КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року 320/425/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І.,

при секретарі судового засідання - Гавриловій С.В.,

за участю:

представника позивача - Власенка С.П.,

представника відповідача - Євтушика В.О.,

розглянувши в м. Києві у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування висновку, наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому, з урахуванням заяви від 24.02.2021, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, який затверджено наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к, у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби" у частині затвердження оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 у 2020 році;

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.02.2021 №96-к "Про внесення змін до наказу від 10 грудня 2020 року №422-к".

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 11 грудня 2020 року;

- стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, який у період з 11.12.2020 по 06.01.2021 становить 29257,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що її звільнення з роботи відбулося з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому наказ про звільнення, як і підстави для його видачі, є протиправними.

Зокрема, позивач зазначає, що 23 листопада 2020 року серед начальників територіальних органів Держпродспоживслужби відповідачем було проведено оцінювання результатів службової діяльності. Проте, при проведенні самого оцінювання, так і при визначенні його результатів, відповідачем допущено грубе порушення вимог Закону України "Про державну службу".

Так, позивач звертає увагу на те, що співбесіда та оцінювання результатів її службової діяльності здійснювалося сторонніми особами, яких голова Держпродспоживслужби Магалецька В.В. представила, як своїх позаштатних радників. Сама ж голова Держпродспоживслужби участі ні у співбесіді, ні у оцінюванні не приймала взагалі. У зв`язку з зазначеним, позивач вважає, що співбесіда та оцінювання результатів її службової діяльності проводилося не уповноваженими особами.

Також, позивач зазначила, що всі поставлені завдання та ключові показники на 2020 рік нею виконано та досягнуто позитивних результатів.

При цьому, позивачем звернуто увагу суду на те, що протягом усього 2020 року за підсумками роботи їй щомісяця виплачувалися премії за роботу та надбавки за інтенсивність праці, що свідчить про належне виконання своїх службових обов`язків. При цьому, розмір премії щомісяця погоджувався на максимальному рівні.

Також, звернула увагу на те, що головою Держпродспоживслужби 27 листопада 2020 року, тобто вже після проведеного оцінювання, видано накази про преміювання позивача у розмірі 30% до посадового окладу та погоджено розмір надбавки за інтенсивність праці у листопаді 2020 року у розмірі 150%, що свідчить про позитивну оцінку її діяльності.

Однак, за результатами оцінювання позивачем отримано негативний бал, з яким остання не погоджується, оскільки таке оцінювання її діяльності відбулося формально, упереджено, не об`єктивно та з численними порушеннями Порядку оцінювання. Бали, які виставлені їй за результатами виконання завдань та ключових показників не відповідають реальному стану виконання нею завдань та суттєво занижені.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про грубе порушення відповідачем процедури проведення оцінювання результатів її службової діяльності за 2020 рік, а встановлені сторонніми особами результати такого оцінювання не мають юридичного значення, а тому підстава для звільнення як негативний результат оцінювання є необґрунтованою.

Також, позивач зазначає, що проведення оцінювання та визначення результатів виконання завдань відбулося з порушенням строку, визначеного головою Держпродспоживслужби.

Крім того, позивач вказує, що відповідачем порушено строк ознайомлення з результатами оцінювання, що свідчить про недотримання відповідачем вимог чинного законодавства.

При цьому, позивач зауважила, що відповідачем не додержано процедури погодження її звільнення у відповідності до вимог Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", що також свідчить про незаконність наказу відповідача про її звільнення.

Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що визначені позивачу завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" на 2020 рік, були підписані позивачем без будь-яких заперечень, зауважень та пропозицій.

При цьому, позивач не повідомляла про необхідність внесення змін до завдань чи виключення їх у зв`язку з неможливістю виконання таких, а тому вказане свідчить, що позивач погоджувалася з їх постановкою, оцінила можливість виконання таких завдань та в повній мірі усвідомлювала, що вони можуть бути виконані у визначений строк.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що оцінювання результатів службової діяльності позивача було проведено у відповідності до процедури визначеної законодавством України уповноваженою на те особою, а сам порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності та затвердження результатів такого оцінювання був дотриманий.

