ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2021Справа № 910/20264/20Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ" (85043, Донецька область, Добропільський район, м.Білицьке,вул.Красноармійська 1/А,код ЄДРПОУ 00176549)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815)

про стягнення 17 577,85 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 17 577,85 грн вартості нестачі вантажу у напіввагоні № 56000516 за залізничною накладною № 50887603, у напіввагоні № 56265457 за залізничною накладною № 50798560, у напіввагоні № 59727453 за залізничною накладною № 51092914.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

16.01.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів у позивача, а саме: договору від 27.01.2016 № 1-1-2016/006 із всіма додатками, що підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу за залізничними накладними № 50887603, № 50798560, № 51092914 у власність АТ «ДТЕК Західенерго».

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначив про наявність застосування при визначенні вартості втраченого вантажу норми природної втрати 2%, відсутність вини залізниці щодо втрати вантажу у вагонах №56000516, 56265457, №59727453, оскільки вагони технічно справні, вантажовідправником не якісно вжито заходів щодо запобігання втрати вантажу (вантажовідправник не підготував вагони для перевезення вантажу дрібних фракцій, не ущільнив підлогу вагона, що стало причиною просипання вантажу), вартість втраченого вантажу не доведена платіжними документами.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.01.2021 клопотання відповідача про витребування доказів задовольнив, витребував у позивача: договір від 27.01.2016 № 1-1-2016/006 із всіма додатками (копію для долучення до матеріалів справи та докази направлення вказаних документів відповідачу).

09.02.2021 позивач засобами поштового зв`язку подав до суду пояснення про неможливість надання витребуваних документів у зв`язку із тим, що позивач не є власником втраченого майна, а виступає виконавцем за договором збагачення вугілля та відправником, якому право на пред`явлення позову передано отримувачем вугілля - ВП «Бурштинська ТАС» АТ «Західенерго» та АП «Ладижинська ТЕС» АТ «Західенерго» відповідно до переуступного напису на залізничних накладних № 50887603, 50798560, 51092914, до позовної заяви додані довідки щодо вартості втраченого вантажу.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що Статутом залізниць не передбачено обов`язкового подання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу, при розрахунку вартості втраченого вантажу обґрунтовано застосовано 1% норми природної втрати, враховуючи, що волога вугілля у вагонах становила до 16%, тобто в межах встановленої норми, і вантаж прийнято до перевезення у твердому стані.

Відповідач правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017 між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» був укладений договір № 607-ПУ-ПТП, відповідно до якого замовник зобов`язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця, пов`язані зі збагаченням вугілля та прийняти концентрат, а виконавець - прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат замовнику, в строки та на умовах, обумовлених дійсним договором.

На виконання умов договору ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» здійснено відправку вугілля кам`яного на адреси Бурштинської ТЕС та Ладижиснької ТЕС Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» у напіввагоні № 56000516 за залізничною накладною № 50887603 від 25.09.2020, у напіввагоні № 56265457 за залізничною накладною № 50798560 від 20.09.2020, у напіввагоні № 59727453 за залізничною накладною № 51092914 від 08.10.2020 зі станції Родинська Донецької залізниці до станції призначення Бурштин та Ладижин Львівської залізниці.

На станції слідування вантажу Знам`янка Одеської залізниці за результатом контрольного переважування маси вантажу було виявлено нестачу вантажу у напіввагоні № 56000516, який прямував за залізничною накладною №50887603 від 25.09.2020, про що складено комерційний акт № 410006/140/303.

На станції слідування Верхівцеве Придніпровської залізниці за результатом контрольного переважування маси вантажу було виявлено нестачу вантажу у напіввагоні № 56265457, який прямував за залізничною накладною №50798560 від 20.09.2020, про що складено комерційний акт № 456404/15/306.

На станції призначення Ладижин Одеської залізниці за результатом контрольного переважування маси вантажу було виявлено нестачу вантажу у напіввагоні № 59727453 який прямував за залізничною накладною №51092914 від 08.10.2020, про що складено комерційний акт № 409009/123.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за збереження вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до комерційного акту №410006/140 від 29.09.2020 при комісійному зважуванні вагону № 56000516, що слідував за залізничною накладною № 50887603 та був відчеплений згідно актів загальної форми станції Знам`янка № 79031, 51266 від 27.09.2020, №51277 від 29.09.2020 на ваги та перевірку, виявилось: вага брутто 85100кг, тара за документом - 22200 кг, вага нетто 62900,00 кг, що менше ваги вказаної у документі на 2200 кг, навантаження вантажу вище бортів на 100 см, на поверхні вантажу в наявності воронкоподібне заглиблення праворуч за ходом поїзда над 2-3 люками довжиною 2500 мм, шириною 2600 мм, глибиною 1300 мм, просипання вантажу відсутнє; в наявності просипання вантажу на поперечних балках вагона, щілини між кришками 2-3 люками праворуч за ходом поїзда та поперечними балками шириною 20мм, довжиною 300 мм, закладені дошками та ганчір`ям. Вантаж ущільнено катком, є захисне маркування в формі поперечних смуг трикутної форми. У місці заглиблення доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. У вагоні глухі торцеві стінки, решта люків щільно закриті.

Відповідно до комерційного акту №456404/15/306 від 01.10.2020 при комісійному зважуванні вагону №56265457, що слідував за залізничною накладною № 50798560, та був відчеплений згідно актів загальної форми станції Нижнєдніпровськ вузол № 34397, станції Покровськ № 1044, і парку прибуття станції Верхівцеве № 2589, 1354, виявилось: вага брутто 85900кг, тара за документом - 23300 кг, вага нетто 62600,00 кг, що менше ваги вказаної у документі на 7100 кг, навантаження вантажу вище бортів на 100 см, на поверхні вантажу в наявності воронкоподібне заглиблення, в місці заглиблення маркування відсутнє; над 1 та 2 люками по центру вагону є заглиблення довжиною 500мм, шириною 500мм, глибиною 500 мм; зліва над 2 та 3 люками поглиблення довжиною 1500мм, шириною 1500мм глибиною до на піввагону. Заглиблення виникло внаслідок деформації повздовжньої балки кришки 3 розвантажувального люку; в наявності нещільне прилягання кришки 3го люка з заходу до армованого листу; є зазор клиноподібної форми розміром 100 мм-110мм, який закладений ганчір`ям; є сліди свіжого зварювання, в місці прогинання люка приварена пластина прямокутної форми, видно старі сліди просипання вантажу, на момент огляду течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту №409009/123 від 12.10.2020 при комісійному зважуванні вагону № 59727453, що слідував за залізничною накладною № 51092914 та був відчеплений згідно актів загальної форми № 7294 від 08.10.2020 станції Нижнєдніпровськ вузол Придніпровської залізниці, №545 від 11.10.2020 станції Ладижин Одеської залізниці виявилось: вага брутто 86950, тара за документом - 21950 кг, вага нетто 65000,00 кг, що менше ваги вказаної у документі на 2300 кг, навантаження трапецієвидне, на поверхні вантажу воронкоподібне заглиблення над 5-6 люками праворуч за ходом поїзда, довжиною 1000 мм, шириною 700 мм, глибиною 500 мм, з правого боку між кришкою 6 люка та поперечною балкою зазор 500мм*30мм. Вантаж ущільнено за допомогою ганчір`я. На момент прибуття та переважування течі вантажу немає, люки закриті.

Таким чином, вантаж прибув зі слідами доступу до вантажу в процесі перевезення, наявні в матеріалах справи комерційні акти підтверджують недостачу вантажу у вагонах №56000516 - у розмірі 2200 кг, №5625457 - у розмірі 7100, №59727453- у розмірі 2300 кг; за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано суду Довідки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про вартість вугільної продукції № 1/5684 від 20.10.2020, №1/5683 від 20.10.2020, №1/6173 від 05.11.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:

- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;

- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу), суд встановив, що даний розрахунок є арифметично вірний.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилався на невірне застосування норми природної втрати 1%, у той час, як належним є 2%, відсутність вини залізниці щодо втрати вантажу у вагонах №56000516, 56265457, №59727453, оскільки вантажовідправником не якісно вжито заходів щодо запобігання втрати вантажу (вантажовідправник не підготував вагони для перевезення вантажу дрібних фракцій, не ущільнив підлогу вагона, що стало причиною просипання вантажу), вартість втраченого вантажу не доведена платіжними документами.

У відповідності до частини 3 статті 32 Статуту, відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Пунктом 5 Правил передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов`язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов`язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Відповідно до частини 3 статті 917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Однак, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відмови відповідача в прийнятті вантажу до перевезення.

Статтею 31 Статуту передбачено, що залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Відповідно до п. 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України №411 від 20.12.1996, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Згідно з п. 3.8 Роз`яснення Президії Вищого Господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.

Поряд з цим, враховуючи, що перевізник фактично не проконтролював правильність розміщення та закріплення вантажу, прийняв до перевезення платформи або напіввагони, які завантажено з порушенням вимог Технічних умов, господарський суд має право вирішити питання про покладення відповідальності за заподіяну шкоду як на відправника, так і на перевізника у залежності від ступеню вини кожного з них, беручи до уваги можливість виявлення порушень при огляді завантаженого вагону.

Пунктом 3.9 вищевказаного Роз`яснення передбачено, що відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до п.24 Статуту, залізниця має право перевіряти правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

З огляду на викладене, відповідно до залізничних накладних № 50887603, 50798560, 51092914 вантаж завантажено у вагони №56000516, 56265457, 59727453 відправником, водночас, на станції відправлення залізницею жодних зауважень до стану вантажу та вагонів пред`явлено не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Враховуючи викладене, суд відхиляє вказані доводи відповідача, як необґрунтовані та недоведені належними засобами доказування.

Крім того, заперечення про невірне визначення норми природної втрати вантажу не знайшли свого підтвердження наданими матеріалами, у т.ч. з огляду на те, що відповідно до графи 21 залізничних накладних вантаж відправлено у твердому стані; вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам`яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), Митного тарифу України, встановленого Законом України №584-VII від 19 вересня 2013 р. (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) та розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України № 163 від 19 березня 2002 р. є мінеральним паливом.

Отже, враховуючи те, що втраченим вантажем за спірним перевезеннячм було вугілля кам`яне - мінеральне паливо, із допустимим відсотком вологості - до 16%, то позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1 % від маси вантажу при розрахунку збитків.

Щодо доводів відповідача про ненадання платіжних документів на втрачений вантаж, недоведеність його дійсної вартості, суд зазначає таке.

У пункті 2.7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 зазначено, що згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).

З огляду на викладене, судом встановлено, що у відповідності до приписів ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України та ст.ст. 114, 115 Статуту надані позивачем довідки про вартість вугільної продукції, у т.ч. враховуючи пояснення позивача, є належними та допустимими доказами визначення вартості вантажу.

Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Доказів відшкодування відповідачем на користь позивача заявлених до стягнення 17577,85 грн вартості нестачі вантажу, як і доказів відсутності вини залізниці, суду не надано.

Також судом враховано, що згідно зі статтею 133 Статуту залізниць України передача права на пред`явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції). Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою.

Відповідно до переуступного напису, зробленого на накладних № 50887603, № 50798560, № 51092914 за підписами директора та головного бухгалтера ТЕС Ладижинська та ТЕС Бурштинська право на пред`явлення позову передано ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ». Довіреності на представників ТЕС Ладижинська та ТЕС Бурштинська з правом підпису передавальних написів на залізничних накладних містяться в матеріалах справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оскільки при перевезенні вантажу залізницею не було дотримано вимог щодо збереження вантажу, прийнятого до перевезення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ"є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 129, 233, 236- 240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Єжі Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ" (85043, Донецька область, Добропільський район, м.Білицьке,вул.Красноармійська 1/А,код ЄДРПОУ 00176549) 17 577 (сімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн. 85 коп вартості нестачі вантажу, та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак