ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року

м. Київ

справа № 159/2134/19

адміністративне провадження № К/9901/7221/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №159/2134/19

за позовом ОСОБА_1

до поліцейського роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Івановського Максима Сергійовича

про скасування рішення

за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року (прийняту у складі: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів Носа С.П., Шевчук С.М.).

І. Історія справи

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати як незаконну постанову серії ЕАА №1073458 від 16 квітня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 510 грн за порушення Правил дорожнього руху.

Ковельський міськрайонний суд Волинської області рішенням від 23 травня 2019 року позов задовольнив повністю, скасував вказану постанову, прийняту поліцейським Івановським М.С.

Не погодившись із цим рішенням, Департамент патрульної поліції Національної поліції України (далі - «Департамент») подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року була повернута у зв`язку з поданням апеляційної скарги особою, повноваження якої не підтверджені.

Згідно з повідомленнями про вручення поштових відправлень із штрихкодовими ідентифікаторами №7900727190607, №7900727190623 копії зазначеної ухвали відповідач і Департамент патрульної поліції Національної поліції України отримали 16 липня 2019 року.

У грудні 2019 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України повторно подав апеляційну скаргу на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2019 року.

Ухвалою від 13 січня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про поновлення строку на апеляційне оскарження і залишив його апеляційну скаргу без руху для надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску. Для вчинення вказаних дій суд встановив апелянту десятиденний строк, який обраховується з дня вручення йому копії ухвали від 13 січня 2020 року

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №7900728353887 Департамент патрульної поліції Національної поліції України отримав копію ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху 20 січня 2020 року (а.с. 74).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), оскільки суд встановив, що апелянт у встановлений суддею-доповідачем строк не подав заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі Департамент патрульної поліції Національної поліції України просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник зазначає, що ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження є незаконною, оскільки ухвала про залишення апеляційної скарги без руху надійшла до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 24 січня 2020 року, а 29 січня 2020 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України на її виконання надіслав заяву з належним обґрунтуванням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Крім того, у касаційній скарзі Департамент патрульної поліції Національної поліції України наводить доводи щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 23 травня 2019 року і висловлює незгоду з тими підставами, з яких було повернуто його першу апеляційну скаргу.

Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали, копії ухвали про відкриття касаційного провадження отримали: відповідач - 18 травня 2020 року, ОСОБА_1 - 16 травня 2020 року.

Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З аналізу наведених положень процесуального закону випливає, що у разі подання апеляційної скарги після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, суддя-доповідач зобов`язаний залишити таку апеляційну скаргу без руху із наданням скаржнику можливості подати заяву про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, яким суд має надати оцінку щодо їх поважності. У разі дотримання зазначених вимог апелянтом, суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

На виконання зазначених вимог КАС України ухвалою від 13 січня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, визнавши вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, а заявлене клопотання необґрунтованим. Для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд встановив Департаменту десятиденний строк з дня вручення копії ухвали від 13 січня 2020 року.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №7900728353887 (а.с. 74) Департамент отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 20 січня 2020 року. Отже, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 30 січня 2020 року.

Згідно частини дев`ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Положення вказаної статті надають особі право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів, в тому числі й засобами поштового зв`язку.

Апелянт на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку направив засобами поштового зв`язку 29 січня 2020 року (а.с. 82).

Заява про поновлення строку відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду була зареєстрована судом апеляційної інстанції 3 лютого 2020 року і долучена суддею-доповідачем до справи згідно його резолюції також 3 лютого 2020 року (а.с. 78).

Згідно пунктів 1, 2 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

На переконання Верховного Суду, надаючи ухвалою від 13 січня 2020 року десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, закінчення якого припадало на 30 січня 2020 року, та відмовляючи у відкриття апеляційного провадження на четвертий день - 3 лютого 2020 року, з яких два дні були вихідними, суд апеляційної інстанції не врахував норм поштового обігу між обласними центрами в частині строків пересилань поштового відправлення та прийняв рішення без врахування часу, достатнього для забезпечення надходження відповідних матеріалів до суду. Натомість скаржник у встановлений ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року строк вчинив дії, спрямовані на усунення недоліків апеляційної скарги. До того ж направлена скаржником заява на усунення недоліків була долучена до справи суддею-доповідачем у день постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, що додатково підтверджує передчасність її постановлення.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, внаслідок чого обмежив право скаржника на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №819/1010/16 і від 12 червня 2020 року у справі №460/1894/19.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Оскільки апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі вказав на те, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не була подана апелянтом у встановлений судом строк, то і не надав жодної оцінки зазначеним у ній підставам. Відтак Верховний Суд також не надає оцінку таким підставам, оскільки це належить до повноважень суду апеляційної інстанції.

За наведеного правового регулювання і обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно частини четвертої статті 353 КАС України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, зважаючи на положення статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду