ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/2130/21 Справа № 216/7589/19 Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
сторони справи :
позивач Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2020 року, ухваленого суддею Бутенко М.В. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),-
ВСТАНОВИВ:
У грудні2019року позивач Комунальнепідприємство тепловихмереж «Криворіжтепломережа»звернувся всуд зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.
Просяв суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за теплову енергію у розмірі 48 865,58 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2020 року позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» суму боргу по оплаті за централізоване опалення в розмірі 48 865,58 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень 58 копійок) та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).
Відповідач ОСОБА_1 , будучи незгодною з ухваленим судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного рішення суду, яке ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених до неї позовних вимог в повному обсязі.
При цьому, скаржник зазначає, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, оскільки матеріали справи не містять доказів її належного повідомлення.
Окрім того, вказує на те, що їй не було відомо про нарахування боргу за опалення, доданий позивачем розрахунок боргу є неналежним доказом, оскільки не має ознак юридичного документу, складений поза межами позовної давності, без урахування щомісячних показників, містить незрозумілі перерахунки з невідомими алгоритмами числових даних, між нею та позивачем відсутній договір про надання відповідних послуг.
Також. відповідач наголошує на тому, що судом першої інстанції не було застосовано до спірних правовідносин строк позовної давності. Вказує, що позивач, звертаючись до суду з позовом 11 грудня 2019 року просив стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання, яка виникла за період з 03.09.2012 року по 06.06.2019 року, тобто після спливу позовної давності, яка становить три роки. Зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм права та судової практики при задоволенні позовних вимог не застосував до спірних правовідносин строк позовної давності, що є однією з підстав для відмови у задоволені позову.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, позивач КПТМ «Криворіжтепломережа», просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, як законне і належним чином обґрунтоване, без змін.
Позивач зазначає, що строк позовної давності ним не пропущено, оскільки після отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо 11.11.2019 року, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а в суд позов було подано 19.12.2019 року.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст.367ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_2 . Тому як вищезазначений будинок є багатоповерховим, опалення до приміщення відповідача здійснюється від транзитних трубопроводів житлових будинків і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію в належному їй приміщенні.
Постачання теплоносія на протязі всього періоду, проводилось, не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду».
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності.
Згідно постанови КМУ №955 від 10.07.06р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води» встановлено, що тарифи формуються для трьох категорій споживачів населення, бюджетні установи та інші споживачі. Для категорії «інші споживачі» застосовується до юридичних осіб (окрім бюджетних установ), фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб, що не є суб`єктами підприємницької діяльності за нежитловими приміщеннями. Оскільки власник приміщення не має можливості бути віднесеним до категорії споживачів № 1 чи № 2, він автоматично відноситься до 3-ї категорії «інші споживачі».
За період з 03.09.2012 р. по 06.06.2019 р. КПТМ «Криворіжтепломережа» поставило, а ОСОБА_1 прийняла теплову енергію на суму 48 865,58 грн., проте не сплачувала вартість отриманої теплової енергії за тарифами передбачених для категорії «інші споживачі».
Вартість відпущеної теплової енергії нарахована:
за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. тариф за 1 Гкал 954,05 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРРКП України № 119 від 30.09.11р. для групи «інші споживачі»);
за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. тариф за 1 Гкал 892,16грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРКП № 383 від 31.12.2013р. для потреб інших споживачів );
за період з 01.06.2014р. по 30.11.2014р. тариф за 1 Гкал 1294,70 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРКП №683 від 13.06.2014р. для потреб інших споживачів);
за період з 01.12.2014р. по 28.02.2015 р. тариф за 1 Гкал 1555,38 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 489 від 28.11.14р. для потреб інших споживачів);
за період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. тариф за 1 Гкал 2235,73 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 410 від 27.02.15 р. для потреб інших споживачів);
за період з 01.04.2015р. по 30.04.2015р. тариф за 1 Гкал 1924,87 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 1088 від 31.03.15 р. для потреб інших споживачів);
за період з 01.05.2015р. по 31.10.2015р. тариф за 1 Гкал 1839,26 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 1438 від 30.04.15 р. для потреб інших споживачів);
за період з 01.11.2015р. по 31.01.2016р. тариф за 1 Гкал 1771,62 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 2690 від 29.10.15 р. для потреб інших споживачів);
за період з 01.02.2016р. по 05.05.2016 тариф за 1 Гкал 1703,53 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 54 від 28.01.16 р. для потреб інших споживачів);
за період з 01.10.2016р. по 29.12.2016 тариф за 1 Гкал 1465,97 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 1757 від 29.09.16 р. для потреб інших споживачів);
за період з 30.12.2016р. по 23.02.2017р. тариф за 1 Гкал 1761,66 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 2126 від 02.12.16 р. для потреб інших споживачів);
за період з 24.02.2017р. по 04.01.2018р. тариф за 1 Гкал 1917,64 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 151 від 01.02.17 р. для потреб інших споживачів);
за період з 05.01.2018р. по 27.10.2018р. тариф за 1 Гкал 2018,00 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 1529 від 28.12.17 р. для потреб інших споживачів);
за період з 28.10.2018р. по 31.12.2018р. тариф за 1 Гкал 2040,05 грн. (з ПДВ) ( згідно постанови НКРЕКП № 239 від 27.02.18 р. для потреб інших споживачів);
за період з 01.01.2019р. по теперішній час тариф за 1 Гкал 1715,15 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 1715 від 10.12.18 р. для потреб інших споживачів).
Ухвалюючи рішенняпро повнезадоволення позовнихвимог,суд першоїінстанції напідставі дослідженихдоказів виходивз того,що позовнівимоги обґрунтованіта підлягаютьзадоволенню,оскільки міжсторонами є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, а відповідач неналежно виконувала зобов`язання зі сплати наданих позивачем комунальних послуг у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, суд виходив з того, що відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані йому послуги.
Колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції, однак частково погоджується і з доводами відповідача щодо наявності підстав для скасування судового рішення через її неналежне повідомлення про дату, час і місце судового засідання та застосування наслідків пропуску строків позовної давності.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення нормпроцесуального праває обов`язковоюпідставою дляскасування судовогорішення судупершої інстанціїта ухваленнянового судовогорішення,якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Перевіряючи доводивідповідача щодоїї неналежногоповідомлення про дату, час і місце засідання суду, колегія суддів встановила, що вони не спростовуються наявними в справі матеріалами.
Так з копія супровідного листа на а.с.62 вбачається, що 19 червня 2020 року суд першої інстанції за вих.№11415 надсилав рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) копію ухвали про прийняття справи до розгляду та викриття провадження з повідомлення про призначення судового засідання на 12.10.2020 року на 11.15 год. При цьому матеріали справи містять конверт, який був повернутий поштовим відділенням 22.07.2020 року та отриманий судом 11.08.2020 року з відміткою - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.63-64).
Відповідно до частини восьмої статті 128ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У рішенні суд зазначив, що відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлялася належним чином, про що свідчить лист-повідомлення суду від 19.06.2020 за вих. №11415, але відповідно до ч.4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подала суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подала до суду відзив на позовну заяву (а.с.66).
Проте суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду іншою стороною, що узгоджується із правовою позицією висловленою у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17-ц та від 20 червня 2018 року у справі №127/2871/16-ц.
Отже, приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи, тому колегія суддів у цій частині погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача щодо допущення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення.
Згідно ст.67,162ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за послуги нараховується щомісячно.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, серед обов`язків споживача оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а одним із обов`язків виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.
Згідно п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ від 24.01.20006 року № 45, власник, наймач (орендатор) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 21липня 2005року №630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Позивач звернувся до суду з позовом 11.12.2019 року та заявив вимогу до відповідача про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги за період з 03.09.2012 по 06.06.2019, що підтверджено розрахунком нарахувань за теплову енергію (а.с.6-7).
Відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на статтю ст.257 ЦК України не погоджується, зокрема з періодом нарахування заборгованості майже за сім років.
Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). Для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач частина перша статті 48 ЦПК України тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.
Суд застосовуєпозовну давністьлише тоді,коли єпідстави длязадоволення позовноївимоги.Тобто,перш ніжзастосувати позовнудавність,суд маєз`ясуватита зазначитиу судовомурішенні,чи порушенеправо абоохоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Перебіг позовноїдавності перериваєтьсявчиненням особоюдії,що свідчитьпро визнаннянею свогоборгу абоіншого обов`язку.Позовна давністьпереривається уразі пред`явленняособою позовудо одногоіз кількохборжників,а такожякщо предметомпозову єлише частинавимоги,право наяку маєпозивач (частиниперша тадруга статті264ЦК України).Після перериванняперебіг позовноїдавності починаєтьсязаново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Отже,переривання перебігупозовної давностіпередбачає,що внаслідоквчинення певнихдій (абопідтвердження визнанняборжником боргучи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнанняборжником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.
Колегія суддів вважає, що позов слід задовольнити частково, тобто в межах строків позовної давності.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, у редакції, що була чинною впродовж періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість).
Суд першої інстанцій встановив, що з вересня 2012 року відповідач жодного разу не оплачувала за надані позивачем послуги. Суд дослідив, зокрема, розрахунок нарахувань за теплову енергію, згідно з яким позивач її нараховував за кожен календарний місяць надання послуг в опалювальний період, починаючи з вересня 2012 року.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця (в опалювальний період), то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
З огляду на те, що у позивача з відповідачем є фактичні договірні відносини, тобто не визначений інший, ніж встановлений у пункті 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення термін внесення платежів, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем.
Так, загальна позовна давність не спливла до тих щомісячних платежів, від моменту прострочення яких до дня звернення до суду з позовом не минуло 3 роки.
Позивач звернувсяз позовом11.12.2019року тому позивач має право на стягнення заборгованості за період з січня 2017 року (оскільки платіж за грудень 2016 року відповідач мала сплатити у січні 2017 року) по 06.06.2019, як заявлено у позові і нараховано у розрахунку.
Сума заборгованості за надані у період з січня 2017 року 06.06.2019 року включно послуги становить 18 894,18 грн. (остання колонка розрахунку:2307,77 грн. + 1497,41 грн. + 345,17 грн. +1016,35 грн. +76,71 грн. +1438,23 грн. +1438,23 грн. +268,47 грн. +1937,28 грн. +1977,64 грн. +2118,90 грн. +60,54 грн. +550,81 грн. +1550,44 грн. +1200,60 грн. + 1183,45 грн. +840,42 грн. + 85,76 грн.) (а.с.7).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
За подання позовної заяви позивач заплатив 1921 грн. судового збору (а. с.1).
Вирішуючи питання судових витрат суд першої інстанції виходив із повного задоволення позовних вимог, тому стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1921 грн.
Оскільки колегія суддів частково задовольнила апеляційну скаргу відповідача, зменшивши суму боргу, який слід стягнути з відповідача на користь позивача, то слід провести новий розподіл судових витрат, понесених сторонами у зв`язку із розглядом справи у судах першої і апеляційної інстанцій .
Ухвалою Дніпровськогоапеляційного судувід 28.12.2020року привідкритті апеляційногопровадження посправі було частково задоволеноклопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору та сплата судового збору відстрочена до ухвалення судового рішення у справі.
Позивач заявив до стягнення 48 865,58 грн., колегія суддів частково задовольнила позовні вимоги (в межах строку позовної давності) на суму 18 894,18 грн., що складає 38,7% від заявленої позивачем вимоги.
З огляду на наведене позивач має право на стягнення з відповідача 743,43 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції (1921 грн. х 38,7% : 100% = 743,43 грн.).
В свою чергу, відповідач має сплатити на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1115,14 грн. (743,43 грн. х 1,5 % = 1115,14 грн.)
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 (власник нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50099, місто Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд.9, НОМЕР_2 АТ «Ощадбанк» ЄДРПОУ 03342184) суму боргу по оплаті за централізоване опалення в розмірі 18 894,18 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто чотири гривні вісімнадцять копійок) та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 743,43 грн. (сімсот сорок три гривні сорок три копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 (власник нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1115,14 грн. (одна тисяча сто п`ятнадцять гривень чотирнадцять копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 16 березня 2021 року.
Головуючий:
Судді:
