open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2021 справа № 914/2730/20

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м.Львів

до відповідача Приватного підприємства «Львівдах», м.Львів

про стягнення 67 758,00 грн збитків.

За участю представників:

від позивача: Сеник П.Р. - представник (довіреність б/н від 02.02.2021 р.);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна Львівського державного університету безпеки життєдіяльності до Приватного підприємства «Львівдах» про стягнення 67 758,00 грн збитків завданих по договору №БТ-08/15 на закупівлю робіт з будівництва їдальні з актовим залом м.Львів, вул.Клепарівська, 35.

Ухвалою від 26.20.2020 р. суд залишив без руху позовну заяву Львівського державного університету безпеки життєдіяльності та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, 23.11.2020 р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 16.12.2020 р. на 10:30 год.

Судове засідання призначене на 16.12.2020 р. на 10:30 год. не відбулося у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності суддею Сухович Ю.О.

Після усунення обставин, що стали причиною непроведення судового засідання 16.12.2020 р., ухвалою від 11.01.2021 р. суд постановив призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 03.02.2021 р.

Ухвалою від 03.02.2021 р. суд постановив відкласти судове засідання для розгляду справи по суті на 24.02.2021 до 11:00 год.

22.02.2021 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшло письмове пояснення (вх.№4129/21).

24.02.2021 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2020 р. подано до канцелярії суду заяву (вх.№4342/21) про долучення до матеріалів справи належним чином засвідченої копії додатку №3 до договору №БТ-08/15 на закупівлю робіт з: Будівництва їдальні з актовим залом, м.Львів, вул.Клепарівська, 35 від 31.08.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 24.02.2021 р. для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.2021 р. для розгляду справи по суті не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 24.02.2021 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно укладеного між сторонами 31.08.2015 р. договору №БТ-08/15 відповідач здійснював будівництво їдальні з актовим залом, які було здано в експлуатацію 28.05.2017 р.

На початку квітня 2017 року було виявлено ушкодження теплообмінника у вентиляційній системі їдальні, який встановлював відповідач. Після звернень позивача щодо вказаної поломки, відповідач відмовився від заміни даного теплообмінника і позивач для уникнення подальших ушкоджень приміщень, фактично готової до експлуатації, будівлі їдальні 14.04.2017 року за власні кошти придбав та встановив теплообмінник.

У зв`язку з повторним виходом з ладу в лютому 2018 року теплообмінника у вентиляційній системі їдальні, позивач звертався до відповідача щодо проведення гарантійного ремонту/заміни вищезазначеного теплообмінника відповідач жодним чином не прореагував.

07.03.2018 року позивач склав акт списання № 11 згідно якого демонтував несправний теплообмінника у вентиляційній системі їдальні, та встановив теплообмінник придбаний позивачем.

За твердженням позивача, він протягом 2018-2019 років неодноразово звертався до відповідача з проханням відшкодувати витрати понесенні позивачем на придбання теплообмінника, проте відповідач жодним чином на них не зреагував.

Як стверджує позивач, в результаті непроведення відповідачем гарантійного ремонту/заміни теплообмінника у вентиляційній системі їдальні, позивачу було завдано збитки на суму 67 758,00 грн. (вартість придбаного позивачем теплообмінника), які він просить стягнути з відповідача.

Як на правові підстави позову позивач посилається на норми ст. ст. 22, 857-859, 883, 884 ЦК України, ст. 322 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у письмових поясненнях.

Зокрема зазначив про те, що на думку відповідача, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 67 758,00 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено суду наявності повного складу цивільного правопорушення, а саме не доведено, що вихід з ладу теплообмінника спричинено неналежним виконанням відповідачем умов договору №БТ-08/15 від 31.08.2015 року.

Гарантія за умовами укладеного договору №БТ-08/15 від 31.08.2015 року, зокрема розділ 7: «Гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок їх усунення» охоплює та передбачає якість закінчених робіт та змонтованих конструкцій, і не включає в себе гарантійні зобов`язання щодо обладнання. Всі конструкції будівель підрозділяються на несучі і не несучі (в основному - огороджувальні). В окремих випадках функції несучих та огороджуючих конструкцій сполучаються (наприклад, зовнішні несучі стіни, горищні перекриття і т.п.).

Відповідач зазначає, про недоведення позивачем наявності всіх елементів складу правопорушення. Звертає увагу на відсутність акту технічного обстеження стану та фізичного зносу теплообмінника, що свідчить про самостійний демонтаж позивачем теплообмінника, встановленого відповідачем та монтаж теплообмінника придбаного за власні кошти позивача. Позивачем не доведено факту понесення збитків.

На думку відповідача, позивач безпідставно вимагає відшкодування своїх господарських витрат, які здійснено ще до виходу з ладу та списання обладнання.

Обставини встановлені судом.

31.08.2015 р. між Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності, в особі ректора Козака М.М., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення позивач, згідно з договором - замовник) та Приватним підприємством «Львівдах» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - підрядник) було укладено договір №БТ-08/15 на закупівлю: робіт, з: Будівництва їдальні з актовим залом, м.Львів, вул.Клепарівська, 35, відповідно до умов якого підрядник зобов`язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об`єкті: Будівництво їдальні з актовим залом, м.Львів, вул.Клепарівська, 35, а замовник зобов`язувався прийняти і оплатити виконані роботи.

Пунктом 4.6. договору сторони погодили, що підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку визначеного законодавством. (Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у договорі та (або) проектно-кошторисній документації, і можливість їх експлуатації протягом гарантійного терміну.

Згідно п. 5.1.3. договору замовник має право вимагати від підрядника виправлення за власний рахунок у встановлений строк неякісно виконаних робіт, та робіт проведених з відхиленням від проекту чи з порушенням будівельних норм.

Згідно п. 5.4.1. договору підрядник зобов`язувався виконувати роботу у відповідності з вимогами проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, графіку виконання робіт, та чинного законодавства України.

Відповідно до п.5.4.13. договору підрядник гарантує якість закінчення робіт і змонтованих конструкцій, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Сторони уклали додаток №3 (календарний графік виконання робіт) до договору №БТ-08/15 на закупівлю робіт з: Будівництва їдальні з актовим залом, м.Львів, вул.Клепарівська, 35 від 31.08.2015 року, в якому погодили роботи, які будуть виконуватись.

На початку квітня 2017 року працівниками позивача було виявлено ушкодження теплообмінника у вентиляційній системі їдальні та в усному порядку повідомлено про це керівництво відповідача.

У зв`язку з відмовою відповідача від заміни теплообмінника, позивач для уникнення подальших ушкоджень приміщень, фактично готової до експлуатації, будівлі їдальні 21.04.2017 р. за власні кошти придбав та встановив теплообмінник.

Як стверджує позивач, за наслідками переговорів між сторонами, відповідач демонтував теплообмінник придбаний позивачем та встановив власний теплообмінник. Придбаний позивачем теплообмінник був переміщений на склад.

24.04.2017 р. сторонами у справі та головним архітектором проекту підписано акт готовності об`єкта до експлуатації (Будівництво їдальні з актовим залом, м.Львів, вул.Клепарівська, 35). В акті вказано, що будівництво здійснено генеральним підрядником ПП «Львівдах», який виконав загально будівельні роботи і монтаж устаткування та субпідрядником ТзОВ «Сервіскотломонтаж», який виконав монтаж систем опалення, водопроводу, каналізації і вентиляції. На об`єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, передбачені проектною документацією, у тому числі щодо маломобільних груп населення. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку.

28.05.2017 р. р. комісією у складі: проректора з матеріально-технічного забезпечення - Ратушного Р.Т., старшого інженера - Миронюка О.Д., інженера - Сугутова С.М., начальника відділу - Кісіля І.В., заступника начальника відділу - Рихви М.В., начальника відділу матеріально-технічного забезпечення - Камінського В.А. підписано акт введення в експлуатацію основних засобів. У вказаному акті зазначено, що при проведенні огляду їдальні з актовим залом у м.Львові по вул.Клепарівській, 35 об`єкт технічним умовам відповідає, доробка не потрібна. Відповідно до висновку комісії: їдальня з актовим залом у м.Львові по вул.Клепарівській, 35 може використовуватися за господарським призначенням. Будівлю ввести в експлуатацію. Вказаний акт підписаний усіма членами комісії без зауважень.

Як стверджує позивач, в лютому 2018 року встановлений відповідачем 20.04.2017 р. теплообмінник у вентиляційній системі їдальні також вийшов з ладу.

На неодноразові звернення позивача щодо проведення гарантійного ремонту/заміни вищезазначеного теплообмінника, відповідач жодним чином не відреагував.

07.03.2018 р. позивач склав акт списання № 11, в якому вказано про списання у зв`язку з непридатністю теплообмінника до вентилятора Wolf LH 100 на суму 67 758,00 грн та насосу Томпатер R 15 на суму 3 600,00 грн.

Позивач стверджує, що протягом 2018-2019 років він неодноразово звертався до відповідача з проханням відшкодувати витрати понесенні позивачем на придбання теплообмінника проте відповідач жодним чином на них не прореагував.

Оскільки внаслідок непроведення відповідачем гарантійного ремонту/заміни теплообмінника у вентиляційній системі їдальні позивачу було завдано збитки на суму 67 758,00 грн., посилаючись на норми ст. ст. 22, 857-859, 883, 884 Цивільного кодексу України, ст. 322 ГК України, він просить стягнути їх з відповідача.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставою виникнення правовідносин між сторонами є виконання договору №БТ-08/15 на закупівлю: робіт, з будівництва їдальні з актовим залом, м.Львів, вул.Клепарівська, 35 від 31.08.2015 р. (договір підряду).

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що: строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до ст.857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Так, у п. 5.4.1. та п. п.5.4.5.-5.4.7. договору сторони погодили, що підрядник зобов`язаний виконувати роботу у відповідності з вимогами проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, графіку виконання робіт, та чинного законодавства України. Усувати недоліки в роботах, виявлені замовником, відповідними державними органами, авторським та технічним наглядом в строки, визначені актами перевірок, вказівок та приписів. Підрядник зобов`язаний суворо дотримуватись нормативних правил безпеки праці, протипожежних норм і положень, пов`язаних з охороною навколишнього середовища, діючих в Україні. Після закінчення монтажу обладнання і інженерних систем об`єкта підрядник зобов`язаний виконати випробовування обладнання і інженерних систем у присутності представника замовника. Підрядник вводить в дію та випробовує обладнання всіх систем та інженерних мереж, що встановлені на об`єкті, згідно із технічними умовами, проектно-кошторисною документацією та вимогам державних будівельних норм України (ДБН), умовами договору.

Позивач стверджує, що на початку квітня 2017 року його працівниками було виявлено ушкодження теплообмінника у вентиляційній системі їдальні та в усному порядку повідомлено про це керівництво відповідача.

Водночас доказів звернення позивача до відповідача з листами, претензіями, вимогами матеріали справи не містять, як і не містять доказів виявлення позивачем ушкодження теплообмінника у квітні 2017 р.

У зв`язку з відмовою відповідача замінити теплообмінник, позивач 21.04.2017 р. згідно договору №30-кп від 14.04.2017 р., придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоторгсервіс-Захід» теплообмінник до тепловентилятора Wolf LH 100 тип 3 (Німеччина) в кількості однієї штуки за ціною 67 758,00 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковою накладною №17 від 21.04.2017 р., платіжним дорученням №605 від 21.04.2017 р. на суму 67 758,00 грн, випискою з розрахункового рахунку позивача від 21.04.2017 р.

Слід зазначити, що теплообмінник був придбаний позивачем 21.04.2017 р., а не 14.04.2017 р. як він стверджує у позовній заяві.

Позивач стверджує, що 20.04.2017 р. відповідач демонтував теплообмінник придбаний позивачем та встановив власний теплообмінник. Водночас належні та допустимі докази вказаного у матеріалах справи відсутні.

Крім того, слід звернути увагу, що теплообмінник був придбаний позивачем 21.04.2017 р., відтак не міг бути встановлений відповідачем 20.04.2017 р.

24.04.2017 р. сторонами у справі та головним архітектором проекту підписано акт готовності об`єкта до експлуатації (Будівництво їдальні з актовим залом, м.Львів, вул.Клепарівська, 35), в якому зазначено що на об`єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, передбачені проектною документацією, обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку.

28.05.2017 р. комісією у складі: проректора з матеріально-технічного забезпечення - Ратушного Р.Т., старшого інженера - Миронюка О.Д., інженера - Сугутова С.М., начальника відділу - Кісіля І.В., заступника начальника відділу - Рихви М.В., начальника відділу матеріально-технічного забезпечення - Камінського В.А. підписано акт введення в експлуатацію основних засобів. Комісією встановлено, що що об`єкт технічним умовам відповідає, доробка не потрібна та зроблено висновок про те, що їдальня з актовим залом у м.Львові по вул.Клепарівській, 35 може використовуватися за господарським призначенням. Будівлю ввести в експлуатацію. Вказаний акт підписаний усіма членами комісії без зауважень.

Як стверджує позивач, в лютому 2018 року встановлений відповідачем 20.04.2017 року теплообмінник у вентиляційній системі їдальні вийшов з ладу.

В матеріалах справи наявний акт списання №11 складений 07.04.2018 р. комісією, призначеною наказом університету №68од від 08.06.2016 р., у складі: проректора з матеріально-технічного забезпечення - Ратушного Р.Т., начальника відділу матеріально-технічного забезпечення - Камінського В.А., начальника відділу - Кісіля І.В., начальника - Фінягіна В.О., старшого інженера - Миронюка О.Д., бухгалтера - Буй Н.І., завідувача їдальні - Яворницької О.Г. У вказаному акті зазначено, що при перевірці матеріалів сектора продовольчого забезпечення комісією встановлено що, зокрема, теплообмінник до вентилятора Wolf LH 100 в кількості однієї штуки вартістю 67 758,00 грн підлягає списанню та виключенню з обліку. Підставою непридатності (списання) зазначено: проведено заміну теплообмінника у вентиляційній системі їдальні. До вказаного акту позивачем складено дефектний акт на поточний ремонт системи вентиляції їдальні за адресою: м.Львів, вул.Клепарівська, 35.

Як стверджує позивач на неодноразові його звернення до відповідача щодо проведення гарантійного ремонту/заміни вищезазначеного теплообмінника відповідач жодним чином не прореагував. Проте, належні та допустимі докази вказаних звернень позивача до відповідача щодо проведення гарантійного ремонту/заміни вищезазначеного теплообмінника у матеріалах справи відсутні.

Твердження позивача про те, що він в 2018-2019 р. р. неодноразово звертався до відповідача щодо проведення гарантійного ремонту/заміни теплообмінника, а відповідач жодним чином не відреагував є безпідставними, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів вказаного.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2018-2019 р. р. позивач взагалі не звертався до ПП «Львівдах», а ні з вимогами щодо проведення гарантійного ремонту/заміни вищезазначеного теплообмінника, а ні з будь-якими іншими вимогами чи пропозиціями.

В матеріалах справи наявні лише претензії Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 24.04.2019 р. за №1/928/03-02 та від 07.06.2019 р. за №1/1239/03-02 адресовані Приватному підприємству «Львівдах» про повернення коштів в сумі 67 758,00 грн, що були витрачені позивачем на придбання теплообмінника.

Згідно ст.859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Відповідно до ст.860 ЦК України перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, згідно ст.676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв`язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв`язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.

Згідно ст.688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок їх усунення врегульовано в розділі 7 договору.

Так, Згідно п. 7.1. договору підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників об`єкту визначених у договорі та проектно-кошторисній документації та можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкта протягом - десяти років з моменту здачі його в експлуатацію.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах (об`єктів будівництва) недоліків (дефектів), замовник протягом 20-ти днів після їх виявлення повідомить про це підрядника, запросить його для складання дефектного акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник не явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це підрядника. Акт, складений без участі підрядника, замовник надсилає йому для виконання протягом 10-ти днів після складання.

Відповідно до п. 7.3. договору підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, протягом строків, визначених дефектним актом. Якщо протягом 5-й днів підрядник не приступає до ліквідації порушень, замовник може залучати для цього третіх осіб з компенсацією усіх витрат та понесених збитків за рахунок підрядника.

Згідно п. 7.4. договору початком гарантійного строку вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт. Гарантійний термін продовжується на час, протягом якого закінчені роботи і змонтовані конструкції не змогли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе підрядник.

Відповідно до п. 7.5. договору підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного терміну, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта будівництва або його частини; неправильної його експлуатації; неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими іншими особами; неналежного ремонту об`єкта який здійснено самим замовником або залученими третіми особами. Підрядник зобов`язується усунути недоліки робіт за власний кошт у терміни погоджені із замовником. Терміни усунення недоліків мають враховувати технологічні можливості підрядника.

Позивач не надав жодних доказів дотримання ним умов п.7.2. договору в частині повідомлення відповідача про вихід з ладу теплообмінника, запрошення відповідача для складання дефектного акту.

Долучений позивачем до матеріалів справи дефектний акт складений в односторонньому порядку, без зазначення дати його складання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України); правові наслідки, зокрема, такі як відшкодування збитків настають у випадку порушення зобов`язання (ст.611 ЦК України).

Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Так, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач посилається на ст. 322 ГК України.

Так, згідно ч.1 ст. 322 ГК України за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст.226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Так, в силу ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Позивач вважає що протиправні діяння ПП «Львівдах» полягають у відмові відповідача від виконання договору № БТ-08/15 від 31.08.2015 р., зокрема щодо проведення гарантійного ремонту/заміни теплообмінника у вентиляційній системі їдальні у 2018 р. Збитки позивач вбачає у понесених ним витратах на придбання ним 21.04.2017 р. теплообмінника до тепловентилятора Wolf LH 100 тип 3 (Німеччина) за ціною 67 758,00 грн.

На думку суду в даному випадку відсутні усі складові цивільного правопорушення, а саме вина відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між збитками і протиправною поведінкою останнього, що є обов`язковою умовою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Відповідно до чого, за відсутності усіх складових правопорушення цивільно-правова відповідальність не настає. Відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1637 від 28.09.2020 р., який відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Судовий збір покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення

складено 01.03.2021 року.

Суддя Ю.О. Сухович

Джерело: ЄДРСР 95468927
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку