Справа № 420/15258/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальність «НЕПЛАКСА» (код ЄДРПОУ 43429565; м. Одеса, вул. Адм. Лазарева, 7, кв.11) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-я Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальність «НЕПЛАКСА» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу від 08.12.2020 року №178;

вирішити питання про розподіл судових витрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/15258/20 30.12.2020 о 12:31:34 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст.262 КАС України.

В обґрунтування вимог позову представник позивача вказує, що відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу від 08 грудня 2020 року № 178, відповідно до якої на Позивача було накладено штраф у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн. Погодитись із вказано постановою позивач не може, оскільки:

по-перше, представнику суб`єкта господарювання перед початком перевірки не було роз`яснено прав та обов`язків;

по-друге, Акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних заходів було складено із порушенням, оскільки керівник або уповноважена особа ТОВ «НЕПЛАКСА» не були присутні під час проведення цієї перевірки, даний акт не надавався для підпису та не був вручений керівнику або уповноваженій особі ТОВ «НЕПЛАКСА», у зв`язку із чим, ТОВ «НЕПЛАКСА» було позбавлено надати свої пояснення та заперечення, у зв`язку із чим акт перевірки є таким що складений із порушенням закону та протиправним;

по-третє, протокол було оформлено без пояснень Позивача, посадова особа прийняла рішення про накладання штрафу без врахування цих пояснень, тобто розгляд справи про правопорушення з боку державного органу був однобічним та необ`єктивним;

по-четверте, відповідач постановою про накладення штрафу від 08.12.2020 року № 178 притягує Позивача до відповідальності за невиконання рішення № 641 в частині повідомлення споживачів про ризики, які становить продукція. Однак, ст. 29 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не містить такого обмежувального заходу як повідомлення споживачів про ризики, які становить продукція.

15.02.2021 року за вх.№48175/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти заявлених позовних вимог. Вказано, що згідно відеоматеріалу проведення перевірки фактично відбулось за участю представника товариства, а тому заявлені позивачем порушення проведення перевірки не відповідають дійсності. Крім цього, позивача належним чином сповіщено про необхідність прибуття до управління для ознайомлення із змістом протоколу №72 від 01.02.2020 року.

Вказано, що документи по перевірці направлялись позивачу окремо та послідовно - акт перевірки 01.12.2020 року, протокол - 03.12.2020 року, а постанова - 08.12.2020 року.

Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 06.08.2020 року було вирішено провести планову виїзну перевірку магазину « Лис Микита » (а.с.63) на предмет характеристик іграшок.

В ході планової перевірки характеристик продукції Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було складено Акт перевірки характеристик продукції від 11 серпня 2020 року, відповідно до якого було встановлено, що у попереджувальній інформації до іграшки - міні-машинка Cubika 3, арт. 13234, країна виробництва - Україна (надалі - Продукція) - нанесеній на етикетку, прикріплену до пакування, не передують слова «УВАГА» чи «Попередження, що не відповідає вимогам п.п. 11, 27, 37 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2018 року № 151 (а.с.75-76).

На підставі цього Акту Відповідачем було прийнято Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№ 507-509 від 14 серпня 2020 року, що полягали у приведенні продукції у відповідність до встановлених вимог, усуненні формальної невідповідності та тимчасової заборони надання даної продукції на ринку (а.с.79-81).

На виконання вказаних рішень, позивач надав відповідачу заяву разом з повідомленнями про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№ 507-509 від 14 серпня 2020 року, а також Акт про утилізацію вказаної продукції (а.с.83-87) від 01.10.2020р.

09 жовтня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 641 щодо позивача, що полягало у вжитті заходів спільно із розповсюджувачами для заборони надання Продукції на ринку (а.с.91).

Термін виконання - до 16.11.2020р., термін повідомлення про виконання - до 16.11.2020р.

16 листопада 2020 року Позивач надав Відповідачу повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 641 від 16 листопада 2020 року (а.с.95-97) з Актом про утилізацію від 01.10.2020р.

У Заяві від 16.11.2020р. ТОВ «НЕПЛАКСА» поряд із повідомленням про виконання зазначило, що утилізацію продукції було проведено у зв`язку із неможливістю спільно із постачальниками вжити заходи повернення продукції по ланцюгу постачання для подальшого усунення формальної невідповідності та приведення продукції у відповідність з вимогами.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 24.11.2020 року вирішено провести позапланову виїзну перевірку магазину «Лис Микита» (а.с.99) для перевірки інформації щодо виконання рішення від 09.10.2020 року.

26.11.2020р. відповідачем складений Акт №24 перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів, яким зафіксовано часткове виконання рішення, що не може бути визнане результативним, оскільки суб`єктом господарювання не надано підтвердження виконання рішення в частині повідомлення споживачів забороненої продукції про ризики, які вона становить.

01 грудня 2020 року Відповідачем було складено протокол № 72 про виявлення порушень вимог ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ЗУ « Про загальну безпечність нехарчової продукції», на підставі якого було винесено постанову про накладення штрафу від 08 грудня 2020 року № 178, відповідно до якої на Позивача було накладено штраф у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн. (а.с.110-113).

У грудні місяці засобами поштового зв`язку Позивач отримав Акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 листопада 2020 року № 24, протокол № 72 від 01 грудня 2020 року, та постанову про накладення штрафу від 08 грудня 2020 року №178.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом у сфері спірних правовідносин є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735).

Згідно ч.1 ст.2 Закону №2735 дія цього Закону поширюється на відносини щодо:

здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті;

здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.

Згідно статті 22 Закону №2735 заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Стаття 24 Закону №2735 визначає особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів.

Так, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:

1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;

2) позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), об`єднань суб`єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:

він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;

продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання;

{Пункт 1 частини другої статті 24 доповнено підпунктом "а-1" згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об`єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.

Згідно статті 33 Закону №2735 обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті:

1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону;

2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону;

3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб`єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;

4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб`єктами господарювання відповідно до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" .

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені чи скасовані відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб`єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до статті 34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб`єктами господарювання відповідно до частин десятої і п`ятнадцятої цієї статті.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, внесення змін до таких рішень чи їх скасування приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України.

Згідно ч.6 ст.44 Закону №2735 відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Суд зазначає, що доводи позивача в частині недотримання Головним управлінням порядку проведення перевірки не знаходять свого документального підтвердження. Перед проведенням перевірки було прийнято відповідний розпорядчий акт та видані направлення на проведення перевірки. Згідно відеоматеріалу, наявного у матеріалах справи (а.с.62), перевіряючих було допущено до проведення перевірки, уповноважена особа розповсюджувача товару ознайомилась із документами та надавала пояснення під час проведення перевірки.

Судом також не встановлено порушень в частині направлення документів за результатом проведення перевірки. Всупереч твердженням позивача, документи по перевірці направлялись позивачу окремо та послідовно - акт перевірки 01.12.2020 року, протокол - 03.12.2020 року, а постанова - 08.12.2020 року. Докази цього надані відповідачем з відзивом на позовну заяву (а.с.103, 111, 113).

Поряд із цим, суд звертає увагу на суть встановленого відповідачем порушення.

За змістом оскаржуваної постанови судом встановлено, що штрафні санкції застосовано до позивача - невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів (а.с.112).

За протоколом №72 від 01.12.2020р. суть правопорушення тотожна описаному в Акті від 26.11.2020р. та зроблено висновок про невиконання або неповне виконання рішення №641 від 09.10.2020р., крім усунення формальної невідповідності. ЗА виявлене порушення передбачена відповідальність згідно п.2 ч.4 ст.44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», як для розповсюджувачів.

Згідно п.2 ч.4 ст.44 Закону до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Відповідно до ст.ст.29,31 Закону у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність. Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах. У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб`єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції. Орган ринкового нагляду повідомляє про виявлену невідповідність продукції встановленим вимогам (крім формальної невідповідності) та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо такої продукції, призначеним органам з оцінки відповідності, які були залучені до оцінки відповідності цієї продукції вимогам технічних регламентів. Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею. Заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Заборона надання продукції на ринку не поширюється на дії, пов`язані з поверненням такої продукції її розповсюджувачу або виробнику в межах вжиття заходів щодо вилучення відповідної продукції з обігу, її відкликання чи передачі цієї продукції з метою знищення або приведення в інший спосіб до стану, що виключає її використання.

Згідно п.1 ч.1 ст.9 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції» розповсюджувачі зобов`язані надавати споживачам (користувачам), а також виробникам, розповсюджувачам у ланцюгу постачання відповідної продукції інформацію про ризики, які становить ця продукція.

Відповідачем не обґрунтовано в оскаржуваній постанові та не доведено поданими доказами, що ТОВ «НЕПЛАКСА» є розповсюджувачем у значеннях ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», тому застосування до позивача відповідальності як для розповсюджувачів за п.2 ч.4 ст.44 Закону не можна визнати законним та обґрунтованим.

При цьому, за змістом рішення від 09.10.2020 року встановлено, що застосованим заходом є «заборона надання продукції на ринку». Такого обмежувального заходу як повідомлення споживачів про ризики, які становить продукція, законодавством не встановлено.

Не визначено такого заходу і в рішенні від 09.10.2020 року №641.

Дійсно, у рішенні міститься окремий абзац, де вказано про необхідність здійснення повідомлення, однак не визначено законодавчих підстав зобов`язання позивача вчинити такі дій. Отже, відповідач вимагав від позивача вчинити дії, що не передбачені чинним законодавством, протилежне ним не доведено.

При цьому, у постанові не визначено, що позивачем не виконано саме обмежувальних (корегувальний) захід - заборону надання продукції на ринку.

Суд звертає увагу, що у акті перевірки від 26.11.2020 року встановлено, що продукція іграшка міні-машинка Cubika3, арт. 13234 у продажу відсутня (а.с.101-102), вбачається це і на відеозаписі.

Таким чином, встановлений рішенням від 09.10.2020 року №641 обмежувальних (корегувальний) захід - заборону надання продукції на ринку - позивачем дотримано, а спірною постановою застосовано до позивача штрафні санкції за порушення, яке не передбачено нормами чинного законодавства.

Вказане свідчить про порушення відповідачем вимог закону в частині накладення на позивача штрафних санкцій спірною постановою, що є свідченням її незаконності та необґрунтованості.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення, то належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування постанови суб`єкта владних повноважень, відтак позов Товариства з обмеженою відповідальність «НЕПЛАКСА» підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. (а.с.7), ці витрати суд покладає на відповідача.

Суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальність «НЕПЛАКСА» (код ЄДРПОУ 43429565) суми сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальність «НЕПЛАКСА» (код ЄДРПОУ 43429565; м. Одеса, вул. Адм. Лазарева, 7, кв.11) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-я Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу від 08.12.2020 року №178.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальність «НЕПЛАКСА» (код ЄДРПОУ 43429565) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян