Справа № 760/2112/20

Провадження № 2/761/2029/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Когут Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

У січні 2020 року до Солом`янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою в якій просив стягнути з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 30 000,00 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те,що 14.03.2007 між ним та відповідачем був укладений договір позики, котрий було оформлено розпискою. Згідно умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в борг грошові кошти в розмірі 30 000,0 доларів США, що на час подачі позову еквівалентно 722769,00 грн. На неодноразові вимоги позивача повернути йому взяті згідно розписки кошти, відповідач зобов`язання не виконав та кошти не повернув. За захистом своїх прав позивач звернувся до суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.02.2020 матеріали позовної заяви передані на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2020 матеріали позовної заяви передані на розгляд головуючому судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2020, відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2020, закрито підготовче провадження у справі та справа призначена до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, просив відмовити задоволені позову та пояснив, що між позивачем та відповідачем був укладений не договір позики, а інший правочин, спрямований на купівлю автомобіля «Тойота», яку планували здійснити 25.03.2007. Таким чином, до вказаного договору мають застосовуватись загальні положення про договір купівлі-продажу і встановлений строк виконання зобов`язання. Крім цього, просив застосувати строк позовної давності до вказаних правовідносин.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника та відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно розписки від 14.03.2007, оригінал якої знаходиться в справі, що ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3300,00 доларів США, що в сумі з попередньою оплатою 1500,00 доларів США, оформленням у нотаріуса 20000,00 доларами США згідно договору, перерахунком на кредитну карту 5000,00 доларами США, поповненням рахунку мобільного оператора 200,00 доларів США складає загальну суму 30 000,00 доларів США. Грошові кошти отримані як попередня оплата за автомобіль «Тойота Cruiser 2006 року випуску», який планують привезти 25.03.2007 року.

Вимогою від 18.01.2020 позивач звернувся до відповідача про повернення грошових коштів за розпискою від 14.03.20207 в розмірі 30 000,00 доларів США.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, на підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

З наданої до матеріалів справи розписки, не вбачається, що грошові кошти в сумі 30 000, 00 доларів США були отримані відповідачем у борг, крім цього, розписка не містить обов`язку відповідача повернути грошові кошти позивачу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, враховуючи правові позиції Верховного Суду України, висловлені в постанові у справі № 6-63цс13 від 18 вересня 2013 року, ст. ст. 1049 ЦК України; ст. ст. 10, 13 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 15, 16, 525, 526, 545, 610, 612, 625, 901, 907, 1046, 1049 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: