ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року Справа № 915/1329/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства Торговий дім Галпідшипник (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд 238-З, код ЄДРПОУ 19170443) в особі Філії № 4 ПП Торговий дім Галпідшипник в м. Одесі (65003, м.Одеса, вул. Миколаївська дор., 140, код ЄДРПОУ ВП 26210108 )
Представник позивача: Адвокат АО Консенсус Ноздрін Олексій Миколайович, АДРЕСА_1
до відповідача: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ ВП 20915546)
про стягнення заборгованості,
за участі представників:
від позивача, не з`явився
від відповідача: Тучкова Ю.В.(самопредставництво),
встановив:
До господарського суду Миколаївської області звернулось Приватне підприємство Торговий дім Галпідшипник в особі Філії № 4 ПП Торговий дім Галпідшипник в м. Одесі про стягнення з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція заборгованості за договором №53-123-01-20-06040 від 09.01.2020 в сумі 3052527,05 грн, з яких: 2987136,00 сума основного зобов`язання, 49302,50 грн 3% річних, 16088,55 грн інфляційні втрати.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1329/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 04.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.12.2020, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.
25.11.2020 до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 69-70), яким відповідач просить суд відмовити в позовних вимогах в повному обсязі, розгляд справи проводити без участі представника відповідача, за наявними матеріалами справи.
Заперечення обгрунтовано посиланням на норми ст. 614 Цивільного кодексу України та мотивовано тим, що у зв`язку із значним зростанням простроченої заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед ДП НАЕК «Енергоатом» та суттєвим зменшенням обсягу відпущеної електроенергії, виникла фінансова криза платежів.
Відповідач вважає, що вина ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЮУ АЕС як підстава для відповідальності відсутня.
30.11.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача (вх. №15219/20 від 30.11.2020) про розгляд справи без участі позивача. Позивач позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити в повному обсязі (а.с.93).
01.12.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення розгляду справи на 18.01.2021 о 10:20 год.
09.12.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, якою позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заперечення відповідача стосовно позовних вимог позивач вважає необгрунтованими. Позивач зазначає, що обставини, наведені відповідачем у відзиві не звільняють його від відповідальності за порушення господарського зобов`язання.
18.01.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 08.02.2021 о 10:40 год.
08.02.2021 судове засідання у справі відкладено на 02.03.2021 о 10:20 год.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Ухвалою від 22.02.2021 судом задоволено заяву Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом від 18.02.2021 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Позивач правом участі у судовому засіданні не скористався.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у відзиві.
02.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
09.01.2020 між Державним підприємством Національна атомна енергогенєруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (далі - покупець, відповідач) та Приватним підприємством Торговий дім Галпідшипник в особі Філії № 4 ПП Торговий дім Галпідшипник в м. Одесі (далі - постачальник, позивач) укладений договір на постачання товару №53-123-01-20-06040 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар код СРV44440000-6 по ДК 021:2015 Вальниці (вальниці в асортименті) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1 (Додаток до договору №1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2019 року (а.с.11-16).
Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість товару складає 2987136,00 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 1.3. Договору місцем виконання цього Договору є місто Южноукраїнськ.
Відповідно до п. 2.2 Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 (Додаток до договору №1) та виконання постачальником умов пп. 3.2., 5.1. цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до п. 3.1 Договору, постачання здійснюється на протязі 90 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2020 на умовах: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.
Відповідно до п. 3.2 Договору з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;
- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;
- документ який підтверджує якість товару, а для товару імпортного виробництва сертифікат ISO 9001-2008 та ISO 9001-2015 міжнародної системи якості.
Відповідно до п.3.3 Договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
За умовами п. 4.1. Договору, у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 Про порядок приймання продукції по кількості і П-7 Про порядок приймання продукції по якості, СОУ НАЕК 038:2017 Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС.
Відповідно до п. 7.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором унаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.
Умовами п.7.2. Договору визначено, що форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входять повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили.
Згідно п. 7.3. Договору недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Відповідно до п. 12.1., Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою.
Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.2. Договору).
Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов`язань (п. 12.3. Договору).
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання, а також відсотків річних та інфляційних витрат, внаслідок порушення покупцем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 2987136,00 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних:
- №181 від 15.01.2020 на суму 1528573,08 грн, товар отримано 20.01.2020, що підтверджується відбитком штампу групи вхідного контролю Южноукраїнського відділення ДП НАЕК Енергоатом ВП Складське господарство;
- №903 від 18.02.2020 на суму 753795,66 грн, товар отримано 20.02.2020, що підтверджується відбитком штампу групи вхідного контролю Южноукраїнського відділення ДП НАЕК Енергоатом ВП Складське господарство;
- №1624 від 18.03.2020 на суму 704767,26 грн, товар отримано 20.03.2020, що підтверджується відбитком штампу групи вхідного контролю Южноукраїнського відділення ДП НАЕК Енергоатом ВП Складське господарство.
Відповідач зобов`язання за Договором щодо оплати поставленого товару не виконав.
Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, проте відповідач заборгованість не погасив.
Так, позивачем надіслано відповідачеві 21.04.2020 претензію за вих №41 від 14.04.2020 з вимогою погашення заборгованості в сумі 1528573,08 грн за товар, отриманий за видатковою накладною №181 від 15.01.2020.
Претензію відповідачем отримано 27.04.2020, заборгованість не погашено.
30.05.2020 позивачем надіслано відповідачеві претензію №63 від 29.05.2020 з вимогою погасити заборгованість в сумі 2987136,00 грн.
Претензію відповідачем отримано 03.06.2020, заборгованість не погашено.
Листом від 18.06.2020 за вих. №07/9927 відповідач звернувся до позивача з питання відстрочки терміну платежу.
Позивачем у відповідь на лист відповідача, листом №78 від 06.07.2020 запропоновано відповідачеві внести зміни до Договору, а саме: доповнити розділ 4 пунктом наступного змісту: «У разі наявності будь-якої заборгованості покупця перед постачальником по цьому договору або по іншим договорам чи зобов`язанням наявним між сторонами, постачальник має право не здійснювати постачання та передачу товару до дати погашення перед ним такої заборгованості. При цьому постачальник не несе будь-якої відповідальності, в т.ч. зі сплати штрафу, пені, що передбачені п.4.1 та 4.4 цього Договору, за односторонню відмову від постачання товару та/або порушення термінів постачання товару».
08.10.2020 позивачем знов надіслано відповідачеві претензію №1 від 08.10.2020 з вимогою про сплату заборгованості.
Претензію відповідачем отримано 13.10.2020, заборгованість не погашено.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та умов Договору не виконано зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2987136,00 грн заборгованості за поставлений товар обгрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, законні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, щодо звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, відхиляються судом, з таких міркувань.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Як зазначено вище, за умовами п.п. 7.1-7.3 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором внаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.
Форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входить повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили.
Недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Відповідачем в порушення умов п. 7.2 договору не подано доказів інформування відповідача про настання форс-мажорної обставини, засвідченої відповідним сертифікатом, що в силу умов п. 7.3 договору позбавляє відповідача (покупця) можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.
З зазначеного витікає, що Відокремлений підрозділ Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що суму основної заборгованості в розмірі 2987136,00 грн позивачем зазначено правильно.
Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 49302,50 грн та інфляційних втрат в сумі 16088,55 грн суд зазначає наступне.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних.
Перевіривши розрахунки позивача в частині нарахування інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок.
Так, відповідно до п. 2.2 Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 (Додаток до договору №1) та виконання постачальником умов пп. 3.2., 5.1. цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до п.3.3 Договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Як зазначалось вище товар, у відповідності з п.3.3. Договору, отримано відповідачем:
- за видатковою накладною №181 від 15.01.2020 на суму 1528573,08 грн - 20.01.2020;
- за видатковою накладною №903 від 18.02.2020 на суму 753795,66 грн - 20.02.2020;
- за видатковою накладною №1624 від 18.03.2020 на суму 704767,26 грн - 20.03.2020, що підтверджується відбитками штампів групи вхідного контролю Южноукраїнського відділення ДП НАЕК Енергоатом ВП Складське господарство.
Враховуючи положення п.2.2. Договору відповідач мав оплатити товар протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ.
Отже, граничним строком оплати за товар є:
- за видатковою накладною №181 від 15.01.2020 на суму 1528573,08 грн - 25.03.2020;
- за видатковою накладною №903 від 18.02.2020 на суму 753795,66 грн 28.04.2020;
- за видатковою накладною №1624 від 18.03.2020 на суму 704767,26 грн 27.05.2020.
Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми IpLex та встановлено, що сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 48068,50 грн:
- за видатковою накладною №181 від 15.01.2020 на суму 1528573,08 грн за період з 25.03.2020 по 30.10.2020 27564,43 грн;
- за видатковою накладною №903 від 18.02.2020 на суму 753795,66 грн за період з 28.04.2020 по 30.10.2020 11492,29 грн;
- за видатковою накладною №1624 від 18.03.2020 на суму 704767,26 грн за період з 27.05.2020 по 30.10.2020 9011,78 грн.
В задоволені позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1234,00 грн слід відмовити.
Інфляційні нарахування це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.
Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 16088,55 грн.
Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що період нарахування інфляційних втрат позивачем визначено правильно.
Разом з тим, сума нарахувань на вказаний період за розрахунком суду становить 16003,94 грн.
З урахуванням викладеного, з відповідача слід стягнути на користь позивача 16003,94 грн інфляційних втрат, а в частині стягнення 84,61 грн - відмовити.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача 45768,13 грн судового збору.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 ГПК України (ст. 10 Закону України Про судоустрій і статус суддів) передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім цього п.2 ч. 2 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 Кодексу, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з договору №4/ю про надання правової допомоги від 01.01.2019 (далі Договір №4/ю), укладеного між Приватним підприємством «Торговий дім «Галпідшипник» в особі філії №4 ПП «ТД «Галпідшипник» в м. Одесі (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Консенсус» (далі - виконавець), протягом дії цього Договору виконавець надає правову допомогу філії №4 ПП «ТД «Галпідшипник» у м. Одесі на підставі доручень останнього й відповідно до ст. 2 цього Договору (п.1.1., 1.2. Договору №4/ю).
Відповідно до п.1.3. Договору №4/ю для надання правової допомоги виконавець призначає адвоката Ноздріна Олексія Миколайовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2235 від 26.06.2012), адвоката Цуркан Михайла Вікторовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003343 від 20.06.2018).
За умовами п. 2.1. Договору виконавець надає філії №4 ПП «ТД «Галпідшипник» у м. Одесі та її посадовим особам всі види правової допомоги передбаченої чинним законодавством України, в т.ч. консультування, складання документів, аналіз договорів, представництво, захист прав та інтересів в судових справах, перед третіми особами, під час проведення перевірок, слідчих дій (обшук, допит, виїмка, огляд та ін.) під час досудового розслідування кримінальних проваджень, процесуальних дій під час судового розгляду, тощо.
Пунктами 6.1.-6.3. Договору №4/ю сторони погодили, що вартість правової допомоги за цим Договором визначається в Додатку №1. Оплата проводиться протягом 3-х днів на підставі виставленого рахунку. Сума, вказана в п.6.1. даного Договору є гонораром виконавця за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
У Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №4/ю від 01.01.2019 містить ціни на послуги (правову допомогу).
Згідно рахунку на оплату №107 від 26.10.2020 за надання правової допомоги філії №4 ПП «ТД «Галпідшипник» у м. Одесі за Договором №4/ю вартість послуг (письмова консультація, складання проекту претензії та її направлення, складання позовної заяви) становить 5500,00 грн, які позивачем оплачено згідно платіжного доручення №470 від 27.10.2020.
Таким чином, позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату правової допомоги.
Суд також зазначає, що розмір витрат на оплату правової допомоги є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також предметом позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати слід покласти на відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ ВП 20915546) на користь Приватного підприємства Торговий дім Галпідшипник (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд 238-З, код ЄДРПОУ 19170443) в особі Філії № 4 ПП Торговий дім Галпідшипник в м. Одесі (65003, м.Одеса, вул. Миколаївська дор., 140, код ЄДРПОУ ВП 26210108 ) заборгованість за Договором №53-123-01-20-06040 на постачання товару:
- 2987136,00 грн основного зобов`язання;
- 48068,50 грн 3% річних;
- 16003,94 грн інфляційних збитків;
- 45768,13 грн судового збору;
- 5497,62 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1234,00 грн та інфляційних збитків в сумі 84,61 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
позивач: Приватне підприємство Торговий дім Галпідшипник (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд 238-З, код ЄДРПОУ 19170443) в особі Філії № 4 ПП Торговий дім Галпідшипник в м. Одесі (65003, м.Одеса, вул. Миколаївська дор., 140, код ЄДРПОУ ВП 26210108 )
відповідач: Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ ВП 20915546).
Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2021.
Суддя В.О.Ржепецький
