264/6878/20

2/264/74/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/53-5384 від 25.06.2020 року про визнання укладеною додаткової угоди по договору оренди земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року позивач через свого представника ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення №7/53-5384 від 25.06.2020 року про визнання укладеною додаткової угоди по договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог вказано, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 26.09.2006 року №5/5-643, між Маріупольською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрований 05.12.2006 року в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» за №04.06.162.00395, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к, відповідно до якого ПП ОСОБА_2 надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,0108га (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.3.1. Договору його укладено на 10 років (до 26.09.2016 року). На вказаній орендованій ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належало орендарю ОСОБА_2 до відчуження його позивачеві за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненком С.В. від 26.11.2018 року за №5171, відтак новим власником майна є позивач. У зв`язку з чим, 04.03.2020 року він через свого представника, звернувся до Центру надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради та подав заяву про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду при переході права власності на об`єкти нерухомого майна, а також 24.07.2020 року та звернувся з листом до Маріупольської міської ради задля встановлення юридичного факту переходу оренди земельної ділянки до нього ( ОСОБА_1 ) на підставі ст.120 ЗК України, ст.ст.377, 415 ЦК України, а також для продовження договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, надавши для підписання відповідний проект Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Проте, розглянувши заяву від 04.03.2020 року (із пропущенням місячного строку розгляду) 25.06.2020 року Маріупольською міською радою прийнято рішення №7/53-5384, яким вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надати в оренду строком на 1 рік земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161) площею 0,0108га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування магазину), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак позивач є правонабувачем права оренди земельної ділянки, користується земельною ділянкою, наданою за вказаним договором, у тій самій площі та конфігурації, що передбачено умовами вищевказаного договору оренди земельної ділянки, використовує земельну ділянку згідно її цільового призначення, належно сплачує орендну плату, здійснює належне утримання наданої земельної ділянки та розміщеного на ній нерухомого майна, а також має очікування щодо отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень і поновлення терміну дії договору оренди відповідної земельної ділянки, у зв`язку з чим, не погоджуючись з оспорюваним рішенням Маріупольської міської ради був змушений звернутись до суду.

11.11.2020 року до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог в частині збільшення позовних вимог, згідно яких остання просила задовольнити їх у наступній редакції:

«1. Визнати незаконним та скасувати Рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/7/53-5384 від 25.06.2020 року.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к, згідно з якою Маріупольська міська рада надає ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 0,0108 га, кадастровий номер 1412300000:03:005:0161, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к, та викласти її у наступній редакції:

«Додаткова угода

до Договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к

місто Маріуполь, Донецька область, _______________________________ року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м.Маріуполь, пр.Миру, буд.70, іменована далі «Орендодавець», в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови «Про надання повноважень з вчинення правочинів» від 23.01.2017 року №23р, з одного боку,

та

громадянин ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який мешкає: АДРЕСА_3 ,

громадянин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), що мешкає: АДРЕСА_4 ,

іменовані далі «Орендарі», з другого боку,

на підставі положень ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст.377, 415 ЦК України, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко С.В. за №55171 від 26.11.2018 року, уклали цю додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к (далі Додаткова угода) про наступне:

1. Пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в Договорі оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к (далі Договір), викласти у наступній редакції:

«3.1. Договір укладено на 10 (десять) років (до 26.09.2026 р.)».

2. Усі інші пункти Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються без змін.

3. Ця Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один примірник з яких знаходиться у орендодавця, другий в орендарів.

4. Зміст ст.ст.12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5. Ця додаткова угода набуває чинності відповідно до ст. 3, 4, 5 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після її підписання сторонами та Державної реєстрації.

ПІДПИСИ СТОРІН

Орендодавець Орендарі

Маріупольська міська рада Кисунько Геннадій Анатолійович

код ЄДРПОУ 33852448 РНОКПП НОМЕР_2

АДРЕСА_5 . АДРЕСА_3

________________________________ _________________________Кисунько Г.А.

підпис М.П. підпис

ОСОБА_1

РНОКПП НОМЕР_3

АДРЕСА_4 .

______________________Юсіфов ОСОБА_4 ».

підпис

3. Встановити факт переходу громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1412300000:03:005:0161, площею 0,0108 га, яка була надана в оренду приватному підприємцю ОСОБА_2 згідно договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к, замінивши сторону орендаря в Договорі оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к, при цьому замість «приватний підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №2 274 017 0000 006169, видане виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 02.03.1995 року), що мешкає: АДРЕСА_3 » вказати «громадянин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), що мешкає: АДРЕСА_4 ».

Позивач та його представник ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності від 20.06.2018 року, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Зінов`єв І.Г., який діє в порядку самопредставництва на підставі рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/48-4782 від 24.12.2019 року, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, своєчасно подав до канцелярії суду відзив, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі посилаючись на наступне. На підставі рішення Маріупольської міської ради від 26.09.2006 року № 5/5-643, між Маріупольською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, відповідно до якого ПП ОСОБА_2 надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,0108 га, кадастровий номер 1412300000:03:005:0161, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Договір укладено на 10 (десять) років до (26.09.2016 року). Проте орендарем ОСОБА_2 не здійснювались заходи в порядку ч.2,3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка діяла на момент укладення та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки), а отже, строк дії договору оренди земельної ділянки між Маріупольською міською радою та ПП ОСОБА_2 закінчився 26.09.2016 року і його не було поновлено. В той же час, на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно у вигляді нежитлової будівлі - магазину, що належало на праві власності ОСОБА_2 , та яке було передано у власність ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2018 року, відтак останній 04.03.2020 року звернувся до Маріупольської міської ради через ЦНАП із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду при переході права власності на об`єкти нерухомого майна. Маріупольською міською радою розглянуто вказану заяву і прийнято рішення від 25.06.2020 року, яким позивачеві надано в оренду строком на 1 рік земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161) площею 0,0108 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування магазину) по АДРЕСА_1 . Оскільки попереднім землекористувачем ( ОСОБА_2 ) не було подовжено договір оренди земельної ділянки, з набуттям позивачем права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю магазину, яка розташована на спірній земельній ділянці, до нього, як до нового власника цього нерухомого майна, в силу положень статей 120 ЗК України та 377 ЦК України, не перейшло право користування спірною земельною ділянкою, так як продавець за договором купівлі-продажу від 26.11.2018 року ОСОБА_2 , на момент укладення такого договору, не мав права користування зазначеною земельною ділянкою. Пропущення місячного строку розгляду заяви ОСОБА_1 щодо передачі земельної ділянки в оренду від 04.03.2020 року пояснив впровадженим карантином, заходами із запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, та не проведенням пленарних засідань Маріупольської міської ради з березня до червня 2020 року.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши у сукупності надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 26.09.2006 р. №5/5-643, 01.12.2006 року між Маріупольською міською радою та ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0108га (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п.3.1. Договору, його укладено на 10 (десять) років (до 26.09.2016 року).

Згідно п.3.2 вищевказаного Договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово Орендодавця (Маріупольську міську раду) про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Цільове призначення земельної ділянки для роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (реконструкція та експлуатація павільйону) (п.5.1. Договору).

Державна реєстрація договору оренди відбулася 05.12.2006 року у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» за №04.06.162.00395.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. 01.12.2006 року за №5104к.

На вказану земельну ділянку ПП ОСОБА_2 розроблена відповідна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, в тому числі План (схема) меж земельної ділянки (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161), який містить план користування на умовах оренди земельної ділянки з вказанням відповідних розмірів; акт внесення на місцевість та узгодження меж землекористування ПП ОСОБА_2 для реконструкції та експлуатації торгового павільйону на АДРЕСА_1 ; викопіювання із чергового кадастрового плану; висновок державної землевпорядної експертизи №4773 від 08.12.2005 року; акт приймання-передачі земельної ділянки від 05.12.2006 року.

26.11.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі магазину (загальною площею 9,3 м2, магазин літ.А-1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці Маріупольської міської ради Донецької області площею 0,0108га, кадастровий номер 1412300000:03:005:0161. Договір посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненком С.В. 26.11.2018 року за реєстраційним №5171.

Реєстрація права власності нерухомого майна за ОСОБА_1 здійснена приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненком С.В. 26.11.2018 року, номер запису про право власності 29106422, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №146850023 від 26.11.2018 року.

Технічний паспорт на громадський будинок (магазин) АДРЕСА_1 , виконаний 08.11.2018 року на ім`я ОСОБА_2 , перереєстрований на ОСОБА_1 .

04.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради та подав відповідну заяву про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду при переході права власності на об`єкти нерухомого майна для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування магазину), площею 0,0108га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

А також 24.07.2020 року, через свого представника ОСОБА_3 , звернувся з листом до Маріупольської міської ради задля встановлення юридичного факту переходу оренди земельної ділянки до нього на підставі ст.120 ЗК України, ст.ст.377, 415 ЦК України, та для продовження договору оренди земельної ділянки площею 0,0108га (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на той самий строк та на тих самих умовах, надавши для підписання відповідний проект Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 04.03.2020 року, 25.06.2020 року Маріупольською міською радою прийнято рішення №7/53-5384, яким вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надати в оренду строком на 1 рік земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161) площею 0,0108га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування магазину), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, укладеного між Маріупольською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Таким чином стаття 33 цього Закону фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

При цьому у першому випадку, за яким орендар, який має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, і який має намір скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. І у цьому випадку поновлення договору оренди землі здійснюється на підставі додаткової угоди, проект якої орендар додає до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі. При цьому при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, що вбачається із приписів частин 1-4 вказаної статті.

У другому ж випадку не встановлюється обов`язку для орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, а визначається, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правову позицію щодо розрізнення підстав пролонгації договору оренди землі було сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 року у справі №6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 року у справі №594/376/17-ц та від 10.09.2018 року у справі №920/739/17.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», не пов`язані одна з іншою.

Щодо підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, що передбачені частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» суд зазначає наступне.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Відтак, частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі», і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі». При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, приписи ст.33 Закону України «Про оренду землі» дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Суду надано докази виконання ОСОБА_2 умов договору оренди після його спливу 26.09.2016 року, а саме лист Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Донецькій області №2840/6/05-99-13-01-99 від 01.02.2021 року, згідно якого по ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 29.01.2021 року, за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України, податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900) не обліковується.?

Згідно наданого Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1407165692020 від 25.02.2020 року, земельна ділянка (площею 0,0108га, кадастровий номер 1412300000:03:005:0161) знаходиться в оренді ОСОБА_2 (строк дії речового права 10 років - до 26.09.2016 року). Відомостей щодо обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені у відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровані.

Разом з тим, відповідачем суду не надано доказів направлення заперечення у поновленні договору оренди землі протягом строку, встановленого ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст.33 Закону України «Про оренду землі» наведена Верховним Судом у постановах від 10.09.2018 у справі №920/739/17 та від 29.11.2018 у справах № 920/752/17, № 920/737/17, №920/747/17, № 920/751/17, №920/746/17, № 920/744/17, № 920/748/17, №920/749/17.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та належно виконувати усі вимоги договору, що не спростовано відповідачем.

Щодо правовідносин, які виникли між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем, суд зазначає, що вказані правовідносини, врегульовані Цивільним Кодексом України, Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного Кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Положеннями ч.1,4 ст.120 Земельного Кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Частиною 3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» також передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що заходиться на орендованій земельний ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене, в тому самому обсязі і на тих самих умовах, які існували для попереднього власника. Тобто особа, яка набула права власності на майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, при цьому договір оренди земельної ділянки щодо попереднього власника нерухомого майна припиняється договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці нерухоме майно.

Наведене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 08.06.2013 року у справі №6-253цс16.

Отже, можна зробити висновок про те, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача земельною ділянкою припиняється автоматично в силу закону та не потребує оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, а має місце лише заміна сторони у зобов`язанні.

26.11.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі магазину (загальною площею 9,3 м2, магазин літ.А-1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці Маріупольської міської ради Донецької області площею 0,0108га, кадастровий номер 1412300000:03:005:0161. Договір посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненком С.В. 26.11.2018 року за реєстраційним №5171.

Реєстрація права власності нерухомого майна за ОСОБА_1 здійснена приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненком С.В. 26.11.2018 року, номер запису про право власності 29106422, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №146850023 від 26.11.2018 року.

Технічний паспорт на громадський будинок (магазин) АДРЕСА_1 , виконаний 08.11.2018 року на ім`я ОСОБА_2 , перереєстрований на ОСОБА_1 .

В матеріалах справи містяться копії квитанцій від 31.10.2020 року та 04.11.2020 року, щодо сплати ОСОБА_1 орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161) з грудня 2018 року по листопад 2020 року.

04.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради та подав відповідну заяву про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду при переході права власності на об`єкти нерухомого майна для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування магазину), площею 0,0108га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

А також 24.07.2020 року, через свого представника ОСОБА_3 , звернувся з листом до Маріупольської міської ради задля встановлення юридичного факту переходу оренди земельної ділянки до нього на підставі ст.120 ЗК України, ст.ст.377, 415 ЦК України, а також для продовження договору оренди земельної ділянки площею 0,0108га (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на той самий строк та на тих самих умовах, надавши для підписання відповідний проект Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 04.03.2020 року, 25.06.2020 року Маріупольською міською радою прийнято рішення №7/53-5384, яким вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надати в оренду строком на 1 рік земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161) площею 0,0108га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування магазину), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як пояснив представник відповідача ОСОБА_5 у своєму відзиві на позовну заяву, підставою для прийняття відповідного рішення стала наявність того, що ОСОБА_2 на момент укладення такого договору купівлі-продажу майна (26.11.2018 року), не мав права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відтак ОСОБА_1 земельна ділянка (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161) надана в оренду іншим строком - на 1 рік.

Однак, із досліджених документів, вбачається, що мало місце надання згоди на вилучення у ОСОБА_2 орендованої ним земельної ділянки (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161) на користь ОСОБА_1 у зв`язку з переходом до нього права власності на нежитлове приміщення, розташоване на ній.

Враховуючи те, що під час судового розгляду встановлено перехід права власності на нежитлову будівлю (адреса: АДРЕСА_1 ) від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , що розташована на орендованій ОСОБА_2 земельній ділянці (кадастровий номер 1412300000:03:005:0161) за адресою: АДРЕСА_1 , за договором оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, до позивача перейшло право оренди на цю земельну ділянку без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача ОСОБА_2 . При цьому, право оренди земельної ділянки ОСОБА_2 припинилося.

Орендні зобов`язання виникають на підставі договору. Договір оренди надає право орендарю володіти і користуватися майном. Договір оренди землі є двостороннє зобов`язуючим, коли кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, які тривають у час дії договору. Враховуючи ряд особливостей договору оренди, відносно нього при зміні осіб в зобов`язанні складно застосувати в чистому вигляді ті норми, які регулюють заміну боржника і кредитора. Тому вважаємо, найбільш доцільно до договору оренди землі застосовувати загальний термін «заміна сторони у договорі».

Діюче законодавство передбачає можливість при збереженні орендних земельних відносин зміну особи однієї із сторін договору оренди.

Зміна сторони в договорі оренди безпосередньо передбачена у Законі України «Про оренду землі», Земельному, Цивільному кодексах України та інших нормативних актах. Підставами для заміни сторін в договорі оренди земельне законодавство вбачає внаслідок передачі своїх прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва, від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Заміна сторони договору - орендаря при переході права власності на нерухомий об`єкт.

Статтями 120 Земельного кодексу України та ст.377 ст.415 Цивільного кодексу України, передбачено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Крім того, ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташована на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Договір купівлі-продажу об`єкту нерухомості є підставою для укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки і внесення до нього змін.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що перехід права оренди земельної ділянки від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обумовлюється ст.120 Земельного Кодексу України, ст.377, ст.415 Цивільного кодексу України, що підтверджує факт переходу права оренди земельної ділянки до ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку по задоволення позовних вимог у частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 р., у редакції позивача та в частині встановлення факту переходу права оренди до ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради №7/53-5384 від 25.06.2020 р.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Відповідно до п.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила».

У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та. відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

За висновками суду, прийняте Маріупольською міською радою рішення №7/53-5384 від 25.06.2020 р. порушує приписи ст.33 Закону України «Про оренду землі», оскільки було прийнято після встановленого чинним законодавством місячного строку для розгляду звернення позивача з пропозицією поновлення договору оренди, а також рішення №7/53-5384 від 25.06.2020 р. порушує положення рішення Маріупольської міської ради від 21.02.2012 №6/16-1563 «Про затвердження умов надання земельних ділянок на території Маріупольської міської ради» зі змінами в частині строку надання земельної ділянки в оренду, що свідчить про порушення відповідачем принципу «належного урядування».

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі", п.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява N36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (рішення у справі "Москаль проти Польщі", п.69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п.53, та "Тошкуце та інші проти Румунії", п.38).

Отже, оскаржуваним рішенням Маріупольської міської ради було порушено майнові права позивача, і ці права підлягають захисту в порядку ст.1 Першого протоколу до Конвенції та ст.16 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим рішення №7/53-5384 від 25.06.2020 р. підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що перехід права оренди земельної ділянки від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обумовлюється ст.120 Земельного Кодексу України, ст.377, ст.415 Цивільного кодексу України, що підтверджує факт переходу права оренди земельної ділянки до ОСОБА_1 , враховуючи протиправність рішення №7/53-5384 від 25.06.2020 р., тому суд приходить до висновку по задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 18, 76, 81, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/53-5384 від 25.06.2020 року про визнання укладеною додаткової угоди по договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради №7/7/53-5384 від 25.06.2020 року .

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к, згідно з якою Маріупольська міська рада надає ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 0,0108 га, кадастровий номер 1412300000:03:005:0161, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к, та викласти її у наступній редакції:

«Додаткова угода

до Договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к

місто Маріуполь, Донецька область, _______________________________ року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м.Маріуполь, пр.Миру, буд.70, іменована далі «Орендодавець», в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови «Про надання повноважень з вчинення правочинів» від 23.01.2017 року №23р, з одного боку,

та

громадянин ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який мешкає: АДРЕСА_3 ,

громадянин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), що мешкає: АДРЕСА_4 ,

іменовані далі «Орендарі», з другого боку,

на підставі положень ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст.377, 415 ЦК України, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко С.В. за №55171 від 26.11.2018 року, уклали цю додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к (далі Додаткова угода) про наступне:

1. Пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в Договорі оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к (далі Договір), викласти у наступній редакції:

«3.1. Договір укладено на 10 (десять) років (до 26.09.2026 р.)».

2. Усі інші пункти Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються без змін.

3. Ця Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один примірник з яких знаходиться у орендодавця, другий в орендарів.

4. Зміст ст.ст.12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5. Ця додаткова угода набуває чинності відповідно до ст. 3, 4, 5 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після її підписання сторонами та Державної реєстрації.

ПІДПИСИ СТОРІН

Орендодавець Орендарі

Маріупольська міська рада Кисунько Геннадій Анатолійович

код ЄДРПОУ 33852448 РНОКПП НОМЕР_2

АДРЕСА_5 . АДРЕСА_3

________________________________ _________________________Кисунько Г.А.

підпис М.П. підпис

ОСОБА_1

РНОКПП НОМЕР_3

АДРЕСА_4 .

______________________Юсіфов ОСОБА_4 ».

підпис

Встановити факт переходу громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1412300000:03:005:0161, площею 0,0108 га, яка була надана в оренду приватному підприємцю ОСОБА_2 згідно договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к, замінивши сторону орендаря в Договорі оренди земельної ділянки від 01.12.2006 року, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 05.12.2006 року за №04.06.162.00395, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. від 01.12.2006 року за №5104к, при цьому замість «приватний підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №2 274 017 0000 006169, видане виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 02.03.1995 року), що мешкає: АДРЕСА_3 » вказати «громадянин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), що мешкає: АДРЕСА_4 .».

На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.В. Пустовойт