Господарський суд

Житомирської області

_______________________________________

___________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1034/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Маринченко І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Петрушевська Ю.В., витяг з ЄДР від 10.11.2020 року

від відповідача 1: не прибув,

від відповідача 2: фізична особа-підприємець Васильєв А.В., витяг з ЄДР № 1005937271,

взяв участь: прокурор Рудченко М. М., служб. посв. №058865 від 21.12.20 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі в особі Житомирської обласної державної адміністрації (м. Житомир)

до 1. Корнинської об`єднаної територіальної громади ( смт Корнин)

2. Фізичної особи-підприємця Васильєва Андрія Васильовича (м.Фастів)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та додаткових угод

Процесуальні дії по справі.

Господарським судом Житомирської області за правилами загального позовного провадження розглядалася справа за позовом Виконувача обов`язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації до Корнинської селищної ради та Фізичної особи-підприємця Васильєва А. В. про визнання незаконним та скасування рішення 37 сесії 7 скликання Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області №738 "Про продовження договору оренди землі під водним об`єктом в с. Сущанка" від 20.03.2019, визнання недійсним договору оренди землі під водним об`єктом №4 від 01.11.2015 та додаткові угоди №3 від 25.03.2016, №4 від 20.02.2017 та №5 від 28.01.2019, зобов`язання повернути водний об`єкт та земельну ділянку під водним об`єктом.

Ухвалою суду від 25.02.20р. клопотання Коростишівської місцевої прокуратури від 06.02.20р. №34-92-704вих20 (вх.№ г/с 02-44/204/20 від 11.02.20р.) задоволено частково. Провадження у справі № 906/1034/19 за позовною вимогою зобов`язати Фізичну особу-підприємця Васильєва Андрія Васильовича ( м. Фастів) повернути водний об`єкт загальнодержавного значення нагульний став "Сущанка" площею водного дзеркала 137,3 га та земельну ділянку під водним об`єктом закрито.

Одночасно цією ухвалою суду провадження у справі № 906/1034/19 за позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення 37 сесії 7 скликання Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області №738 "Про продовження договору оренди землі під водним об`єктом в с. Сущанка" від 20.03.2019, визнання недійсним договору оренди землі під водним об`єктом №4 від 01.11.2015 та додаткові угоди №3 від 25.03.2016, №4 від 20.02.2017 та №5 від 28.01.2019 зупинено до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 912/2385/18 з питань, які становили виключну правову проблему і мати бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у справах за участю прокурорів.

Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20р. у справі №912/2385/18 оприлюднено у Єдиному державномуреєстрі судових рішень 20.07.2020.

Ухвалою суду від 13.10.2020 провадження у справі №906/1034/19 поновлено, призначено підготовче засідання на 12:00год. 10.11.2020 року.

Ухвалою суду від 10.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1034/19 до судового розгляду по суті за позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення 37 сесії 7 скликання Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області №738 "Про продовження договору оренди землі під водним об`єктом в с. Сущанка" від 20.03.2019, визнання недійсним договору оренди землі під водним об`єктом №4 від 01.11.2015 та додаткові угоди №3 від 25.03.2016, №4 від 20.02.2017 та №5 від 28.01.2019 на 12:30год. 18.01. 2021 р.

Ухвалою суду від 18.01.2021р. відкладено судове засідання із розгляду справи по суті на 15:30год. 18.02.2021р., із застосуванням ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У судовому засіданні 18.02.2021р. заслухано вступне слово учасників справи, безпосередньо досліджено докази, заслухано виступи учасників справи у судових дебатах та після виходу суду з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Виконувач обов`язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації до Корнинської селищної ради та Фізичної особи-підприємця Васильєва А. В. про визнання незаконним та скасування рішення 37 сесії 7 скликання Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області №738 "Про продовження договору оренди землі під водним об`єктом в с. Сущанка" від 20.03.2019, визнання недійсним договору оренди землі під водним об`єктом №4 від 01.11.2015 та додаткові угоди №3 від 25.03.2016, №4 від 20.02.2017 та №5 від 28.01.2019, зобов`язання повернути водний об`єкт та земельну ділянку під водним об`єктом.

Обґрунтовуючи фактичні підстави позову прокурор доводить, що 01.11.2015р. Сущанською сільською радою надано фізичній особі-відповідачу Васильєву А.В. за договором оренди землі №4 у строкове платне користування земельну ділянку під водним об`єктом- нагульний став Сущанка", площею водного дзеркала 137,3 га, який знаходиться, як зазначено у договорі, у селі Сущанка Попільнянського району Житомирської області. В подальшому додатковою угодою №3 від 25.03.2016р. до договору оренди землі №4 від 01.11.2015р. змінено строк його дії "з укладено до 01 грудня 2016року" замінено на " укладено до 01 грудня 2018року" . В подальшому додатковою угодою №4 від 20.02.2017р. до договору оренди землі №4 від 01.11.2015р. змінено повну назву орендодавця з "Сущанська сільська рада Попільнянського району Житомирської області" на Корнинська селищна Попільнянського району Житомирської області". В подальшому на додатковою угодою № 5 від 28.01.2019р. до договору оренди землі №4 від 01.11.2015р. змінено строк його дії "з укладено до 01 грудня 2018року" замінено на " укладено до 01 грудня 2019року". Рішенням 37 сесії 7 скликання Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області №738 від 20.03.2019 "Про продовження договору оренди землі під водним об`єктом в с. Сущанка" продовжено термін дії договору оренди до 01.12. 2019р.

Однак відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Попільнянському району № 6-0,31-755/116-18 від 16.07.2018р. земельна ділянка загальною площею 137,3 га з водним об`єктом розташовані за межами населеного пункту с. Сущанка Попільнянського району. Кадастровий номер земельній ділянці не визначено. Бердичівське міжрайонне управління водного господарства листом № 02-296 від 01.06.2018 також підтверджує, що нагульний став "Сущанка" розташований за межами однойменного села та є Сущанським водосховищем. У паспорті рибогосподарської технологічної водойми передбачено, що нагульний став загальною площею 137,3 га розташований за межами с.Сущанка Попільнянського району, а його балансоутримувачем є Житомирська ОДА. Більше того, розпорядженням голови Житомирської ОДА від 12.03.2018 р. № 88 фізичній особі-підприємцю Васильєву А.В. надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду площею 137,3 га в руслі р.Ірпінь за межами с.Сущанка Попільнянського району для рибогосподарських потреб, однак на затвердження такий проект не подано.

Позов прокурора подано в інтересах держави в особі Житомирської ОДА як розпорядника земель державної власності водного фонду за межами населених пунктів для надання їх в оренду разом з водним об`єктом для рибогосподарських потреб в розумінні ст.59 ЗК України та ст.51 ВК України.

Підстави прокурорського представництва інтересів держави в суді обґрунтовуються тим, що Житомирська ОДА не вжила заходів щодо захисту порушених прав, зокрема шляхом звернення з позовом до суду, та у подальшому вживати відповідні заходи наміру немає, що підтверджуються листом від 29.07.19р. № 4758/2-19/33.

У письмових поясненнях щодо позову прокурора (вх.№ г/с 29995 від 05.11.19р.) Житомирська ОДА позов прокурора підтримує та просить задовольнити.

Відповідачі Корнинська селищна рада та ФОП Васильєв А.В. правом подати відзив на позов не скористалися.

На підставі ч. 9 ст. 165 та ч.2 ст. 178 ГПК України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01 листопада 2015 року у простій письмовій формі між Сущанською сільською радою ( в статусі орендодавця) та фізичною особою-підприємцем Васильєвим А.В.( в статусі орендаря) укладено договір оренди землі під водним об`єктом №4 ( надалі у тексті - договір оренди землі №4, орендодавець , орендар).

За умовами п. п. 1.1 та 2.1 договору оренди землі №4 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 137,3 га, кадастровий номер 1824787000:02:______ під водним об`єктом -нагульний став "Сущанка", який знаходиться в селі Сущанка Попільнянського району Житомирської області .

Згідно з умовами п. 2.3 та п. 4.1 договору оренди землі №4 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2288333,33грн, річна орендна плата складає 3% від НГО, що складає 68650,00грн , а згідно з умовами п. 4.2 та та 4.3 - земельна ділянка є комунальною власністю, тому орендна плата сплачується на рахунок орендодавця.

За умовами п. п. 3.1, 5.1 та 5.2 договору оренди землі №4 земельна ділянка передається в оренду для риборозведення строком до 01 грудня 2016року.

За актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 10.11.2015р. орендодавцем передано орендарю земельну ділянку площею 137,3 га з земель комунальної власності Сущанської сільської ради у селі Сущанка.

25 березня 2016року орендодавець та орендар укладають додаткову угоду №3 до договору оренди землі №4, якою вносять зміни до п.3.1 розділу 3 щодо строку його дії , та замінюють слова "договір укладено до 01 грудня 2016року" на "договір укладено до 01 грудня 2018". В іншій частині умови договору оренди землі №4 не змінюють.

20 лютого 2017року орендодавець та орендар укладають додаткову угоду №4 до договору оренди землі №4, якою замінюють орендодавця з Сущанської сільської ради на Корнинську селищну раду , а також доповнюють п. п. 9.1 та 9.2 договору оренди землі №4 умовами про те, що орендодавець має право вимагати від орендаря надання дозволу місцевим жителям рибалити на орендованій водоймі , але не більше ніж однією вудкою , а орендар зобов`язується такий дозвіл місцевим жителям надавати. Викладено також нові платіжні реквізити орендодавця Корнинської селищної ради для отримання від орендаря орендної плати.

28 січня 2019року орендодавець та орендар укладають додаткову угоду №5 до договору оренди землі №4, якою вносять зміни до п.3.1 розділу 3 щодо строку його дії, та замінюють слова "договір укладено до 01 грудня 2018року" на "договір укладено до 01 грудня 2019". В іншій частині умови договору оренди землі №4 не змінюють.

20.03.2019року на 37 сесії 7 скликання Корнинська селищна рада Попільнянського району Житомирської області ухвалює рішення №738 "Про продовження договору оренди землі під водним об`єктом в с. Сущанка".

В резолютивній частині рішення селищної ради № 738 від 20.03.2019р. вирішено продовжити термін дії договору №4 від 01.11.2015р. про оренду землі під водним об`єктом в с. Сущанка , площею 137,3 га до 01.12.2019р. та укласти додаткову угоду №5 до основного договору .

На замовлення орендаря ТОВ "Рибпромсервіс" у 2017 році розроблено паспорт рибогосподарської технологічної водойми: нагульний ставок загальною площею 137,3000га в руслі р. Ірпінь за межами с. Сущанка Попільнянського району Житомирської області ( надалі у тексті - паспорт технологічної водойми).

У паспорті технологічної водойми , окрім інших вихідних даних, зазначено, що нагульний ставок знаходиться за межами с.Сущанка, призначений для вирощування товарної риби , введений в експлуатацію у 1967 році , розміщений на землях водного фонду рибогосподарських технологічних водойм , що належать Житомирській ОДА , а балансоутримувачем гідротехнічних споруд на водному об`єкті є ДП "УКРРИБА" .

12 березня 2018року розпорядженням голови Житомирської ОДА № 88 надано фізичній особі-підприємцю Васильєву А.В. дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду площею 137,3000га за межами села Сущанка на території Сущанської сільської ради Попільнянського району для рибогосподарських потреб.

У листі від 14.06.2018 року № 8-6-0,31-647/116-18 Відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області підтвердив, що розпорядником земельної ділянки водного фонду площею 137,3 га на території Сущанської сільської ради Попільнянського району є Житомирська ОДА.

У листі від 01.06.2018р. № 02-296 Бердичівське міжрайонне управління водного господарства підтвердило, що нагульний став "Сущанка" розташований за межами села Сущанка та є Сущанським водосховищем.

В ході судового вирішення спору встановлено, що фізичною особою-підприємцем Васильєвим А.В. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду площею 137,3000га за межами села Сущанка на території Сущанської сільської ради Попільнянського району для рибогосподарських потреб на затвердження Житомирській ОДА не подано.

В ході судового вирішення спору встановлено, що 03.02.20року на підставі акту приймання-передачі об`єкта оренди фізична особа-підприємець Васильєв А. В. повернув , а Корнинська селищна рада прийняла земельну ділянку площею 137,3 га під водним об`єктом ( за межами населеного пункту).

Ухвалою суду від 25.02.2020року провадження у справі № 906/1034/19 за позовною вимогою зобов`язати Фізичну особу-підприємця Васильєва Андрія Васильовича ( м. Фастів) повернути водний об`єкт загальнодержавного значення нагульний став "Сущанка" площею водного дзеркала 137,3 га та земельну ділянку під водним об`єктом закрито.

Спір по суті вирішено за позовними вимогами прокурора визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії 7 скликання Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 20.03.2019р. №738 "Про продовження договору оренди землі під водним об`єктом в с. Сущанка" та визнати недійсними договір оренди землі під водним об`єктом №4 від 01.11.2015 та додаткові угоди №3 від 25.03.2016, №4 від 20.02.2017 та №5 від 28.01.2019.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предметом позову у даній справі є вимога визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії 7 скликання Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 20.03.2019 №738 "Про продовження договору оренди землі під водним об`єктом в с. Сущанка" ( надалі у справі - Рішення селищної ради №738).

Як звертає увагу Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.05.2018 року у справі № 923/466/17 та від 30.01.2019р. у справі № 803/413/18, кожен суб`єкт земельних відносин, в тому числі органи державної влади , права якого щодо об`єктів відносин , якими є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), порушено виданим органом місцевого самоврядування правовим актом індивідуальної дії, вправі скористатися передбаченим законом способом їх захисту, а саме шляхом подання до господарського суду позову про визнання його незаконним та скасування ( ст. ст. 21, 393 ЦКУ, ст. 152 ЗК України).

При цьому рішення органу місцевого самоврядування, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у відповідної особи виникло право цивільне й спірні відносини , на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. Вимога про визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права, що виникло у певного суб`єкта в результаті та після реалізації такого рішення.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, може скористатися способом захисту, прямо передбаченим нормою матеріального права - ст.ст. 21 та 393 ЦКУ, ст. 152 ЗК України ( постанови ВПВС від 19.03.19р. у справі № 906/920/16 та від 22.01.20р. у справі № 910/1809/18).

В свою чергу, як розтлумачив Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Разом з тим, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі із мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

У справі відсутні докази прийняття Корнинською селищною радою рішення про скасування Рішення селищної ради №738 за ініціативою фізичної особи-підприємця Васильєва А.В. з мотивів його невідповідності Конституції чи законам України.

Натомість змістом констатуючої (преамбули) частини Рішення селищної ради №738 підтверджується та обставина, що Корнинська селищна рада всупереч вимог ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , ст.ст.12, 122, 124 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про оренду землі", розпорядилася землями водного фонду державної форми власності з розміщеним на них водним об`єктом - нагульним ставом "Сущанка" .

Відповідно до ч. 3 ст. 51 ВК України та ч.4 ст. 59 ЗК України водні об`єкти для рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури) надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Статтею 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній.

Отже зі змісту наведених норм суд доходить висновку, що водний об`єкт не може бути відокремлений від земельної ділянки та бути самостійним (окремо від земельної ділянки, на якій він розташований) об`єктом прав та обов`язків, а право розпоряджатись водним об`єктом належить власнику земельної ділянки, на якій розташований цей водний об`єкт.

Згідно зі статтею 4 ВК України та ч. 1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами.

Згідно з ч. 1 ст. 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у комунальній власності.

Розпорядники земельних ділянок водного фонду державної та комунальної власності для надання їх в користування разом з водним об`єктом для рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури) визначені у статті 122 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські та селищні ради передають земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл та селищ є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У п.7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності " від 06.09.2012 № 5245-VІ встановлено з 01.01.13 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно з п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ з дня рання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Натомість згідно з п.п. "г" п.4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

У п. 8 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ встановлено, що у разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог статей 174, 175 та 176 Земельного кодексу України, визначення меж земель державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням меж населених пунктів, зазначених у Державному земельному кадастрі.

Підстави та порядок встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень врегульовані главою 29 ЗК України.

У ст.175 Земельного кодексу України вказано, що межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що порядок встановлення чи зміни меж адміністративно-територіальних одиниць встановлюється законом.

Кодекс є різновидом закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.173 Земельного кодексу України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад (ч.2 ст. 174 Земельного кодексу України).

Отже, порядок встановлення або зміни меж села в першу чергу визначається вищевказаними нормами Земельного кодексу України і передбачає, що прийняття рішення про зміну меж сіл за поданням відповідної сільської ради належить до повноважень районної ради.

Крім того, статтею 46 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що:

- для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних одиниць (ч. 1);

- проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл, селищ, міст розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (ч. 6);

- рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни) (ч. 10);

- відомості про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру. Відомості про встановлені (змінені) межі адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у витязі з Державного земельного кадастру, який безоплатно видається відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді (ч. 12).

В ході вирішення спору Корнинська селищна рада не довела, що земельна ділянка під водним об`єктом фактично розташована у межах села Сущанка та належить до земель комунальної власності.

Однак, як встановлено судом достовірно, водний об`єкт - нагульний став "Сущанка" фактично розташований за межами села Сущанка Попільнянського району Житомирської області, а не в межах зазначеного населеного пункту, як зазначено у Рішенні селищної ради №738. Земельна ділянка під водним об`єктом також фактично розташована за межами села Сущанка та не належить до земель комунальної власності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Зазначена норма Кодексу застосовується і до спорів за участю держави як власника земельної ділянки.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Зазначена норма Кодексу застосовується і до спорів за участю держави як власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 цього Кодексу правовий акт органу органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Зазначена норма Кодексу застосовується і до спорів за участю держави як власника земельної ділянки.

Встановлені судом обставини є достатніми для визнання Рішення селищної ради №738 незаконним та його скасування на підставі ст. 152 ЗК України, ст.ст. 16, 21 та 393 ЦК України.

Згідно зі статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За таких обставин, коли предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору ( п. 2 ч.1 ст. 80 ГПК України). Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову (постанова ВП ВС від 27.11.18 року у справі № 905/1227/17).

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, належним способом захисту інтересів держави у земельних правовідносинах є визнання угоди недійсною ( п. "в" ч.3 ст. 152 ЗК України).

Вимагати визнання угоди недійсною у сфері земельних відносин наділені як кожна її сторона, так і інша заінтересована особа, як заперечує її дійсність на підставах, встановлених законом (ч.1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про оренду землі" тощо) ( п.58 постанови ВПВС від 10.04.19р. у справі № 587/2135/16-ц).

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у комунальній або державній власності (стаття 3 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV).

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно із ч.4 цієї статті Закону орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у користування.

Судом достовірно встановлено, що як Сущанська сільська рада, так і її правонаступник - Корнинська селищна рада за укладеними договором оренди землі під водним об`єктом № 4 від 01.11.2015 року та додатковими угодами № 3 від 25.03.2016 року, № 4 від 20.02.2017 року та № 5 від 28.01.2019 року не мали юридично оформленого статусу орендодавця земельної ділянки площею 137,3 га водного фонду під водним об`єктом - нагульний став "Сущанка", який фактично розташований за межами села Сущанка Попільнянського району Житомирської області.

Істотною умовою будь-якого договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) ( абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Станом на дату укладення договору оренди землі під водним об`єктом № 4 від 01.11.2015 року об`єкт оренди не був ідентифікований у спосіб, передбачений Законом, що є додатковою підставою недійсності укладеного правочину та додаткових угод, укладених на його підставі.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно із ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі наявні належні та допустимі докази у їх сукупності як про те, що Корнинську селищну раду не можна вважати належним орендодавцем, фізичну особу-підприємця Васильєва А.В. - орендарем, так і щодо факту порушення інтересів держави в особі Житомирської ОДА укладеними правочинами щодо оренди земельної ділянки водного фонду державної власності в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - нагульним ставом "Сущанка".

Доведеність позову є підставою для його задоволення судом шляхом ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії 7 скликання Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області № 738 "Про продовження договору оренди землі під водним об`єктом в с. Сущанка" від 20.03.2019року.

3. Визнати недійсними договір оренди землі під водним об`єктом № 4 від 01.11.2015 року та додаткову угоду № 3 від 25.03.2016 року, укладені між Сущанською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Васильєвим Андрієм Васильовичем.

4. Визнати недійсними додаткову угоду № 4 від 20.02.2017 року та додаткову угоду № 5 від 28.01.2019 року, укладені між Корнинською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Васильєвим Андрієм Васильовичем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 11.03.21

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу Житом. ОДА (рек. з повід.)

3- прок. обл. (у книзі нарочним)

4- прок. Коростишів. місц. прок-рі (рек. з повідом.)

5- відповідачу-1 Корнинській селищній раді (рек. з повідом.)

6- ФОП Васильєву А.В. (рек. з повідом.)