РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року справа № 580/585/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 90% на 62%;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.12.2020 №971010306330;
- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду від 06.03.2020 №04-53/3469/20, виданої Черкаським окружним адміністративним судом, починаючи з 19.02.2020, а також виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №580/3142/20 відповідачем проведено позивачу перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Черкаського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці від 06.03.2020 №04-53/3469/20, однак вказаний перерахунок здійснено з врахуванням 62%, а не 90% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді. Позивач вважає, що при перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається довічне грошове утримання, визначається з урахуванням вислуги років, при цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час первинного призначення щомісячного довічного грошового утримання, а положеннями Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" та Закону №1402-VIII не передбачено зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання у разі проведення його перерахунку, однак відповідач, вчиняючи оскаржувані дії, протиправно застосував відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці згідно ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VI, однак зазначена норма не стосується перерахунку вже призначеного довічного грошового утримання судді у відставці, а має застосовуватися лише виключно при призначенні нового (первинного) довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі довідки Черкаського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці від 06.03.2020 №04-53/3469/20 у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 90% суддівської винагороди судді ставить діючих суддів у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №24543-VI (п. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII). Також зазначено, що позивач вже звертався до Черкаського окружного адміністративного суду із аналогічним позовом, за результатами розгляду якого Черкаським окружним адміністративним судом винесено рішення від 23.09.2020 у справі №580/3142/20. На підставі вказаних обставин відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.03.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 16.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду від 06.03.2020 №04-53/3469/20, виданої Черкаським окружним адміністративним судом, про те, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, складає 131795 грн.40 коп.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 20.03.2020 позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Вказану відмову відповідач обґрунтував тим, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII та рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність, однак станом на 04.03.2020 відповідні зміни до Закону №1402-VIII не внесено.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №580/3142/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області задоволено частково: визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 20 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Черкаського окружного адміністративного суду №04-53/3469/20 від 6 березня 2020 з 19 лютого 2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 №1402-V111 на підставі довідки Черкаського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-53/3469/20 від 6 березня 2020 року з 19 лютого 2020 року та виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №580/3142/20 відповідачем проведено ОСОБА_1 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Черкаського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці від 06.03.2020 №04-53/3469/20, однак вказаний перерахунок здійснено з врахуванням 62%, а не 90% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, що підтверджується копією витягу із рішення від 30.12.2020 №971010306330.
На заяву ОСОБА_1 щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 25.01.2021 №285-108/К-03/8-2300/21 відмовило йому у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, оскільки згідно статті 142 Закону України «Про судовий збір» №1402-VIII довічне грошове утримання судді у відставці визначається у розмірі 50% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання. Тому повідомлено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання у перерахованому за судовим рішенням у розмірі 62% та становить 81713 грн. 15 коп. (131795 грн. 40 коп. х 62%).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України).
Згідно ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією законами України.
Умови та порядок пенсійного забезпечення суддів регулюється спеціальним законодавством - Законом України "Про статус суддів", чинним на час виходу позивача у відставку.
Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (далі - Закон №2509-VIII) статтю 137 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" доповнено частиною другою такого змісту: "До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді".
Разом з цим, при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до кандидатів на посади суддів застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання). Означена позиція підтримується Вищою радою правосуддя, Верховним Судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України, викладеною у спільному листі "Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді" від 05.11.2018 №41783/0/9-18.
У відповідності до п. 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VII "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Згідно з абзацом четвертим п. 34 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.03.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Частиною 3 статті 142 Закону №1402-VI передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Таким чином, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахування вислуги років, при цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення щомісячного довічного грошового утримання, а положення Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" та Закону №1402-VIII не передбачено зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання у разі проведення його перерахунку.
Отже, при перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років, при цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час первинного призначення щомісячного довічного грошового утримання, а положеннями Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" та Закону №1402-VIII не передбачено зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання у разі проведення його перерахунку, однак відповідач, вчиняючи оскаржувані дії, протиправно застосував відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці згідно ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VI, проте зазначена норма не стосується перерахунку вже призначеного довічного грошового утримання судді у відставці, а має застосовуватися лише виключно при призначенні нового (первинного) призначення довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років, при цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії (у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду).
Аналогічний правовий висновок також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18.
З урахуванням вищевказаного суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області при проведенні ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, протиправно зменшено розмір довічного грошового утримання з 90% на 62% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має законні підстави на перерахунок його пенсії з урахуванням 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 вже звертався до Черкаського окружного адміністративного суду із аналогічним позовом, за результатами розгляду якого Черкаським окружним адміністративним судом винесено рішення від 23.09.2020 у справі №580/3142/20 - є необґрунтованим та не приймається судом до уваги, оскільки предметом спору у справі №580/585/21, що розглядається, є оскарження позивачем рішення пенсійного органу щодо зменшення розміру довічного грошового утримання з 90% на 62% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у той час, як предметом спору у справі №580/3142/20 була відмова у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду від 06.03.2020 №04-53/3469/20. Суд також наголошує, що Черкаським окружним адміністративним судом рішенням від 23.09.2020 у справі №580/3142/20 відмовлено позивачу у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплаті позивачу довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду від 06.03.2020 №04-53/3469/20, оскільки станом на час розгляду справи №580/3142/20 відповідач перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача ще не здійснив, тому право позивача щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання на той момент ще не було порушене, унаслідок чого вказані позовні вимоги були передчасними.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ("Doran v. Ireland", заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ("Salah Sheekh v The Netherlands"; заява № 1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів зазначено, що в цілому важливо (особливо для нових демократичних країни) передбачити спеціальні правові положення, що захищають грошову винагороду суддів від скорочення, а також забезпечити положення, що гарантують збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя (пункт 62).
Згідно з частиною другою статті 1 Загальної (Універсальної) хартії судді незалежність судді є важливою умовою для неупередженого судочинства, що відповідає вимогам закону. Незалежність є неподільною. Будь-які інституції чи органи влади як на національному, так і на міжнародному рівні повинні поважати, захищати та охороняти цю незалежність. Забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи.
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність.
За таких обставин Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про повне задоволення позову, тому наявні правові підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору у сумі 908 грн.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду від 06.03.2020 №04-53/3469/20, виданої Черкаським окружним адміністративним судом, починаючи з 19.02.2020.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.12.2020 №971010306330.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду від 06.03.2020 №04-53/3469/20, виданої Черкаським окружним адміністративним судом, починаючи з 19.02.2020, виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Гайдаш