open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року справа № 925/5/21 м. Черкаси

За позовом виконувача обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Учбовий заклад професійної освіти "Старт 3000"

про стягнення 148405,38 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Олійник І.А.;

від позивача: Кирмана В.О. за довіреністю від 28.12.2020;

від відповідача: адвоката Кірси В.В. за ордером від 08.02.2021 серія ЧК№148496, Маковського П.М. за довіреністю від 09.02.2021.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури (далі також - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (далі також - позивач) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Учбовий заклад професійної освіти "Старт 3000" (далі також - відповідач) про стягнення 148405,38 грн. безпідставно збережених коштів від плати за землю.

Прокурор у позові також просить господарський суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що з 22.05.2018 відповідач набув право власності на незавершене будівництво комбінату побутового обслуговування готовністю 40% (В-2) та огорожі (№3), розташованого по АДРЕСА_2 на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Черкаси в особі позивача. Відповідач не оформив за собою право оренди земельною ділянкою площею 0,2552 га з кадастровим номером 7110136700:05:027:0045 під цим нерухомим майном і не сплачував орендну плату за користування цією земельною ділянкою, внаслідок чого за період з 22.05.2019 по 30.11.2020 безпідставно зберіг (утримав) у себе за рахунок позивача кошти в сумі 148405,38 грн., які відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України він має повернути позивачу.

Ухвалою від 11.01.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву прокурора до розгляду, відкрив провадження у справі №925/5/21, вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи о 10 год. 00 хв. 09.02.2021 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

03 лютого 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив відповідача із запереченнями проти позову.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив таке:

- відповідач дійсно набув правово власності на вказаний у позові об`єкт незавершеного будівництва від свого засновника Маковського П.М. як його внесок до статутного фонду товариства, який є частиною від придбаного з прилюдних торгів Маковським П.М. 20.07.2009 незавершеного будівництва адміністративно-торгового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,9323 га;

- рішенням позивача від 21.03.2019 №2-4260 відповідачу був наданий дозвіл на розпроблення технічної документації з поділу земельної ділянки площею 0,9323 по АДРЕСА_1;

- відповідач разом з іншими власниками об`єктів незавершеного будівництва (ТОВ "Омега-Центр-Сервіс" та ТОВ "Центрпромпостач") розробили відповідну документацію та звернулися до Черкаської міської ради 04.09.2019 із заявою №70712-3 щодо затвердження технічної документації із землеустрою з поділу земельної ділянки площею 0,9323 на земельні ділянки площами 0,1585 га, 0,1040 га, 0,4146 га і 0,2552 га з метою подальшого оформлення права користування ними згідно з чинним законодавством, проте рішення про її (технічної документації) затвердження позивач до цих пір з незалежних від відповідача причин не прийняв, що й унеможливило укладення договору оренди землі;

- прокурор і позивач не надали належних доказів на підтвердження розміру використовуваної відповідачем земельної ділянки по АДРЕСА_2, що означає про необґрунтованість доводів та розрахунків позивача;

- відповідач не набув право користування земельною ділянкою в будь-якому розмірі у зв`язку з його відсутністю у попереднього власника об`єкта;

- позивачем не надано доказів реєстрації земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і відповідно формування земельної ділянки як об`єкта цивільного права;

- розрахунок стягуваної суми є недостовірним.

09 лютого 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь на відзив, якою прокурор відхилив заперечення відповідача проти позову та підтвердив свої доводи, викладені у позовній заяві.

У судовому засідання, яке відбулося 09.02.2021, Господарський суд Черкаської області оголосив перерву в судовому засіданні до 14 год. 15 хв. 03.03.2021 про що повідомив учасників справи під розписку.

02 березня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшло заперечення на відповідь на відзив, яким відповідач відхилив доводи прокурора, приведені ним у відповіді на відзив і підтвердив свої доводи, викладені у відзиві на позов.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.03.2021 за участю прокурора та представників обох сторін:

прокурор та представник позивача підтримали позов з викладених у ньому підстав;

представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов і заявив про надання ним доказів на підтвердження розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі №925/5/21;

господарський суд розглянув справу №925/5/21 по суті і оголосив вступну та резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини справи, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/524/19 відмовлено у задоволенні позову Черкаської міської ради до фізичної особи-підприємця Маковського Петра Михайловича про стягнення 764893,29 грн. безпідставно утриманих коштів (орендної плати) за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.03.2016 по 14.05.2018 без належного оформлення права користування нею.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/524/19 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №925/524/19 встановлені, зокрема, такі обставини:

- згідно із свідоцтвом від 20.07.2009 та на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки Маковський Петро Михайлович набув право власності на майно, яке складається з незавершеного будівництва адміністративно-торгового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять - адміністративна будівля, позначена на технічному паспорті літ. Б-2, загальною площею забудови будівлі 1020 кв.м., господарсько-технічне приміщення, позначене на технічному плані літ. Г-1, загальною площею забудови будівлі 467,2 кв.м., комбінат побутового обслуговування, позначений на технічному паспорті літ. В-2, загальною площею забудови 375,42 кв.м., магазин, позначений на технічному паспорті літ. Д-1, загальною площею забудови будівлі 1757,25 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,93225 га, наданій в постійне користування ЗАТ "Рось" відповідно до державного акту серії ЧР № 24-64, зареєстрованого 23.12.1994. Об`єкт продажу також належав ЗАТ "Рось";

- рішенням Черкаської міської ради від 09.02.2012 № 3-635 фізичній особі-підприємцю Маковському Петру Михайловичу була надана земельна ділянка площею 9323 кв.м. по АДРЕСА_1 в оренду на 49 років під незавершене будівництво адміністративно-торгового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за рахунок земель закритого акціонерного товариства "Рось". А також зобов`язано фізичну особу-підприємця Маковського П.М. укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою і здійснити його державну реєстрацію;

- пунктом 4 вказаного рішення доручено управлінню земельних ресурсів департаменту містобування протягом місяця з дати прийняття рішення видати заявнику рішення та проект договору оренди землі під підпис або направити його листом з повідомленням;

- рішення Черкаської міської ради від 09.02.2012 № 3-635 не оскаржувалось та не визнано недійсним.

- договір оренди земельної ділянки площею площею 9323 кв.м. по АДРЕСА_1 Черкаська міська рада і фізична особа-підприємець Маковський під об`єктом незавершеного будівництво не уклали.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отож встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №925/524/19 обставини стосовно Черкаської міської ради не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 16.03.2018 №2377-а "Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси" по об`єкту незавершеного будівництва адміністративно-торгового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходилося за адресою: АДРЕСА_1 , були надані такі адреси:

- незавершеному будівництвом магазину (літ. Д-1) - АДРЕСА_3;

- незавершеному будівництвом комбінату побутового обслуговування (літ. В-2) - АДРЕСА_2;

- незавершеному будівництвом господарсько-технічному приміщенню (літ. Г-1) АДРЕСА_2 .

За актом приймання-передачі нерухомого майна від 18.05.2018 Маковський П.М. передав відповідачу як внесок до статутного фонду останнього частину придбаного Маковським П.М. у ЗАТ "Рось" об`єкту незавершеного будівництва, а саме позначений на технічному паспорті літ. В-2 комбінат побутового обслуговування готовністю 40% і №3 огорожу, розташовані по АДРЕСА_2 .

22 травня 2018 року була проведена державна реєстрація права власності відповідача на об`єкт незавершеного будівництва позначений на технічному паспорті літ. В-2 комбінат побутового обслуговування готовністю 40% і №3- огорожу, розташовані по АДРЕСА_2 , номер запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 26372025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1527687771101.

Черкаська міська рада своїм рішенням від 21.03.2019 №2-4260 надала відповідачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Черкаської міської ради площею 0,9323 га по АДРЕСА_1 з метою подальшого оформлення товариством з обмеженою відповідальністю "Учбовий заклад професійної освіти "Старт 3000" права користування її частиною під незавершеним будівництвом комбінату побутового обслуговування.

Відповідач разом з іншими власниками об`єктів незавершеного будівництва (ТОВ "Омега-Центр-Сервіс" та ТОВ "Центрпромпостач") розробили відповідну документацію та звернулися до Черкаської міської ради 04.09.2019 із заявою №70712-3 щодо затвердження технічної документації із землеустрою з поділу земельної ділянки площею 0,9323 на земельні ділянки площами 0,1585 га, 0,1040 га, 0,4146 га і 0,2552 га з метою подальшого оформлення права користування ними згідно з чинним законодавством.

Позивач рішення про затвердження вказаної технічної документації до цих пір з незалежних від відповідача причин не прийняв, що й унеможливило укладення ним з позивачем договору оренди землі.

22 травня 2019 року під час виготовлення технічної документації із землеустрою з поділу земельної ділянки площею 0,9323 на земельні ділянки площами 0,1585 га, 0,1040 га, 0,4146 га і 0,2552 га була сформована спірна земельна ділянка площею 0,2552 га з кадастровим номером 7110136700:05:027:0045 по АДРЕСА_1/2 і проведена її реєстрації в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом із нього про земельну ділянку від 11.11.2019 №НВ-712639482019.

Відповідно до виданих Міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області витягів від 31.10.2019 №4824 і від 24.11.2020 №4879 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_2, площею 2552 кв. м. з кадастровим номером 7110136700:05:027:0045 її нормативна грошова оцінка становить 3235349,04 грн.

На підставі цих витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:05:027:0045 Управління земельних ресурсів Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради зробило розрахунок заборгованості відповідача за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1/2 за період з 22.05.2019 по 30.11.2020 і нарахувало відповідачу 148405,38 грн. безпідставно збережених ним коштів в розмірі не сплаченої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за ставкою 3% від її нормативної грошової оцінки.

Нараховану Управлінням земельних ресурсів Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради загальну суму плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136700:05:027:0045 в розмірі 148405,38 грн. прокурор на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України і пред`явив до стягнення з відповідача як безпідставно збережену останнім за рахунок позивача суму коштів.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому господарський суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

За приписами ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення гл. 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень гл. 83 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що належним чином оформлені договірні відносини з приводу оренди спірної земельної ділянки між сторонами відсутні і це визнається обома сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 у справі №629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13 лютого 2019 справа №320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 провадження № 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 у справі № 922/3412/17, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17).

Прокурор вважає, що до відповідача перейшло право користування спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_2 з 22.05.2019 - дня її формування і реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України в редакції станом на 22.05.2019 у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Вказана норма регулює питання переходу речових прав на земельну ділянку лише у випадках придбання житлового будинку, будівлі або споруди.

В даному ж випадку відповідач отримав у власність від Маковського П.М. не житловий будинок, будівлю або споруду, а об`єкт незавершеного будівництва.

Згідно з ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Отже, відповідач став власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва (створення майна) та знаходяться на спірній земельній ділянці, і незважаючи на те, що його право власності на цей об`єкт було зареєстровано належним чином, це не дає підстав вважати, що до відповідача в порядку ст. 120 Земельного кодексу перейшли права користування чи власності на спірну земельну ділянку, на якій цей об`єкт знаходиться.

З цих же підстав до відповідача не може бути застосовано і ст. 377 Цивільного кодексу України з аналогічним регулюванням питання переходу до нового власника майна права власності чи користування земельною ділянкою лише під житловим будинком, будівлею або спорудою.

Маковський П.М. набув право власності на об`єкт незавершеного будівництва адміністративно-торгового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,9323 га, наданій у постійне користування ЗАТ "Рось" відповідно до Державного акту серії ЧР № 24-64 зареєстрованого 23.12.1994.

Згідно з ст. 92 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час набуття Маковським П.М. права власності на об`єкт незавершеного будівництва, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Отже, відповідно до вказаної норми Маковський П. М. не був особою, яка мала право набувати право постійного користування на земельну ділянку, яка знаходиться під придбаним ним об`єктом незавершеного будівництва, він міг набути на цю земельну ділянку лише право власності або оренди в установленому чинним законодавством порядку.

Проте, ні права власності, ні права оренди на земельну ділянку площею 0,9323 га під придбаним Маковським П.М. об`єктом незавершеного будівництва адміністративно-торгового комплексу ЗАТ "Рось", який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , Маковський П.М. не набув.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що до Маковського П.М. , а від останнього до відповідача перейшло право користування спірною земельною ділянкою.

Саме по собі розташування на спірній земельній ділянці належного відповідачу на праві власності об`єкта незавершеного будівництва не свідчить про фактичне користування відповідачем всією земельною ділянкою.

Для встановлення факту користування спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136700:05:027:0045 площею 0,2552 га без достатньої правової підстави, саме прокурор має належним чином довести факт користування відповідачем цією земельною ділянкою.

Оскільки у спірних правовідносинах мова йде про стягнення з відповідача безпідставно збережених ним сум орендної плати, яку він мав би сплачувати за фактичне користування земельними ділянками, то площа фактично використовуваних відповідачем земельних ділянок має визначальне значення для розрахунку таких сум.

Отже в даному випадку має значення площа земельної ділянки, яку фактично використовує відповідач, і підтвердження її (площі) належними доказами, а не просто факт формування земельної ділянки, яка ще не передана відповідачу в оренду.

На необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки звернула свою увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, а також Верховний Суд у постанові від 20.12.2019 року у справі №917/266/19.

На необхідності достеменного встановлення розміру земельної ділянки, яку використовує відповідач (чи користується відповідач земельними ділянками лише у межах належних йому об`єктів нерухомого майна або більшою площею, а отже, чи не ґрунтується на припущеннях площа, яку покладено в основу обрахунку заявленої до стягнення суми), наголосив також Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 року у справі № 924/196/19.

Також, у постанові від 20.12.2019 у справі № 917/266/19 Верховний Суд звернув увагу на необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження земельної ділянки з доданими до нього фото матеріалами або іншої інформації про площу земельної ділянки.

З матеріалів цієї справи убачається, що стягувану суму коштів Управління земельних ресурсів та землеустрою Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради нарахувало відповідачу на площу земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:05:027:0045 в розмірі 0,2552 га, проте, доказів фактичного використання відповідачем цієї земельної ділянки саме в такому розмірі її площі матеріали справи не містять. Тобто прокурор не доказав факту користування відповідачем цією земельною ділянкою саме в такому розмірі.

Рішення позивача від 21.03.2019 №2-4260 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 з метою подальшого оформлення ТОВ "Учбовий заклад професійної освіти "Старт 3000" права користування її частиною" і розроблений проект землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок загальною площею 0,9323 га, свідчать лише про намір відповідача отримати в користування земельну ділянку площею 0,2552 га, однак не доводять фактичного користування відповідачем земельної ділянки саме в такому розмірі.

Акта обстеження спірної земельної ділянки, яким би були встановлені та зафіксовані дійсні розміри земельної ділянки, які фактично використовує відповідач, матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, господарський суд не вбачає обґрунтованим та доведеним розмір площі спірної земельної ділянки, на яку нараховано стягувану суму коштів.

У господарського суду відсутня можливість самостійно встановити розмір використовуваної відповідачем площі земельної ділянки

Господарський суд погоджується з доводами відповідача, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 не є сформованою як об`єкт цивільних праві, що виключає право позивача проводити нарахування коштів за користування нею з будь-яких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частинами 1, 2. 3, 4, 9 ст. 791 Земельного кодексу України встановлено таке: 1. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. 2. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). 3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. 4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. 9. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З викладених вище обставин убачається, що відповідач не набув права власності чи користування на спірну земельну ділянку від Маковського П.М. , оскільки останній сам не мав таких прав..

Згідно з ст. 125 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частинами 2 та 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Спірна земельна ділянка площею 0,2552 га з кадастровим номером 7110136700:05:02:0045 була сформована після 1 січня 2013 року, однак речове право (власності, постійного користування, оренди та інш.) на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не реєструвалося.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Підпунктами 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, то він не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19.

Частина 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями статтей 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У даному випадку рішення про надання відповідачу в оренду земельної ділянки площею 0,2552 га з кадастровим номером 7110136700:05:02:0045 позивачем не приймалося, договір оренди цієї земельної ділянки між відповідачем та позивачем не укладався.

Разом з тим, як передбачено ст. 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Пунктом 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI встановлено, що право власності на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, реалізується після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку.

Передача позивачем відповідачу земельної ділянки комунальної власності в оренду, стягнення позивачем безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за відсутності укладеного договору оренди землі і зареєстрованого за відповідачем права оренди таких земельних ділянок є формами реалізації позивачем права власності на такі земельні ділянки, що відповідно до вказаних вище норм чинного законодавства передбачає обов`язкову державну реєстрацію за позивачем права власності на сформовану земельну ділянку.

Таким чином, прокурор мав надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду спірної земельної ділянки площею 0,2552 га з кадастровим номером 7110136700:05:02:004 як об`єкта цивільних прав у розумінні ст. 791 Земельного кодексу України і реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідачу відповідно до Закону України "Про оренду землі".

На день ухвалення Господарським судом Черкаської області цього рішення прокурор не доказав наявності державної реєстрації за позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,2552 га з кадастровим номером 7110136700:05:02:0045, а відповідно і можливості реалізації ним права власності на ці земельні ділянки у вказаний в позові період.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача 148405,38 грн. як безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 22.05.2019 по 30.11.2020, тому у задоволенні позову прокурора слід відмовити.

За платіжним дорученням від 24.12.2020 №2413 Черкаська обласна прокуратура за подання позову, що розглядається у цій справі, сплатила 2226,09 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою у позові слід покласти на Черкаську обласну прокуратуру.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судовий збір за подання позову в сумі 2226,09 грн. покласти на Черкаську обласну прокуратуру.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 15 березня 2021 року.

Суддя М.В. Дорошенко

Джерело: ЄДРСР 95502135
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку