставі чого було здійснено розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача. Зобов`язання з оплати рахунків відповідач не виконав, допустивши порушення умов пункту 2.6 договору транспортування природного газу та пункту 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
Рішенням Господарського суду Харківської області рішенням від 12.02.2020р., залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020р., в задоволенні позову у справі № 922/3987/19 відмовлено.
Прийнята Верховним Судом до розгляду касаційна скарга позивача (скаржника) у справі № 922/3987/19 вмотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм права щодо оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу.
У справі № 916/2090/16 розглядався спір за позовом Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до Публічного акціонерного товариства Одеський припортовий завод про стягнення 440990385,32 грн, за зустpічним позовом Публічного акціонерного товариства Одеський припортовий завод до Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз про визнання недійсним договору транспортування природного газу та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Укргаз до Публічного акціонерного товариства Одеський припортовий завод про зобов`язання виконати умови договору транспортування природного газу.
Постановою від 20.03.2019р. у вказаній справі Південно-західний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Одеської області від 22.10.2018р. в частині задоволення первісного позову ПАТ Укртрансгаз скасував, у задоволенні зазначеного позову відмовив, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін, виклавши його резолютивну частину в редакції, за якою у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз відмовив повністю; у задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства Одеський припортовий завод відмовив повністю; у задоволенні позову третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Укргаз відмовив повністю.
Залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду у цій справі, суд касаційної інстанції вказав, що, як встановлено судами, відповідно до п.п. 2.1, 2.4, 2.8 договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначаються відповідно до додатків 1 (розподіл потужності) та додатка 2 (транспортування), однак судами встановлено, а ПАТ Укртансгаз належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-77 ГПК України такі висновки не спростовано, що сторонами такі додатки не підписувались.
При цьому Верховний Суд у цій справі погодився з висновком апеляційного суду стосовно того, що з урахуванням положень ч. 8 ст. 180 ГК України договір є неукладеним, оскільки сторонами не погоджено предмету договору транспортування (потужностей та обсягу транспортування газу), і тому такий договір не створює юридичних наслідків для його сторін.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020р. передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/3987/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення грошових коштів, мотивуючи свої позовні вимоги виявленням наявності небалансів за результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору відповідачем природного газу, на підставі чого було здійснено розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача. Однак зобов`язання з оплати цих рахунків останній не виконав, допустивши порушення умов п. 2.6 Договору транспортування природного газу № 1512000744 від 17.12.2015р. (далі - Договір) та п. 19 гл. 6 р. ХІV Кодексу газотранспортних систем (далі - Кодекс ГТС).
Згідно ухвали від 13.10.2020р. у справі № 922/3987/19, підставою прийняття об`єднаною палатою Верховного Суду до провадження справи № 922/3987/19 стало те, що суд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 916/2090/16, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ про банкрутство).
Беручи до уваги те, що у даній справі однаковий зі справою № 922/3987/19 зміст та предмет правовідносин, обумовлених стягненням заборгованості за щодобові негативні небаланси природного газу, суд приходить до висновку про подібність правовідносин у цих справах.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, зважаючи на те, що у справі № 922/3987/19 будуть встановлюватись підстави для проведення розрахунку послуг з балансування на підставі одностороннього акта про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформленого оператором газотранспортної системи, що також підлягає дослідженню у даній справі №904/5697/20, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №904/5697/20 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19.
Відтак, правовідносини у даній справі та у справі №922/3987/19 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними. Висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3987/19 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.
Аргументи апеляційної скарги про те, що правовідносини у справі №922/3987/19 та у даній справі не є подібними, оскільки різняться за предметом позову, підставами та правовим регулюванням спірних правовідносин, встановлені у справі № 922/3987/19 обставини не можуть унеможливити розгляд даного позову, а обставини не можуть вплинути на оцінку доказів суд відхиляє, як необґрунтовані та такі, що спростовуються вищенаведеним.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд апеляційної інстанції також звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в п. 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи Скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
10. Судові витрати.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021р. у справі № 904/5697/20 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддяІ.М.Кощеєв
СуддяІ.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Подобєд
