Справа № 369/7782/19

Провадження № 2-о/369/103/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16.03.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі

головуючої судді: Дубас Т.В.,

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Києво-Святошинський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про видачу обмежувального припису, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року до суду звернулась ОСОБА_1 із вказаною заявою, в якій просила суд видати обмежувальний припис терміном на шість місяців, яким визначити заходи обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме:

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в мiсцi проживання (перебування) АДРЕСА_1 , з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на 300 метрiв до мiсця проживання, роботи, дитячого садочку, iнших мiсць частого вiдвiдування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто i через третіх осіб розшукувати постраждалу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через iншi засоби зв`язку особисто i через третіх осiб.

В обґрунтування своїх вимог заявник повідомила, що вона є постраждалою від домашнього насильства, яке було вчинене її колишнім співмешканцем та батьком її доньки ОСОБА_2 , зазначала, що вона та її малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , однак, проживають за адресою : АДРЕСА_1 . Вона та ОСОБА_2 нiколи в шлюбi не перебували, деякий час проживали разом, пiзнiше ОСОБА_2 iнколи приїжджав до неї та дочки, залишався в квартирі на декiлька днiв. Зазначала, що ОСОБА_2 здiйснює тиск на неї, погрожує створити умови, за яких вона не зможе бачитися з дитиною, шантажує. Внаслідок такої поведінки ОСОБА_2 мiж ними вiдбувалися сварки, пiд час яких вiн лаявся, замахувався кулаками, штовхав та бив її в присутностi малолітньої дочки, псував меблі у квартирi. ОСОБА_2 позбавив її можливостi проживати у своїй квартирi та відібрав автомобіль.

Ухвалою судді від 18.06.2019 було відкрито провадження у справі.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.06.2019, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18.09.2019, було у задоволені заяви відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.01.2021 рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.06.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 18.09.2019 було скасовано, передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Судові рішення були скасовані, так як суди, пославшись на те, що ОСОБА_1 не надала беззаперечних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно неї та доньки у розумінні Закону, а також ризиків настання насильства у майбутньому, не врахували, що: домашнє насильство може проявлятися у тому числі й форміекономічного, психологічного або фізичного насильства, не надали будь-якої оцінки ризикам відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; не надали оцінки наявним у матеріалах справи доказам; не врахували, що електронні докази є одним із доказів згідно глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України. Апеляційний суд не звернув уваги не те, що частина доказів, наданих суду апеляційної інстанції, була отримана після ухвалення рішення судом першої інстанції. За таких обставин суди зробили передчасний висновок про відмову в задоволенні заяви про видачу обмежувального припису.

Ухвалою судді від 28.01.2021 було прийнято заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.02.2021 було заяву ОСОБА_1 , заiнтересованi особи ОСОБА_2 , Києво-Святошинський районний центр соцiальних служб для ciм`ї, дiтей та молодi, про видачу обмежувального припису в частинi вимог про зобов`язання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , усунути перешкоди у користуваннi квартирою АДРЕСА_1 та автомобiлем Audi А4 (реєстрацiйний номер НОМЕР_1 ), що належить на правi власностi ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати їй ключi - залишено без розгляду. В подальшому, в судовому засідання оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 12.02.2021.

Заявник у судове засідання 12.02.2021 не з`явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заяву підтримала, просила її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання 12.02.2021 не з`явився. Подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заяви заперечував, просив її залишити без задоволення.

Заінтересована особа Києво-Святошинський районний центр соцiальних служб для ciм'ї, дiтей та молодi в судове засідання свого представника не направила. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст. 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у шлюбі, проте у них є спільна малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається зі свідоцтва про народження.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. за реєстровим № 490, а також витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявник є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згiдно з довiдки вiддiлу реєстрації місця проживання та ведення реєстру територiальної громади виконавчого комітету Софiївсько-Борщагiвської сiльської ради Києво-Святошинського району Київської областi за № 2080 вiд 12.08.2018 мiсцем реєстрацїї ОСОБА_1 та малолiтньої ОСОБА_3 є АДРЕСА_2 .

Києво-Святошинським ВП ГУ НП у Київськiй областi було складено протокол про адмiнiстративне правопорушення cepiї ГР № 375791 вiд 01.12.2018 про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статтi 173-2 КУпАП, в якому зафіксовано, 01.12.2018 ОСОБА_2 в присутностi малолiтньої доньки, перебуваючи в нервовому станi, чинив сварку з ОСОБА_1 , висловлювався вiдносно неї нецензурною лайкою, лупцював та погрожував їй.

Вiдповiдно до направлення ciм`ї до iншого суб`єкта для надання соцiальних послуг № 1 вiд 13.12.2018, виданого Києво-Святошинським районним центром соцiальної служби для сiм`ї, дiтей та молодi, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась з проханням допомогти протистояти їй фiзичному та психологiчному домашньому насильству з боку колишнього цивiльного чоловiка.

Згідно з висновком спецiалiста комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 67 вiд 07.06.2019, в якому зазначено, що при судово-медичному оглядi 07.06.2019 у неї були виявленi тiлеснi ушкодження: садно передньої поверхнi груди, синець правої кистi, синець лiвого колiнного суглобу. Виявленi тiлеснi ушкодження утворились вiд дiї тупих предметiв, за давнiстю можуть вiдповiдати вказаному потерпiлим термiну, та вiдносяться до легких тiлесних ушкоджень. У дослiдницькiй частинi вказаного висновку спецiалiста вказано, що, зi слiв обстежуваної: «07 червня 2019 року приблизно 02-00 год ОСОБА_2 схопив за волосся, забрав телефон, тягав за волосся, бив останню долонями по головi, хапав за руки, за одяг. 05 червня 2019 року близько 23:00 год ОСОБА_2 зiштовхнув її з лiжка, та перекинув на стiл зi скляною столешницею, стiл влучив в лiве колiно».

Згідно з висновком експерта № 89/Д, складеного завідувачем Києво-Святошинського відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» 06.05.2020, виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження могли утворитись за механізмом, вказаним нею під час проведення слідчого експерименту: садно передньої поверхні груди від удару рукою, синець правої кисті - від стискання пальцями, синець лівого колінного суглобу - від удару об стіл. В обставинах справи вказано, що з постанови слідчого поліції відомо, що 20.06.2019 до ЧЧ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , 1982 р.н., про те, що 06.06.2019 близько 23:50 в АДРЕСА_1 , цивільний чоловік ОСОБА_2 завдав тілесні ушкодження. Дані судово-медичного обстеження викладені у висновку експертного дослідження № 67 від 07.06.2019 на ім`я ОСОБА_1 .

10.06.2019 ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського ВП ГУ НП у Київськiй областi iз заявою про вчинення кримiнального правопорушення. За вказаним зверненням вiдкрито кримiнальне провадження , вiдомостi про якi внесено до ЄРДР за частиною першою статтi 125 КК України.

10.06.2019 ОСОБА_1 знову звернулась до Києво-Святошинського районного центру соціальних служб для ciм`ї, дiтей та молодi за допомогою, про що свідчить її заява від 10.06.2019, працівниками соціальної служби було надано їй соціально-психологічні послуги, що підтверджено листом № 529 від 05.07.2019 та направленням сім`ї/особи до іншого суб`єкта для надання соціальних послуг № 469 від 10.06.2019.

Про ситуацiю в родинi, повiдомлено службу у справах сiм`ї та дiтей Києво-Святошинської РДА (лист вiд 10.06.2019 № 470) та Києво-Святошинський ВП ГУ НП у Киiвськiй областi (лист вiд 10.06.2019 № 471).

Вiдповiдно до листа Києво-Святошинської РДА від 27.06.2019 працівниками соцiальної служби було проведено зустрiч з ОСОБА_2 , попереджено його про адмінiстративну вiдповiдальнiсть, надiслано лист до Києво-Святошинського ВП ГУ НП у Київськiй областi про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та взяття його на профілактичний огляд.

Із заяви ОСОБА_7 від 15.07.2019 вбачається, що ОСОБА_2 постійно телефонує ОСОБА_6 , надсилає відео та смс з погрозами, що в ніч з 06 на 07 червня 2019 року їй зателефонувала донька ОСОБА_6 і повідомила, що ОСОБА_2 її побив на очах у їх доньки, вчинив гучний скандал, побив її телефон, наступного дня вони їздили до лікарні засвідчити отримані травми та синці. Анатолічні обставини повідомила у своїй заяві від 15.07.2019 ОСОБА_8 .

Із заяви ОСОБА_9 від 15.07.2019 вбачається, що під час кожної їх з ОСОБА_6 зустрічі ОСОБА_2 постійно телефонує та надсилає смс з погрозами ОСОБА_6 , а також телефонує та надсилає смс з погрозами ОСОБА_9 та всім друзям ОСОБА_6 .

З наданих суду роздруківок смс-повідомлень вбачається, що ОСОБА_2 чинить постійно на ОСОБА_6 психологічний тиск, погрозує їй.

У даній справі встановлено, що між заявником та ОСОБА_2 існують неприязні відносини, часто виникають конфліктні ситуації та агресивне поводження ОСОБА_2 по відношенню до заявника, поєднане з насиллям психологічного та фізичного характеру.

З огляду на встановлені обставини у справі суд вважає за необхідне проаналізувати наступне законодавство та правові висновки Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Irelandv. theUK», наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ висловленої у рішеннях «Kudla v Poland» [GC], n. 92237, «Козинець проти України», n. 52, «Лабіта проти Італії», n. 120, «Чембер проти Росії», n. 49244, поводження є «нелюдським», якщо, крім іншого, воно було умисним, застосовувалось впродовж кількох годин поспіль і призводило або до справжніх тілесних ушкоджень, або до гострих фізичних чи душевних страждань.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Вiдповiдно до пунктiв 3, 6, 7, 8 частини першої статті 1 Закону України «Про запобiгання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - дiяння (дiї або бездiяльнiсть) фiзичного, сексуального, психологiчного або економiчного насильства, що вчиняються в ciм`ї чи в межах мiсця проживання або мiж родичами, або мiж колишнiм чи теперiшнiм подружжям, або мiж iншими особами, якi спiльно проживають (проживали) однiєю сiм`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних вiдносинах чи у шлюбi мiж собою, незалежно вiд того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому мiсцi, що й постраждала особа , а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Особа, яка постраждала вiд домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якiй формi. Кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якiй формi. Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захiд тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

У частині другій статті 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Згідно частини третьої статті 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що, враховуючи положення Закону№ 2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вище зазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

З огляду на ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Вказаний закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

При цьому, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Частиною 4 статті 350-6 ЦПК України передбачено, що рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про видачу або продовження обмежувального припису.

З урахуванням встановлених судом обставин у справі та проаналізованих правових норм та практики ЄСПЛ та Верховного Суду суд приходить до наступних висновків.

Зважаючи на вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Беручи до уваги наведені обставини, встановлено факти регулярного вчинення з боку ОСОБА_2 по відношенню до заявника фізичного та психологічного насилля та вбачається високий рівень вірогідності його продовження чи повторного вчинення, в тому числі й з тяжким наслідками, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому суд вважає, що для забезпечення дієвого та ефективного захисту прав заявника до ОСОБА_2 необхідно застосувати обмежувальний припис.

Суд враховує, що вжиті заявником розумні та законні заходи для її захисту та покарання винного, в тому числі в рамках адміністративних справ та кримінального провадження, не дали наразі очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявника.

Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 на строк 6 місяців та:

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в мiсцi проживання (перебування) АДРЕСА_1 , з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на 300 метрiв до мiсця проживання, роботи, дитячого садочку, iнших мiсць частого вiдвiдування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто i через третіх осіб розшукувати постраждалу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через iншi засоби зв`язку особисто i через третіх осiб.

При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

З урахуванням викладеного й керуючись правовими висновками, викладеними у постанові ВС від 05.09.2019 у справі №756/3859/19, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 5, 13, 14, 76-81, 89, 259, 263-268, 350-1-350-6, 350-8, 351, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Києво-Святошинський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис терміном на шість місяців, яким визначити заходи обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме:

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в мiсцi проживання (перебування) АДРЕСА_1 , з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на 300 метрiв до мiсця проживання, роботи, дитячого садочку, iнших мiсць частого вiдвiдування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто i через третіх осіб розшукувати постраждалу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через iншi засоби зв`язку особисто i через третіх осiб.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Про видачу даного обмежувального припису повідомити Бучанське районне управління ГУНП в Київській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на профілактичний облік, а також Бучанську районну державну адміністрацію Київської області та виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа: Києво-Святошинський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, код ЄДРПОУ 24885061, адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Квітнева, 15.

Суддя Т.В.Дубас