Справа № 755/14902/20

Провадження № 6/755/227/21

У Х В А Л А

"04" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білоконь Миколи Вадимовича, заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення частки в спільній сумісній власності, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Білоконь М.В. звернувся до суду з даним поданням, у якому просить суд: визначити частку майна ОСОБА_1 в квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з ОСОБА_2 , у розмірі ј частки.

Подання мотивоване тим, що 02.08.2019 р. приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59708149 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2972/1-09, виданого 20.11.2009 р. Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» боргу у розмірі 125 435,96 грн. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в розмірі 12 543,59 грн та про арешт усього рухомого та нерухомого майна боржника. Постановою приватного виконавця про арешт майна боржника від 02.08.2019 р. накладено арешт на майно боржника у статутних капіталах: ТОВ «ШОСТАКОВО» (ЄДРОПОУ 38621075), ТОВ «УКРВТОМЕТ» (ЄДРОПОУ 32493690), ТОВ «САВІТ-ІНВЕСТ» (ЄДРОПОУ 34779799), ТОВ «ЕЛЕВАТОРНЕ» (ЄДРОПОУ 36700427), ТОВ «ПОРТО-НІКОЛОС» (ЄДРОПОУ 39299302), відомості про що направлено за місцем реєстрації вказаних підприємств. Згідно з відповіддю Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві від 23.08.2019 року за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані. За викликами приватного виконавця ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, документів щодо сплати боргу за виконавчим документом або підтверджуючі документи про сплату боргу не надав. 12.08.2019 р. приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках у банках. Відповідно до відповідей, що надійшли від банків, боржник має відкриті рахунки виключно в АТ КБ «Приватбанк», з яких платіжними вимогами приватного виконавця списано кошти в загальному розмірі 820,00 грн. Відповідно до відповідей Національної комісії цінних паперів та фондового ринку, Державної служби морського та річкового транспорту України, Державного космічного агентства України, Київського бюро технічної інвентаризації за боржником жодного майна не зареєстровано. 01.06.2012 р. ОСОБА_1 було укладено шлюб з ОСОБА_2 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 187933790 від 07.11.2019 р. ОСОБА_2 на праві власності належить Ѕ частки квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстрація права власності на вказану квартиру відбулась у грудні 2016 року, отже Ѕ вказаної частки квартири була придбана ОСОБА_2 після укладення шлюбу з ОСОБА_1 та є спільною сумісною власністю подружжя. Таким чином, приватний виконавець вжив усіх заходів, передбачених законом, спрямованих на виконання судового рішення, та квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиним майном, на яке можливо звернути стягнення з метою погашення заборгованості.

Приватний виконавець Білоконь М.В. у судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що звернути стягнення на частки у статутних капіталах товариств не вдалося, оскільки на вимоги приватного виконавця власники товариств не надали будь-якої інформації, тому останній був позбавлений можливості провести оцінку майна. Просив визначити частку у майні, що набуте під час шлюбу дружиною боржника, оскільки вважає, що ним ужиті усі, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», заходи, спрямовані на виконання судового рішення та квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиним майном, на яке можливо звернути стягнення з метою погашення заборгованості.

Боржник, ОСОБА_1 , у судовому засіданні заперечив проти подання приватного виконавця, пояснив суду, що його частки в квартирі немає, вказана квартира належить дружині та її братові, також у квартирі зареєстрована малолітня дитина. Зазначив, що про відкриття виконавчого провадження його відомо не було, виклики приватного виконавця він не отримував та про його наявність дізнався з матеріалів даної справи.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення приватного виконавця та заперечення боржника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця Білоконь М.В. від 02 серпня 2019 року було відкрито виконавче провадження № 59708149 відносно боржника ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2972/1-09, виданого 20.11.2009 р. Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвтормет» на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Український капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 124 075,21 грн, а також судові витрати по справі - судовий збір у розмірі 1 240 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Цього ж дня приватним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 12 543,59 грн та про арешт майна боржника, зокрема: накладено арешт на майно боржника у статутних капіталах: ТОВ «ШОСТАКОВО» (ЄДРОПОУ 38621075), ТОВ «УКРВТОМЕТ» (ЄДРОПОУ 32493690), ТОВ «САВІТ-ІНВЕСТ» (ЄДРОПОУ 34779799), ТОВ «ЕЛЕВАТОРНЕ» (ЄДРОПОУ 36700427), ТОВ «ПОРТО-НІКОЛОС» (ЄДРОПОУ 39299302), у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 137 979,55 грн.

05 серпня 2019 року на адреси вказаних юридичних осіб направлено повідомлення приватного виконавця про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (Боржника).

Згідно з відповіддю Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві від 23.08.2019 року за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані.

Відповідно до відповідей, що надійшли від банків, боржник має відкриті рахунки виключно в АТ КБ «Приватбанк», з яких платіжними вимогами приватного виконавця списано кошти в загальному розмірі 820,00 грн.

За відомостями, наданими Національною комісією цінних паперів та фондового ринку, Державною службою морського та річкового транспорту України, Державним космічним агентством України, Київським бюро технічної інвентаризації за боржником жодного майна не зареєстровано.

Згідно листа відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.08.2019 року до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис у вигляді попередження про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення у урахуванням основної винагороди приватного виконавця 137979, 55 грн., в ТОВ «УКРВТОМЕТ», код ЄДРОПОУ 32493690, що знаходиться в межах територіальності суб`єкту реєстрації.

02.09.2019 року приватним виконавцем надіслано до Пенсійного фонду України електронний запит № 63070285 про осіб-боржників, які отримують пенсії. Згідно відповіді № 1056368780 від 03.09.2019 року інформацію не знайдено.

Приватним виконавцем 02.09.2019 року надіслано до Державної фіскальної служби України електронний запит про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями. Згідно відповіді №1056357075 від 03.09.2019 року платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорту на обліку в органах ДПС не перебуває.

10.09.2019 року приватним виконавцем направлено вимогу до Головного управління ФС у м. Києві, Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Миколаївській області про надання інформації.

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб убачається, що ОСОБА_1 з 01 червня 2012 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 187933790 від 07.11.2019 р. ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності, на підставі договору купівлі-продажу Ѕ частки квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В. за реєстровим № 4840 від 29.12.2016 р., належить Ѕ частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1139029980000).

Згідно зі ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Порядок та підстави звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, передбачені ст. 366 ЦК України. Кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, провадиться згідно зі ст. 370 ЦК України, відповідно до якої співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Питання звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, регулюється ст.371 ЦК України, згідно з якою кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15 січня 2020 року по справі № 3676231/16-ц зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена.

Таким чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об?єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Отже, визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу з боржника, який не має іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.

Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11 квітня 2018 року по справі № 464/2227/17.

Однак, оскільки судом встановлено, що боржник, ОСОБА_2 має інше майно, на яке може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутних капіталах ряду юридичних осіб: ТОВ «ШОСТАКОВО» (ЄДРОПОУ 38621075), ТОВ «УКРВТОМЕТ» (ЄДРОПОУ 32493690), ТОВ «САВІТ-ІНВЕСТ» (ЄДРОПОУ 34779799), ТОВ «ЕЛЕВАТОРНЕ» (ЄДРОПОУ 36700427), ТОВ «ПОРТО-НІКОЛОС» (ЄДРОПОУ 39299302), то з метою виконання судового рішення першочергово слід звернути стягнення на вказані частки у статутних капіталах товариств.

У урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білоконь Миколи Вадимовича, заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення частки в спільній сумісній власності.

На підставі викладеного та керуючись ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст ст.ст. 356, 357, 366, 368, 370, 371, 443 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білоконь Миколи Вадимовича, заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення частки в спільній сумісній власності - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали суду складений 10 березня 2021 року.

Суддя: