Cправа № 127/15811/20

Провадження № 2/127/2467/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 лютого 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого-судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Рудої В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Семенчук О.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Місто» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Місто» про стягнення страхового відшкодування.

Свої вимоги мотивував тим, що 27 грудня 2016 року позивачем, в автосалоні, придбано новий автомобіль «Toyota Land Cruiser L200 SE», білого кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Автомобілю присвоєно державний номерний знак НОМЕР_2 .

20 грудня 2018 року між сторонами укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №204-0000183. В ніч з 17 на 18 липня 2019 року вищезазначений автомобіль викрадено, про що позивач повідомив правоохоронні органи, та як наслідок внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з реєстрацією кримінального провадження №12019020020001650. Подія викрадення автомобіля за умовами укладеного між сторонами договору є страховим випадком, про який позивач 18 липня 2019 року повідомив відповідача заявою.

22 липня 2019 року на виконання умов договору страхування ОСОБА_2 відповідачеві передано два комплекти оригінальних ключів від викраденого автомобіля, про що складено відповідний акт. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не передавалось, адже викрадене разом із транспортним засобом, про що повідомлялись органи поліції та відповідач. 04 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити про можливість отримання страхового відшкодування. В межах кримінального провадження призначена та проведена судова автотоварознавча експертиза, відповідно до висновку якої від 29 січня 2020 року № 270 ринкова вартість викраденого автомобіля становить 1770380 грн. 20 коп. Одночасно, договором страхування укладеним між сторонами, страхова сума визначена на рівні 2000000 грн.

22 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення страхового відшкодування. Листом від 19 червня 2020 року відповідач повідомив про неможливість прийняття рішення, щодо здійснення страхового відшкодування, оскільки страхувальником не передано страховику свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Внаслідок чого відповідач відмовив про виплату страхового відшкодування.

За наведених обставин позивач просив визнати відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування неправомірною, стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 2000000 грн. та понесені судові витрати (а. с. 1-11).

Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року позовна заява ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Місто» про стягнення страхового відшкодування прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а. с. 56).

Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Місто» скористалось своїм правом, передбаченим положеннями ст. 178 ЦПК України, та 02 вересня 2020 року до суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Крім обставин повідомлених позивачем, представник відповідача зазначив, що в період з 01 серпня 2019 року по травень 2020 року ПрАТ «СК «Місто» вживались заходи з приводу отримання інформації по страховому випадку, щодо викрадення забезпеченого транспортного засобу. Одночасно представник зазначила, що 17 березня та 08 квітня 2020 року відповідачу ОСОБА_2 надсилались листи з вимогою про надання документів, які необхідні для прийняття рішення, щодо здійснення страхового відшкодування. Дії відповідача, щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні страхового відшкодування представник вважає такими, що відповідають положенням Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування» та умовам договору страхування, адже останнім не надано страховику свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та не надано постанову про закриття кримінального провадження або про зупинення досудового розслідування, або обвинувального висновку. Також представник вказала на те, що відсутні підстави для стягнення страхового відшкодування в розмірі 2000000 грн., адже за висновком експерта від 28 січня 2020 року ринкова вартість автомобіля станом на день викрадення становить 1770380 грн. 20 коп. За наведеного просить відмовити у задоволенні позовної заяви (а. с. 62-69).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи, щодо ринкової вартості автомобіля марки «Toyota Land Cruiser L-200 SE» та зупинено провадження у справі (а. с. 196-197).

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року поновлено провадження у справі (а. с. 210).

20 січня 2021 року представником позивача до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній, з врахуванням висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 27 листопада 2020 року №7311/20-21, просив стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 1850924 грн. 28 коп. (а. с. 217-219).

Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду (а. с. 232).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з врахування їх уточнення в заяві від 20 січня 2021 року та просив позов задовільнити.

Представник відповідача заперечувала, щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову. Крім того суду пояснила, що відмова у здійсненні страхового відшкодування мотивована крім не передання ОСОБА_2 свідоцтва про реєстрацію ТЗ і не наданням повного пакета документів, які необхідні для прийняття рішення, щодо сплати страхового відшкодування, яке полягає у не наданні позивачем постанови про закриття справи або про зупинення досудового розслідування, або складання обвинувального акту з даної кримінальної справи.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши представників сторін дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 грудня 2016 року між ТОВ «Гранд Мотор» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір № GM-7698 купівлі-продажу автомобіля, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав автомобіль «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», білого кольору, кузов № НОМЕР_1 , 2016 року випуску за 2416000 грн., що підтверджується копією вищезазначеного договору (а. с. 14-16).

Відповідно до листа Територіального сервісного центру МВС №0546 від 22 липня 2020 року № 31/2/0546-821, автомобіль «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel» білого кольору кузов № НОМЕР_1 22 січня 2017 року зареєстрований за ОСОБА_2 , державний номерний знак НОМЕР_2 (а. с. 17). Такі відомості також підтверджуються станом 03 лютого 2021 року, тобто станом на час розгляду справи в суді (а.с. 229).

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування», предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Видами добровільного страхування можуть бути зокрема і страхування наземного транспорту (крім залізничного).

20 грудня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Місто» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №204-000183 (надалі Договір). Предметом договору є майнові інтереси, пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.1-2-5 Договору, застрахованим транспортним засобом є автомобіль «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», білого кольору, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Страхова сума та дійсна вартість ТЗ визначена на рівні 2000000 грн. Страховий тариф становить 3,7%, а страховий платіж становить 74000 грн. Франшиза у разі викрадення становить 0%.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 Договору, страховим випадком є подія визначена п. 3.2 Договору, що настала в період дії договору і підтверджена документально, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування. Страховими ризиками є такі імовірні події, як викрадення (крадіжка, грабіж, розбій) ТЗ та його додаткового обладнання.

Відповідно до п. 4.1 Договору, строк дії договору становить з 00 год. 00 хв. 30 грудня 2018 року до 24 год. 00 хв. 29 грудня 2019 року.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 Договору, страхувальник має право на отримання страхового відшкодування у разі настання страхового випадку у розмірі, який визначається Страховиком. Страховик має право з`ясовувати причини обставини та наслідки страхового випадку, перевіряти всі надані документи. Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування за договором у випадках передбачених чинним законодавством та договором. Страховик має право одержати право власності на ТЗ, щодо яких страхове відшкодування виплачене в обсязі відповідно до їх вартості. Страховик має право направляти запити в компетентні органи пов`язані із з`ясуванням страхового випадку і визначення розміру і характеру збитків.

Відповідно до п. 6.4 Договору, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові та у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Аналогічні норми містить і ст. 988 ЦК України.

Відповідно до ст. 989 ЦК України, страхувальник зобов`язаний зокрема і повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов`язки страхувальника.

Відповідно до п. 6.3 Договору, страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в порядку, передбаченому розділом 7 цього Договору та надати страховику документи передбачені розділом 8 цього Договору, що стосується страхового випадку та передати страховику усі документи, здійснити всі можливі дії, необхідні для забезпечення права вимоги до осіб, винних у настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 7 Договору, при виникненні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок страхувальник зобов`язаний не пізніше 5 робочих днів з моменту, як стало відомо про випадок подати страховику письмове повідомлення про подію що може бути визнана страховою. У випадку незаконного заволодіння ТЗ надати страховику свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та повний комплект оригінальних ключів від ТЗ.

Відповідно до п. 8 Договору, підтвердження факту настання страхового випадку здійснюється страховиком на підставі наступних документів, зокрема документів, що підтверджують майновий інтерес страхувальника. Такими документами можуть бути: свідоцтво про реєстрацію (тимчасовий реєстраційний талон) ТЗ та довіреність, договір купівлі-продажу, договір оренди та/або інші документи, за змістом яких страхувальник має право на отримання страхового відшкодування. Довідки з відповідного компетентного органу, висновок якого для страховика є необхідним та достатнім доказом факту настання події, що кваліфікується як страховий випадок. Такими довідками для ризику викрадення є довідка органу МВС України щодо порушення кримінальної справи за фактом викрадення ТЗ із зазначенням: дати звернення до органу МВС; повного імені власника ТЗ; місця та часу викрадення ТЗ; реєстраційного та ідентифікаційного номера ТЗ; номеру та дати порушення кримінальної справи, стаття за якою порушено кримінальну справу та органу який веде слідство; постанова про закриття справи або про зупинення досудового розслідування, або складання обвинувального висновку з даної кримінальної справи.

Відповідно до п. 8.3, п. 8.4 Договору, якщо документи необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування не надані в повному обсязі та/ чи у не належній формі, або оформлені із порушенням чинних норм, то виплата страхового відшкодування не проводиться до ліквідації недоліків. Про це страховик повідомляє страхувальника у письмовій формі. Для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, або про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик має право вимагати надання додаткових документів, якщо таке надання має істотне значення для визначення обставин та наслідків події.

Відповідно до п. 9.1.3. Договору, при викраденні ТЗ розмір збитків визначається у розмірі ринкової вартості такого ТЗ на момент настання страхового випадку, але не більше страхової суми. Виплата за ризиком викрадення здійснюється лише за умови початку кримінального провадження згідно з чинним законодавством та внесення відомостей про незаконне заволодіння ТЗ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, але не раніше ніж через 1 місяць після отримання необхідних документів.

Частино 1 ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування» визначені умови, за яких страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування. Зазначеними нормами законодавства передбачено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до п. 10.1.7 Договору передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є, зокрема, і ненадання страхувальником документів, які необхідні для прийняття рішення, щодо сплати страхового відшкодування, подання документів оформлених з порушенням чинних норм чи подання документів, які містять недостовірну інформацію щодо дати настання, причин, обставин страхового випадку та розміру збитків (а. с. 80-83).

18 липня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області по факту незаконного заволодіння ТЗ «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», білого кольору, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , що мало місце в період часу з 22.40 год. 17 липня до 11.07 год. 18 липня 2019 року в дворі будинку АДРЕСА_1 . Заява зареєстрована за №11657 та в ЄРДР за №12019020020001650 18 липня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. Зазначені обставини підтверджуються копією довідки від 15 жовтня 2019 року № 0775/201/19 (а. с. 24).

Відповідно до витягу з ЄРДР від 25 липня 2019 року, заявник ОСОБА_2 18 липня 2019 року повідомив про те, що невідома особа в період часу з 22.40 год. 17 липня до 11.07 год. 18 липня 2019 року незаконно заволоділа автомобілем «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», білого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , разом із свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу, яке знаходилось у салоні автомобіля, що був припаркований в дворі будинку АДРЕСА_1 . Номер кримінального провадження 12019020020001650 (а. с. 90).

18 липня 2019 року ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Місто» надав повідомлення про подію, що може бути визнана страховою, в якому зазначив, що з 17 на 18 липня 2019 року відбулось викрадення ТЗ «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», білого кольору, номерний знак НОМЕР_2 . Подія відбулась у м. Вінниця по вул. Брацлавська, 1 (а. с. 86). До повідомлення додано і письмові пояснення ОСОБА_2 , в якому останній зазначив, що у викраденому транспортному засобі знаходилось і свідоцтво про реєстрацію ТЗ сер. НОМЕР_3 від 12 січня 2017 року. Одночасно зобов`язався передати комплект ключів від викраденого ТЗ на вимогу страховика (а. с. 87).

Відповідно до акту прийому-передачі від 22 липня 2019 року, укладеного між сторонами, страхувальник передав, а страховик прийняв 2 комплекти оригінальних ключів від ТЗ «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», білого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 на виконання умов п. 7.1.8 Договору від 20 грудня 2018 року (а. с. 89).

04 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити про можливість отримання страхового відшкодування та надати перелік документів необхідних для отримання страхового відшкодування (а. с. 92).

Листом від 06 вересня 2019 року №01/06092019 відповідач повідомив, що станом на 06 вересня 2019 року страховику не надано всіх необхідних документів визначених умовами договору страхування в підтвердження настання страхового випадку. Зазначений лист отримано представником позивача 07 вересня 2019 року, про що міститься відповідна відмітка (а. с. 93-94).

Відповідач ПрАТ «СК «Місто» неодноразово вживала заходи щодо отримання інформації від Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області щодо настання страхового випадку.

Зокрема, 01 серпня, 19 вересня, 08 листопада 2019 року та 13 травня 2020 року запитувалась інформація, щодо вжитих заходів по розшуку викраденого ТЗ (а. с. 97-100, 133), 04 грудня 2019 року заявлялось клопотання про залучення в якості потерпілого (а. с. 104-105), 16 грудня 2019 року заявлялось клопотання про проведення товарознавчої експертизи, щодо ринкової вартості викраденого ТЗ (а. с. 106-107).

Листом від 28 листопада 2019 року № 12794/201/19 Лівобережний ВП Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області повідомив ПрАТ «СК «Місто» про внесення відомостей до ЄРДР, щодо страхового випадку та надав копію витягу від 28 листопада 2019 року (а. с. 102-103).

В межах кримінального провадження №12019020020001650 призначена та проведена судова автотоварознавча експертиза, щодо ринкової вартості викраденого ТЗ. Відповідно до висновку експерта від 28 січня 2020 року №270, ринкова вартість автомобіля «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», 2016 року випуску станом на 18 липня 2019 року становила 1770380 грн. 20 коп. (а. с. 116-123).

17 березня та 08 квітня 2020 року відповідач звертався до позивача з листами, в яких повідомляв, що станом на 17 березня 2020 року в підтвердження настання події, що може бути визнана страховою, вами до «СК «Місто» не надано повний пакет документів, необхідних для прийняття рішення, щодо страхового відшкодування (а. с. 127, 130). Зазначені листи отримані позивачем 06 та 13 квітня 2020 року, що підтверджується роздруківками з сайту ДП «Укрпошта» (а. с. 129, 132).

22 травня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Місто» із заявою № 01/22052020 про виплату страхового відшкодування на підставі договору від 20 грудня 2018 року №204-000183 по страховому випадку, що відбувся 18 липня 2019 року (а. с. 134).

Листом від 19 липня 2020 року № 06/19062020 ПрАТ «СК «Місто» повідомила ОСОБА_2 про відмову у виплаті страхового відшкодування за заявою від 22 травня 2020 року. В обґрунтування відмови наведені положення ЦК України в частині обов`язковості виконання умов договору, положення Закону України «Про страхування» та умови договору від 20 грудня 2018 року. За висновком страховика, страхувальник не передав страховику свідоцтво про реєстрацію ТЗ, як то передбачено п. 7.1.8 Договору, а також не надав повний пакет документів, які необхідні для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування згідно розділу 8 Договору (а. с. 137-138). Зазначений лист містить відмітку про його отримання ОСОБА_2 19 червня 2020 року.

За наведених обставин позивач, вважаючи, що його права порушені, звернувся до суду із даним позовом.

В частині вимог про визнання відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування позивачеві неправомірною суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування», підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представниками сторін, про відсутність обставин, які містить ст. 26 Закону України «Про страхування», які в свою чергу можуть бути підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Наразі, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування», передбачено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Умовами договору добровільного страхування наземного транспорту від 20 грудня 2018 року № 204-000183, укладеного між сторонами, зокрема положеннями п. 10.1 визначені причини відмови у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п. 10.1.7 підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є ненадання страхувальником документів, які необхідні для прийняття рішення, щодо сплати страхового відшкодування, подання документів оформлених з порушенням чинних норм чи подання документів, які містять недостовірну інформацію, щодо дати настання, причин, обставин страхового випадку та розміру збитків.

В свою чергу положеннями п. 8.1 Договору передбачений перелік документів, наданням яких підтверджується настання страхового випадку.

Суд звертає увагу на те, що відмова позивачеві у виплаті страхового відшкодування мотивована саме не переданням страховику свідоцтва про реєстрацію ТЗ, що є порушенням положень п. 7.1.8 Договору. Отже, відмова у виплаті страхового відшкодування не ґрунтується на положеннях Договору, якими передбачені підстави для такої відмови, зокрема розділу 8 «Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків» та розділу 10 Договору «Причини відмови у виплаті страхового відшкодування». Відмова у виплаті страхового відшкодування у даному випадку вмотивована положеннями розділу 7 Договору «Дії страхувальник при настанні страхового випадку», невиконання яких в свою чергу не є підставою для зазначеної відмови, а передбачають лише обов`язок страхувальника у випадку незаконного заволодіння ТЗ передати страховику свідоцтво про реєстрацію ТЗ. Не передання страховику свідоцтва про реєстрацію ТЗ, свідчить лише про не виконання ОСОБА_2 умов розділу 7 Договору, що не є, як зазначив суд, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Одночасно суд зазначає, що не виконання ОСОБА_2 умов Договору, зокрема п.7.1.8 в частині передання страховику свідоцтва про реєстрацію ТЗ, відбулось з поважних причин, адже відповідно до витягу з ЄРДР від 25 липня 2019 року по кримінальному провадженню №12019020020001650, свідоцтво про реєстрацію ТЗ викрадене разом із забезпеченим транспортним засобом. Відповідач в свою чергу був обізнаний про зазначену обставину, адже копію вищезазначеного витягу з ЄРДР отримав від Лівобережного ВП в листопаді 2019 року.

Крім того, відмова у здійсненні страхового відшкодування від 19 червня 2020 року обґрунтована відповідачем і не наданням ОСОБА_2 повного пакету документів, які необхідні для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування згідно розділу 8 Договору. В судовому засіданні представник відповідача додатково пояснила, що таке ненадання полягає у не наданні постанови про закриття справи або про зупинення досудового розслідування, або складання обвинувального акту з даної кримінальної справи, як то передбачено п. 8.1.5 Договору.

Відповідно до п. 8.1.5 Договору, довідки з відповідного компетентного органу, висновок якого для страховика є необхідним та достатнім доказом факту настання події, що кваліфікується як страховий випадок. Такими довідками для ризику викрадення є довідка органу МВС України щодо порушення кримінальної справи за фактом викрадення ТЗ із зазначенням:

- дати звернення до органу МВС;

- повного імені власника ТЗ; місця та часу викрадення ТЗ;

- реєстраційного та ідентифікаційного номера ТЗ;

- номеру та дати порушення кримінальної справи, стаття за якою порушено кримінальну справу та органу який веде слідство;

- постанова про закриття справи або про зупинення досудового розслідування, або складання обвинувального висновку з даної кримінальної справи.

З наведеного вбачається, що відповідно до витягу з ЄРДР від 25 липня 2019 року по кримінальному провадженню №12019020020001650, який відповідач отримав в листопаді 2019 року, міститься інформація, щодо дати звернення до органу МВС, повне ім`я власника ТЗ; місце та час викрадення ТЗ, реєстраційний та ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , а також номер та дата порушення кримінальної справи, стаття за якою порушено кримінальну справу та орган який веде слідство.

Щодо відсутності постанови про закриття справи або про зупинення досудового розслідування, або складання обвинувального висновку з даної кримінальної справи, суд звертає увагу, що такі документи не могли бути надані ОСОБА_2 по причинам, що не залежали від останнього, адже відповідно до листа слідчого Ю. Кабанова від 18 травня 2020 року № 5050/201/20, по факту викрадення автомобіль «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», державний номерний знак НОМЕР_2 проводяться досудове розслідування, в межах якого відбуваються слідчі дії для встановлення осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також місце знаходження автомобіля (а. с. 135).

Отже, на день прийняття оскаржуваного рішення відповідача, процесуальні рішення в межах кримінального провадження, щодо винесення постанови про закриття справи або про зупинення досудового розслідування, або складання обвинувального висновку органами досудового розслідування не приймались, а відповідно не могли бути надані страхувальником страховику.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача від 19 червня 2020 року, щодо прийняття рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування не гуртуються на положеннях законодавства та умовах договору від 20 грудня 2018 року, а тому вимога ОСОБА_2 в частині визнання відмови Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Місто» від 19 червня 2020 року у виплаті страхового відшкодування неправомірною підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 1850924 грн. 28 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Суд вважає, що відповідно до умов договору від 20 грудня 2018 року № 204-000183, укладеного між сторонами, застрахованим транспортним засобом є автомобіль «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», білого кольору, кузов № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . При цьому викрадення вищезазначеного ТЗ за умовами п. 3.2 договору добровільного страхування є страховим випадком, яке відбулось під час дії зазначеного договору.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала про настання страхового випадку внаслідок викрадення забезпеченого транспортного засобу. Так само не заперечувала і обставин належності викраденого транспортного засобу ОСОБА_2 .

Враховуючи, що внаслідок викрадення транспортного засобу настав страховий випадок, у відповідача наявний обов`язок по здійсненню виплати страхового відшкодування страхувальнику, адже підстави для відмови у його здійсненні на підставі Договору чи Закону в судовому засіданні не встановлено, а відповідачем наявність таких підстав не доведена.

Щодо розміру страхового відшкодування суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку експерта від 28 січня 2020 року №270, ринкова вартість автомобіля «Toyota Land Cruiser L200 SE Diesel», 2016 року випуску станом на 18 липня 2019 року становила 1770380 грн. 20 коп. (а. с. 116-123). Зазначена експертиза призначена та проведена в межах кримінального провадження №12019020020001650.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, призначеної та проведеної в межах даної цивільної справи від 27 листопада 2020 року № 7311/20-21, середня ринкова вартість ідентичного автомобіля «Toyota Land Cruiser L200 SЕl», 2016 року випуску з показником одометра 44325 км. станом на 18 липня 2019 року складає 1850924 грн. 28 коп. (а. с. 205-208).

Відповідно до висновку, викладено в постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору, щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

За наведеного, суд вважає, що розмір страхового відшкодування слід визначити на рівні 1850924 грн. 28 коп., як то встановлено висновком судової автотоварознавчої експертизи від 27 листопада 2020 року № 7311/20-21, проведеної в межах даної цивільної справи.

Одночасно суд бере до уваги, що відповідно до умов договору від 20 грудня 2018 року № 204-000183, зокрема п. 2.5, франшиза у разі викрадення ТЗ становить 0%.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 1850924 грн. 28 коп.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 11 350 грн. 80 коп. (а.с. 55) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500 грн. (а.с. 223-225).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 991 ЦК України, ст. ст. 4, 6, 8, 20, 26 Закону України «Про страхування», ст. ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати відмову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Місто» від 19 червня 2020 року у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2 , неправомірною.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Місто» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 1850924 (один мільйон вісімсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. 28 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Місто» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 11350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МІСТО», місцезнаходження юридичної особи: 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Хлібна, будинок 25, ідентифікаційний код юридичної особи 33295475.

Повне судове рішення складено 09 березня 2021 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк