Справа № 163/834/20 Провадження №33/802/208/21 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Борсук П. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря Ковалько О.М., представника митного органу Пікалюка Миколи Степановича, особи щодо якої складений протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Пилипчука Віктора Федоровича, розглянувши апеляційну скаргу в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Погребняка Євгена на постанову судді Любомльського районного суду від 04 лютого 2021 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , меджера ТОВ "Західпромпак", РНОКПП НОМЕР_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вилучені за цим протоколом в порядку ст.511 МК України 703 штуки старовинних монет та 74 штуки невизначених частин вирішено повернути ОСОБА_1 для проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством.

Головний державний інспектор-кінолог Волинської митниці склав протокол про те, що ОСОБА_1 24 вересня 2019 року через відділення Укрпошти № 25, що по вулиці Кривий Вал 19 в місті Луцьку, здійснив відправлення в Республіку Польща чотирьох пакунків, з вмістом, в в числі іншого, 703 штук старовинних монет загальною вартістю 43 365 гривень та 74 штук частин монет неіснуючих держав без оцінки, не задекларувавши їх за встановленою формою та відповідно до затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року № 258 Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України не надав дозволу на вивезення (тимчасове вивезення) цих товарів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.472 МК України.

Не погоджуючись з постановою судді в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Погребняк Євген подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.

Посилається на те, що судом місцевого суду надано невірну оцінку доказам у справі, оскільки наданими митним органом фактичними даними повністю стверджується винуватість ОСОБА_1 у недекларуванні, тобто не заявленні за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари - 703 штук старовинних монет загальною вартістю 43 365 гривень та 74 штук частин монет неіснуючих держав без оцінки при відправленні (пересиланні) їх з України в Республіку Польща через відділення "Укрпошта" поштових відправлень, які підлягали обов`язковому декларуванню та не надав дозвіл на їх вивезення (пересилання) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

У своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову місцевого суду, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил за статтею 472 МК України та накласти стягнення в межах санкцій даної статті.

Покласти витрати Волинської митниці Держмитслужби за зберігання товару на митному складі митниці на ОСОБА_1 .

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника митниці Пікалюка М.С., який апеляційну скаргу підтримав, думку ОСОБА_1 та його захисника, котрі заперечували доводи скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 472 МК України вказаної вимоги закону не дотримав та дійшов до передчасного висновку про відсутність в діях останнього ознак цього адміністративного правопорушення.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ст. 472 МК України відповідальність настає за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Відносини, пов`язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, і спрямовані на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури регулює Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 року № 1068-XIV з наступними змінами та доповненнями, і відповідно до ст. 10 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, затверджує: порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України; перелік державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей; перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, на які видається свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України.

Згідно зі ст. 19 цього Закону, вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, митним законодавством України.

На підставі ч.6 ст. 372 МК України, тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами за межі митної території України культурних цінностей здійснюється з поданням відповідних документів, які підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей та дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо тимчасового вивезення таких товарів за межі митної території України.

Згідно ч.2 ст. 373 МК України порядок порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Наказу Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2002 за № 571/6859 Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, згідно Додатку 1 до п. 1.5, на вивезення монет до 1960 року включно потрібен дозвіл Державної служби контролю, тому відповідно до ст.ст. 197, 371 МК України вони обмежені до переміщення і підлягають обов`язковому письмовому декларуванню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 24 вересня 2019 року через відділення Укрпошти № 25, що на вулиці Кривий Вал 19 в місті Луцьку, здійснив відправлення в Республіку Польща чотирьох пакунків, з вмістом, в тому числі, 703 штук старовинних монет загальною вартістю 43 365 гривень та 74 штук частин монет неіснуючих держав без оцінки, не задекларувавши їх за встановленою формою та відповідно до затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року № 258 Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України не надав дозволу Державної служби контролю на вивезення (тимчасове вивезення) цих товарів.

Таким чином, як слідує з аналізу зазначених правових норм та протоколу про адміністративне правопорушення, при вивезенні (пересиланні) за межі митної території України старовинних монет в загальній кількості 703 одиниці, які являються монетами вже не існуючих держав Речі Посполитої, Великого Литовського князівства, Російської імперії та Королівства Швеції, виготовлені (викарбовані) до 1960 року, вони підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому МК України, а також для переміщення цих товарів через митний кордон України необхідно оформити свідоцтво на право вивезення.

Приймаючи своє рішення суддя місцевого суду не надав належної оцінки даним обставинам, та прийшов до хибного висновку, що вказані монети, які пересилались ОСОБА_1 через митний кордон України не можуть бути предметом правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України з тих підстав, що не становлять культурної цінності, адже в такому випадку дії особи будуть носити ознаки кримінально-караних.

Оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України не відповідають фактичним обставинам справи.

Факт вчинення цього адміністративного правопорушення ОСОБА_1 стверджується наступними даними, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення №0241/20500/20 від 12 лютого 2020 року, протоколом затримання кореспонденції її огляду та виїмки від 26 квітня 2019 року, висновком експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу МВС України від 28.08.2019 №24, службовою запискою головного державного інспектора, достовірність яких не викликає жодних сумнівів, і які покладаються в обґрунтування висновків апеляційного суду.

Отже, на підставі досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України повністю доведена.

Таким чином апеляційна скарга представника Волинської митниці підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про визнання винним та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, відповідно до санкції вказаної норми.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення слід враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості переміщуваного товару з конфіскацією товару.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності слід стягнути судовий збір у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Погребняка Євгена задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області 04 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати, прийняти нову постанову.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - монет, які були вилучені в порядку ст. 511 Митного кодексу України згідно протоколу про порушення митних правил №0241/20500/20 від 12 лютого 2020 року, що становить 43 365 (сорок три тисячі триста шістдесят п`ять) гривень з конфіскацією в дохід держави зазначених товарів - монет, які були вилучені в порядку ст. 511 Митного кодексу України та є предметами порушення митних правил.

Штраф в розмірі 43 365 (сорок три тисячі триста шістдесят п`ять) гривень підлягає стягненню за наступними реквізитами отримувач коштів УК у м. Луцьку /Луцька отг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA428999980313010106000003550, призначення платежу сплата штрафу за рішенням суду (Постанова Волинського апеляційного суду від 09 березня 2021 року про накладення штрафу в справі №163/834/20 про порушення митних правил, провадження №33/802/208/21.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 454 грн. судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Волин.обл/м.Луцьк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ)38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA938999980313121206080003550, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.

Суддя Волинського

апеляційного суду П.П. Борсук