Справа № 462/4624/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Пилип`юк Г.М.

за участю секретаря судового засідання - Дмитрук Р.-А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа: Первинна профспілкова організація «Локомотивне депо Львів-Захід» Вільної профспілки залізничників України про стягнення коштів,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 290,75 грн заробітної плати за недопрацьовані години.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він прийнятий на роботу помічником машиніста електровоза у ВСП «Локомотивне депо Львів-Захід» 18 серпня 2018 року. Згідно поданої заяви від 06.12.2018 року та після здачі іспитів переведений машиністом електровоза з 17.12.2018 року, відповідно до наказу №1025/ос від 17.12.2018 року, в якому зазначено, що форма і система оплати праці - з почасовою оплатою, умови праці -шкідливі. Годинна тарифна ставка за посадою помічник машиніста електровоза становила 32 гривні 53 коп.; за посадою машиніст електровоза становить 44 гривні 73 коп. Позивач, як працівник локомотивного депо є членом первинної профспілки організації локомотивного депо «Львів-Захід» Вільної профспілки залізничників України. Працівники відповідача, в тому числі і позивач останнім часом невдоволені умовами праці в Локомотивному Депо «Львів-Захід», що пов`язано з нормуванням робочого часу та оплатою часу праці. Відповідачем, як роботодавцем не виконуються умови трудового договору та законодавства щодо забезпечення повноцінної зайнятості працівників, що впливає на оплату праці. В розрахунку заробітної плати (0776) значиться кількість недопрацьованих годин, яка з невідомих причини не оплачується працівникам. Режим неповного робочого часу на підприємстві не введено. Загальна кількість недопрацьованих годин 52 двох працівників ДЕПО склала 1 724 години 16 хвилин, що призвело до недоотримання працівниками заробітної плати на загальну суму 68 960 гривень. Відповідно до Положень про оплату праці працівників ПАТ «Українська залізниця», час вимушеного простою з причин, що не залежать від працівника, оплачуються з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу, окладу) встановленого працівнику. Актуальними змінами до Положення стверджено покращення системи оплати праці робітників локомотивних бригад, зокрема, запровадження єдину тарифну ставку з урахуванням підвищення в залежності від роду роботи та виду руху. Просить стягнути з відповідача 290 гривень 75 коп. та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.08.2020 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

31 серпня 2020 року позивач подав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання з метою надання додаткових прояснень по суті справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Згідно ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вбачається із позовних вимог, предметом позовних вимог є стягнення коштів, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що для повного та всебічного встановлення обставин справи немає необхідності проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

03.09.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому той з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Мотивує свій відзив тим, що між сторонами було досягнено згоду щодо оплати праці згідно виконаної роботи, а тому твердження позивача про те, що відповідач повинен здійснювати оплату праці фактично невідпрацьованих ним до норм годин є безпідставними. Також позивачем недолучено жодних доказів на підтвердження того, що на підприємстві виник простій у лютому та квітні 2020 р. Окрім цього зазначає, що позивач звернувся до неналежного відповідача. З огляду на вказане просить у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/.

Згідно із ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими /регіональними/ угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок /окладів/ і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 КЗпП України, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Згідно із ст. 60 КЗпП України, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях, і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням в виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалістю робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).

Відповідно до ст. 111 КЗпП України, при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.

Судом встановлено, що позивач прийнятий на роботу з 18.08.2018 року на посаду помічника машиніста електровоза у ВСП «Локомотивне депо «Львів-Захід» відповідно до наказу (розпорядження) №758/ОС від 17.08.2018./а.с. 6/

Відповідно до заяви від 06.12.2018 року позивач просив перевести його на посаду машиніста електровоза в дільницю експлуатації електровозів з оплатою згідно виконаної роботи. 17.12.2018 року відповідно до наказу № 1025/ос. позивача було переведено на посаду машиніста електровоза на постійній основі, з почасовою оплатою - 40.66 грн, умови праці- шкідливі, на підставі заяви позивача від 06.12.2018 року та акту іспитів №1062 від 10.12.2018 /а.с. 8/

Відповідно до розрахунку заробітної плати за лютий 2020 року у ОСОБА_1 код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 1.67 години /а.с. 9/ та відповідно до розрахунку заробітної плати за квітень 2020 р. у ОСОБА_1 код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 4.83 години /а.с. 9/.

Згідно поданих позивачем розрахунків, які підтвердив і відповідач, загальна кількість недопрацьованих годин становить 1.67 за лютий 2020 та 4.83 за квітень 2020. Відповідно до ст. 56 КЗпП України неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватися між працівником і власником або уповноваженим ним органом лише за угодою. Позивач працює на посаді машиніста електровоза на підставі наказу (розпорядження) №1025/ОС від 17.12.2018, жодної угоди про неповний робочий день між сторонами не було погоджено, що спростовує твердження відповідача про те, що оскільки позивач в заяві про переведення просив перевести його на посаду машиніста електровоза з оплатою праці згідно виконаної роботи, то це свідчить про досягнення між сторонами трудового договору саме такої форми і порядку здійснення оплати праці.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем порушено трудові права позивача, суд приходить до висновку, що з Виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на корить позивача слід стягнути недораховану заробітну плату за недопрацьовані години в розмірі 290,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. 94, 96, 97, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути із Виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» /ЄДРПОУ 40081195, що знаходиться у м. Львові на вул. Таллінська, 1/ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недораховану заробітню плату за недопрацьовані години в розмірі 290 (двісті дев`яносто) грн. 75 коп.

Стягнути із Виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» /ЄДРПОУ 40081195, що знаходиться у м. Львові на вул. Таллінська, 1/ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок)грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Г.М.Пилип`юк

Оригінал рішення