справа №619/5481/20

провадження №2/619/371/21

Заочне рішення

іменем України

04 лютого 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Кононихіної Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Мєщан І.О.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОКРЕДИТ», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОКРЕДИТ», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №77754 від 23 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 15104,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 77754 від 23.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦЕНТРОКРЕДИТ» заборгованості в розмірі 15104,00 грн. Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № МК-77719012733 від 14.05.2019 укладеним із ТОВ «ЦЕНТРОКРЕДИТ». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.05.2019 по 01.03.2020. Сума заборгованості за кредитним договором складає 13904,00 грн. За вчинення виконавчого напису 1200,00 грн. Згідно Єдиного реєстру нотаріусів приватний нотаріус Горай О.С. тимчасово не діє. Вважає, що виконавчий напис № 77754 від 23.10.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про стягнення заборгованості є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2020 року зупинено стягнення по виконавчому провадженню № 63531727 від 09.11.2020 відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 77754 від 23.10.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦЕНТРОКРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором в розмірі 15104,00 грн.

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2020 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити та справу розглядати за його відсутності з постановленням заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ «ЦЕНТРОКРЕДИТ» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був вчасно повідомлений про час і місце розгляду справи. 05 січня 2021 року відповідач отримав ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження від 22 грудня 2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи, однак від відповідача на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, відповідач заяв та клопотань до суду не надав, тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був вчасно повідомлений про час і місце розгляду справи. 04 січня 2021 року отримав ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження від 22 грудня 2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи, заяв та клопотань до суду не надав, тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності третьої особи.

Згідно частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до частини 1 статті 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 77754 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 15104,00 грн. Заборгованість виникла за Кредитним договором № МК-77719012733 від 14 травня 2019 року укладеним із ТОВ «ЦЕНТРОКРЕДИТ».

09 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Романом Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63531727 за вказаним виконавчим написом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу II Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ«Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, не зважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого-напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені та не забезпечені іпотекою.

Отже, починаючи з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 23.10.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису, нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна позиція закріплена в постанові ВС від 15.04.2020 № 158/2157/17.

При таких обставинах, з урахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Калініним С.К. укладено Договір № б/н/20 від 25.11.2020 про надання професійної правничої (правової) допомоги.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № б/н/20 від 25.11.2020 про надання професійної правничої (правової) допомоги сторони домовились про гонорар у сумі 5000 грн., умови та порядок розрахунків.

Адвокатом Калініним С.К. надано на підтвердження своїх повноважень, докази наданих послуг, їх обсяг, витрачений час, меморіальний ордер №@2PL726441 від 01.12.2020 на суму 2500 грн, квитанцію №0.0.1977579702.1 від 15.01.2021 на суму 2500 грн., Акт виконаних робіт (наданих робіт).

Задовольняючи позовні вимоги, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

На підставі статей 525, 526, 549, 550, 611, 625, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №77754 від 23 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 15104,00 грн.

Стягнути з ТОВ «ЦЕНТРОКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 000,00 грн.; судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн.

Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2020 року шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 63531727 від 09.11.2020 відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 77754 від 23.10.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦЕНТРОКРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором в розмірі 15104,00 грн. - скасувати після набрання рішенням по даній справі законної сили.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: Калінін Сергій Костянтинович , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОКРЕДИТ», місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160, код ЄДРПОУ 41053106;

третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.

Суддя Н. Ю. Кононихіна