Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2429/19

Номер провадження: 2/511/88/21

04 березня 2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Шкарпицька В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

24.12.2019 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вищевказана позовна заява.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07.09.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 3620,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим, станом на 21.11.2019 року має заборгованість в сумі 49993,66 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 2996.29 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 41440,53 грн., заборгованість за пенею - 2700,00 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 2356,84 грн.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 49993,66 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Заочним рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.02.2020 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» було задоволено в повному обсязі. З відповідача ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.11.2019 року в сумі 49993,66 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. (а.с.60-62)

27.10.2020 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Чумаченко С.О. про перегляд заочного рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.02.2020 року. Заява мотивована тим, що відповідач не був сповіщений про дату, час та місце розгляду справи належним чином та позивач не довів належними та допустимими доказами розмір заборгованості. (а.с.73-75)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 28.10.2020 року заява представника відповідача - адвоката Голошивець А.О. про перегляд заочного рішення суду від 26.02.2020 року прийнята в провадження судді Бобровської І.В. (а.с.84)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 06.11.2020 року заяву представника відповідача - адвоката Голошивець А.О. про перегляд заочного рішення суду від 26.02.2020 року задоволено. Заочне рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.02.2020 року скасовано та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с.90-92)

25.11.2020 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Чумаченко С.О. надійшов відзив на позовну заяву. Вказаний відзив мотивований тим, що відповідач ОСОБА_1 не отримував кредитну картку від Банку та в матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження отримання картки відповідачем; до позовної заяви долучена нечитабельна копія заяви - анкети, візуальний підпис, проставлений в анкеті - заяві відрізняється від підпису, що міститься в наданій копії паспорту; додана до позовної заяви копія паспорту відповідача, завірена відповідачем в 2012 році, коли анкета - заява датована 2011 роком; у анкеті - заявці немає жодної згадки про видачу відповідачу картки, не зазначено її реквізитів, терміну дії, виду картки; анкета - заява позичальника від 07.09.2011 року не містить розміру процентної ставки, строку повернення кредиту, а також умови щодо відповідальності боржника за невиконання/прострочення виконання зобов`язання у вигляді неустойки (пені, штрафів) та їх розміру. Додатково представник відповідача зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки останнє зарахування по кредиту відбулось 26.11.2016 року, шляхом зарахування грошових коштів в розмірі 200,00 грн. У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. (а.с.98-101)

14.12.2020 року на адресу суду від представника АТ КБ «ПриватБанк» Меркулової В.В, надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача зазначив, що 07.09.2011 року відповідач став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши Анкету - Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна». 26.02.2014 року відповідачу було пере випущено кредитну картку на престижну картку «Універсальна Gold». Згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Користуючись кредитними коштами, відповідачу було добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Оскільки питання щодо підписання відповідачем договору не відноситься до предмету заявленого позову, наявність тверджень відповідача про те, що підпис виконаний не ним, не мають правового значення по вказаній цивільній справі. (а.с.111-121)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.01.2021 року, за клопотанням представника відповідача - адвоката Чумаченко С.В., від позивача АТ КБ «ПриватБанк», було витребувано документи, які знаходяться в матеріалах кредитної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , а саме: оригінал анкети - заяви ОСОБА_1 від 07.09.2011 року; копію паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданого Роздільнянським РВ ГУМВС України в Одеській області 21.02.2012 року, завірену оригіналом підпису ОСОБА_1 ; (а.с.157-158)

11.02.2021 року на адресу суду від представника позивача - заступника керівника напрямку з юридичної роботи філії ЮГРУ АТ КБ «ПриватБанк» Бенсман О.О. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи фото боржника ОСОБА_1 , яка була зроблена у відділенні банку із отриманою ним карткою ПриватБанку.

15.02.2021 року на адресу суду від заступника керівника напрямку з юридичної роботи філії ЮГРУ АТ КБ «ПриватБанк» Бенсман О.О., на виконання ухвали суду від 13.01.2021 року надійшов оригінал анкети - заяви ОСОБА_1 від 07.09.2011 року та копія паспорту ОСОБА_1

17.02.2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача - адвоката Чумаченко С.В., відповідно до яких останній зазначив про те, що на момент заповнення анкети - заяви, а саме 07.09.2011 року відповідач ОСОБА_2 мав неповну цивільну дієздатність (повних 15 років), що підтверджується паспортом громадяни на України, виданого на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до якого дата народження останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також представник відповідача зазначив про те, що з анкети - заяви неможливо встановити, яку саме картку отримав відповідач, оскільки в ній відсутнє будь - яке візуальне позначення картки, що отримується та анкета заява була підписана 07.09.2011 року, в той час коли копія паспорту, яку було надано разом з анкетою - заявою, засвідчена лише 03.08.2012 року, що ставить під сумнів належність цих доказів. Додатково представник відповідача зазначив про те, що з наданого представником банком фотознімку відповідача ОСОБА_2 неможливо встановити, яку саме карту відповідач тримає та зіставити, чи відповідають реквізити даної карти тому кредитному договору, за яким стягується заборгованість. На підставі вищевикладеного представник відповідача - адвокат Чумаченко С.В. просив суд відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Чумаченко С.В. в судове засідання не з`явились, на підставі раніше наданої заяви про розгляд справи за їх відсутності, заперечували проти задоволення позовних вимог позивача, просили суд у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні докази приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 07 вересня 2011 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», в якій зазначені персональні дані відповідача, а саме: адреса проживання, засоби зв`язку.

Згідно з копією паспорту громадянина України ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на момент підписання анкети-заяви відповідач був неповнолітній (повних 15 років).

Згідно з випискою про рух за картковим рахунком кредитні кошти відповідач почав використовувати з листопада 2013 року, коли йому виповнилось 18 років, а банківські карти отримував 06.08.2012 (термін дії 05/13), 14.11.2013 (термін дії 06/17), 26.02.2014 (термін дії 11/17), 06.03.2014 (термін дії 01/18), 09.12.2014 (термін дії 04/18).

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, станом на 21.11.2019 року має заборгованість в сумі 49993,66 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 2996.29 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 41440,53 грн., заборгованість за пенею - 2700,00 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 2356,84 грн.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 30 ЦК України визначено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників (частина друга статті 32 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Згідно з частинами першою, другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що між банком та позичальником 07 вересня 2011 року укладений кредитний договір б/н, який не суперечить чинному законодавству України. ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що йому було надано повну інформацію щодо надання банківських послуг.

Встановлено, що відповідач народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Тобто, на момент заповнення анкети-заяви ОСОБА_1 мав неповну цивільну дієздатність (15 років).

Відповідно до частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Для укладання кредитного договору, фізична особа повинна мати повну цивільну дієздатність, усвідомлювати наслідки вчинення такого правочину, а у разі її відсутності на час укладання договору, такий договір за вимогами статті 215 ЦК України може бути визнано недійсним.

Разом з тим, договір кредиту, укладений відповідно до анкети-заяви від 07 вересня 2011 року ОСОБА_1 або його батьками в порядку статті 222 ЦК України, недійсним не визнаний та ніким не оспорений.

Заперечуючи проти позовних вимог банку, представник відповідача вказував, що у анкеті-заяві від 07 вересня 2011 року відсутні дані щодо видачі відповідачу кредитної картки. Крім того, анкета-заява підписана відповідачем у період його неповної цивільної дієздатності, а Умови та Правила надання банківський послуг у ПриватБанку взагалі відповідачем не підписані, а тому не можуть вважатися договором у розумінні статті 626 ЦК України.

Суд вважає вказані доводи слушними.

Підписана ОСОБА_1 анкета-заява не містить умов щодо встановленого ліміту кредитування, розміру відсотків за користування кредитом та строку виконання кредитного зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У анкеті-заяві, підписаній 07 вересня 2011 року сторонами, відсутні також умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Разом з тим, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин (07 вересня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (24 грудня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Доводи позивача про те, що відповідач ОСОБА_2 отримав кредит лише у 2014 році, під час заміни кредитної картки на «Універсальна Gold», з умовами встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6% на суму залишку заборгованості за кредитом, не мають правового значення, оскільки сама заява, на підставі якої в подальшому був наданий кредит, підписана відповідачем 07.09.2011 році .

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін щодо встановленого ліміту кредитування, розміру відсотків за користування кредитом та строку виконання кредитного зобов`язання, про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2019 року по справі №639/8127/16 (провадження 61/32919св18).

Крім того, згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, за наявності наведених обставин, доводи позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», викладені в позовній заяві про наявність підстав для задоволення позовних вимог, не ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та вимогах закону. Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2011 року.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 141 ЦПК України, в разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки позивач при зверненні до суду сплатив судові витрати, у вигляді судового збору в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №IHB92B2ХВК від 12.12.2019 року та вказаним рішенням суду у задоволенні позову відмовлено, суд вважає необхідним залишити судові витрати за позивачем та не здійснювати їх розподіл.

На підставі ст.ст. 11,30,34,207,626-628,634,638,1054,1055 ЦК України, керуючись ст. ст. ст. 81, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 09.03.2021 року.

Суддя І. В. Бобровська