ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 640/12683/19

провадження № К/9901/523/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб - Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України, Державної організації "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року, ухваленого у складі колегії суддів: головуючого - Мазур А. С., суддів: Васильченко І. П., Вєкуа Н. Г., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Ганечко О. М., суддів: Кузьменка В. В., Шурка О. І.

І. Суть спору

1. У липні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб - Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України, Державної організації "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, про визнання протиправними і нечинними окремих положень Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 (далі також - Порядок), зокрема:

абзац перший пункту 1 в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст;

абзац перший пункту 2 в частині впровадження міжнародного іспиту з основ медицини;

абзац тринадцятий пункту 2;

абзац чотирнадцятий пункту 2;

абзац третій пункту 4;

абзац перший пункту 9;

абзац третій пункту 11;

пункт 14 в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст;

Додаток до Порядку "ЕТАПИ ТА ОБОВ`ЯЗКОВІ КОМПОНЕНТИ кваліфікаційного іспиту для спеціальностей галузі знань "22 Охорона здоров`я" в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст та впровадження міжнародного іспиту з основ медицини.

2. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона з 2016 року є студенткою Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за спеціальністю « 222 Медицина» галузі знань 22 "Охорона здоров`я". 28 березня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову, якою затверджено Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", яким, в свою чергу, покладено на позивача обов`язок здавати непередбачений індивідуальним графіком навчання міжнародний іспит.

Вважаючи своє право на освіту порушеним, позивач та інші студенти звернулися до Народного депутата України ОСОБА_2 щодо захисту порушених прав. Підставою для звернення до суду із цим позовом слугувало те, що Кабінет Міністрів України під час запровадження обов`язкового міжнародного іспиту з основ медицини як одного з компонентів кваліфікаційного іспиту, перевищив свої повноваження надані йому абзацом третім частини другої статті 6 Закону України "Про вищу освіту", а саме щодо: поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст; запровадження міжнародного іспиту з основ медицини, що не базується на результатах виконання індивідуальних навчальних планів, успішного виконання особою відповідної освітньої програми; відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти. Вважає, що право на застосування іноземних освітніх програм іноземних акредитаційних агентств чи агентств забезпечення якості вищої освіти в Україні можливе лише шляхом визнання сертифікатів про акредитацію освітніх програм, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. 08 серпня 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання від ОСОБА_3 про об`єднання в одне провадження для спільного розгляду адміністративних справ № 640/12683/19 та № 640/12298/19.

Так, ОСОБА_3 звернувся до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними і нечинними окремих положень Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, зокрема:

абзац перший пункту 1 в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст;

абзац четвертий пункту 13 Порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року об`єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 640/12683/19 та № 640/12298/19.

4. Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_3 зазначив, що він з 2016 року є студентом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за спеціальністю « 222 Медицина» галузі знань 22 "Охорона здоров`я" і оскаржуваним актом порушується його право на вищу освіту, оскільки на момент вступу до вищого навчального закладу існувала система державної атестації здобувачів вищої освіти за медичними спеціальностями у вигляді ліцензованих інтегрованих іспитів, яке було затверджене Міністерством охорони здоров`я України наказом від 14 серпня 1998 року № 251 та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України наказами від 16 квітня 2003 року № 239 та від 28 липня 2003 року № 504.

Так, вказана система державної атестації була затверджена Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна та включена до індивідуального навчального плану. В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 березня 2018 року № 334, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року, якою Порядок здійснення єдиного державного іспиту для здобувачів вищої освіти став поширюватися на здобувачів освіти у 2016 році. Позивач зазначив, що вказаний іспит був запроваджений за 1,5 місяці до початку екзаменів, що фактично позбавило його права належним чином підготуватися до вказаного іспиту.

5. На підставі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, якою передано справу № 320/3298/19 за підсудністю, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 13 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України, Державної організації "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України про визнання протиправною і скасування постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 "Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", визнання протиправною та скасування наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19 лютого 2019 року № 419 "Про затвердження Порядку, умов та строків розроблення і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та критеріїв оцінювання результатів", визнання протиправною та скасування проведення Центром тестування при Міністерстві охорони здоров`я України Єдиного державного кваліфікованого іспиту (ЄДКІ), визнання протиправною і скасування проведення Центром тестування при Міністерстві охорони здоров`я України IFOM - Internationa) Foundations of Medicine - іспиту з Міжнародних основ медицини, передав на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А. С. для вирішення питання про об`єднання із адміністративною справою № 640/12683/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року об`єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення адміністративних справ № 640/12683/19 та № 320/3298/19.

6. В мотивування свого позову ОСОБА_4 зазначив, що він є студентом третього курсу медичного факультету Державного вищого навчального закладу Івано-Франківського національного медичного університету за спеціальністю « 222 Медицина» галузі знань 22 "Охорона здоров`я". Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 308, затверджено Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", який поширюється на позивача в частині складення обов`язкового міжнародного іспиту.

Так, оскаржувана постанова, на його думку, є протиправною та такою, що не передбачена стандартами вищої освіти, не була включена в освітній процес та до індивідуального плану студента. Крім того, позивач посилався на те, що вказаний кваліфікаційний іспит не був доступний студентам на початку навчання, що фактично порушує вимоги частини четвертої статті 45 Закону України "Про вищу освіту" в частині відкритості незалежного оцінювання та завчасного інформування студентів.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

7. Позивачі є здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, які вступили у 2016 році у вищий навчальний заклад за спеціальністю « 222 Медицина» галузі знань 22 "Охорона здоров`я".

8. На момент вступу до вищого навчального закладу існувала система державної атестації здобувачів вищої освіти за медичними спеціальностями у вигляді ліцензованих інтегрованих іспитів, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251 та наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16 квітня 2003 року № 239 та від 28 липня 2003 року № 504. Так, вказана система державної атестації була затверджена вищим навчальним закладом та включена до індивідуального навчального плану.

9. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 308, затверджено Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я".

10. Так, згідно з пунктом 1 наведеної постанови Порядок регулює питання здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, які вступили до закладів вищої освіти у 2016 році та/або поновлені до складу здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст з 2016 року та для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", що включені до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.

11. Відповідно до пункту 2 Порядку атестація здобувачів освітнього ступеня магістра за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту (далі - кваліфікаційний іспит), який складається з таких компонентів: інтегрований тестовий іспит "КРОК" (далі - іспит "КРОК"); об`єктивний структурований практичний (клінічний) іспит (далі - практичний (клінічний) іспит)*; міжнародний іспит з основ медицини; іспит з англійської мови професійного спрямування**. Атестація також може проводитися в інших формах, визначених стандартом вищої освіти.

Іспит "КРОК" - стандартизований засіб діагностики рівня професійної компетентності фахівця, яким встановлюється відповідність якості підготовки фахівців стандартам вищої освіти.

Практичний (клінічний) іспит - це іспит, яким оцінюється готовність випускника до провадження професійної діяльності відповідно до вимог стандарту вищої освіти шляхом демонстрування практичних (клінічних) компонентів професійної компетентності на реальному об`єкті (людина) або на моделі (фантом, муляж, симулятори тощо).

Міжнародний іспит з основ медицини - міжнародний іспит з фундаментальних та клінічних дисциплін, що використовується на міжнародному рівні та який розроблено та організовано однією з іноземних агенцій з оцінки якості рівня знань здобувачів, визначеною державною організацією "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки "Медицина і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України" (далі - Центр тестування при МОЗ) на конкурсних засадах.

12. Згідно з пунктом 13 Порядку у разі нескладання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту здобувач має право повторно скласти іспит не більше одного разу. Повторне складання іспиту допускається протягом одного року з дня проведення першого іспиту.

Витрати на повторне складання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту покладаються на здобувача.

Центр тестування при МОЗ, екзаменаційна комісія з проведення практичного (клінічного) іспиту забезпечують однаковий рівень складності завдань під час першого та повторного складання іспитів.

У разі повторного нескладання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту особа вважається такою, що не виконала індивідуальний навчальний план та відраховується відповідно до пункту 4 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту".

13. У період з 01 по 03 липня 2019 року студентами 3 курсу, в тому числі тими, які є здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст було складено міжнародний іспит з основ медицини як обов`язковий компонент єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

14. На засіданні робочої групи Міністерства охорони здоров`я України прийнято рішення, що за результатами оцінки міжнародного іспиту з основ медицини (IFOM 2019), яке відбулося вперше, всіх студентів, які з`явились і складали іспит переведено до 4 курсу без відрахування. Вказані обставини не заперечувалися позивачами, зокрема останні підтвердили факт їх переведення до 4 курсу.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

15. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_4 до Державної організації "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України про визнання протиправною і скасування постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19 лютого 2019 року № 419 в об`єднаній справі залишено без розгляду з підстав пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

16. Таке рішення мотивовано тим, що у підготовчі засідання, призначені на 30 січня 2020 року, 27 лютого 2020 року та у судові засідання по суті, призначені на 19 березня 2020 року, 01 липня 2020 року, 08 липня 2020 року, 22 липня 2020 року ОСОБА_4 та/або його уповноважений представник не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у порядку вимог статті 124 КАС України.

17. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.

18. Відмовляючи в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що норми спеціального Закону України "Про вищу освіту", освітні стандарти для освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" розповсюджуються на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", а відтак позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1 в частині поширення Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст задоволенню не підлягають. Враховуючи те, що позовні вимоги про скасування Додатку до Порядку "ЕТАПИ ТА ОБОВ`ЯЗКОВІ КОМПОНЕНТИ" кваліфікаційного іспиту для спеціальностей галузі знань "22 Охорона здоров`я"" в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, впровадження міжнародного іспиту з основ медицини та пункт 14 в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст є взаємопов`язаними із первісною вимогою, тому такі вимоги також не підлягають задоволенню. Разом з цим суд першої інстанції зазначив, що видами нормативно-правових актів є закони та підзаконні нормативно-правові акти, а відтак, відсилочна в абзаці 4 пункту 13 норма на пункт 6 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту" не може вважатися звуженням прав позивачів на здобування освіти.

Разом з цим, відмовляючи в позові ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями встановляти порядок проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та визначати спеціальності, за якими буде проводитися іспит. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту" вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст до набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра, оскільки останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводився у 2016 року, метою включення освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста в процедури складення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за актуальними вимогами законодавства є саме зрівняння у правах здобувачів такого ступеня із здобувачами ступеня «магістр» для подальшого проходження післядипломної освіти.

19. Зазначена позиція була підтримана і Шостим апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що захисту у судовому порядку підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси, а неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Враховуючи, що для апелянта ОСОБА_3 норми оскаржуваного нормативно-правового акту не створили негативних наслідків та не спричинили зміну становища здобувача освіти, суд апеляційної інстанції констатував відсутність порушених прав позивача ОСОБА_3

IV. Касаційне оскарження

20. Позивач ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в об`єднаній справі.

21. У касаційній скарзі автор наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно поширення дії окремих норм Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, які вступили до закладів вищої освіти у 2016 році.

22. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 вказує на помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність порушеного права позивача у зв`язку з тим, що його не було відраховано за наслідком складання іспиту.

Стверджує, що здобувач освіти повинен отримати ті освітні послуги, які замовив та оплатив, а тому висновок судів про те, що освітні стандарти та навчальні плани для тих, хто здобуває освіту рівня «спеціаліст», відповідно до закону повинні бути приведені у відповідність та тотожність стандартам і планам рівня «магістр» є помилковим, оскільки здобувачі освіти, на думку позивача та в його розумінні пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту", повинні навчатись за стандартами і планами, започаткованими до набрання чинності вказаним Законом саме для рівня «спеціаліст».

23. Верховний Суд ухвалою від 25 січня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

24. Представники Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров`я України подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, наполягаючи на безпідставності останньої, просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. В силу частини першої статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

28. Загальні питання компетенції Кабінету Міністрів України врегульовані статтею 19 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", частина перша якої вказує, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

29. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про вищу освіту" від 01 липня 2014 року № 1556-VI державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (далі також - Закон № 1556-VI).

30. За приписами статті 12 Закону № 1556-VI, управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема Кабінетом Міністрів України, який в силу частини другої цієї ж статті через систему органів виконавчої влади: забезпечує реалізацію державної політики у сфері вищої освіти; організовує розроблення, затверджує та забезпечує виконання загальнодержавних програм розвитку сфери вищої освіти; забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку вищої освіти; видає у межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань вищої освіти; безпосередньо або через уповноважений ним орган здійснює права засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно закладів вищої освіти державної форми власності; створює дієві механізми реалізації передбачених цим Законом прав закладів вищої освіти, наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та осіб, які навчаються у закладах вищої освіти; забезпечує широку участь незалежних експертів і представників громадськості, роботодавців та осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, у підготовці та прийнятті проектів нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються регулювання взаємодії складових системи вищої освіти та її функціонування в цілому; встановлює особливі умови підготовки фахівців за пріоритетними високотехнологічними напрямами відповідно до державних цільових програм; забезпечує здійснення контролю за дотриманням законодавства про вищу освіту; забезпечує здійснення контролю за дотриманням встановлених цим Законом обмежень при затвердженні складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

31. Відповідно до приписів пункту 1 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90, Міністерство охорони здоров`я України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а у силу підпункту 2 пункту 4 Положення № 267, Міністерство охорони здоров`я України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції.

32. Питання атестації здобувачів вищої освіти регламентовані статтею 6 Закону № 1556-VI, якою визначено можливість здійснення атестації здобувачів ступеня магістра у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями та у порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

33. Галузь знань « 22 Охорона здоров`я» входить до Переліку спеціальностей, за якими проводиться єдиний державний кваліфікаційний іспит для здобуття ступеня магістра, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 354.

34. Пунктом 3 Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251, встановлено, що ліцензійний інтегрований іспит - це складова частина державної атестації студентів, які навчаються за спеціальностями напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація».

Пунктом 9 цього ж Положення встановлено, що ліцензійний інтегрований іспит для присвоєння кваліфікації спеціаліста певної спеціальності напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» - це сукупність двох тестових іспитів. Перший - іспит (Крок 1) із загальнонаукових дисциплін, другий - іспит (Крок 2) із професійно-орієнтованих дисциплін.

35. Підпунктом 1, 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1556-VI передбачено, що освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачою державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома спеціаліста. Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводиться у 2016 році.

Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

36. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 затверджено Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", пунктом 1 якого встановлено, що цей Порядок регулює питання здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, які вступили до закладів вищої освіти у 2016 році та/або поновлені до складу здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст з 2016 року, та для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", що включені до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.

37. Відповідно до положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 атестація здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, який складається з таких компонентів, як інтегрований тестовий іспит "КРОК"; об`єктивний структурований практичний (клінічний) іспит; міжнародний іспит з основ медицини; іспит з англійської мови професійного спрямування. Атестація також може проводитися в іншій формі, визначеній стандартом вищої освіти.

38. Згідно з пунктом 13 Порядку у разі нескладання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту здобувач має право повторно скласти іспит не більше одного разу. Повторне складання іспиту допускається протягом одного року з дня проведення першого іспиту.

Витрати на повторне складання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту покладаються на здобувача.

Центр тестування при Міністерстві охорони здоров`я України, екзаменаційна комісія з проведення практичного (клінічного) іспиту забезпечують однаковий рівень складності завдань під час першого та повторного складання іспитів.

У разі повторного нескладання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту особа вважається такою, що не виконала індивідуальний навчальний план та відраховується відповідно до пункту 4 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту".

39. У постанові "Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 308 зазначено, що остання прийнята відповідно до вимог абзацу третього частини другої статті 6 Закону № 1556-VI.

40. Статтею 75, пунктом 3 частини першої статті 85, статтею 91 Конституції України визначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

До повноважень Верховної Ради України віднесено, окрім іншого, прийняття законів.

Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.

41. Згідно з частинами першою, четвертою статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

42. Відповідно до статті 51 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем`єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Після підписання акта Кабінету Міністрів України внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі виправлення орфографічних і стилістичних помилок, здійснюється в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

43. В силу частини восьмої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.

44. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, встановлені статтею 264 КАС України, правила якої поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

45. Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

VI. Позиція Верховного Суду

46. У справі, що розглядається ОСОБА_3 є здобувачем освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, який вступив у 2016 році до Харківського національного університету імені Н.В. Каразіна за спеціальністю "222 Медицина" у галузі знань "22 Охорона здоров`я".

47. На момент вступу ОСОБА_3 до вищого навчального закладу існувала система державної атестації здобувачів вищої освіти за освітніми стандартами, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251 "Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація» (далі - Положення № 251).

48. За змістом Положення № 251 система ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація» призначена визначити відповідність показників якості медичної освіти державним стандартам вищої освіти та встановити мінімальний рівень професійної компетентності, потрібний для присвоєння кваліфікації фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

49. Пунктом 3 Положення № 251 визначено, що ліцензійний інтегрований іспит є засобом стандартизованої діагностики рівня професійної компетентності. Ліцензійний інтегрований іспит це складова частина державної атестації студентів, які навчаються за спеціальностями напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація», та лікарів (провізорів), які проходять первинну спеціалізацію (інтернатуру), у вищих закладах освіти незалежно від їх підпорядкування.

50. Як визначає пункт 10 Положення №251, ліцензійний інтегрований іспит для присвоєння кваліфікації спеціаліста за певною лікарською (провізорською) спеціальністю напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» це сукупність трьох тестових екзаменів. Перші два є екзаменами для спеціалістів (Крок 1 та Крок 2). Третім є екзамен (Крок 3), який за змістом відповідає освітньо-професійній програмі підготовки спеціаліста за певною лікарською (провізорською) спеціальністю в інтернатурі.

51. Відповідно до пункту 15 Положення № 251, координацію та методичне керівництво з проведення ліцензійних інтегрованих іспитів здійснюють Комісія та Центр тестування після його створення, які в своїй діяльності керуються чинним законодавством, наказами Міністерства охорони здоров`я України, державними стандартами вищої освіти, а також цим Положенням.

52. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15 січня 1999 року № 7 «Про заходи щодо виконання наказу Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251 «Про затвердження Положення про систему ліцензованих інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація» було вирішено створити при Міністерстві охорони здоров`я України Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація». Відповідно до пункту 5 цього наказу було визначено директору Центру забезпечити здійснення організаційних та методичних заходів щодо підготовки та проведення тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів.

53. 17 серпня 2016 року Міністерством охорони здоров`я України видано наказ № 107, яким затверджено Статут (нова редакція) Державної організації Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров`я України, яка є спеціально уповноваженою державною організацією для здійснення Міністерством охорони здоров`я України контрольних функцій з дотримання вимог, щодо якості підготовки фахівців у галузі знань "22 Охорона здоров`я".

54. Відповідно до Статуту Державна організація «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров`я України» є самостійною організацією, яка в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров`я України, податковим кодексом України, державними стандартами вищої освіти, Положенням про систему ліцензованих інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року за № 251, а також Статутом.

55. Разом з цим Міністерством охорони здоров`я України видано наказ від 31 травня 2005 року № 53 «Про затвердження Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації за напрямком підготовки «Медицина», який прийнято відповідно до Закону України «Про вищу освіту», з метою впровадження практично-орієнтованого державного іспиту, який передбачений галузевими стандартами вищої освіти для напрямку підготовки «Медицина», що затверджені наказами Міністерства охорони здоров`я України від 16 квітня 2003 року № 239 та від 28 липня 2003 року № 504 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 «Медицина».

56. Пунктом 3 Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251, обумовлено, що ліцензійний інтегрований іспит - це складова частина державної атестації студентів, які навчаються за спеціальностями напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація». Пунктом 9 цього ж Положення, встановлено, що ліцензійний інтегрований іспит для присвоєння кваліфікації спеціаліста певної спеціальності напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» - це сукупність двох тестових іспитів. Перший - іспит (Крок 1) із загальнонаукових дисциплін, другий - іспит (Крок 2) із професійно-орієнтованих дисциплін.

57. Наведені стандарти освіти діяли на момент вступу ОСОБА_3 до вищого навчального закладу, а вказана система державної атестації була затверджена останнім і включена до індивідуального навчального плану позивача.

58. 28 березня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 334, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 308, якою затверджено Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я".

59. 10 травня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 354, якою затверджено перелік спеціальностей, за якими проводиться єдиний державний кваліфікаційний іспит для здобуття ступеня магістра, зокрема у галузі знань "22 Охорона здоров`я".

60. У касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначив, що здобувач освіти повинен отримати ті освітні послуги, які замовив та оплатив, оскільки здобувачі освіти, на думку позивача та в його розумінні пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту", повинні навчатись за стандартами і планами, започаткованими до набрання чинності вказаним Законом саме для рівня «спеціаліст».

61. ОСОБА_3 оскаржується постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 308, якою затверджено Порядок в частині його абзацу 1 пункту 1 та абзацу 4 пункту 13.

62. Оскаржуваним абзацом 1 пункту 1 Порядку встановлено, що цей Порядок регулює питання здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, які вступили до закладів вищої освіти у 2016 році та/або поновлені до складу здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст з 2016 року, та для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", що включені до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.

63. Слід зазначити, що вказаний Порядок розроблений Міністерством охорони здоров`я України з метою врегулювання питань атестації здобувачів вищої освіти у галузі охорони здоров`я у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

64. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту" вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст до набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

65. За змістом частини першої статті 19 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління, зокрема у сфері освіти.

66. При цьому, за приписами статті 20 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у сфері освіти: забезпечує проведення державної політики у сферах охорони здоров`я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів; забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку охорони здоров`я, освіти, культури і спорту, туристичного та рекреаційного господарства.

67. Згідно з частиною першою статті 21 цього ж Закону Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина.

68. Отже, Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями встановляти порядок проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та визначати спеціальності, за якими буде проводитися іспит.

69. Враховуючи приписи підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1556-VI, з якого вбачається, що останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводився у 2016 року, метою включення освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста в процедури складення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за актуальними вимогами законодавства є саме зрівняння у правах здобувачів такого ступеня із здобувачами ступеня «магістр» для подальшого проходження післядипломної освіти.

70. Таким чином Верховний Суд погоджується з висновками судів про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1 оскаржуваної постанови в частині поширення Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст.

71. Згідно з оскаржуваним абзацом 4 пункту 13 Порядку у разі повторного нескладання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту особа вважається такою, що не виконала індивідуальний навчальний план та відраховується відповідно до пункту 4 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту".

72. Так, питання атестації здобувачів вищої освіти регламентовані статтею 6 Закону № 1556-VI, якою визначено можливість здійснення атестації здобувачів ступеня магістра у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями та у порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

73. У постанові "Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" від 28 березня 2018 року № 334, змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 308, зазначено, що остання прийнята відповідно до вимог абзацу третього частини другої статті 6 Закону України «Про вищу освіту».

74. Судами встановлено, що на засіданні робочої групи Міністерства охорони здоров`я України ухвалено рішення, в якому вказано, що за результатами оцінки міжнародного іспиту з основ медицини (IFOM 2019), яке відбулося вперше, всіх студентів, які з`явились і складали іспит переведено до 4 курсу без відрахування.

75. Вказані обставини не заперечувалися позивачами, зокрема останні підтвердили факт їх переведення до 4 курсу, що у свою чергу свідчить про те, що оскаржуваним пунктом 13 Порядку не було порушено прав позивачів.

76. Щодо посилання ОСОБА_3 на запровадження Кабінетом Міністрів України міжнародного іспиту з основ медицини як такого, що не базується на результатах виконання індивідуальних навчальних планів контролю і як наслідок порушення вимог статті 6 Закон України «Про вищу освіту», слід зазначити таке.

77. Наказом Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2017 року № 600 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 21 грудня 2017 року № 1648) схвалено методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти.

Заклад вищої освіти або наукова установа на підставі освітньої програми (ОП) за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає: перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС; послідовність вивчення дисциплін; форми проведення навчальних занять та їх обсяг; графік освітнього процесу; форми поточного і підсумкового контролю.

На основі навчального плану у визначеному закладом вищої освіти порядку розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани студентів, що мають містити, у тому числі, обрані здобувачами вищої освіти навчальні дисципліни.

78. Згідно з пунктом 5 вказаного наказу заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми розробляє навчальний план, що визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем відповідного ступеня вищої освіти програмних результатів навчання.

На основі навчального плану у визначеному закладом вищої освіти порядку для кожного здобувача вищої освіти розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани на кожний навчальний рік. Індивідуальний навчальний план формується за результатами особистого вибору здобувачем вищої освіти дисциплін в обсязі, не меншому за встановлений цим Законом, з урахуванням вимог освітньої програми щодо вивчення її обов`язкових компонентів. Індивідуальний навчальний план є обов`язковим для виконання здобувачем вищої освіти.

79. Пунктом 6 частини третьої статті 34 Закону №1556-VI обумовлено, що керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори.

80. Наведене свідчить, що саме на заклади освіти покладено обов`язок приводити свої локальні акти, в тому числі навчальні плани, до законодавчих вимог, тому питання щодо внесення змін до індивідуальних планів та включення в них нововведеного підсумкового контролю покладено саме на навчальні заклади та є їх беззаперечним обов`язком.

81. Враховуючи, що за результатами оцінки міжнародного іспиту з основ медицини, всіх студентів, які з`явились і складали іспит переведено до 4 курсу без відрахування, норми оскаржуваного нормативно-правового акту не створили для ОСОБА_3 негативних наслідків та не спричинили зміну становища здобувача освіти.

82. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

83. Визначивши на законодавчому рівні право Кабінету Міністрів України на встановлення порядку проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та визначати спеціальності, за якими проводиться такий іспит, уряду надано повноваження щодо самостійного визначення найбільш ефективних для держави способів оцінки знань студентів за певним професійним спрямуванням, задля досягнення стратегії держави на реформування системи охорони здоров`я та підвищення стану якості життя та здоров`я населення.

84. Правова ж оцінка доцільності визначення/встановлення Кабінетом Міністрів України кваліфікаційних іспитів для студентів за певною формою, не входить до компетенції адміністративного суду, адже це повноваження за своєю суттю є дискреційним та спрямоване на поліпшення виконання професійних функцій фахівцями у галузі охорони здоров`я, при цьому, при перевірці рішення уряду підлягає питання, чи діяв Кабінет Міністрів України при прийнятті такого рішення в межах та у спосіб визначених законодавством повноважень.

85. Слід зазначити, що позивачем не оскаржується процедура прийняття Кабінетом Міністрів України оскаржуваного нормативно-правового акту та не наведено обґрунтування щодо її порушення під час прийняття.

86. Натомість саме порушення процедури прийняття нормативно-правового акту повинно бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за умови, якщо останнє за своєю суттю є необґрунтованим та/або незаконним й підлягало би скасуванню навіть за відсутності вказаної підстави.

87. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

88. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

89. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

90. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова