Справа № 357/8228/19

2/357/253/21

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства «ПРОЛІСОК», Фермерського господарства «ДАРИ ЛАНІВ», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТА - 2010», про визнання недійсним договорів оренди землі та договору міни земельних ділянок, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

26.07.2019 року Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори» звернулось до суду з даним позовом обґрунтовуючи тим, що 23.01.2014 року між ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори», було укладено договір оренди землі №б/н, за яким ОСОБА_4 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 3,1287 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038, розташовану в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 25.01.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835650, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 за ПОСП «Сидори». 18.10.2017 року на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-2962 від 18.10.2017 року, виданого Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці ОСОБА_4 , зареєстрували за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038. 27.10.2017 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ПОСП «Сидори» було укладено додаткову угоду до договору оренди, якою замінили сторону орендодавця з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Протягом усього часу дії договору оренди, Підприємство користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 у своїй господарській діяльності і належним чином сплачувало орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняють дії, спрямовані на позбавлення ПОСП «Сидори» права користування землею за Договором оренди. За скаргою, поданою ними та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом №728/5 від 15.03.2018 року Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 за ПОСП «Сидори». Не зважаючи на те, що Договір оренди є дійсними і ніким не оскаржений, 05.03.2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали з іншим орендарем - ТОВ «Еліта-2010» договір оренди №14, за яким передали останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038, після чого державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. 15.03.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку 3220486000:04:002:0038 за ТОВ «Еліта-2010» з індексним номером 40138197. У зв`язку з порушенням прав ПОСП «Сидори», як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038, та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ внаслідок укладення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору оренди землі з іншим орендарем, ПОСП «Сидори» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 за ТОВ «Еліта-2010» (справа № 357/8865/18). Після звернення до суду відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ТОВ «Еліта-2010» з метою ускладнення виконання судового рішення у справі № 357/8865/18 та відновлення ПОСП «Сидори» державної реєстрації свого права оренди на його підставі, уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05.03.2018 року, після чого відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038. 27.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. було посвідчено договір поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за реєстровим № 3122. При цьому, відповідачі не вчинили жодних дій щодо отримання від ПОСП «Сидори», як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038, згоди на проведення її поділу, не повідомили ПОСП «Сидори» про свій намір здійснити поділ і не погодили технічну документацію із землеустрою щодо поділу із ПОСП «Сидори». На підставі зазначеного договору, 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; - державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га, які утворились внаслідок поділу. 11.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані, внаслідок поділу, спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 , а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га з індексним номером 44543374 від 11.12.2018 року, за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га з індексним номером 44542807 від 11.12.2018 року та за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га з індексним номером 44543103 від 11.12.2018 року. Не зважаючи на те, що право оренди ПОСП «Сидори» за Договором оренди залишилось дійсним і продовжує діяти щодо спірних земельних ділянок, 10.12.2018 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договори оренди щодо них: ОСОБА_1 з ФГ «Дари Ланів» договір оренди №14С щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0046 , ОСОБА_2 з ФГ «Дари Ланів» договір оренди №15С щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 та ОСОБА_3 з ФГ «Пролісок» договір оренди №16С щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0047. 14.12.2018 року той же Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ «Дари Ланів» на земельну ділянку за кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 з індексним номером: 44616897 від 14.12.2018 року, права оренди за ФГ «Дари Ланів» на земельну ділянку за кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 з індексним номером: 44617420 від 14.12.2018 року та права оренди за ФГ «Пролісок» на земельну ділянку за кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 з індексним номером: 44617684 від 14.12.2018 року. Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 було здійснено без погодження з ПОСП «Сидори», як її законного орендаря, та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у Підприємства дійсного права оренди на неї і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в ДРРПНМ. Відтак, за наявності дійсного Договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на поділені земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220486000:04:002:0046, 3220486000:04:002:0048 та 3220486000:04:002:0047, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали права передавати їх в оренду ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів» і при укладанні оспорюваних договорів порушили права ПОСП «Сидори». Відповідно, у Державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів». Таким чином, має місце грубе порушення прав та інтересів Підприємства, як єдиного законного орендаря земельних ділянок з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0046, 3220486000:04:002:0048 та 3220486000:04:002:0047.

В зв`язку з вище викладеним та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.03.2020 року, позивач просив: 1) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №14С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «ДАРИ ЛАНІВ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га;2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №15С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «ДАРИ ЛАНІВ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га; 3) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №16С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «ПРОЛІСОК», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га; 4) скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, індексний номер: 44616897 від 14.12.2018 13:10:09 та припинити право оренди ФГ «ДАРИ ЛАНІВ» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, що виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки № 14С від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «ДАРИ ЛАНІВ»;5) скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га, індексний номер: 44617420 від 14.12.2018 13:22:52 та припинити право оренди ФГ «ДАРИ ЛАНІВ» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га, що виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки № 15С від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ «ДАРИ ЛАНІВ»;6) скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га, індексний номер 44617684 від 14.12.2018 13:29:22, та припинити право оренди ФГ «ПРОЛІСОК» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га, що виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки № 16С від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ «ПРОЛІСОК»;7) витребувати із незаконного володіння та користування ФГ «ДАРИ ЛАНІВ» на користь ПОСП «Сидори» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 8) витребувати з незаконного володіння та користування ФГ «ДАРИ ЛАНІВ» на користь ПОСП «Сидори» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 9) витребувати з незаконного володіння та користування ФГ «ПРОЛІСОК» на користь ПОСП «Сидори» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 10) внести зміни до Договору оренди землі №б/н від 23.01.2014 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ПОСП «Сидори», шляхом викладення у новій редакції та стягнути солідарно з відповідачів на свою користь понесені ним судові витрати.

18.09.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, після усунення позивачем недоліків позову, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

29.10.2019 року представник позивача, адвокат Караваєв І.І., подав до суду заяву про залучення у справі співвідповідача та визнання недійсним договору міни земельної ділянки із застосуванням наслідків його недійсності в порядку ч. 3 ст. 264 ЦПК України, мотивуючи тим, що після подання позову ПОСП «Сидори» стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, була відчужена ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕЛІТА-2010» за договором міни земельних ділянок, посвідченим 26.07.2019 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. за реєстровим номером 2212 та в той же день приватним нотаріусом було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ«ЕЛІТА-2010» на вказану земельну ділянку, індексний номер: 47975585 від 26.07.2019 17:42:28. 16.08.2019 року держаним реєстратором прав на нерухоме майно Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О. було прийнято рішення про зміну іншого речового права - права оренди за індексним номером: 48275469 від 16.08.20919 14:10:13 про заміну орендодавця за оспорюваним договором. Позивач вважає, що Договір міни є таким, що порушує норми чинного законодавства, вчинений з метою унеможливлення виконання рішення суду у даній справі та повинен бути визнаний недійсним у межах даної справи з одночасним застосуванням наслідків його недійсності. Тому, просив залучити до участі у справі, як співвідповідача - ТОВ «ЕЛІТА-2010» та визнати недійсним Договір міни земельних ділянок, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010», посвідчений 26.07.2019 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. за реєстровим номером 2212 та застосувати наслідки недійсності Договору міни земельних ділянок, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010», посвідчений 26.07.2019 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. за реєстровим номером 2212, шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, індексний номер: 47975585 від 26.07.2019 17:42:28, та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О. про зміну іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, індексний номер: 48275469 від 16.08.2019 14:10:13.

01.07.2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від ФГ «Пролісок», відповідно до яких відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. За твердженнями, позивача, ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки (кадастровий номер: 3220486000:04:002:0038) 23.01.2014 року уклала з ПОСП «Сидори» договір оренди землі № б/н, за яким передав в оренду земельну ділянку строком на 10 років. Однак, вона особисто зазначений договір оренди не підписувала, оскільки у 2014 році хворіла, та уповноважити на його підписання могли лише ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та й вони зазначений договір не підписували і будь-яку особу від свого імені вчиняти відповідні дії не уповноважували. В лютому 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до державного реєстратора щодо надання їм витягу з державного реєстру речових прав, даний витяг був необхідний для укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до отриманої 27.02.2018 року інформаційної довідки було встановлено, що 18.10.2017 року державним нотаріусом було прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 37633000, за яким було зареєстровано право оренди за відповідачем. В зв`язку з цим спадкоємці, 28.02.2018 року звернулися з письмовою заявою до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при міністерстві юстиції України щодо скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі. Наказом міністерства юстиції України № 728/5 від 15.03.2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була задоволена та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 37633000від 18.10.2017року, прийняті державним нотаріусом,даний наказ у встановленому законом порядку не скасований та є чинним, відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той ж день 15.03.2018 року. 27.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038. 07.12.2018 року Державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га.10.12.2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ФГ «Пролісок» укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га та між ОСОБА_3 та ФГ «Дари Ланів» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га. На підставі укладених договорів про оренду землі, 14.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною М.О. зареєстровано право оренди даних земельних ділянок за ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів». Відповідно до п. 37 прикінцевих положень договору оренди, який на думку позивача був укладений 23.01.2014 року між ОСОБА_4 та ПОСП «Сидори», цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Речове право на спірну земельну ділянку за позивачем згідно договору оренди землі від 23.01.2014 року, державним реєстратором Бурімською Н.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав 25.01.2015 року за номером 18835650. У відповідності до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій. Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права. Оскільки, державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15.03.2018 року, можливо прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент початку перебігу строку дії укладеного 10.12.2018 року договорів оренди землі, відлік якого обраховується з 14.12.2018 року - з часу здійснення державної реєстрації речового права за ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів», права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказані об`єкти нерухомого майна у нього вже були відсутні. Тобто, укладення оскаржених договорів оренди не стало перешкодою для позивача у реалізації права користування тією самою земельною ділянкою, що виключає наявність підстав для визнання договорів оренди землі недійсними.Тобто, відповідач ОСОБА_5 своїми діями права позивача не порушував.Щодо позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 23.01.2014 року, то земельна ділянка з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 не існує як об`єкт цивільних прав, так як в її межах шляхом поділу утворено інші земельні ділянки, а тому і відсутній предмет спору. Враховуючи, що заходи щодо поділу земельної ділянки є чинними, відомості щодо оскарження та скасування цих заходів відсутні, поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди потребуватиме об`єднання земельних ділянок утворених за наслідками поділу, та створення земельної ділянки зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкт цивільних прав, що не може бути вирішено в межах цього позову. Таким чином, у зв`язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, та формування інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки, припинилось існування цієї земельної ділянки в дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, укладення додаткових угод про поновлення договору оренди. З огляду на викладене просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

10.08.2020 року судом постановлено ухвалу про залучення у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТА - 2010».

07.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

23.11.2020 року ПОСП «Сидори» надали до суду додаткові пояснення, в яких вказують, що висновки Верховного Суду на яких наголошують відповідачі у будь-якому випадку не можуть бути враховані судом під час вирішення даної справи. Так, договір оренди землі, укладений після 01.01.2013 року, набирає чинності з моменту його підписання сторонами, і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди за цим договором не впливає на його дійсність. Висновки Верховного Суду, зроблені під час розгляду справи № 357/8110/18, повністю ґрунтуються на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17. Спір справи № 322/1178/17 стосувався договору оренди землі, укладеного 01.11.2007 року, тобто до 01.01.2013 року, а спір у справі № 357/8110/18 - договору оренди землі, укладеного 07.08.2014 року, тобто вже після 01.01.2013 року. Висновок Палати Верховного Суду у справі № 322/1178/17 стосується договорів оренди землі, які були укладені у період дії норми ст. 18 Закону України «Про оренду землі», яка була виключена з 01.01.2013 року. Тобто, їх висновки не стосуються даних правовідносин і не підлягають застосуванню у цій справі. У свою чергу з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр», згідно з підп. «е» підп. 2 п. 5 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» якого ст. 126 Земельного кодексу України викладено у новій редакції та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який передбачає, зокрема, державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, а не державну реєстрацію договору оренди землі. Тобто, поняття «державна реєстрація договору» та «державна реєстрація речового права» не є тотожними.Тому, чинна редакція Закону № 161-XIV, яка діяла на момент укладення договору оренди не передбачає державної реєстрації договору оренди землі і тому договори укладені після 01.01.2013 року, починають свій перебіг з моменту його укладення після 01.01.2013 року, тобто підписання сторонами, а не державної реєстрації права оренди, якщо тільки сторони у самому договорі не домовились про інше, що узгоджуються з висновками Верховного Суду, висловленими під час розгляду справ №912/3294/18, №291/421/17, №291/426/17 у межах яких досліджувався момент укладення та набрання чинності договорів оренди землі, укладених після 01.01.2013 року. Тому, саме ці висновки повинні враховуватись судом. Право оренди земельної ділянки набувається на підставі договору оренди землі, що набрав чинності, а не його державної реєстрації у ДРРПНМ, вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 року у справі № 917/410/18, від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 року у справі № 392/1829/17, в яких Верховний Суд вказав, що державна реєстрація певного речового права на нерухоме майно не є підставою для його набуття, а є лише засвідченням державою набуття цього права, яке виникло на підставі певного правочину, що унеможливлює ототожнення факту набуття права з фактом його державної реєстрації. Сама по собі державна реєстрація права не є підставою його виникнення, оскільки такої підстави закон не передбачає. Тобто, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ПОСП «Сидори» не призвело до припинення самого права оренди, що виникло у них на підставі Договорів оренди після їх державної реєстрації. Більше того, наказ Міністерства юстиції України, яким було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ПОСП «Сидори», оскаржується у судовому порядку і наразі апеляційним судом на користь позивача було вирішено питання про підсудність справи. При цьому, у постановах від 19.12.2018 року у справі №291/422/17, від 02.10.2019 року у справі № 291/426/17, від 11.12.2019 року у справі № 291/421/17 Верховний Суд наголосив, що відсутність державної реєстрації права оренди земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що договір оренди землі не укладено, як і про те, що орендар за таким договором не має права оспорити договір, укладений орендодавцем з іншим орендарем, а навпаки орендар має таке право. Чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, щодо якої ним вже укладено договір оренди землі, передавати її у користування іншій особі шляхом укладення з нею договору оренди землі. Верховний Суд України також неодноразово висловлював правову позицію про те, що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію права оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше. Орендар, що уклав договір оренди землі раніше, має право оспорити договір оренди землі з іншим орендарем. Поділ земельної ділянки з кадастровими номером3220486000:04:002:0038 на спірні земельні ділянки не припинило право оренди позивача, що виникло на підставі договорів оренди, в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України, позивач має право оренди щодо сформованих у результаті поділу спірних земельних ділянок. Внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0038 у ДЗК було скасовано її державну реєстрацію та її кадастровий номер, а відомості про неї набули статусу архівних і не можуть бути відновлені. Тому, ефективним способом захисту порушених прав позивача на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:002:0046, 3220486000:04:002:0048 та 3220486000:04:002:0047є визнання недійсними оспорюваних договорів, скасування оскаржуваних рішень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування відповідачів ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів».

23.11.2020 року та 03.12.2020 року представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТА-2010», адвокат Марценюк Леся Анатоліївна, надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що проти позовних вимог заперечує повністю з таких підстав. Позивач звернувся про захист права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, яке нібито набув шляхом укладання договору оренди землі №б/н від 23.01.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та ПОСП «Сидори». Факт підписання вказаного договору оспорюється ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у справі № 357/3269/20, яке перебуває у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, тобто, такий договір є неукладеним, а відповідно не породжує жодних прав та обов`язків сторін. Відповідно до пункту 37 прикінцевих положень договору оренди, який на думку позивача був укладений 23.01.2014 року між ОСОБА_4 та ПОСП «Сидори», цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (рішення про державну реєстрацію договору прийнято 25.01.2015 року). Наказом міністерства юстиції України №728/5 від 15.03.2018 року скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права оренди ПОСП «Сидори» та вказаний наказ у встановленому законом порядку не скасований та є чинним. Тобто, на дату звернення до суду з позовом у позивача відсутній укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, яка належала ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відсутнє право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, а також відсутнє будь яке право, яке порушено, оспорюється та/чи не визнається. Всі похідні доводи та аргументи відносно захисту прав позивача як орендаря не заслуговують уваги, так як такого права позивач не набув. Таким чином, позивачем не доведено, які його права або охоронювані законом інтереси порушено відповідачами взагалі, а тим більше договором міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010», посвідчений 26.07.2019 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. за реєстровим № 2212, так як він не є стороною даного договору чи заінтересованою особою в розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України.Предметом Договору міни земельних ділянок від 26.07.2019 року є обмін земельною ділянкою кадастровий номер 3220486000:04:002:0046 розміром 1,0429 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 3220486000:04:006:0070 розміром 0,01 га, яка належить на праві власності ТОВ «ЕЛІТА- 2010». Жодних прав на ці земельні ділянки позивач не має та не мав, відомостей про обтяження у використанні вказаних земельних ділянок не зареєстровані. З моменту присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 3220486000:04:002:0046 площею 1,0429 га, вона є сформованою, а з моменту реєстрації її у Державному реєстру речових прав вона являється самостійним об`єктом цивільних прав. Жодного відношення до вказаної земельної ділянки позивач не має, а відповідно і правочини, об`єктом яких є така земельна ділянка не порушують та не можуть порушувати права позивача.Отже, у позивача взагалі відсутнє право, яке підлягає захисту, разом з тим, у результаті визнання договору міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» недійсним, буде застосована реституція, яка жодним чином не відновить порушене на думку позивача право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, яка належала ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки на час розгляду справи земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 не існує, не існує і будь яких прав на таку земельну ділянку. Тобто, Позивач не має чинного права оренди ні на земельну ділянку кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, яка належала ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ні на земельну ділянку кадастровий номер 3220486000:04:002:0046 розміром 1,0429 га, яка належить ОСОБА_1 та яка є предметом договору міни земельних ділянок. Таким чином, у результаті визнання договору міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» недійсним, майнові інтереси позивача не будуть відновлені у зв`язку з тим, що у нього відсутнє чинне право оренди. Крім того, твердження позивача щодо порушення законодавства при укладенні спірного договору міни земельними ділянками є безпідставними та необґрунтованими. За договором міни відповідачі обмінялися сформованими земельними ділянками з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Твердження позивача, що допускається укладання договорів міни земельних ділянок за умови, що вони розташовані в одному масиві земель сільськогосподарського призначення, неправомірні та необґрунтовані. Відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель с/г призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками. Обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності,розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється лише у разі, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків. Тобто, обмеження відносно нормативно грошової оцінки земельних ділянок, які підлягають обміну (міні) встановлене виключно для земель державної або комунальної власності, в той же час земельна ділянка кадастровий номер 3220486000:04:002:0046 розміром 1,0429 га належала на праві приватної власностіОСОБА_1 , а земельна ділянка кадастровий номер 3220486000:04:006:0070 розміром 0,01 га належала на праві приватної власності ТОВ «ЕЛІТА-2010». Тобто, обмеження, визначені ч. 2 ст. 37-1 ЗК України не застосовуються. Крім того, у п. 1.7. Договору Сторони погодили, що земельні ділянки, які є предметом цього договору є рівноцінними. Таким чином, ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» мали повний обсяг прав на укладання договору міни земельних ділянок від 26.07.2019 року, тому вищезазначений договір повністю відповідає усім переліченим загальним вимогам щодо чинності правочину, сторони визнають та повною мірою та належним чином виконали даний договір, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним. Позивач також обрав неналежний спосіб захисту права або інтересу, зокрема, скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, замість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, оскільки, усі перелічені рішення вичерпали свою дію із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не підлягають оскарженню, їх скасування жодним чином не вплине на права та інтереси позивача, і не відновить жодного права. Щодо додаткових пояснень позивача зазначає, що уся наведена позивачем судова практика Верховного суду та Великої Палати Верховного Суду не має жодного відношення до спірних правовідносин, які є предметом розгляду у даній справі, а тому і немає підстав для застосування норм права, які враховані судами у таких рішеннях, адже при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду прийнятими за подібних правовідносин. У зв`язку з цим, просить у задоволенні позову ПОСП «Сидори» - відмовити.

18.01.2021 року представник відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокат Червінчик Євгеній Едуардович, надав пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивач звернувся про захист права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, яке нібито набув шляхом укладання договору оренди землі №б/н від 23.01.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та ПОСП «Сидори». Факт підписання вказаного договору оспорюється ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у справі № 357/3269/20, яке перебуває у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, тобто, такий договір є неукладеним, а відповідно не породжує жодних прав та обов`язків сторін. Відповідно до пункту 37 прикінцевих положень вищевказаного договору оренди, який на думку позивача був укладений 23.01.2014 року між ОСОБА_4 та ПОСП «Сидори», цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Речове право на спірну земельну ділянку за позивачем згідно договору оренди землі від 23.01.2014 року, зареєстровано державним реєстратором Бурімською Н.І., а саме прийнято рішення про державну реєстрацію прав 25.01.2015 року за номером 18835650. Наказом міністерства юстиції України №728/5 від 15.03.2018 року скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права оренди ПОСП «Сидори». Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день - 15 березня 2018 року. Вказаний наказ у встановленому законом порядку не скасований та є чинним. Тобто, на дату звернення до суду з позовом у позивача відсутній укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, яка належала ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відсутнє право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, а також відсутнє будь яке право, яке порушено, оспорюється та/чи не визнається. Всі похідні доводи та аргументи відносно захисту прав позивача як орендаря не заслуговують уваги, так як такого права позивач не набув. Таким чином, позивачем не доведено, які його права або охоронювані законом інтереси порушено відповідачами взагалі, а тим більше договором міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010», посвідченого 26.07.2019 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. за реєстровим № 2212. У Позивача відсутнє право оскаржувати Договір міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010», посвідчений 26.07.2019 року приватним нотаріусом Дерун К.А. за реєстровим № 2212, так як він не є стороною даного договору чи заінтересованою особою в розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України. Права Позивача ні безпосередньоні опосередковано не порушені договором міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010», адже предметом Договору міни земельних ділянок від 26.07.2019 року є обмін земельною ділянкою кадастровий номер 3220486000:04:002:0046 розміром 1,0429 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 3220486000:04:006:0070 розміром 0,01 га, яка належить на праві власності ТОВ «ЕЛІТА- 2010». Жодних прав на ці земельні ділянки позивач не має та не мав, відомостей про обтяження у використанні вказаних земельних ділянок не зареєстровані. З моменту присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 3220486000:04:002:0046 площею 1,0429 га, вона є сформованою, а з моменту реєстрації її у Державному реєстру речових прав вона являється самостійним об`єктом цивільних прав. Жодного відношення до вказаної земельної ділянки позивач не має, а відповідно і правочини, об`єктом яких є така земельна ділянка не порушують та не можуть порушувати права позивача.Отже, у позивача взагалі відсутнє право, яке підлягає захисту, разом з тим, у результаті визнання договору міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» недійсним, буде застосована реституція, яка жодним чином не відновить порушене на думку позивача право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, яка належала ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки на час розгляду справиземельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 не існує, не існує і будь яких прав на таку земельну ділянку. Тобто, Позивач не має чинного права оренди ні на земельну ділянку кадастровий номер 3220486000:04:002:0038, яка належала ОСОБА_4 , спадкоємцями якої єОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ні на земельну ділянку кадастровий номер 3220486000:04:002:0046 розміром 1,0429 га, яка належить ОСОБА_1 та яка є предметом договору міни земельних ділянок. Таким чином, у результаті визнання договору міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» недійсним, майнові інтереси позивача не будуть відновлені у зв`язку з тим, що у нього відсутнє чинне право оренди.Крім того, твердження позивача щодо порушення законодавства при укладенні спірного договору міни земельними ділянками є безпідставними та необґрунтованими.За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (частини перша-третя статті 715 ЦК України).Таким чином, ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» мали повний обсяг прав на укладання договору міни земельних ділянок від 26.07.2019 року, тому вищезазначений договір повністю відповідає усім переліченим загальним вимогам щодо чинності правочину, сторони визнають та повною мірою та належним чином виконали даний договір, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним. Також зазначає, що уся наведена позивачем судова практика Верховного суду та Великої Палати Верховного Суду не має жодного відношення до спірних правовідносин, які є предметом розгляду у даній справі, а тому і немає підстав для застосування норм права, які враховані судами у таких рішеннях, адже при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду прийнятими заподібних правовідносин. У зв`язку з цим, просить у задоволенні позову ПОСП «Сидори» - відмовити. Також, зазначає, що відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.06.2020 року та додаткової угоди до нього від 19.06.2020 року, Відповідач 2 планує понести судові витрати за надання адвокатом Червінчиком Є.Е. правничої допомоги в сумі 15 000 грн.

Представник позивача, адвокат Цой Дмитро Сергійович, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокат Червінчик Євгеній Едуардович, в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Відповідач - ФГ «Дари Ланів» в судове засідання представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Відповідач - ФГ «Пролісок» в судове засідання представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Відповідач - державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позов не подала.

Представник відповідача - ТОВ «ЕЛІТА-2010», адвокат Марценюк Леся Анатоліївна, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія Р2 №356128, виданого 24.06.2003 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (Т. 1 а.с. 16-21), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 площею 3,129 га, розташовану на території: Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зматеріалів справи (Т. 1 а.с. 14-15), вбачається, що 23.01.2014 року між ОСОБА_4 ПОСП «Сидори» було укладено договір оренди землі №б/н, за яким ОСОБА_4 передала ПОСП «Сидори» в оренду строком на 10 років земельну ділянку: з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 площею 3,1287 га, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Згідно даного договору, орендна плата нараховується і видається орендарем в розмірі не менше 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1381,44 грн. Додаткові умови: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках площею 0,30 га буде проводитись безоплатно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 2 роки за взаємною згодою сторін. Згідно п. 37 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

25.01.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська Наталія Іванівна прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835650, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 за ПОСП «Сидори», що підтверджується матеріалами справи (Т. 1 а.с. 23).

18.10.2017 року на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-2962 і №1-2950 та свідоцтва про право власності №1-2956, видані Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці ОСОБА_4 зареєстрували за собою право спільної часткової власності (по 1/3 частині) на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 площею 3,129 га, розташовану на території: Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (Т. 1 а.с. 26-27).

27.10.2017 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ПОСП «Сидори» було укладено додаткову угоду до договору оренди №б/н від 23.01.2014 року, якою замінено орендодавця з померлої ОСОБА_4 на її спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 24, 25).

28.02.2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інші особи звернулись до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Розглянувши дану скаргу Міністерство юстиції України наказом №728/5 від 15.03.2018 року, прийняло наказ про задоволення колективної скарги та дійшло висновку про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.10.2017 року №37633000, прийняте державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контри Карпусь Інною Олександрівною, що підтверджується матеріалами справи (Т.1 а.с. 31-39,40).

В серпні 2018 року ПОСП «Сидори» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, яка відповідно до ухвали від 25.10.2018 року Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, була прийнята до провадження суду (Т. 1 а.с. 41-47, 48-49).

З відповіді на запит Головного управління держгеокадастру у Київській області (Т. 1 а.с. 51), вбачається, що згідно із Національною кадастровою системою, земельна ділянка зазначена у запиті, була перенесена до архівного шару. В результаті чого земельна ділянка з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 була поділена згідно документацій із землеустрою щодо поділу, яка надійшла по онлайн сервісу з присвоєнням кадастрових номерів: 3220486000:04:002:0046, 3220486000:04:002:0048 та 3220486000:04:002:0047.

Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.07.2019 року №172346920 (Т.1 а.с. 26-30), 27.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. був посвідчений договір поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0038, зареєстрований за реєстровим № 3122.

На підставі договору про поділ земельної ділянки, 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві ГУ Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: 1) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га, які утворились внаслідок поділу.

11.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу земельні ділянки: за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га з індексним номером 44543374 від 11.12.2018 року, за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га з індексним номером 44542807 від 11.12.2018 року та за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га з індексним номером 44543103 від 11.12.2018 року (Т. 1 а.с. 52-57).

10.12.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Дари Ланів» був укладений договір оренди землі №14С, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429га, строком на 10 років, з правом пролонгації, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5 000,00 грн. на рік за 1,00 га, земельної ділянки, що становить 5214,50 грн. 14.12.2018 року даний договір на земельну ділянку був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44616897 державним реєстратором прав на нерухоме майно Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною Мариною Олександрівною (Т. 1 а.с. 52-53, 153-154, 159).

10.12.2018 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Дари Ланів» був укладений договір оренди землі №15С, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га, строком на 10 років, з правом пролонгації, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5 000,00 грн. на рік за 1,00 га, земельної ділянки, що становить 5214,50 грн. 14.12.2018 року даний договір на земельну ділянку був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44617420 державним реєстратором прав на нерухоме майно Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною Мариною Олександрівною (Т. 1 а.с. 54-55, 155-156, 160).

10.12.2018 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Дари Ланів» був укладений договір оренди землі №16С, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га, строком на 10 років, з правом пролонгації, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5 000,00 грн. на рік за 1,00 га, земельної ділянки, що становить 5214,50 грн. 14.12.2018 року даний договір на земельну ділянку був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44617684 державним реєстратором прав на нерухоме майно Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною Мариною Олександрівною (Т. 1 а.с. 56-57, 157-158, 161).

19.04.2019 року ПОСП «Сидори» звернулось до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 направлення засобами поштового зв`язку пропозиції (оферти) про внесення змін до Договору оренди землі №б/н від 23.01.2014 року (Т. 1 а.с. 59-70).

26.07.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» було укладено Договір міни земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. за реєстровим № 2212 (Т. 1 а.с. 170-171), згідно умов якого ТОВ «ЕЛІТА-2010» зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність належну йому земельну ділянку, а ОСОБА_1 взамін зобов`язується також передати ТОВ «ЕЛІТА-2010» у власність земельну ділянку, а саме обмінятися земельним ділянками, що розташовані на єдиному масиві Сидорівської сільської ради Білоцерківського району. Міна проводиться без грошової доплати. У власність ТОВ «ЕЛІТА-2010» поступає земельна ділянка розміром 1,0429 га кадастровий номер 3220486000:04:002:0046, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району, а у власність ОСОБА_1 поступає земельна ділянка розміром 0,01 га кадастровий номер 3220486000:04:006:0070, що знаходиться на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району.

26.07.2019 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А.було прийнято рішення про державну реєстрацію права за ТОВ «ЕЛІТА-2010» на вказану земельну ділянку кадастровий номер 3220486000:04:002:0046, індексний номер: 47975585 від 26.07.2019 року 17:42:28. 16.08.2019 року держаним реєстратором прав на нерухоме майно Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О. було прийнято рішення про зміну іншого речового права - права оренди за індексним номером: 48275469 від 16.08.20919 14:10:13 про заміну орендодавця за оспорюваним договором (Т. 1 а.с. 172-174).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законами, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Аналогічні положення містить ст. 6 Закону України «Про оренду землі», згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст.124 ЗК України, ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Ст. 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи-орендаря;відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

За ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч .2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Судом встановлено, що укладений 23.01.2014 року між ПОСП «Сидори» та між ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , договір оренди землі №б/н був у встановленому законом порядку зареєстрований, однак наказом Міністерства Юстиції України №728/5 від 15 березня 2018 року рішення державного нотаріуса №37633000 від 18.10.2017 року про реєстрацію права оренди за позивачем скасовано, як такий, що був здійснений з порушенням вимог чинного законодавства. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день - 15.03.2018 року.

Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

Отже, скасувавши рішення державного реєстратора (нотаріуса) про реєстрацію права оренди позивача, держава офіційно не визнає і не підтверджує факт набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки відповідні відомості були виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Доводи сторони позивача в частині незаконності вищезазначеного наказу Міністерства юстиції України, з огляду на його оскарження в судовому порядку, суд, наразі, не може взяти до уваги, оскільки на момент розгляду справи зазначений наказ є чинним і відповідного судового рішення про його скасування не надано. Крім того, оскарження позивачем в судовому порядку дій чи рішення Міністерства юстиції України не спростовують сам факт існування такого рішення державного реєстратора про скасування реєстрації права оренди позивача, станом на час поділу власником своєї земельної ділянки та на час укладення спірних договорів оренди з іншими орендарями.

Отже, державна реєстрація за позивачем скасована і за умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування незаконно проведеної реєстрації, зазначений договір оренди землі є таким, що втратив свою чинність, а відтак ПОСП «Сидори» не має права оренди за таким договором.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі 6-643цс16, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі 322/1178/17, Постанові Верховного Суду України від 01.04.2020 року по справі № 357/8110/18, постанові Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №357/7734/18.

Представник позивача в додаткових поясненнях зазначає, що не правомірно застосовувати позиції Верховного Суду України, щодо моменту набрання чинності договором оренди землі, викладених у постановах від 01.04.2020 року по справі № 357/8110/18 та від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17, обґрунтовуючи тим, що спір у справі № 322/1178/17 стосувався договору оренди землі, укладеного 01.11.2007 року, тобто до 01.01.2013 року. Оскільки ст. 18 Закону України «Про оренду землі» виключена з 01.01.2013 року, відповідно до якої, договір оренди набирав чинності з моменту його державної реєстрації, тобто ця позиція може стосуватися лише договорів оренди землі, які були укладені до 01.01.2013 року. На їх думку, чинна редакція Закону України «Про оренду землі», яка діяла і на момент укладення позивачем і відповідачем ОСОБА_5 договору оренди не передбачає державної реєстрації даного договору.

Однак, суд не погоджується з твердженням представника позивача, з наступних підстав.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Положення про необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплене також і в частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державній реєстрації підлягає право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Також, п. 37 укладеного між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , договору оренди зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, як і було і на даний час передбачено чинним законодавством України.

Так, наявність договору оренди землі, який не набув чинності, не свідчить про те, що його сторони набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору, а відтак не є перешкодою для власника земельної ділянки для її поділу, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.

За таких обставин, поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0038 на три земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220486000:04:002:0046 загальною площею 1,0429 га, 3220486000:04:002:0048 загальною площею 1,0429 га та 3220486000:04:002:0047 загальною площею 1,0429 га, державна реєстрація цих земельних ділянок за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та передача їх в оренду ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів» відбулись після скасування реєстрації права оренди позивача ПОСП «Сидори», тому не порушує прав останнього, оскільки такі права відсутні, як зазначено вище, що право оренди виникає виключно з моменту державної реєстрації цих прав та припиняється з моменту скасування такої реєстрації.

Слід зазначити, що договір оренди земельної ділянки відповідно до положень ч. 1 ст. 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ч. 5 ст. 6, ст. 17 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст. 17 Закону України «Про оренду землі»).

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 та у постанові від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18

Таким чином, оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером:3220486000:04:002:0038 за позивачем ПОСП «Сидори» була скасована, що свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваними договорами оренди, як на момент реєстрації зазначених договорів так і на момент пред`явлення позову.

Так, відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами першою-другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Відповідно до частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Ч. 10 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до ч. 4 ст. 79-1 ЗК України.

Ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором в Державному земельному кадастрі.

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки виконую функцію її ідентифікатора - унікальної ознаки, яка служить для виокремлення ділянки та її атрибутів у реєстрах, базах даних, інформаційних системах тощо.

Ч. 13 ст. 79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Встановлено, що відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було здійснено поділ раніше сформованої земельної ділянки з кадастровими номерами: 3220486000:04:002:0038, за наслідками чого створено три нові земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери.

Отже, станом на час розгляду справи земельна ділянка, яка була предметом договору оренди від 23.01.2014 року поділена, внаслідок чого сформовано три земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери та які передані у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Тобто, земельна ділянка з кадастровим номером:3220486000:04:002:0038 не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворено три інші земельні ділянки.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Водночас, враховуючи, що заходи щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером: 3220486000:04:002:0038, в три окремі земельні ділянки з площею 1,0429 га кожна з кадастровими номерами: 3220486000:04:002:0046, 3220486000:04:002:0048 та 3220486000:04:002:0047 є чинними, суд прийшов до висновку, що позивач обрав не ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, потребуватиме об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельної ділянки зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкт цивільних прав, а отже, позивачем у цій справі обрано не ефективний спосіб захисту порушених прав.

Тобто, у зв`язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки та її площі, припинилось існування цієї земельної ділянки у дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди. (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2018 у справі № 912/1616/18).

Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою встановлено, що у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто, зміна фактичних площ і меж земельної ділянки із присвоєнням їй нового кадастрового номеру після укладення договору оренди земельної ділянки унеможливлює внесення змін до раніше укладених договорів, оскільки такі зміни мають бути наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 20.02.2019 року у справі №904/792/18, від 03.06.2020 року у справі №686/2073/19-ц.

Щодо вимог заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТА - 2010» про визнання недійсним договору міни земельної ділянки із застосуванням наслідків його недійсності в порядку ч. 3 ст. 264 ЦПК України суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тобто недійсним правочин визнається саме на момент його вчинення через допущені на цей момент порушення вимог статті203 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому ППК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; а також за захистом свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак ч. 3 ст. 215 ЦК України обмежено коло осіб, які можуть оспорювати правочин: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пунктах5, 26 Постанови Пленуму від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину; відповідно до статей215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Тому, враховуючи вищевикладене у ПОСП «Сидори» відсутнє право чи інтерес, яке підлягає захисту, оскільки права позивача договором міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» не порушені, виходячи з наступного.

Так, предметом Договору міни земельних ділянок від 26.07.2019 року є обмін земельною ділянкою кадастровий номер 3220486000:04:002:0046 розміром 1,0429 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 3220486000:04:006:0070 розміром 0,01 га, яка належить на праві власності ТОВ «ЕЛІТА- 2010».

Оскільки, як зазначалося вище у рішенні, на час розгляду справи земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038 не існує, не існує і будь яких прав на таку земельну ділянку, позивач не є орендарем земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0046 площею 1,0429 га та з моменту присвоєння кадастрового номеру 3220486000:04:002:0046 земельній ділянці площею 1,0429 га, вона є сформованою, а з моменту реєстрації її у Державному реєстру речових прав вона являється самостійним об`єктом цивільних прав

Тобто, позивач не має чинного права оренди ні на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038, яка належала ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ні на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046 площею 1,0429 га, яка належить ОСОБА_1 та яка є предметом договору міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010».

Таким чином, у результаті визнання договору міни земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» недійсним, майнові інтереси позивача не будуть відновлені у зв`язку з тим, що у нього відсутнє чинне право оренди.

Суд, також критично оцінює твердження позивача щодо порушення законодавства при укладенні спірного договору міни земельних ділянок, оскільки за договором міни відповідачі обмінялися сформованими земельними ділянками з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

Згідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі КонституціїУкраїни, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 ЗК України).

Тобто, власник земельної ділянки має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження нею, а держава не повинна втручатися у здійснення громадянами свого права розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод (частина перша статті 131 ЗК України). Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог ЗКУкраїни (частина друга вказаної статті).

Відповідно до підпункту «а» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі їх придбання за договором міни.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша-четвертастатті 715 ЦК України).

Стаття 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачає, що у разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально.

Відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками.

Обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності,розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється лише у разі, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.

Тобто, обмеження відносно нормативно грошової оцінки земельних ділянок, які підлягають обміну (міні) встановлене виключно для земель державної або комунальної власності, в той же час земельна ділянка кадастровий номер 3220486000:04:002:0046 розміром 1,0429 га належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , а земельна ділянка кадастровий номер 3220486000:04:006:0070 розміром 0,01 га належала на праві приватної власності ТОВ «ЕЛІТА-2010», які до даного договору міни не застосовуються. Крім того, у п. 1.7. Договору Сторони погодили, що земельні ділянки, які є предметом цього договору є рівноцінними.

Таким чином, ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛІТА-2010» мали повний обсяг прав на укладання договору міни земельних ділянок від 26.07.2019року, посвідчений 26.07.2019 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. за реєстровим № 2212, договір відповідає усім переліченим загальним вимогам щодо чинності правочину,сторони визнають його повною мірою та належним чином виконали даний договір, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

Щодо вимог заявлених до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни суд виходить з наступного.

ПОСП «Сидори`в обґрунтування позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення права оренди та державної реєстрації права ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів» оренди спірних земельних ділянок, посилається на порушення його прав як дійсного орендаря зазначених земельних ділянок.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права, також, не є належним способом захисту прав позивача.

Зазначеного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі 367/2022/15-ц .

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано». Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17, постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 357/ 7734/18.

Встановлено, що спір у даній справі виник між ПОСП «Сидори», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФГ «Пролісок», ФГ «Дари Ланів», а Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна є неналежним відповідачем у даній справі, тому у задоволенні позовних вимог ПОСП «Сидори» до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. слід відмовити саме із зазначеної підстави.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Тому, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2019 року, підлягають до скасування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 15, 16, 202, 210, 638, 792 ЦК України, ст. 79, 79-1, 124, 125, 126, 152 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 4, 12, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355, 363 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» (ідентифікаційний код: 32638083, місцезнаходження: 09131, Київська область, Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Радянська, 2) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), Фермерського господарства «Пролісок» (ідентифікаційний код: 32796608, місцезнаходження: 09133, Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2), Фермерського господарства «Дари Ланів» (ідентифікаційний код: 32796613, місцезнаходження: 09133, Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2), Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни (місцезнаходження: 09010, Київська область, Сквирський район, с. Малі Єрчики, вул. Леніна, 16), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТА - 2010» (ідентифікаційний код: 36445897, місцезнаходження: 09131, Київська область, Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Миру, 4), про визнання недійсним договорів оренди землі та договору міни земельних ділянок, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2019 року, у справі № 357/8228/19, провадження № 2з/357/205/19, шляхом зняття арешту з майна: земельної ділянки, загальною площею 1,0429 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0046, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718155532204, власником якої є ОСОБА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 1,0429 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0048, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718130232204, власником якої є ОСОБА_2 ; земельної ділянки, загальною площею 1,0429 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0047, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718143032204, власником якої є ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.03.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко