ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2021 р. Справа № 910/1192/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2020 р.

у справі № 910/1192/20 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Військової прокуратури Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД"

про стягнення суми банківської гарантії у розмірі 129493,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Військова прокуратура Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про стягнення суми банківської гарантії у розмірі 129493,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк" не виконано умови банківської гарантії № 4247-0917/PRG3v від 26.09.2017 р., а саме не сплачено грошові кошти за невиконання (неналежне виконання) принципалом договору поставки щодо якості, кількості та строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2020 р. відкрито провадження у справі № 910/1192/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Також ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2020 р. зупинено провадження у справі № 910/1192/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.08.2020 р. провадження у даній справі поновлено.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2020 р. у справі № 910/1192/20 позов Військової прокуратури Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено приписи процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини, які мають значення для розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач намагається отримати забезпечення виконання зобов`язань у подвійному розмірі за одним і тим же договором поставки з огляду на наявність рішення про стягнення штрафних санкцій за договором поставки.

Окрім цього, Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" також вказує на те, що вимога Міністерства оборони України № 286/7/49 від 04.01.2018 р. про перерахування коштів за гарантією не підлягала задоволенню, оскільки була підписана одноособового, а отже не відповідала вимогам гарантії.

Також, одним з аргументів відповідача є те, що позивач при зверненні з позовною заявою не надав обґрунтований розрахунок суми, яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк". Зазначене свідчить про нез`ясування обставин, що мають значення для справи, та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/1192/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Зубець Л.П.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4848/20 від 23.11.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1192/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/1192/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/1192/20 залишено без руху на підставі ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 р. відповідачеві поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено його дію, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1192/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

До суду 11.01.2021 р. від Військової прокуратури Київського гарнізону надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор заперечує проти доводів скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених судом першої інстанції обставин справи убачається, що 26.09.2017 р. Публічним акціонерним товариством "Айбокс Банк" (гарант) надано Міністерству оборони України (бенефіціар) гарантію № 4247-0917/PRG3v, відповідно до умов якої гарант зобов`язується заплатити за Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" (принципал) бенефіціару кошти у розмірі допущеного принципалом порушення (невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання перед бенефіціаром), але в будь-якому випадку в сумі, що не перевищує 129493,00 грн, за Лотом № 4 у якості забезпечення виконання договору, який буде укладено між бенефіціаром та принципалом, згідно витягу з протоколу № 75/525/6 від 19.09.2017 р. засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо результатів переговорів за переговорною процедурою закупівлі радіаторів і котлів для систем центрального опалення та їх деталей (4462) (Душова установка-котел швидкісного нагріву води) відповідно до оголошення № UA-2017-08-14-001231-а, опублікованого на веб-порталі уповноваженого органу.

Гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання виплатити бенефіціару суму, що не перевищує 129493,00 грн, за Лотом № 4 у випадку невиконання (неналежного виконання) принципалом умов договору щодо якості, кількості, строків, на виконання закупівлі радіаторів і котлів для систем центрального опалення та їх деталі (4462) (Душова установка-котел швидкісного нагріву води) (код ДК 021:2015-4462 - радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (код ДК 021:2015-44620000-2 - радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі)): лот 4. Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі 44620000-2 (Душова установка-котел швидкісного нагріву води), впродовж 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання ним письмової вимоги бенефіціара відповідно до чинного законодавства України з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, якщо у вимозі буде вказано що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням принципалом умов договору із зазначенням, у чому саме полягає невиконання чи неналежне виконання умов договору.

Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані банку в письмові формі та в такий час, щоб банк мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність.

Ця гарантія дійсна по 01 лютого 2018 року включно.

Зобов`язання банку згідно цієї гарантії втрачають силу у разі:

- закінчення строку дії цієї гарантії;

- своєчасного виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов`язань перед бенефіціаром за договором;

- повернення оригіналу гарантії банку або подання бенефіціаром письмової заяви про звільнення банку від обов`язків за гарантією;

- інших випадках, визначених чинним законодавством України.

Також, як убачається з матеріалів справи, 29.09.2017 р. між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" (постачальник) укладено договір № 286/3/17/296 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України).

Відповідно до умов договору поставки постачальник зобов`язався поставити позивачеві радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (4462) (душова установка-котел швидкісного нагріву води) у кількості 74 шт., на загальну суму 2158210,00 грн (без ПДВ), крім того ПДВ у сумі 431642,00 грн, загальною сумою 2589852,00 грн, у термін до 31.11.2017 р. (включно).

Ціна цього договору становить 2589852,00 грн, у тому числі ПДВ 431642,00 грн (п. 3.1 договору поставки).

Згідно з п. 11.1 договору постачальник забезпечив виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 5% від суми договору (банківська гарантія № 4247-0917/PRG3v, видана Публічним акціонерним товариством "Айбокс Банк" на суму 129493,00 грн).

Пунктом 11.2 договору поставки передбачено, що підставою для повернення забезпечення виконання договору є виконання постачальником всіх умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень цього договору.

Додатковою угодою № 1 від 20.11.2017 р. до договору поставки внесено зміни в частині строку дії договору, згідно з якою договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 р. у справі № 910/15898/18, що набрало законної сили, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" на користь Міністерства оборони України 150000,00 грн неустойки у зв`язку з порушенням строку поставки товару за договором № 286/3/17/296.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки на момент розгляду цієї справи рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 р. у справі № 910/15898/18 набрало законної сили, встановлені у ньому факти та обставини не підлягають повторному доказуванню та мають обов`язкову силу для вирішення даної справи.

Так, вказаним рішенням встановлено, що всупереч умовам укладеного договору поставки № 286/3/17/296 постачальник допустив порушення взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного постачання продукції. Таким чином, має місце порушення умов договору поставки з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" перед позивачем. При цьому, як було зазначено вище, належне виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" перед позивачем було забезпечено банківською гарантією № 4247-0917/PRG3v.

Таким чином, враховуючи встановлений факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" умов договору поставки, у Міністерства оборони України виникло право на звернення до Публічного акціонерного товариства "Айбокс Банк" за виплатою суми банківської гарантії, наданням якої забезпечено виконання вищевказаного зобов`язання.

Статею 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Як правомірно зазначено місцевим господарським судом, гарантія за своєю правовою природою є самостійним правочином, який не залежить від зобов`язань, встановлених основним договором, на якому вона заснована, тому гарант жодним чином не пов`язаний таким договором, незважаючи на те, що посилання на них міститься у тексті гарантії.

Неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності.

Окрім цього, як вже було зазначено, відповідно до п. 11.2 договору поставки підставою для повернення забезпечення виконання договору є виконання постачальником всіх умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень цього договору.

Таким чином, можливість стягнення з відповідача неустойки за порушення строків поставки товару за договором не ставиться у залежність від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією. Окрім цього, положення договору не містять застережень про пріоритетність у застосуванні або можливість взаємного зарахування цих способів забезпечення виконання зобов`язань.

За вказаних обставин, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що позивач намагається отримати забезпечення виконання зобов`язань у подвійному розмірі за одним і тим же договором поставки.

Відповідно до пункту 2 глави 4 розділу II Положення "Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах", затвердженого постановою правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 р., одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

Згідно зі ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ГК України зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Частинами 2 та 4 статті 563 ЦК України встановлено, що вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта в межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Умовами гарантії № 4247-0917/PRG3v передбачено, що банк повинен виплатити бенефіціару суму збитків за умови одночасного виконання бенефіціаром усіх умов гарантії, а саме:

- отримання банком письмової вимоги;

- письмова вимога повинна бути підписана уповноваженими особами;

- у вимозі має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати;

- у вимозі повинно бути зазначено, у чому полягає невиконання або неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 564 ЦК України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - у розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що банк отримав від Міністерства оборони України вимогу № 286/7/49 від 04.01.2018 р. щодо перерахування коштів за гарантією у сумі 129493,00 грн. Зазначений факт підтверджено відповідачем безпосередньо у відзиві на позовну заяву. При цьому, умовами гарантії встановлено, що вона дійсна по 01.02.2018 р. включно.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку, що Міністерство оборони України звернулося до відповідача з вимогою № 286/7/49 від 04.01.2018 р. в межах строку дії гарантії. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення та взагалі без будь-якої відповіді.

Разом з цим, у поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що вимога Міністерства оборони України № 286/7/49 від 04.01.2018 р. не підлягала задоволенню, оскільки була підписана одноособового, а отже не відповідала умовам гарантії.

Зазначені обставини та доводи вже були предметом дослідження судом першої інстанції та аргументовано ним відхилені, з чим погоджується і апеляційний суд.

Так, місцевим господарським судом встановлено, що вимога № 286/7/49 від 04.01.2018 р. підписана заступником директора Департаменту - начальником управління проведення закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України полковником Бадяком В.І.

Як зазначає відповідач, з конструкції умови гарантії щодо підписання вимоги уповноваженими особами убачається, що така вимога має бути підписана, як мінімум, двома уповноваженими особами. Проте, всупереч умовам гарантії, письмова вимога № 286/7/49 від 04.01.2018 р. підписана одноособово.

Так, за умовами банківської гарантії відповідач повинен виплатити бенефіціару (Міністерству оборони України) суму збитків за невиконання або неналежне виконання принципалом умов договору, за умови виконання беніфіціаром усіх умов гарантії, а саме надіслання вимоги з посиланням на гарантію за підписами уповноважених осіб, із зазначенням номера і дати договору та належної до сплати суми. Проте, у самій гарантії не визначено обов`язковість підписання вимоги, як мінімум двома уповноваженими особами.

На переконання суду, посилання відповідача як на підставу відмови у виплаті коштів за виданою банківською гарантією, підписання вимоги не двома, а однією уповноваженою особою, є лише формальними підставами для відмови, тобто нічим іншим як спробою уникнути сплати суми банківської гарантії.

Відповідно до ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Отже, з умов гарантії та норм законодавства слідує, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

Проте, щодо обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, закон такого переліку не містить. Натомість законодавством встановлено, що до вимоги додаються документи, вказані в гарантії, тобто законодавець залишив на розсуд особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Згідно з п. 1 гл. 2 р. III Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління НБУ № 639 від 15.12.2004 р., у разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або до банку-резидента (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

Відповідно до п. 2 р. І вказаного положення безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Зазначене положення також не визначає обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, і також залишає на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом, вимога № 286/7/49 від 04.01.2018 р. відповідає викладеним у банківській гарантії умовам.

Однак, доказів сплати Міністерству оборони України грошових коштів в сумі 129493,00 грн за банківською гарантією відповідачем суду не надано.

Враховуючи усе вищезазначене, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку з приводу того, що відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати суми банківської гарантії, а отже вимога Міністерства оборони України про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 129493,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У поданій апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що позивач при зверненні з позовною заявою не надав обґрунтований розрахунок суми, яка підлягає стягненню. Зазначене свідчить про нез`ясування обставин, що мають значення для справи, та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

При цьому, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як убачається зі змісту гарантії та вже було зазначено вище, гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання виплатити бенефіціару суму, що не перевищує 129493,00 грн, у випадку невиконання третьою особою взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі.

Відповідно до ст. 566 ЦК України обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Суд зазначає, що надана відповідачем гарантія на суму 129493,00 грн є фіксованою, жодних умов щодо зміни зазначеної суми в гарантії не визначено, а отже відсутні підстави для здійснення будь-якого розрахунку суми гарантії.

До того ж, зазначена сума гарантії не перевищує розміру допущеного принципалом порушення за договором № 286/3/17/296, який становить 150000,00 грн.

За вказаних обставин, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, з приводу того, що позивач при зверненні з позовною заявою не надав обґрунтований розрахунок суми, яка підлягає стягненню, спростовуються вищенаведеними твердженнями.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Військової прокуратури Київського гарнізону про стягнення з відповідача суми банківської гарантії у розмірі 129493,00 грн.

Статею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, відповідач не надав в обґрунтування порушення судом першої інстанції норм законодавства жодних доказів та не довів, з якими обставинами він пов`язує відсутність підстав для сплати Міністерству оборони України суми банківської гарантії.

З огляду на усе вищезазначене, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2020 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2020 р. у справі № 910/1192/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2020 р. у справі № 910/1192/20.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 11.03.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко