ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2021Справа № 910/20206/20за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Державного агентства резерву України

про стягнення 119 712,14 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення 119 712,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, як правонаступником Державного комітету України з державного матеріального резерву, не виконано в повному обсязі своїх зобов`язань за договором №ПР/НР-03-01/НЮ-1744дч від 07.05.2003 з відшкодування позивачу витрат за зберігання цінностей за І та ІІ квартали 2020 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 119 712,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 відкрито провадження у справі №910/20206/20, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.02.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову у зв`язку з тим, що у відповідача відсутні правові підстави для здійснення відшкодування витрат, пов`язаних із зберіганням матеріальних цінностей мобрезерву.

Оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У період з 15.01.2021 по 26.01.2021 суддя Зеленіна Н.І. перебувала у відпустці.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.05.2003 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (зберігач) та Державним комітетом України з державного матеріального резерву, правонаступником якого є Державне агентство резерву України (комітет) було укладено договір №ПР/НР-03-01/НЮ-1744дч, предметом якого є зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву без користування ними зберігачем, що здійснюється на складських приміщеннях, майданчиках зберігача.

Відповідно до п. 1.2 договору комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з затвердженою номенклатурою у кількості та за вартістю згідно з актом форми N1. Передбачені цим договором форми актів затверджуються комітетом.

Згідно п. 2.1 договору зберігач зобов`язаний забезпечити належне зберігання цінностей і вести бухгалтерський облік на позабалансовому рахунку зберігача.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що зберігач щороку разом з річним звітом форми N12 зобов`язаний подавати зведений кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на наступний рік згідно "Порядку відшкодування залізницям України витрат, пов`язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей мобілізаційного резерву", який погоджений Держкомрезервом України і Укрзалізницею від 17.01.2003, а також плани заміни та освіження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на рік, що планується.

Відповідно до п. 3 договору комітет зобов`язаний відшкодувати зберігачу витрати на зберігання цінностей згідно з погодженим зведеним кошторисом витрат між зберігачем та комітетом у межах асигнувань, передбачених на ці цілі; оплачувати зберігачу вартість робіт із закладення (поставки) цінностей за узгодженими регульованими або договірними оптово-відпускними цінами, що діють на час закладення (поставки); контролювати додержання умов зберігання цінностей, їх наявність та якісний стан; повертати зберігачу погоджений, або з зауваженнями, кошторис витрат на зберігання цінностей протягом 30 днів з моменту його отримання.

Відшкодування витрат за зберігання цінностей визначається згідно з щорічно погодженим комітетом зведеним кошторисом витрат зберігача, який здійснює відповідальне зберігання цих цінностей мобілізаційного резерву (пункт 4.1 договору).

У п. 4.3 договору, сторони погодили, що зберігач надає комітетові щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним, звіти про фактичні витрати за зберігання цінностей, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на утримання цінностей мобілізаційного резерву за встановленою формою.

Згідно п. 4.4 договору, відшкодування витрат зберігачу за зберігання цінностей мобілізаційного резерву Комітет здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до п. 4.3 договору, не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом усього терміну зберігання цінностей мобілізаційного резерву (п. 7.3 договору).

Додатковою угодою №1 від 11.01.2011 до договору №ПР/НР-03-01/НЮ-1744дч від 07.05.2003 визначено, що стороною за договором є Державне агентство резерву України, яке відповідно до п. 5 Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" є правонаступником Державного комітету України з державного матеріального резерву. Крім того, сторони погодили річний розмір коштів на відшкодування витрат зберігача на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в межах кошторису на 2011 рік в сумі 145 941,34 грн. Оплата здійснюється на підставі актів виконаних робіт.

Додатковою угодою №1 від 04.01.2016 до договору №ПР/НР-03-01/НЮ-1744дч від 07.05.2003 внесено зміни до розділу "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін" в частині, що стосується реквізитів зберігача - Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця".

Відповідно до Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", затвердженого наказом ПАТ "Укрзалізниця" №143 від 26.02.2016 до Регіональної філії "Придніпровська залізниця" перейшли всі майнові права та обов`язки ДП "Придніпровська залізниця".

Листом від 25.11.2015 №НР-2/9/175 ДП "Придніпровська залізниця» повідомило Державне агентство резерву про те, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та загальних положень Статуту ПАТ "Українська залізниця" всі права та обов`язки ДП "Придніпровська залізниця" за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №ПР/НР-03-01/НЮ-1744дч переходять до правонаступника ПАТ "Українська залізниця".

На виконання умов договору, позивач листом за вих. №НР-2/9/152 від 23.12.2019 направив на адресу відповідача кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на 2020 рік, у відповідності до якого витрати АТ "Українська залізниця" на зберігання матеріальних цінностей у 2020 році складатимуть суму у загальному розмірі 425 422,64 грн.

У відповідь на зазначений лист, Державне агентство резерву України направило лист про непогодження кошторису, у якому відповідач просить переглянути витрати, зазначені у статті "Амортизація основних виробничих фондів, задіяних у процесі зберігання" та повернуто кошторис витрат на доопрацювання.

Після доопрацювання кошторису, листом за вих. №НР-2/9-31 від 13.05.2020 на адресу Держрезерву позивачем повторно направлено кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на 2020 рік.

Окрім того, листом за вих. №НР-2/9/45 від 17.06.2020 позивачем направлено на адресу відповідача документи, яка відображають розмір витрат на утримання матеріальних цінностей за 1 квартал 2020 року; листом за вих. №НР-2/9/57 від 14.07.2020 позивачем направлено на адресу відповідача документи, яка відображають розмір витрат на утримання матеріальних цінностей за 2 квартал 2020 року.

Листом за вих. №1985/0/4-20 від 20.08.2020, Державне агентство резерву України повернуло АТ "Українська залізниця" повернуло кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей на 2020 рік регіональної філії "Придніпровська залізниця".

В подальшому, після доопрацювання листом за вих. № №НР-2/9/71 від 05.10.2020 на адресу Держрезерву позивачем повторно направлено кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у відповідального зберігача по регіональній філії "Придніпровська залізниця" AT "Українська залізниця" на 2020 рік з документами, які запитувалися Держрезервом.

Листом за вих. №Н/НЗЕ-21/6258 від 30.09.2020 залізниця звернулася до відповідача про те, що у порушення умов договору від 07.05.2003 № ПР/НР-03-01/НЮ-1744дч платежі з відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за І та II квартали 2020 року до регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Українська залізниця" не надійшли; заборгованість станом на 01.07.2020 становить 327 646,13 грн; залізницею своєчасно направлялися звіти про витрати на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву окремо по кожному пункту зберігання, акти на відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, акти звірки взаєморозрахунків.

Листом за вих. №3146/0/4-20 від 30.12.2020 Держрезерв повернуло кошторис втрат на зберігання матеріальних цінностей для доопрацювання.

За твердженнями позивача, спір у справі виник у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань з відшкодування витрат позивача на утримання у І та ІІ кварталах 2020 року цінностей мобілізаційного резерву згідно договору, у зв`язку з чим у Державного агентства резерву України виникла заборгованість у розмірі 119 712,14 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 ст. 946 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Статтею 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" визначено, що відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Нормами ч. 3 ст. 7 Закону України "Про державний матеріальний резерв" встановлено, що фінансування витрат підприємств, установ і організацій, пов`язаних з обслуговуванням і зберіганням, списання збитків від уцінки і природних втрат матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, одержаних від позичання матеріальних цінностей державного резерву, а також коштів, одержаних від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із матеріалів справи вбачається, а сторонами не заперечується, що на виконання умов договору відповідач передав позивачу в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" на зберігання матеріальні цінності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов пункту 4.3 договору направлялися відповідачу звіти за І та ІІ квартал 2020 року та акти на відшкодування витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву регіональною філією "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" за І та ІІ квартал 2020 року, а також документи, які підтверджують витрати на зберігання та акти звірки взаєморозрахунків.

Так, згідно наданих АТ "Українська залізниця" документів витрати позивача на зберігання матеріальних цінностей у І кварталі 2020 року склали 62 358,06 грн, що підтверджується звітами про витрати на зберігання матеріальних цінностей за І квартал 2020 року, актом на відшкодування витрат на зберігання матеріальних цінностей за І квартал 2020 року на суму 62 358,06 грн, а у ІІ кварталі 2020 року - 57 354,08 грн, що підтверджується звітами про витрати на зберігання матеріальних цінностей за ІІ квартал 2020 року та актом на відшкодування витрат на зберігання матеріальних цінностей за ІІ квартал 2020 року на суму 57 354,08 грн.

Вказані акти на відшкодування витрат на зберігання цінностей та звіти про витрати на зберігання цінностей за І-ІІ квартали 2020 року (разом із документами, які підтверджують витрати на зберігання цінностей, актами звірки взаємних розрахунків тощо) були направлені відповідачу із листами за вих. №НР-2/9/45 від 17.06.2020 та за вих. №НР-2/9/57 від 14.07.2020.

Факт одержання відповідачем вказаних листів із долученими до них документами, зокрема, звітами про витрати на зберігання матеріальних цінностей за І квартал 2020 року, актом на відшкодування витрат на зберігання матеріальних цінностей за І квартал 2020 року, звітами про витрати на зберігання матеріальних цінностей за ІІ квартал 2020 року, актом на відшкодування витрат на зберігання матеріальних цінностей за ІІ квартал 2020 року, не заперечується Державним агентством резерву України у своєму відзиві.

Проте, направлені позивачем у червні-липні 2020 року документи відповідач повернув позивачу без погодження, із зазначенням недоліків, а відтак не підписання Державним агентством резерву України актів не свідчить про відсутність у Державного агентства резерву України обов`язку із відшкодування АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" витрат на зберігання цінностей, а відтак і не є обґрунтованою підставою для відмови від сплати на користь позивача відшкодування витрат на зберігання.

Приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача обов`язку за договором із відшкодування витрат на зберігання позивачем в особі його регіональної філії матеріальних цінностей за І квартал 2020 року у розмірі 62 358,06 грн та за ІІ квартал 2020 року у розмірі 57 354,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.4 договору, відшкодування витрат зберігачу за зберігання цінностей мобілізаційного резерву Комітет здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до п. 4.3 договору, не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Керуючись ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та пунктом 4.4 договору, суд приходить до висновку, що станом на дату розгляду даного спору відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання із відшкодування позивачу витрат на зберігання.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначені положення законодавства також кореспондуються зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене та у зв`язку з встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з відшкодування витрат позивачу за зберігання цінностей мобілізаційного резерву за І та ІІ квартали 2020 року у визначений договором строк, а відтак доведеності факту наявності простроченої заборгованості з відшкодування витрат за зберігання цінностей у розмірі 119 712,14 грн.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань із відшкодування витрат за зберігання цінностей у розмірі 119 712,14 грн, наявність заборгованості у цьому розмірі не спростовано, відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, а відтак суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 119 712,14 грн.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28, код ЄДРПОУ - 37472392) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ - 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ ВП - 40081237) заборгованість у розмірі 119 712 (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот дванадцять) грн 14 коп. та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна