ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Львів справа №813/3428/18

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О.. розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за участю Військової прокуратури Львівського гарнізону, третьої особи Західного територіального управління внутрішнього аудиту про скасування наказів, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), за участю Військової прокуратури Львівського гарнізону, третьої особи Західного територіального управління внутрішнього аудиту у якій (з врахуванням зави, поданої на усунення недоліків позову) просить:

-скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2018 №711;

-скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2018 №712 «Про підсумки службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2018 №641»;

-скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2018 №791 «Про підсумки службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2018 №640»;

-стягнути судові витрати з відповідача.

Ухвалою від 01.08.2018 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 03.08.2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 09.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

26.11.2018 Військова прокуратура Львівського гарнізону подала заяву про вступ у справу.

Ухвалою від 10.12.2018 зупинено провадження у справі до дня повернення військової частини НОМЕР_1 з району проведення операції об`єднаних сил.

Ухвалою від 10.10.2019 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 10.10.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Західне територіальне управління внутрішнього аудиту та вступ у справу Військової прокуратури Львівського гарнізону.

Ухвалою від 17.02.2020 року задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи в прядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою від 06.04.2020 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 30.06.2020 зупинено провадження у справі до дня повернення військової частини НОМЕР_1 з району проведення Операції об`єднаних сил.

Ухвалою від 14.01.2021 року поновлено провадження у справі.

01.02.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про залишення без розгляду п.1,2,3 позовних вимог.

Ухвалою від 10.03.2021 залишено без розгляду позо в частині позовних вимог про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.06.2018 №525, як протиправного; скасування п.12 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2018 року №260 «Про результати службового розслідування по факту відсутності на службі старшого солдата ОСОБА_2 »; скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2018 №657.

Ухвалою від 24.02.2021 року суд перейшов до розгляду в порядку письмового провадження за клопотанням сторін.

Позиція позивача:

Позивач, начальник штабу перший заступник командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_1 вважаючи незаконним притягнення його до дисциплінарної відповідальності через низку службових розслідувань, які були проведенні з використанням недостовірної інформації та з порушенням вимог керівних документів, а саме Статуту Збройних Сил України, наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», звернувся до суду з вказаним позовом. Вказує, що Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою ВР України від 23.06.1995 року №243/95 ВР визначені підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. Вважає, що розслідування проведено з грубим порушенням наказу МО України від 21.11.2017 №608, а саме розділу ІІІ п.8, не доведено якими розпорядженнями він порушив встановлений порядок обліку, зберігання, використання військового майна а також з порушенням ст.11 п.2.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити у повному обсязі.

Заперечення відповідача:

24.09.2018 на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні з огляду на наступне. В період з 05 березня по 30 квітня 2018 року Західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту фінансового контролю, фінансового аудиту та аудиту відповідності проведено фінансовий аудит та аудит відповідності військової частини НОМЕР_1 за період з 01 липня 2016 по 30.04.2018 під час якого виявлено численні порушення фінансово бюджетної дисципліни, яке призвело до втрат (недостач) на суму 12181500 грн., в тому числі завищення обсягів вартості отриманих послуг з харчування військовослужбовців в кількості 7268 дободач на суму 445442,16 грн. у зв`язку із несвоєчасним зняттям військовослужбовців з продовольчого забезпечення. Причиною даних порушень є неналежне виконання службових обов`язків військовими службовими особами військової частини НОМЕР_1 , які відають військовим господарством, в тому числі: начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , який у порушення ст.16,59, 68,69 Статуту ВС ЗС України не мав точних відомостей про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, за штатом, списком і в наявності. Правопорушення вчинено з неумисною формою вини. Обставиною, яка обтяжує відповідальність є повторність правопорушення пов`язаного із порушенням фінансово бюджетної дисципліни у 2015-2016 році, за вчинення якого начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.11.2017 року №604. В його діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, відповідальність за вчинення якого передбачена правилами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Наказ командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 16.02.2017 року №37 та 90 інших наказів за період з 01.07.2016 по 28.02.2018 підписано тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 полковником ОСОБА_1 . Причиною вказаного порушення є неналежне виконання службових обов`язків військовими службовими особами військової частини польова пошта НОМЕР_3 , які відають військовим господарством, в тому часті начальника штабу першого заступника командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 полковника ковтуна ОСОБА_4 , який в порушення ст. 59, 68, 69 Статуту ВС ЗС України під час тимчасового виконання обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 видавав (підписував) накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), якими неодноразово порушив порядок обліку та використання військового майна (продуктів харчування). Таким чином, в діях начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 під час тимчасового виконання обов`язків командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 вбачаються ознаки заподіяння державі матеріальної шкоди, відповідальність за вчинення якого передбачена правилами Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженої Постановою ВР України від 23.06.1995 року №243/95-ВР. Вказує, що службове розслідування призначене по факту порушення вимог п.1.11 Положення про продовольче забезпечення ЗС України на мирний час, затвердженого наказом МО України від 09.12.2002 №402, п.5 Постанови КМ України від 04.06.2014 №158 проведено всебічно, повно та об`єктивно, а відтак вважати його неправомірним немає підстав. При отриманні пояснень від позивача командуванням частини, позивач не заперечував наявності своєї вини під час видання наказів командира частини та наявності шкоди державі, а лише стверджував, що в його діях жодних порушень немає, порушення здійснювали різні посадові особи, тільки не позивач, як посадова особа, на яку покладено виконання функцій Держави. Окрім того, позивач не виявляв бажання надавати письмові пояснення, а лише бажав звернутись до суду за захистом свої прав та інтересів. Отримання пояснень у позивача здійснювалось в усному порядку, що підтверджується аудіозаписом та текстом роздруківкою аудіо запису бесіди командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 із позивачем 03.08.2018 року. Тому вважає, що під час прийняття спірних наказів в частині притягнення начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності командир військової частини НОМЕР_1 діяв у спосіб та порядку передбаченого Законами України «Про військовий обов`язок та військову службу», «Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України», Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженої Постановою ВР України від 23.06.1995 року №243/95-ВР і будь яких порушень законних прав свобод та інтересів позивача не допустив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Військова прокуратура Львівського гарнізону та Західне територіальне управління внутрішнього аудиту явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Відповідно до п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2018 №711 «Про підсумки службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2018 №639», у відповідності до п.11 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженого Постановою ВР України 23.06.1995 року №243/95-ВР за прийняття рішень, що порушили встановлений порядок обліку та використання військового майна, притягнуто до матеріальної відповідальність у розмірі тримісячного грошового забезпечення начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 .

Як вказано у наказі від 17.07.2018 №711, комісією згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2018 №639 було проведено службове розслідування по факту порушення вимог п.1.11 Положення про продовольче забезпечення №402 та вимог п.5 Постанови КМ України «Про додаткове харчування в зоні проведення антитерористичної операції» №158 та телеграми тимчасово виконуючого обов`язки начальника тилу Збройних сил України від 06.08.2014 №341/4/6618, внаслідок якого особовий склад військової частини НОМЕР_1 за період з 01.07.2016 по 28.03.2018 несвоєчасно знімався з продовольчого забезпечення. Зазначені порушення встановлено у 6911-ти випадках, що призвело до безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення обсягів та вартості отриманих послуг на 7268 добовидач у сумі 445442,16 грн. Під час службового розслідування комісія ознайомилась з аудиторським звітом від 25.05.2018 №234/5/19 «Про результати проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.07.2016 по 30.04.2018 року» згідно з якого встановлено, що в порушення вимог п.5 Постанови КМ України «Про додаткове харчування в зоні проведення антитерористичної операції» №158 та вимог телеграми тимчасово виконуючого обов`язки начальника тилу Збройних Сил України від 06.08.2014 №341/4/6618 військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 припинивши участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, прибули та приступили до виконання своїх обов`язків у пункті постійної дислокації м. Яворів, проте несвоєчасно зняті з продовольчого забезпечення із району виконання завдання де здійснювалось харчування за нормою №1 загальновійськова (продукти харчування), пунктом 3 приміток до норми №2- льотна та додатково до норми №1 загальновійськова п. «й» п.3 приміток.

На посаді начальника штабу Першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 за період, що був обревізований аудиторською групою перебував полковник ОСОБА_1 ., на посаді заступника командира частини з тилу начальника тилу військової частини НОМЕР_1 перебував полковник ОСОБА_6 . Окрім того, останні в той же період тимчасово виконували обов`язки командира військової частини, а саме полковник ОСОБА_1 - в 2016 році в періоди: з 07.07 по 09.07, з 19.07 по 23.07, 12.10 по 20.10, з 24.10 по 10.11, з 25.11 по 02.12; в 2017 році в періоди: з 17.01 по 09.02, з 13.02 по 28.03, з 03.05 по 18.05, з 21.05 по 29.05, 01.06 по 08.06, з 11.06 по 16.06, з 18.06 по 19.06, з 02.08 по 03.08, з 11.08 по 13.08, 06.09 по 07.09. У зазначені періоди державі було завдано збитків на суму понад 40000 грн.

Як вбачається з висновків вказаного наказу, недбале виконання начальником штабу першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_1 та колишнім начальником стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 своїх службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно правовими актами призвело до нанесення збитків державі. Причинами виявленого правопорушення вказано: правопорушення допущено під час виконання полковником ОСОБА_1 та майором ОСОБА_7 службових обов`язків у формі необережності. Обтяжуючих вину обставин не виявлено. Пом`якшуючою вину обставиною зазначено відсутність подібних порушень з боку полковника ОСОБА_1 . Вказано, що в даних діях містяться ознаки дисциплінарного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена правилами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Вчинене правопорушення перебуває у причинно наслідковому зв`язку із заподіянням державі матеріальної шкоди. Тому, з метою попередження подібних випадків в подальшому та покарання винних прийнято вказаний наказ від 17.07.2018 №711.

Відповідно до п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2018 №712 «Про підсумки службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09 липня 2018 №641», у відповідності до п.10 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженого Постановою Верховної Ради України 23.06.1995 року №243/95-ВР за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно правовими актами, притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 .

Як вказано у наказі від 17.07.2018 №712, комісією згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2018 №641 було проведено службове розслідування по факту порушення вимог абзацу 1 п.1.11 Положення про продовольче забезпечення №402 , яке призвело, що військовослужбовці військової служби за контрактом та військовослужбовці офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 вибувши у відпустку перебували на продовольчому (котловому) забезпеченні при частині. Зазначені порушення встановлено у 4280-ти випадках, що призвело до безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення обсягів та вартості отриманих послуг на 4719 добовидач у сумі 192342,72 грн (з ПДВ). Під час проведення службового розслідування комісія ознайомилась з аудиторським звітом від 25 травня 2018 року №234/5/19 «Про результати проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності військової частини НОМЕР_1 за період з 01 липня 2016 року по 30 квітня 2018 року» згідно якого встановлено, що в порушення вимог абзацу 1 п.1.11 Положення про продовольче забезпечення №402 військовослужбовці військової служби за контрактом та військовослужбовці офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 вибувши у відпустку перебували на продовольчому (котловому) забезпеченні при частині.

В спірному наказів вказано, що згідно п.24.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2017 №127 з 12.06.2017 вибули та знаходяться у відпустці прапорщик ОСОБА_8 та також ще 253 військовослужбовці військової служби за контрактом (всього 254 військовослужбовців служби за контрактом). Проте виключені з котлового забезпечення з 13.06.2017 тим самим 254 військовослужбовці безпідставно перебували на котловому забезпеченні 12.06.2017. Унаслідок чого завищено обсяги наданих послуг з харчування на 254 добовидач у сумі з ПДВ 8153,40 грн. Аналогічні порушення встановлено ще у 4279-ти випадках, що призвело до безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення обсягів та вартості отриманих послуг на 4719 добовидач у сумі 192342,72 грн. (з ПДВ).

На посаді начальника штабу Першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 за період, що був обревізований аудиторською групою перебував полковник ОСОБА_1 ., на посаді заступника командира частини з тилу начальника тилу військової частини НОМЕР_1 перебував полковник ОСОБА_6 . Окрім того, останні в той же період тимчасово виконували обов`язки командира військової частини, а саме полковник ОСОБА_1 - в 2016 році в періоди: з 07.07 по 09.07, з 19.07 по 23.07, 12.10 по 20.10, з 24.10 по 10.11, з 25.11 по 02.12; в 2017 році в періоди: з 17.01 по 09.02, з 13.02 по 28.03, з 03.05 по 18.05, з 21.05 по 29.05, 01.06 по 08.06, з 11.06 по 16.06, з 18.06 по 19.06, з 02.08 по 03.08, з 11.08 по 13.08, 06.09 по 07.09.

Як вбачається з висновків вказаного наказу від 17.07.2018 №712, недбале виконання начальником штабу першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами призвело до нанесення збитків державі. Причинами виявленого порушення зазначено правопорушення допущено під час виконання полковником ОСОБА_1 службових обов`язків у формі необережності. Обтяжуючих вину обставин не виявлено. Пом`якшуючу вину обставиною є відсутність подібних порушень з боку полковника ОСОБА_1 . Вказано, що в даних діях міститься ознаки дисциплінарного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена правилами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Вчинене правопорушення перебуває у причинно наслідковому зв`язку із заподіянням державі матеріальної шкоди. Тому, з метою попередження подібних випадків в подальшому та покарання винних прийнято вказаний наказ від 17.07.2018 №712.

Відповідно до п.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2018 №791 «Про підсумки службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2018 №640», у відповідності до п.10 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженого постановою Верховної Ради України 23.06.1995 року №243/95-ВР за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі 7894,85 грн. начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 .

Як вказано у наказі від 31.07.2018 №791, комісією згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2018 №640 було проведено службове розслідування по факту порушення вимог абзацу 1 п.1.11 Положення про продовольче забезпечення №402 - особовий склад військової частини НОМЕР_1 строкової служби вибувши та перебуваючи у відпустці знаходився на продовольчому (котловому) забезпеченні при частині. Зазначене порушення встановлено у 95-ти випадках, що призвело до безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення обсягів та вартості отриманих послуг на 106 добовидач у сумі 7441,80 грн. Також, з метою з`ясування обставин, усунення виявлених порушень, встановлення винних посадових осіб по факту порушення вимог абзацу 1 п.2.11 Положення про продовольче забезпечення №402 особовий склад військової частини НОМЕР_1 перебуваючи на лікуванні та харчуванні у військовому клінічному центрі Західного регіону знаходився на котловому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , що призвело до одночасного забезпечення двома нормами харчування нормою №1 загальновійськова або нормою №1- загальновійськова (обід) та нормою №5 лікувальна. Зазначене порушення встановлено у 217- ти випадках, що призвело до безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення обсягів та вартості отриманих послуг на 217 добовидач у сумі 8347,90 грн. (з ПДВ). ). Під час проведення службового розслідування комісія ознайомилась з аудиторським звітом від 25 травня 2018 року №234/5/19 «Про результати проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності військової частини НОМЕР_1 за період з 01 липня 2016 року по 30 квітня 2018 року» згідно якого встановлено, що в порушення п.5.15.1.19 тимчасового керівництва з обліку військового майна №690 (чинного до 01.11.2017) встановлено, що у військовій частині НОМЕР_1 з 01.07.2016 по 28.02.2018 не в повній мірі організовувався попередній, поточний та наступний контроль за законним використанням добовидач та недопущення нанесенню державі збитків. В до порушення вимог п.1.11 Положення про продовольче забезпечення №402 та вимог п.5 Постанови КМ України «Про додаткове харчування в зоні АТО « №158 та телеграми тимчасово виконуючого обов`язки начальника тилу ЗС України від 06.08. 2014 №341/4/6618 особовий склад військової частини НОМЕР_1 в період з 01.07.2016 по 28.03.2018 несвоєчасно знімався з продовольчого забезпечення. Зокрема, в порушення вимог абзацу 1 п.1.11 Положення про продовольче забезпечення №402 - особовий склад військова частина НОМЕР_1 строкової служби вибувши та перебуваючи у відпустці знаходився на продовольчому (котловому) забезпечені при частині.

Так, згідно п.26.5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 12.12.2017 №173 солдат ОСОБА_9 який з 01.12.2017 перебував у відпустці, виключені з котлового забезпечення з 13.12.2017, тим самим військовослужбовець 12 діб безпідставно перебував на котловому забезпеченні, чим завищені обсяги наданих послуг за 12 добовидач в сумі 946,08 грн. (з ПДВ). Аналогічне порушення встановлено ще у 94-х випадках, що призвело до безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення обсягів та вартості отриманих послуг на 106 добовидач у сумі 7441,80 грн (з ПДВ). Окрім того, в порушення вимог абз. 1 п.1.11 та вимог п.2.11 Положення про продовольче забезпечення №402 особовий склад військової частини НОМЕР_1 перебуваючи на лікуванні та харчуванні у ВМКЦ Західного регіону знаходився на котловому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , що призвело до одночасного забезпечення двома нормами харчування нормою №1 та нормою №5.

Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2017 №163 солдат ОСОБА_10 забезпечувався харчуванням по обід 01.12.2017 проте з обіду 30.11.2017 перебував на харчуванні у ВМКЦ Західного регіону. Тим самим військовослужбовці безпідставно перебували на котловому забезпеченні в частині на обід 30.11.2017 та на обід 01.12.2017. Внаслідок чого завищено обсяги наданих послуг з харчування на 2 добовидач обіду у сумі 56,50 грн. Аналогічні порушення виявлені ще у 216-ти випадках, що призвело до безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення обсягів та вартості отриманих послуг на 217 добовидач у сумі 8347,90 грн.

На посаді начальника штабу Першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 за період, що був обревізований аудиторською групою перебував полковник ОСОБА_1 ., на посаді заступника командира частини з тилу начальника тилу військової частини НОМЕР_1 перебував полковник ОСОБА_6 . Окрім того, останні в той же період тимчасово виконували обов`язки командира військової частини, а саме полковник ОСОБА_1 - в 2016 році в періоди: з 07.07 по 09.07, з 19.07 по 23.07, 12.10 по 20.10, з 24.10 по 10.11, з 25.11 по 02.12; в 2017 році в періоди: з 17.01 по 09.02, з 13.02 по 28.03, з 03.05 по 18.05, з 21.05 по 29.05, 01.06 по 08.06, з 11.06 по 16.06, з 18.06 по 19.06, з 02.08 по 03.08, з 11.08 по 13.08, 06.09 по 07.09.

Як вбачається з висновків вказаного наказу від 31.07.2018 №791, недбале виконання начальником штабу першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами призвело до нанесення збитків державі. Причинами виявленого порушення зазначено правопорушення допущено під час виконання полковником ОСОБА_1 службових обов`язків у формі необережності. Обтяжуючих вину обставин не виявлено. Пом`якшуючу вину обставиною є відсутність подібних порушень з боку полковника ОСОБА_1 . Вказано, що в даних діях міститься ознаки дисциплінарного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена правилами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Вчинене правопорушення перебуває у причинно наслідковому зв`язку із заподіянням державі матеріальної шкоди. Тому, з метою попередження подібних випадків в подальшому та покарання винних прийнято вказаний наказ від 31.07.2018 №791.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах встановлені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі Статут ВС ЗС України).

Згідно ст.11 Статуту ВС ЗС України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Відповідно до ст.16 Статуту ВС ЗС України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно ст. 28 Статуту ВС ЗС України, Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності

військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Статтею 30 Статуту ВС ЗС України встановлено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Згідно ст.35 Статуту ВС ЗС України, накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Відповідно до ст.58 Статуту ВС ЗС України, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст.59 Статуту ЗС України командир (начальник) зобов`язаний, зокрема завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Статтею 66 Статуту ВС ЗС України встановлено, що командир полку в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання полком бойових завдань; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок; за стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; за стан фінансового господарства; за всебічне забезпечення полку, стан пожежної та екологічної безпеки. Командир полку є прямим начальником усього особового складу полку.

Відповідно до ст.67 Статуту ВС ЗС України, командир полку зобов`язаний, зокрема забезпечувати збереження озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів полку, їх своєчасне поповнення до визначених норм; не менше ніж двічі на рік проводити огляд, планові та раптові перевірки наявності, стану, збереження і правильного використання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального, інших матеріальних засобів, їх бойової готовності з оголошенням результатів перевірок наказом по військовій частині (командирові корабля не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд озброєння, боєприпасів і технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля), при виявленні фактів нестач (втрати), надлишків, псування, розкрадання майна призначати розслідування; керувати фінансовою діяльністю полку, розпоряджатися згідно із законодавством коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом; організувати бухгалтерський облік військового майна (у тому числі непорушного запасу) та знати вартість утримання військової частини; вживати заходів до відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині.

Відповідно до ст.68 Статуту ВС ЗС України, начальник штабу полку (окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за організацію та підтримання керування

підрозділами; за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання полком (батальйоном) бойових завдань; за планування бойової підготовки; за підготовку штабу і підрозділів, що забезпечують керування полком, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу штабу та безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів; за організацію вартової і внутрішньої служб; за організацію та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці, прихованого керування; за забезпечення штабу та безпосередньо підпорядкованих підрозділів озброєнням і технікою; за стан обліку особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки полку; за стан пожежної безпеки штабу. Начальник штабу полку (окремого батальйону)підпорядковується командирові полку, є його першим заступником і прямим начальником усього особового складу полку. Під час виконання рішень командира полку (батальйону) начальник штабу має право віддавати накази (розпорядження) підпорядкованим командирові полку (батальйону) особам від його імені. Про всі віддані накази (розпорядження) начальник штабу доповідає командирові полку.

Статтею 69 Статуту ВС ЗС України передбачено, начальник штабу полку (окремого батальйону) зобов`язаний: організовувати роботу штабу й щоденно керувати нею;

узгоджувати роботу заступників командира полку, начальників родів військ і служб; знати про справжній стан справ у підрозділах полку, а також про хід виконання поставлених перед ними завдань; постійно знати про наявність особового складу, наявність і стан озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів, а також щоденно керувати веденням їх обліку в полку, забезпечувати додержання штатної дисципліни; організовувати й не менше ніж двічі на рік проводити перевірку наявності та стану озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, засобів зв`язку та майна у безпосередньо підпорядкованих йому службах і підрозділах.

Відповідно до пп. 3.1.2, 3.1.3, 3.1.5 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16.07.1997, командири (начальники) повинні піклуватись про збереження та зміцнення здоров`я підлеглих, вникати в їхній побут і потреби, контролювати своєчасність, комплектність і якість належного їм постачання. Командир військової частини (з`єднання) несе особисту відповідальність за організацію матеріального, медичного, ветеринарного, технічного, аеродромно-технічного, торговельно побутового, квартирноексплуатаційного та фінансового забезпечення; за забезпечення частини (з`єднання) матеріальними засобами і коштами та організацію їх перевезення, законність та доцільність їх витрачання; за підтримання у справному стані та правильне використання озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, пального, спеціальних споруд та інших матеріальних засобів; об`єктів навчально-матеріальної бази, казармено-житлового фонду, комунальних споруд та земельних ділянок; за проведення необхідних заходів щодо охорони навколишнього середовища в місцях дислокації та дій військ, а також за організацію протипожежної охорони та безпечну експлуатацію об`єктів держтехнагляду частини (з`єднання) і створення на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів. При виявленні втрат, нестач, навмисного пошкодження військового майна, його розкрадання, інших корисливих зловживань він має право вживати у встановленому законом порядку заходів щодо відшкодування завданих державі збитків, а у випадках скоєння злочинів - порушувати кримінальну справу та проводити дізнання. Командир військової частини (з`єднання), яка має права юридичної особи, у межах своїх повноважень та виділених коштів має право укладати господарські угоди або договори (додаток N 1) та несе повну відповідальність за обґрунтоване і правомірне витрачання (використання) коштів на пов`язану з цими угодами діяльність. Він забезпечує обов`язкове попереднє письмове погодження проектів майбутніх господарських угод (договорів) з начальником фінансової служби та юрисконсультом військової частини (з`єднання). За відсутності згаданих спеціалістів у військовій частині (з`єднанні) проекти угод (договорів) погоджуються з відповідним спеціалістом вищого військового органу. Начальник штабу частини (з`єднання) повинен знати стан військового (корабельного) господарства та контролювати виконання розпоряджень командира з питань його ведення. Він відповідає за утримання, експлуатацію, бойову готовність командних пунктів і пунктів керування, засоби зв`язку та охоронної сигналізації, організовує узгоджену роботу заступників командира, начальників родів військ та служб частини (з`єднання) щодо ведення військового (корабельного) господарства. Начальник штабу повинен своєчасно повідомляти їх про намічені заходи щодо бойової підготовки та виховної роботи, організаційні заходи, зміну дислокації підрозділів (частин), строки прибуття молодого поповнення та чергового звільнення військовослужбовців строкової служби, а також надавати інші відомості, необхідні для планування господарчої діяльності військової частини (з`єднання), витребування, одержання та витрачання матеріальних засобів і коштів.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно ст. 84 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до ст.86 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Згідно ст.88 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Відповідно до п.10 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України 23.06.1995 №243/95-ВР (далі положення №243), військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення. За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов`язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.11 Положення №243, командири (начальники) військових частин за шкоду, заподіяну державі їх підлеглими, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення, якщо вони своїми розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна. У разі, якщо командири (начальники) військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.25 Положення №243, під місячним грошовим забезпеченням офіцерського (начальницького) складу і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, слід розуміти посадовий оклад разом з окладом за військове (спеціальне) звання і процентною надбавкою за вислугу років, а військовослужбовців строкової військової служби - посадовий оклад. Місячне грошове забезпечення призваних на збори військовозобов`язаних визначається відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.1.11 Положення про продовольче забезпечення Збройних сил України на мирний час, затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 09.12.2002, військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття на підставі наказу командира військової частини про вибуття з видачою атестата на продовольство.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.