ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 912/1711/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Волковицької Н.О., Случа О.В.,

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Маловисківської міської ради

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2021 року (головуючий - Кузнецов В.О., судді: Чередко А.Є., Коваль Л.А.) про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма"

до Маловисківської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Новоукраїнської районної державної адміністрації,

про визнання договору поновленим, визнання укладеною додаткової угоди.

ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма" (далі Позивач, ТОВ "Сігма") звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Маловисківської міської ради (далі Відповідач, Міська рада), в якому просило (1) визнати поновленим, укладений між сторонами договір оренди землі від 15.04.2010, згідно якого в оренду ТОВ "Сігма" було передано земельну ділянку з кадастровим номером 3523180600:02:000:9005, загальною площею 50,0002 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області; (2) визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 15.04.2010 (в редакції Позивача - про поновлення відповідного договору).

2. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ "Сігма" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

4. Під час здійснення апеляційного провадження у даній справі, ТОВ "Сігма" подало до апеляційного господарського суду заяву про забезпечення позову, у якій просило:

- заборонити Маловисківській міській раді вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3523180600:02:000:9005, загальною площею 50,0002 га, у тому числі рілля - 50,0002 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маловисківського району Кіровоградської області, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 912/1711/20;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:9005, загальною площею 50,0002 га, у тому числі рілля - 50,0002 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маловисківського району Кіровоградської області;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т.ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек), записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів, у тому числі реєстрацію припинення права оренди зазначеної земельної ділянки у ТОВ "Сігма" та реєстрацію права власності чи іншого речового права за іншими особами щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:9005, загальною площею 50,0002 га, у тому числі рілля - 50,0002 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маловисківського району Кіровоградської області.

4.1. Подану заяву ТОВ "Сігма" обґрунтовувало тим, що на офіційному сайті Маловисківської міської ради наявне рішення третьої сесії восьмого скликання Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області "Про надання згоди на поділ земельної ділянки та розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності на території Маловисківської міської ради" від 29.12.2020 № 87, відповідно до якого вирішено: "Надати дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної власності загальною площею 50,0002 га, кадастровий номер 3523180600:02:000:9005 на території Маловисківської міської ради із земель резерву КВЦПЗ А.01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на дві окремі земельні ділянки без зміни їх цільового призначення: - орієнтовною площею 39,0000 га; - орієнтовною площею 11,0002 га. Розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зазначених у пункті 1 даного рішення. Розроблену у відповідності до чинного законодавства технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок подати на погодження на пленарному засіданні міської ради. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою".

4.2. Позивач вказував, що земельна ділянка комунальної власності загальною площею 50 га, кадастровий номер 3523180600:02:000:9005, є об`єктом права оренди ТОВ "Сігма" та предметом договору оренди, з питання поновлення якого Позивач і звернувся до суду у даній справі.

4.3. На думку заявника, прийняття Маловисківською міською радою будь-яких рішень щодо даної земельної ділянки унеможливить та/або значно ускладнить в подальшому ефективне відновлення порушених прав ТОВ "Сігма".

5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 заяву ТОВ "Сігма" про забезпечення позову у даній справі задоволено частково.

5.1. Ухвалено заборонити Маловисківській міській раді вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3523180600:02:000:9005, загальною площею 50,0002 га, у тому числі рілля - 50,0002 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маловисківського району Кіровоградської області, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 912/1711/20. У задоволенні решти заяви про забезпечення позову - відмовлено.

5.2. Частково задовольняючи подану заяву, апеляційний господарський суд вважав, що наведені Позивачем обґрунтування підтверджують існування реальної загрози ефективному захисту його порушених (оспорюваних) прав у разі задоволення позову про поновлення договору оренди земельної ділянки. На думку суду, такі заходи сприятимуть запобіганню порушення прав Позивача на час вирішення спору у суді і їх застосування насамперед спрямовано на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та недопущення додаткового порушення прав та законних інтересів заявника. Разом з цим, суд констатував, що ним не встановлено, що вжиття наведених заходів забезпечення позову є вкрай обтяжливим для Міської ради чи неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

5.3. У зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка перебуває в комунальній власності, а заборона Міській раді вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою, є самостійним, співмірним та достатнім способом забезпечення позову, апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні решти вимог заявника.

6. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Маловисківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить її скасувати.

7. У касаційній скарзі Міська рада стверджує, що судом апеляційної інстанції було порушено приписи статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), оскільки ним не було враховано, що задоволення поданої ТОВ "Сігма" заяви не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та співмірності, що визначені вказаними статтями. Скаржник зазначає, що апеляційним судом проігноровано те, що застосовані ним заходи безпосередньо порушують права Відповідача, як законного власника спірної земельної ділянки, спричиняють невиправдане обмеження у реалізації Відповідачем правомочностей власника.

7.1. Крім цього, Відповідач стверджує і про те, що застосовані апеляційним судом заходи забезпечення мають своїм наслідком втручання у проведення органом місцевого самоврядування конкурсу (аукціону) з продажу права оренди на земельну ділянку, що прямо суперечить приписам частини 12 статті 137 ГПК України.

8. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Сігма" заперечує проти доводів Міської ради та вважає їх необґрунтованими. Оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду вважає законною, а тому просить залишити її без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції

9. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

9.1. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

9.2. Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

9.3. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

9.4. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

9.5. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або імовірну неможливість ефективного поновлення прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

10. Оскільки ТОВ "Сігма" звернулося до суду у даній справі з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

10.1. При цьому в такому немайновому спорі має досліджуватися і те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

10.2. У вказаних висновках колегія суддів Касаційного господарського суду звертається до усталених правових висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19.

11. Як вже зазначалося, звертаючись до апеляційного господарського суду із заявою про забезпечення позову Позивач вказував, що земельна ділянка щодо якої Відповідачем прийнято рішення від 29.12.2020 № 87 (про надання дозволу на поділ, розроблення технічної документації) є предметом договору оренди, з питання поновлення якого Позивач і звернувся до суду у даній справі. На думку заявника, прийняття Міською радою вказаного рішення та можливість його подальшого виконання, як раз і є підставою вважати, що невжиття таких заходів (заборона Відповідачу вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача у разі позитивного для заявника вирішення цього спору.

12. З аналізу оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду вбачається, що суд погодився з твердженнями заявника і визнав їх обґрунтованими. Втім, Верховним Суд не підтримує таку позицію господарського суду апеляційної інстанції, позаяк констатує, що прийнята апеляційним судом ухвала не містить жодних мотивів з яких суд дійшов відповідних висновків.

12.1. Колегія суддів Касаційного господарського суду відмічає, що ухвала суду про застосування заходів забезпечення позову, крім відповідності спеціальним нормам ГПК України (статті 136, 137), у будь-якому випадку має узгоджуватись також і з загальними положеннями про судове рішення, що визначені цим Кодексом, зокрема, статтею 236. Така ухвала має бути мотивованою, аргументованою та обґрунтованою, а проста "констатація згоди із заявленими вимогами", такою мотивацією не вважається.

13. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

13.1. З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного господарського спору.

13.2. Проте, з оскаржуваної ухвали не вбачається, що суд апеляційної інстанції надав оцінку заявленим заходам забезпечення в контексті обставин саме цієї справи. Господарський суд апеляційної інстанції навів загально-теоретичні поняття інституту забезпечення, процитувавши норми процесуального закону, але не співставив їх із обставинами даного спору та не навів власного обґрунтування необхідності їх застосування. Найголовніше, оскаржувана ухвала не містить висновків суду про те, що невжиття запропонованих заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім цього, з ухвали на вбачається також, що суд надав оцінку співмірності запропонованих заходів на предмет негативних для Відповідача наслідків їх застосування.

14. Так, згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

14.1. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

14.2. Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини 1 і 2 статті 319 Цивільного кодексу України).

15. За обставинами цієї справи Міська рада на відповідному засіданні прийняла рішення про надання дозволу на поділ спірної ділянки та виготовлення технічної документації щодо такого поділу. Тобто, Міська рада, як власник земельної ділянки, керуючись своїми повноваженнями, які визначені, зокрема, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про землеустрій" фактично розпорядилася своїми правомочностями власника щодо спірної земельної ділянки.

15.1. На думку колегії суддів Касаційного господарського суду вказане саме по собі не може бути підставою для застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії щодо свого майна, позаяк заборона власнику приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо своєї власності є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках Інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме - порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.

15.2. Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає доцільним звернути увагу також на тому, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

15.2.1. Такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17.

16. За таких обставин Верховний Суд вважає, що вжиті апеляційним судом заходи забезпечення позову не відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є неспіврозмірними із заявленими вимогами, оскільки спричиняють невиправдане обмеження у реалізації Відповідачем правомочностей власника землі за відсутності реальних передумов для висновку про ймовірність утруднення ефективного захисту прав Позивача.

17. Разом з цим Верховний Суд не погоджується з доводами скарги про те, що застосовані апеляційним судом заходи забезпечення мають своїм наслідком втручання у проведення органом місцевого самоврядування конкурсу (аукціону) з продажу права оренди на земельну ділянку, що прямо суперечить приписам частини 12 статті 137 ГПК України, оскільки заборона вжиття заходів забезпечення позову, передбачена частиною 12 статті 137 ГПК України, стосується випадків втручання у проведення публічних процедур, зокрема земельних торгів, за умови прийняття рішення про проведення торгів і початку процедури їх проведення. Тобто обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на торги, щодо проведення яких прийнято рішення. Однак можливе проведення торгів у майбутньому, коли здійснюється лише попередній добір земельних ділянок, не може вважатися етапом проведення торгів на який поширюються положення частини 12 статті 137 ГПК України.

17.1. У вказаному висновку колегія суддів Касаційного господарського суду звертається до правового висновку Верховного Суду, який було викладено у постанові від 16.10.2020 у справі № 915/113/20.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. З огляду на встановлене касаційним судом порушення норм процесуального права, зокрема статей 136, 137, 236 ГПК України, яке полягає у необґрунтованому застосуванні апеляційним судом заходів забезпечення позовних вимог, Верховний Суд дійшов висновку про застосування повноважень, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України, скасування ухвали суду апеляційної інстанції і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі.

17.1. У зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

18. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, судові витрати за її розгляд покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 310, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Маловисківської міської ради задовольнити.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 912/1711/20 скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма" про вжиття заходів забезпечення позову повністю відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма" (26200, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н., м. Мала Виска, вул. 40 років Жовтня, 85, код 23093317) на користь Маловисківської міської ради (26200, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н., м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6, код 04055373) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору за розгляд касаційної скарги у справі № 912/1711/20.

5. Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Волковицька Н.О.

Случ О.В.