ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 р.Справа № 520/439/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача Ясинецького Д.В.

представника відповідача та третьої особи Жилка С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 15.10.20 року по справі № 520/439/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ"

до Виконавчого комітету Харківської міської ради третя особа Харківська міська рада

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮПОРТ ХОЛДІНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Харківська міська рада, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.11.2019 №856 «Про демонтаж спеціальних конструкцій», в частині демонтажу спеціальних конструкцій, які належать ТОВ «Ньюпорт Холдінг» та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська. буд. 317-А, а саме: пункти 105, 106. 107 та 108 Додатку 1 до цього рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ТОВ «РЕФІЛЛ» використовує АЗС для роздрібної торгівлі пальним, на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі від 01.07.2019 за реєстраційним номером 20300314201900132. Зазначає, що наприкінці грудня 2019 року представником ТОВ «Ньюпорт Холдінг» через веб-сайт (онлайн сторінку) інформаційної системи «Єдиний міський реєстр актів Харківської міської ради, міського голови та виконавчих органів ради», розміщеної в мережі Інтернет було знайдено скановану копію рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.11.2019 №856 «Про демонтаж спеціальних конструкцій».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ" до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Харківська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.11.2019 №856 «Про демонтаж спеціальних конструкцій», в частині демонтажу спеціальних конструкцій які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ" код ЄДРПО 42328590 та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська. буд. 317-А. а саме: пункти 105, 106. 107 та 108 Додатку 1 до цього рішення.

Харківська міська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, представник апелянта в апеляційній скарзі зазначає, що пунктами 7 та 8 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами встановлено, що на фасаді АЗС і торгівельного приміщення повинна бути вивіска із зазначенням найменування суб`єкта господарювання та власника або уповноваженого ним органу- На видному місці розміщуються інформація про режим роботи і копія свідоцтва про державну реєстрацію, а також табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові чергового оператора, що відпускає нафтопродукти, і інформація про місце розташування найближчих АЗС. Вказані інформаційні конструкції розміщені ТОВ «РЕФІЛЛ», не були предметом перевірки та припис на них не видавався.

Зазначені у приписі спеціальні конструкції з інформаційним полем «ANP, Energy, Авіас», що розміщені на фасаді та існуючій споруді АЗС (фото додаються) не визначені Законом України «Про захист прав споживачів», Правилами торгівлі нафтопродуктами, не відповідають ним, а слова «ANP, Energy, Авіас» не є найменуванням суб`єкта господарювання.

Розміщені на фасаді будівлі та існуючої споруди АЗС спеціальні конструкції, на які видано припис, вказаним вимогам не відповідають.

Апелянт зазначає, що інформація «ANP» хоча і є знаком для товарів та послуг, але розміщення на фасадах будинків та будівель спеціальних конструкцій із нанесеними на них знаками для товарів і послуг не є вивісками, оскільки стаття 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлює, що використання знака для товарів і послуг визнається, зокрема, нанесенням його на вивіску.

Представник апелянта вважає, що аналіз зазначених вище законодавчих актів дає змогу дійти висновку, що сам по собі розміщений на спеціальній конструкції знак для товарів та послуг вивіскою не є, а повинен розмішуватися на вивісці разом з іншою інформацією: юридично зареєстрованим найменуванням, видом її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи) та часом роботи.

Представник апелянта наголошує, що окремо встановлена на земельній ділянці спеціальна конструкція по АДРЕСА_1 не відповідає зазначеному вище положенню, оскільки містить додаткову інформацію, яка за своїм змістом є рекламою з підстав, викладених вище.

На думку апелянта, органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями щодо здійснення контролю у сфері розміщення зовнішньої реклами, вимоги Департаменту контролю Харківської міської ради щодо усунення порушень законодавства про рекламу є законними та обґрунтованими. Розміщення наведених у приписі від 26.09.2019 № 1/85 спеціальних конструкцій не передбачено Законом України «Про захист прав споживачів», Правилами торгівлі нафтопродуктами або не відповідають ним, містять усі ознаки зовнішньої реклами, тому дія Закону України «Про рекламу» та інших нормативно-правових актів у сфері зовнішньої реклами поширюється на правовідносини, пов`язані із розміщенням ТОВ «РЕФІЛЛ» зовнішньої реклами.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Харківської міської ради.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача та третьої особи підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27.03.2017 р. за ТОВ «НЬЮПОРТ ХОЛДІНГ» було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ «А-1» загальною площею 69.6 кв.м., яка розташована за адресою: м.Харків, вул. Клочківська, буд. 317-А (далі за текстом - нерухоме майно або АЗС), про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.03.2017 за індексним номером 83771631 (а.с. 16).

Вказане нерухоме майно являє собою автомобільну заправну станцію і використовується відповідно до призначення для роздрібної торгівлі пальним.

Зазначену АЗС Позивач здає в оренду ГОВ «РЕФІЛЛ», про що свідчить договір оренди автозаправної станції № 03-АЗС від 13.08.2018 (а.с. 17-19).

Безпосередньо ТОВ «РЕФІЛЛ» використовує дану АЗС для роздрібної торгівлі пальним, на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі від 01.07.2019 за реєстраційним номером 20300314201900132 (а.с 20).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ" (код ЄДРПОУ 42328590) зареєстроване як юридична особа 28.04.2014 року, про що в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських організацій міститься запис №14801020000077612.

До видів діяльності товариства віднесено, зокрема, за кодом КВЕД 47.30: Роздрібна торгівля пальним (основний); код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Судом встановлено, що 26.09.2019 в ході здійснення контролю за законністю розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Харкова спеціалістом відділу реклами Департаменту контролю міської ради було виявлено 4 рекламних засоби, які розміщувалися товариством з обмеженою відповідальністю «Рефілл» (код 42328590) по вул. Клочківській, 317-А в м. Харкові з порушенням вимог законодавства України про рекламу (відсутність дозволів на розміщення зовнішньої реклами). Інформація щодо власника рекламних засобів була наведена у куточку споживача, який знаходився у місці здійснення господарської діяльності.

Так, в результаті проведеної перевірки встановлено розміщення об`єктів зовнішньої реклами (щитів стаціонарних) за адресою: м. Харків, по вул. Клочківській, 317-А без відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами (ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу").

26.09.2019 року Департаментом контролю Харківської міської ради прийнято припис №1/85 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м.Харкові стосовно розповсюджувача реклами ТОВ "Реффіл" (місцезнаходження - м. Харків, Клочківській, 317-А).

Як встановлено в ході розгляду справи 16.12.2019 до ТОВ «Рефілл» надійшла вимога Головного управління Держспоживслужби в Харківській області № 5.2-057/2/14569-19 від 09.12.2019 про надання копій документів для розгляду справи стосовно можливого порушення вимог ст. 16 ЗУ «Про рекламу» з боку ТОВ «РЕФІЛЛ».

Із тексту вказаної вимоги ГУ Держспоживслужби в Харківській обл. було встановлено, що виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення від 13.11.2019 №856 «Про демонтаж спеціальних конструкцій» (далі за текстом - рішення ВК ХМР).

03.01.2020 ТОВ «Ньюпорт Холдінг» звернулось до Харківської міської ради із запитом на інформацію, в якому просило надати копію рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.11.2019 №856 «Про демонтаж спеціальних конструкцій», проте станом на дату подання цієї заяви відповідь не надійшла (а.с. 28).

28.12.2019 представником ТОВ «Ньюпорт Холдінг» через веб-сайт (онлайн сторінку) інформаційної системи «Єдиний міський реєстр актів Харківської міської ради, міського голови та виконавчих органів ради», розміщеної в мережі Інтернет, було знайдено скановану копію рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.11.2019 №856 «Про демонтаж спеціальних конструкцій».

Ознайомившись з цією копією рішення Виконавчого комітету ХМР, позивачу стало відомо, що Департаменту контролю Харківської міської ради доручено організувати проведення демонтажу спеціальних конструкцій, зазначених у додатку до рішення (пункт І), а комунальному підприємству «Міськелектротранссервіс» доручено здійснити у встановленому порядку Демонтаж спеціальних конструкцій, зазначених у додатку до рішення (пункт 2.1.)

В додатку до даного рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради знаходився «Перелік конструкцій зовнішньої реклами, які підлягають демонтажу», згідно якого, вказано майно, яке належить ТОВ «Ньюпорт Холдінг» на праві власності.

Позивач, не погодившись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що на конструкцію, зазначену у пунктах 105, 106, 107 та 108 додатку №1 до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.11.2019 року №856 "Про демонтаж спеціальних конструкцій" не розповсюджується дія Закону України "Про рекламу", а відповідачем в силу вимог ст.77 КАС України не доведено правомірність прийняття спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповіді територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноважені місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається з припису, відповідач здійснював перевірку дотримання порядку розміщення зовнішньої реклами та встановив порушення Закону України «Про рекламу».

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами встановлює Закон України «Про рекламу».

Приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про рекламу" встановлено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Статтею 1 Закону України "Про рекламу" визначено наступні терміни:

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ч.8 ст. 8 Закону України "Про рекламу" розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про рекламу" визначено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

У відповідності до ч.6 вказаної статті вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів зазначає, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

При цьому приписи Закону України "Про рекламу" визначають, що вивіска чи табличка, які не відносяться до рекламних, мають відповідати таким умовам: місце розміщення (на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення); зміст (інформація про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи).

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.

Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (пункт 1 Типових правил розміщення зовнішньої реклами).

Відповідно до абзацу 8 пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

В листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №6635 від 05.09.2007 року зазначено, що у випадку, коли на фасаді будівлі, яку займає суб`єкт господарювання та/або біля входу (в`їзду) до неї розміщено інформаційну вивіску, інформація на якій не містить закликів до придбання товару чи надання послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (послуги), така інформація не є рекламою і її розміщення не потребує одержання дозволу на розміщення об`єкта зовнішньої реклами.

Аналізуючи наведені положення, колегія судідв доходить висновку, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини сьомої статті 8 та частини шостої статті9 Закону України «Про рекламу».

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №323/1766/17, від 04.09.2019 у справі №1340/4421/18, від 11.11.2019 у справі № 323/1360/17, від 27.02.2020 у справі №405/4704/15-а, від 25.03.2020 у справі №461/4489/16-а.

Таким чином, визначальним в межах даного адміністративного спору є встановлення того, чи належить розміщена на АЗС, які орендує ТОВ «Рефілл», конструкція до зовнішньої реклами.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "По рекламу", дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з розповсюдженням інформації, обов`язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України.

Отже, якщо обов`язок розміщення інформації передбачений будь-яким іншим законом, то така інформація не є рекламою.

Відповідно до п.1.3 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові дія Правил поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність у сфері зовнішньої рекламиу місті Харкові.

Таким чином Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові можуть бути застосовані виключно у випадках, якщо на такі конструкції поширюються вимоги Закону України "Про рекламу".

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Рефілл" здійснюється господарська діяльність з реалізації нафтопродуктів на орендованому автозаправному комплексі за адресою: м.Харків, вул. Клочківська. буд. 317-А.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, дані про ціну.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що інформація, передбачена ч.1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Таким чином, Закон України "Про захист прав споживачів" зобов`язує продавця дотримуватись технічних регламентів або, нормативно-правових актів, прийнятих для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

Згідно п.8 вказаних Правил, відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в`їзді та біля оператора АЗС.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що відомості, розміщені на табло, є необхідною для споживача інформацією та необхідною умовою для власника (орендаря) АЗС.

Як вбачається з матеріалів справи, на в`їзді до АЗС, яку орендує позивача, знаходиться інформаційний щит, на якому міститься інформація про нафтопродукти, що продаються на АЗС та їх ціна, що відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" та Правилам №1442, оскільки інформація, розміщена на інформаційному щиті не містить закликів до придбання товарів, а виключно інформацію про нафтопродукти, що реалізуються на АЗС.

Отже, спеціальна конструкція, яка знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Клочківська. буд. 317-А не є рекламною конструкцією в розумінні Закону України "Про рекламу", а розміщена на виконання вимогЗакону України "Про захист прав споживачів" та Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, тому в силу вимог ст.2 Закону України "Про рекламу", всі положення вказаного законуна них не поширюються, так само як і вимоги, що встановлені Правилами розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові.

Крім того, колегія суддів зауважує, що за приписами частини 7 статті 8 Закону України "Про рекламу", розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, зокрема фото, додані до позовної заяви, доходить висновку, що під щитом стаціонарним, відповідач розуміє ціновий пілон (стелу), що розміщена на АЗС за адресою: м. Харків, вул. Клочківська. буд. 317-А, на яких відповідно вказано відомості про роздрібні ціни, марки та види пального, що продаються па АЗС. Іншої інформації зазначений щит стаціонарний не містить.

Доводи апеляційної скарги апелянта стосовно того, що на спірній конструкції відсутня інформація про зареєстроване найменування суб`єкта господарювання, який займає це приміщення чи відсутність даних про час роботи останнього, що свідчить про належність конструкції до зовнішньої реклами колегія суддів вважає помилковими, оскільки, за змістом нормЗакону №270/96-ВР інформація про зареєстроване найменування суб`єкта господарювання не є критерієм відмежування понять реклами і вивіски (таблички) і за змістом статті 9 вивіска не є рекламою у разі розміщення на ній однієї із видів інформації (зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності та ін.), а не їх сукупність.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприсмців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Рефілл» є роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30.) За таких обставин є цілком зрозумілим, що на АЗС за адресою: м. Харків, вул. Клочківська. буд. 317-А, Товариство позивача здійснює роздрібну реалізацію пального, у тому числі відповідно до отриманої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (а.с. 20).

Отже, встановлене на в`їзді інформаційне табло (ціновий пілон, стела чи як зазначає відповідач - щит стаціонарний з найменуванням виробника товару, асортименту та ціни на нафтопродукти, що реалізуються споживачам на АЗС адресою: м. Харків, вул. Клочківська. буд. 317-А, не може бути рекламою, оскільки в розумінні ч. 8 ст. 8 Закону України «Про рекламу» це є інформацією про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, а також їх виробника, у місцях, де цей товар реалізується чи надасться споживачеві, а розміщення такої інформації не вважаються рекламою.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що інформаційний щит з інформацією, передбаченою п.12 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. .№ 833, та яка містить найменування суб`єкта господарювання, режим роботи торгового об`єкта, і враховуючи термін «реклама», визначеного статтею 1 Закону України «Про рекламу», положення ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу», не вважається рекламою і не потребує відповідних документів, отримання яких необхідно для розміщення реклами. Така позиція відображена і в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.10.2006 р. №731 7.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки щит стаціонарний (ціновий пілон, стела) розміщені на в`їзді на АЗС не можуть вважатись зовнішньою рекламою, то включення їх до вказаного рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради з метою демонтажу, на погляд суду, є безпідставним та не законним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на конструкцію, зазначену у пунктах 105, 106, 107 та 108 додатку №1 до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.11.2019 року №856 "Про демонтаж спеціальних конструкцій" не розповсюджується дія Закону України "Про рекламу", то відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення та допущення позивачем порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу".

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення від 13.11.2019 №856 «Про демонтаж спеціальних конструкцій», в частині демонтажу спеціальних конструкцій які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ" код ЄДРПО 42328590 та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська. буд. 317-А. а саме: пункти 105, 106. 107 та 108 Додатку 1 до цього рішення прийнято виконавчим комітетом Харківської міської ради всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року по справі № 520/439/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог Харківської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року по справі № 520/439/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 15.03.2021 року