При цьому, відповідач не погоджується з доводами позивача стосовно порушення її прав на ознайомлення з результатами оцінювання, оскільки згідно абз. 2 п. 49 Порядку висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

При цьому, відповідач вважає безпідставними доводи позивача про необхідність одержання погодження на звільнення з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та голови Київської обласної державної адміністрації, оскільки звільнення позивача відбулось відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності

Окрім того, відповідач посилається на дискреційність повноважень суб`єкта призначення щодо виставлення "негативної" оцінки позивачу, а тому судом має бути здійснено виключно юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання вимогам Закону України "Про державну службу" та Порядку, а таку процедуру, на переконання відповідача, останнім дотримано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 суд перейшов до розгляду адміністративної справи №320/425/21 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 23.02.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 суд закрив підготовче провадження у справі №320/425/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.02.2021.

У судовому засіданні, яке було призначено на 24.02.2021, судом було оголошено перерву до 01.03.2021.

У судове засідання, призначене на 01.03.2021, з`явились представники сторін.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що звільнення позивача відбулось відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.06.2017 №371-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 27.06.2017.

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.04.2019 №266-к ОСОБА_1 присвоєно п`ятий ранг державного службовця в межах посад категорії "Б".

28.12.2019 т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначено ОСОБА_1 завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", на 2020 рік:

1) Організація ефективності роботи Головного управління Держпродспожив служби в Київській області, яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Перше Завдання);

2) Забезпечення управління персоналом, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Друге Завдання);

3) Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Третє Завдання);

4) Забезпечити розробку методичних рекомендацій та провести семінари-навчання щодо постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечності харчових продуктів системи НАССР, яке містить 2 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Четверте Завдання);

5) Організація та контроль за проведенням атестації спеціалістів ветеринарної медицини державних установ Київської області, яке містить 1 ключовий показник результативності, ефективності та якості (далі також - П`яте Завдання).

Позивачем складено інформацію про виконання плану роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на 2020 рік станом на 01.10.2020 та моніторинг виконання завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області станом на 01.04.2020, на 01.07.2020.

Також, позивачем складено звіт щодо результатів виконання завдань начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 .

Відповідно до Результатів виконання завдань державний службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2020 рік відносно ОСОБА_1 , останній виставлено середній бал "2,4".

09.12.2020 наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №420-к затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, відповідно до пункту 9 якого ОСОБА_1 виставлено оцінку "негативну".

Керуючись Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, відповідно до частини шостої статті 44 Закону України "Про державну службу", на підставі наказу Держпродспоживслужби від 09.12.2020 №420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби", наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 " звільнено 11 грудня 2020 року ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області у зв`язку з отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.02.2021 №96-к "Про внесення змін до наказу від 10 грудня 2020 року №422-к" внесено зміни до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10 грудня 2020 року №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 " слова і цифри "11 грудня 2020 року" замінити словами "в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність".

Вважаючи висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 за 2020 рік та наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях врегульовано Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №889-VIII).

Частиною першою статті 1 Закону №889-VIII встановлено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з частинами другою, третьою статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дії норм законодавства про працю поширюються на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частинами шостою, восьмою статті 11 Закону № 889-VIII передбачено, що якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.

Положеннями частин першої, другої статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

У відповідності до положень частин третьої, четвертої статті 44 Закону №889-VIII оцінювання службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

При цьому, приписами частин п`ятої - одинадцятої статті 44 Закону №889-VIII передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів.

В той же час, пунктом 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIII передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначено Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, який поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В" (із змінами і доповненнями) (далі також - Порядок №640).

Згідно з пунктом 2 Порядку №640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні.

При цьому, оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 4 Порядку №640).

В контексті положень пункту 4 Порядку №640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

Пунктом 5 Порядку №640 встановлено, що державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок).

У пунктах 6-12 Порядку №640 визначено, що служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, надає консультативну допомогу учасникам оцінювання та здійснює заходи щодо організації оцінювання, у тому числі підготовку проектів наказів (розпоряджень) про: визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", із списком державних службовців; затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".

Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, на якого покладено виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби або виконання обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця, проводиться за тією посадою державної служби, яку він займає.

У разі звільнення державного службовця або його переведення на іншу посаду державної служби до затвердження висновку процедура оцінювання за посадою державної служби, яку він займав, припиняється.

Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження; висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.

Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника.

Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань.

Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку.

Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні - вересні цього року в разі призначення (переведення) на посаду державної служби, виходу на роботу після відсутності на службі у випадках, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 14 цього Порядку, поновлення на посаді державної служби. Такі завдання і ключові показники визначаються протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) або виходу на роботу.

Якщо завдання і ключові показники для державного службовця (крім державного секретаря міністерства) неможливо визначити у строки, передбачені цим пунктом, у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, відпусткою або професійним навчанням, вони визначаються протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу, а в разі відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень) - протягом п`яти робочих днів після початку виконання посадових обов`язків. Завдання і ключові показники для таких державних службовців на поточний рік не визначаються, якщо вихід на роботу або початок виконання посадових обов`язків настають у жовтні - грудні цього року.

Для державних службовців, які перебувають у службових відрядженнях, завдання і ключові показники визначаються в установленому порядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 28.12.2019 т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначено ОСОБА_1 завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", на 2020 рік:

1) Організація ефективності роботи Головного управління Держпродспожив служби в Київській області, яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Перше Завдання);

2) Забезпечення управління персоналом, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Друге Завдання);

3) Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Третє Завдання);

4) Забезпечити розробку методичних рекомендацій та провести семінари-навчання щодо постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечності харчових продуктів системи НАССР, яке містить 2 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Четверте Завдання);

5) Організація та контроль за проведенням атестації спеціалістів ветеринарної медицини державних установ Київської області, яке містить 1 ключовий показник результативності, ефективності та якості (далі також - П`яте Завдання).

Із вказаним переліком Завдань позивач, відповідно до особистого підпису, ознайомлений, що останній не заперечує.

Отже, з аналізу положень Порядку №640 слідує, що в межах п`яти завдань позивачу сформовані ключові показники, за якими має бути здійснено оцінку результатів службової діяльності позивача як державного службовця, що відповідає положенням Порядку №640.

Пунктом 39 Порядку №640 визначено, що після проведення співбесіди безпосередній керівник виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Додатком 4 до Порядку встановлено Критерії виставлення балів, а саме:

"не підлягає оцінюванню" - Завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень);

"0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

"1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо:

"2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб.

"3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

"4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.

Згідно з таблицею Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 за 2020 рік за підписом голови Держпродспоживслужби Магалецької В.В. в обґрунтування середньої оцінки "2,4" зазначено: "Формальне відношення до покладених завдань. Низька особиста замученість керівника у виконанні покладених завдань та неспроможність деталізувати теми та напрямки, які стосувались виконання визначених завдань".

При цьому, така середня оцінка була виставлена за виконанням п`яти завдань, які були поставлені перед ОСОБА_1 .

Як було зазначено вище, першим завданням є "Організація ефективної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області".

До цього завдання включено три ключові показники, виконання яких мало враховуватися під час оціночної співбесіди, а саме:

1. Виконання не менш як 80 відсотків запланованих на звітний період завдань та заходів у рамках плану діяльності Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

2. Завершення запровадження системи внутрішнього електронного документообігу та підключення її до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади.

3. Організація роботи щодо опрацювання 100 відсотків звернень громадян, запитів на публічну інформацію, що надійшли до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Як вбачається з таблиці Результатів виконання завдань, за виконання 1-го завдання позивачу виставлено 3 бали, в обґрунтування якої зазначено наступне: формальне відношення до виконання завдань; не в повній мірі систематизовано та узагальнено практики застосування норм законодавства щодо звернення громадян; не надано пояснень щодо кількості позитивно вирішених звернень громадян; поверхове володіння інформацією щодо звернень громадян, їх кількості та характеру.

Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 10 січня 2020 року головою Держпродспоживслужби затверджено План діяльності Головного управління на 2020 рік.

Протягом звітного року позивачем, як керівником Головного управління, належним чином виконувався затверджений головою Держпродспоживслужби План роботи Головного управління на 2020 рік.

Так, станом на 1 жовтня 2020 року позивачем було забезпечено виконання 95% запланованих на звітний період завдань та заходів у рамках Плану роботи Головного управління на 2020 рік, про що до початку проведення оцінювання було подано відповідачу Інформацію про виконання Плану роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області станом на 01.10.2020.

Отже, наведене свідчить, що 1-й ключовий показник 1-го завдання позивачем виконано у повному обсязі та належним чином.

Щодо виконання 2-го ключового показника 1-го завдання судом встановлено, що Головним управлінням впроваджено систему внутрішнього електронного документообігу, що підтверджується укладеним договором із ДП "Державний центр інформаційних ресурсів України" про підключення СЕД Головного управління до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ).

Крім того, відповідно до регламенту пройдено тестування та за його результатами складено акт перевірки функціонування сервісу інтеграції між системою електронного документообігу "Megapolis.Doc.Net" та системою електронної взаємодії органів виконавчої.

Отже, наведене підтверджує, що документообіг в Головному управлінні здійснюється виключно з використанням системи електронного документообігу "Megapolis.Doc.Net" та з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ), що свідчить про те, що цей ключовий показник також виконано позивачем у повному обсязі.

Щодо виконання 3-го ключового показника 1-го завдання судом встановлено, що звернення громадян, а також запити на публічну інформацію, що надійшли до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, опрацьовані, як того вимагає ключовий показник, на 100%.

Так, позивач повідомила, що всього з початку року станом на 01 жовтня 2020 року в Головному управлінні зареєстровано 1315 звернень громадян та 42 запити про надання публічної інформації, з яких:

- у сфері безпечності харчових продукт та ветеринарної медицини - 114 звернень;

- з питань дотримання санітарного законодавства (забруднення навколишнього середовища, санітарний стан та ін.) - 421 звернення;

- з питань захисту прав споживачів - 615 звернень;

- з питань фітосанітарії та захисту рослин - 12 звернень;

- з питань цін та ціноутворення - 132 звернення;

- інші питання, в тому числі звернення щодо діяльності посадових і службових осіб - 21 звернення;

- з питань безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини - 8 запитів;

- з питань дотримання санітарного законодавства - 14 запитів;

- з питань захисту прав споживачів - 4 запитів;

- з питань цін та ціноутворення - 9 запитів;

- інші питання, в тому числі звернення щодо діяльності посадових і службових осіб - 7 запитів.

При цьому, позивач зауважила, що усі звернення громадян, що надходять до Головного управління розглядаються у відповідності до норм чинного законодавства та у встановлені строки. Всі запити та звернення зареєстровано та розглянуто або знаходяться на стадії розгляду відповідно до вимог законодавства України, зокрема Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Головне управління щомісячно та щоквартально звітує перед Держпродспоживслужбою про кількість звернень та запитів про надання публічної інформації, що свідчить про те, що цей показник також виконано у межах завдання, визначеного відповідачем, а саме "організувати роботу щодо опрацювання 100% звернень громадян, запитів на публічну інформацію".

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що виставлення позивачу 3 балів за 1-ше завдання "Організація ефективної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області" було здійснено відповідачем поверхнево та без дослідження усіх документів.

Другим завданням є "Забезпечення управління персоналом".

До цього завдання включено чотири ключові показники, виконання яких мало враховуватися під час оцінки, а саме:

1. Підвищення престижу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, як роботодавця, забезпечення поширення інформації про напрямки діяльності підрозділів, видання буклету та статті про діяльність Головного управління, а також проведення агітації в навчальних закладах.

2. Визначення потреби у професійному навчанні державних службовців.

3. Проведення опитування та аналіз рівня емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреби у професійному розвитку державних службовців Головного управління, складення аналітичного звіту та плану заходів щодо розв`язання виявлених проблем та задоволення виявлених потреб.

4. Проведення повторного опитування та аналіз результативності реалізації плану заходів.

Як вбачається з таблиці Результатів виконання завдань, за виконання 2-го завдання позивачу виставлено 2 бали, в обґрунтування якої зазначено наступне: не узагальнена інформація щодо результатів перевірки та недостатній рівень інформованості споживачів; не результативна робота керівника щодо заповнення вакантних посад; не надано та необґрунтовано результати анонімного оцінювання; відсутній план та пропозиції щодо вирішення виявлених проблем; недостатня робота щодо проведення анонімного опитування працівників та надано поверхневий аналіз рівня емоційної замученості, задоволеності умовами державної служби; робота щодо добору державних службовців проведена не в достатній мірі, що мало наслідок не заповнення вакантних посад в управлінні; на сайті не в повній мірі висвітлена інформація щодо доборів на відкриті посади; відсутність системної роботи щодо добору державної служби; недостатнє володіння даними щодо проведеного анонімного опитування; нерозуміння суті проведених етапів опитування та відсутність плану заходів та пропозицій щодо вирішення виявлених під час анонімного опитування проблем; керівник займається кадровою політикою не належним чином.

Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Щодо виконання 1-го ключового показника 2-го завдання судом встановлено, що з метою підвищення престижу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області станом на 1 жовтня 2020 року розроблено інформаційний буклет та створено статтю про діяльність Головного управління.

Позивач повідомила, що вказаний буклет розповсюджено на території Київської області, а інформація про Головне управління опублікована на офіційному веб-сайті Управління в розділі "Діяльність".

З наявного в матеріалах справи буклету вбачається, що він містить в собі загальну інформацію про Головне управління, мету та напрямки діяльності, контактну інформацію та основні посилання на нормативно-правові акти.

Крім того, позивачем повідомлено, що Головним управлінням проведено агітаційну роботу в Київському національному торговельно-економічному університеті (далі - КНТЕУ) щодо інформування випускників вищого навчального закладу про потребу у заповненні вакантних посад в Головному управлінні.

При цьому, вказана інформація додатково розміщена на офіційному сайті КНТЕУ в розділі "Робота/практика для студентів та випускників", про що свідчить дані, розміщені на сторінці https://knute.edu.ua/blog/read/?pid=31013.

Також, позивач повідомила, що протягом звітного періоду проведено агітаційну роботу в Білоцерківському національному аграрному університеті щодо інформування випускників вищого навчального закладу про потребу у заповненні вакантних посад в Головному управлінні.

Вказана інформація розміщена на офіційному сайті Білоцерківського національного аграрного університету в розділі "Працевлаштування" на сторінці https://btsau.edu.ua/uk/content/pracevlashtuvannya, у фейсбуці та Телеграм каналі.

Отже, наведене свідчить, що 1-й ключовий показник 2-го завдання позивачем виконано належним чином.

Щодо виконання 2-го ключового показника 2-го завдання, то суд звертає увагу на те, що відповідно до Положення про Національне агентство України з питань державної служби (НАДС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №500, НАДС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті).

Одним із основних завдань НАДС є забезпечення формування та функціонування системи професійного навчання державних службовців, голів місцевих держадміністрацій. їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад.

Відповідно до Положення про систему професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №106, НАДС визначає потребу у професійному навчанні та формування, розміщення і виконання державного замовлення.

Відповідно до цього Положення НАДС спільно із всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування один раз на три роки здійснює із залученням на конкурсній основі відповідних дослідницьких організацій, установ вивчення загальних потреб у професійному навчанні державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування.

Щороку за результатами визначення та аналізу загальних потреб у професійному навчанні державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування НАДС формує перелік пріоритетних напрямів (тем) для підвищення кваліфікації таких учасників професійного навчання за загальними професійними (сертифікатними) програмами та короткостроковими програмами, який враховується суб`єктами надання освітніх послуг у сфері професійного навчання (провайдерами) під час формування змісту відповідних програм підвищення кваліфікації.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2020 році Головним управлінням визначено потребу у професійному навчанні державних службовців (працівників Головного управління), про що проінформовано Держпродспоживслужбу задля узагальнення та надання пропозицій Національному агентству з питань державної служби з метою формування переліку пріоритетних напрямів (тем) для підвищення кваліфікації, зокрема, співробітників Головного управління, їх професійного навчання за загальними професійними (сертифікатними) програмами та короткостроковими програмами.

Доказом, що підтверджує факт виконання цього ключового показника, є лист за підписом позивача до відповідача від 13.03.2020 №10-09-21 з додатками на 5-ти арк. щодо формування пропозицій на підготовку та підвищення кваліфікації державних службовців Головного управління.

Отже, наведене свідчить, що 2-й ключовий показник 2-го завдання виконано позивачем.

Щодо виконання 3-го ключового показника 2-го завдання судом встановлено, що у період з 10.03.2020 по 18.03.2020 серед державних службовців Головного управління проведено анонімне опитування, за результатами якого складено аналітичний звіт.

Зі змісту аналітичного звіту вбачається, що в опитуванні прийняли участь 205 державних службовців, в т.ч. 138 спеціалістів та 67 керівників (заступників) структурних підрозділів Головного управління різної вікової категорії, за наслідками якого проаналізовано рівень емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреби у професійному розвитку державних службовців.

Так, за результатами опитування зроблено висновок про те, що для підвищення задоволеності умовами державної служби необхідно удосконалення нормативно-правової бази, підвищення кваліфікації працівників шляхом самоосвіти та проведенням навчальних семінарів, покращення матеріально-технічного забезпечення (нова оргтехніка, службовий транспорт та ін.), підвищення оплати праці державних службовців до міжнародних стандартів.

Також було прийнято рішення розробити план заходів щодо розв`язання виявлених проблем та задоволення виявлених потреб державних службовців, який був затверджений позивачем як начальником Головного управління 30 березня 2020 року.

Так, згідно Плану заходів було закуплено додатково оргтехніку: комп`ютери, ноутбуки, безперебійники, багатофункціональні пристрої; меблі: офісні столи, шафи, крісла, стелажі, полки, тумби; папір, канцелярські приладдя, конверти та поштові марки; побутова техніка та приладдя, господарські матеріали та миючі засоби; відео реєстратори, паливо-мастильні матеріали та проведено технічне обслуговування автотранспорту.

Також було проведено бесіду з керівниками структурних підрозділів щодо проблемних питань та обговорено шляхи реалізації Плану заходів.

Позивач повідомила, що в рамках підвищення кваліфікації 30 державних службовців пройшли навчання в Національному університеті біоресурсів і природокористування України та 45 спеціалістів підпорядкованих державних установ в Білоцерківському національному аграрному університеті.

Також, державні службовці пройшли дистанційне навчання в системі автоматизації НR-процесів та управління талантами "Moco" за темами:

- оцінка відповідності діяльності операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг риби, море- і рибопродуктів для експорту в країни Європейського Союзу (25 осіб);

- безпечне поводження з пестицидами і агрохімікатами (20 осіб);

- аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР (110 осіб);

- сертифікація домашніх тварин у відповідності до вимог країни призначення (49 осіб);

- навчальний курс щодо проведення реєстрації осіб та ведення реєстрів в фітосанітарній інформаційній системі PHIS (2 особи).

Крім того, підвищили кваліфікацію по напрямках:

- управління персоналом на державній службі (13 осіб);

- ефективне прийняття рішень (58 осіб);

- створення ефективної команди (90 осіб);

- антикризове управління в контексті реалізації реформ в Україні, управління змінами (42 особи);

- цифрова грамотність (268 осіб);

- цілі сталого розвитку (2 кредити) (18 осіб);

- он-лайн освіта задля сталого розвитку (34 особи);

- кіберняня (58 осіб);

- ділова українська мова (86 осіб).

Отже, вказані обставини свідчать про те, що 3-й ключовий показник цього завдання також виконано позивачем у строк та у повному обсязі.

Щодо виконання 4-го ключового показника 2-го завдання, а саме проведення повторного опитування та аналіз результативності реалізації Плану заходів, то судом встановлено, що з 7 по 22 вересня 2020 року проведено повторне анонімне опитування державних службовців Головного управління з метою визначення результативності Плану заходів, за результатами якого складено аналітичний звіт.

Зі змісту аналітичного звіту вбачається, що в повторному опитуванні прийняли участь 232 державних службовців, в. т.ч. 148 спеціалістів та 84 керівників (заступників) структурних підрозділів Головного управління різних вікових категорій, що складає на 12 відсотків опитаних працівників більше відповідно до попереднього опитування.

Проаналізувавши результативність плану заходів виявлено збільшення кількості абсолютно та скоріше згодних державних службовців з тим, що:

- державний орган, в якому я працюю, має гарну репутацію (березень - 149, вересень - 191, + 18%);

- у найближчі роки я планую працювати в нашій організації (березень - 143, вересень - 178, + 15%);

- я виконую цікаві задачі (березень - 98, вересень - 140, + 18%);

- я б порекомендував (ла) друзям та знайомим свою організацію, як гарне місце роботи (березень - 94, вересень - 121, + 12%);

- я висловлював (ла) пропозиції щодо покращення методів роботи (березень - 124, вересень - 153, + 12%);

- мій безпосередній керівник пояснює мені, чому та з якою метою мені ставляться ті чи інші задачі (березень - 173, вересень - 197, + 10%);

- я довіряю керівництву органу (березень - 157, вересень - 174, +7%).

Про позитивну динаміку також свідчить зменшення кількості абсолютно не згодних державних службовців з тим, що:

- наявні процедури та методи роботи допомагають ефективно працювати (березень - 32 (14%), вересень 17 (8%), - 6%);-

- я пишаюся тим, що працюю державним службовцем (березень - 30, вересень - 25, - 2%).

Отже, викладені факти свідчать про вдале виконання 3-го та 4-го ключового показника другого завдання.

При цьому, суд не погоджується із такими доводами відповідача, як "не результативна робота керівника щодо заповнення вакантних посад; робота щодо добору державних службовців проведена не в достатній мірі, що мало наслідок не заповнення вакантних посад в управлінні; на сайті не в повній мірі висвітлена інформація щодо доборів на відкриті посади; відсутність системної роботи щодо добору державної служби; керівник займається кадровою політикою не належним чином", з огляду на наступне.

Так, пунктом 7 Порядку №640 визначено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Отже, відповідно до вказаного пункту Порядку оцінюванню підлягає не будь-яка діяльність службової особи, а конкретно визначені йому керівником завдання та ключові показники. І саме за результатами їх виконання виставляються відповідні бали, згідно яких формується результат оцінювання.

Проте, суд звертає увагу на те, що питання щодо заповнення посад і добору персоналу не були визначені ні в завданнях, ні в ключових показниках, а тому взагалі не можуть враховуватися під час оцінювання та визначенні балів за виконане завдання, що свідчить про те, що такі недоліки не повинні впливати на загальний бал виконання другого завдання.

Однак, незважаючи на зазначені, на думку відповідача, недоліки, суд звертає увагу на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №246 затверджено Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу).

Порядок проведення конкурсу встановлює вимоги щодо оприлюднення інформації про посаду та оголошення про проведення конкурсу.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням, зокрема у 2020 році, оголошувалися та проводилися за загальною процедурою з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком, конкурси на зайняття вакантних посад державної служби категорії "Б" та "В".

Інформація щодо проведення конкурсів, передбачена Порядком проведення конкурсів, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Головного управління у розділі "Кадрова політика", на Єдиному порталі вакансій державної служби та на сайті Rabota.ua.

Водночас, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції до стабілізації ситуації в Україні, НАДС рекомендовано утриматися від оголошення конкурсів на зайняття посад державної служби.

08 квітня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", яким тимчасово призупинені норми Закону України "Про державну службу" в частині конкурсного добору на посади державної служби, натомість введена процедура тимчасового добору на посади державної служби шляхом укладання строкового контракту.

Процедура такого добору визначена Постановою Кабінет Міністрів України від 22.04.2020 №290 "Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №290 добір і призначення осіб на вакантні посади державної служби здійснюється у виняткових випадках, пов`язаних з необхідністю виконання завдань і функцій державних органів на період дії карантину.

Позивач повідомила, що Головним управлінням здійснювалися добори на вакантні посади державної служби з дотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №290.

Так, за 2020 рік оголошено та проведено 8 доборів на вакантні посади державної служб в Головному управлінні, з них 8 посад державної служби категорії "Б" та 24 посади категорії "В".

Інформація про всі добори, в тому числі результати доборів, опубліковано у відповідності до норм чинного законодавства на офіційному веб-сайті Головного правління у розділі "Кадрова політика", а також на Єдиному порталі вакансій державної служби та на сайті Rabota.ua.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оцінка щодо виконання вказаного завдання є необґрунтованою.

Третім завданням є "Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку".

До цього завдання включено чотири ключові показники, виконання яких мало враховуватися під час оцінки, а саме:

1. Підготовка та розміщення на офіційному сайті Головного управління 20 інформаційних статей у сфері захисту прав споживачів.

2. Розроблення 4 брошур з нагальних питань у сфері захисту споживачів.

3. Створення та забезпечення функціонування на базі Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області регіонального консультаційного центру захисту прав споживачів.

4. Проведення спільно з органами місцевого самоврядування Київської області 6 консультативних зустрічей з питань захисту прав споживачів з суб`єктами господарювання та споживачами.

Як вбачається з таблиці Результатів виконання завдань, за виконання 3-го завдання позивачу виставлено 2 бали, в обґрунтування якої зазначено наступне: поверхневі пояснення щодо ефективності роботи консультаційного центру, створеного при ГУ та деталізації принципів його роботи; формальний підхід до виконання вказаного завдання та відсутність компетентного пояснення процесу; не розкрито суті проведених заходів, тематики семінарів та результатів їх проведення із зазначенням висновків, які були досягнуті; недостатній рівень залучення керівника до реалізації вказаного завдання та низькій рівень використання та популяризації превентивних заходів щодо основних напрямків діяльності Держпродспоживслужби; недостатній рівень участі в нарадах з органами місцевої влади; недостатній рівень інформованості споживачів через використання цифрових каналів комунікації; низькій рівень комунікації з органами влади.

Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Щодо виконання 1-го ключового показника 3-го завдання судом встановлено, що протягом звітного періоду 2020 року на офіційному сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області підготовлено та розміщено 23 інформаційні статті у сфері захисту прав споживачів, що на 3 більше від запланованих (розділ "Новини").

Так, в опублікованих статтях надавалися роз`яснення з питань щодо: прав споживачів на належну якість продукції; прав при придбанні товарів належної, неналежної якості; прав споживачів при придбані товарів на відстані (інтернет торгівля); прав споживачів при наданні послуг, в тому числі житлово-комунальних послуг.

Також, публікувалися статті щодо вимог та особливостей продажу різних груп товарів. Окрім того, надавалися роз`яснення для споживачів реклами, зокрема щодо вимог до розповсюдження реклами, реклами гастрольних заходів, правила використання порівняльної реклами, щодо недобросовісної та дискримінаційної реклами.

Позивач повідомила, що Головним управлінням постійно ведеться інформування населення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів в рамках державного ринкового нагляду нехарчової продукції, а також про встановлення невідповідностей продукції вимогам нормативно-правових документів.

Отже, викладені факти свідчать про виконання 1-го ключового показника третього завдання.

Щодо виконання 2-го ключового показника 3-го завдання судом встановлено, що у звітному періоді Головним управлінням розроблено 5 інформаційних брошур з роз`ясненнями чинного законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Позивач повідомила, що вказані брошури були розповсюджені серед населення Київської області.

Зі змісту даних брошур, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що в них висвітлені наступні теми: звернення щодо захисту прав споживачів; права споживача у разі придбання товарів неналежної (належної якості) якості; права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг); права споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями; пам`ятка для автомобіліста у разі заправлення неякісним паливом.

Крім того, з метою підвищення рівня обізнаності та формування загального рівня знань щодо прав споживачів серед дітей, Головним управлінням за ініціативи позивача створено пізнавальну книжку "Поради маленьким споживачам", яку також поширено серед жителів Київської області.

Отже, викладені факти свідчать про виконання 2-го ключового показника третього завдання у повному обсязі.

Щодо виконання 3-го ключового показника 3-го завдання судом встановлено, що Головним управлінням сформовано "Інформаційні кейси" з роз`ясненнями норм чинного законодавства у сфері захисту прав споживачів для використання під час консультування споживачів.

Позивач повідомила, що "Кейси" доведені до відома керівників районних управлінь Головного управління для використання під час надання консультацій за зверненнями споживачів при безпосередньому звернені до районних управлінь.

Так, з метою реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №217-р, а також задля підвищення належного рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості споживачів Київської області на базі Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області створено "Консультативний центр з питань захисту споживачів в Київській області".

Консультативний центр створено наказом Головного управління від 07.10.2020 №4335-ОД, яким також затверджено Положення про консультативний центр.

Вказане положення регламентує роботу Консультативного центру та порядок надання консультацій.

Зі змісту Положення про консультативний центр вбачається, що у такому центрі можна отримати консультації (роз`яснення) з питань захисту прав споживачів, допомоги в оформленні звернення, відповідно до встановлених вимог законодавства, про порушення прав у сфері захисту споживачів і рекламу в цій сфері, метрологічного нагляду, ринкового нагляду. Для отримання вищевказаних консультацій мешканці Київської області можуть звернутися:

- на електронну поштову скриньку conspradcenter@dpssko.gov.ua ;

- за номером телефону: (045)-985-00-25;

- та з 19.11.2020 можна отримати консультацію (роз`яснення) у месенджері Телеграм за номером +3 8091 -600-66-3 5.

Крім того, судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Головного управління наявна вся інформація щодо функціонування Консультативного центру, створено прямі посилання на електронну пошту та месенджер Телеграм з метою спрощення для споживачів процедури звернення до Консультативного центру.

Позивач повідомила, що з моменту створення Консультативного центру станом на 20.11.2020 працівниками Управління надано:

- 106 консультацій - на запити, отримані засобами телефонного зв`язку,

- 13 консультацій - на запити, які надійшли на електронну пошту.

- 8 консультацій - на повідомлення, отримані у месенджері Телеграм.

Отже, вказані обставини свідчать про те, що позивачем забезпечено створення та функціонування на базі Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області регіонального консультаційного центру захисту прав споживачів.

Щодо виконання 4-го ключового показника 3-го завдання судом встановлено, що протягом звітного періоду представниками Головного управління проведено зустрічі з представниками Вишневої міської ради, Громадської організації "Ветеранська організація Києво-Святошинського району" та жителями м. Вишневе, під час яких було обговорено низку соціально важливих питань, зокрема щодо прав споживачів в сфері житлово-комунальних послуг, надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (послуг з перевезення), а також надано роз`яснення щодо прав споживачів під час укладання ними договорів про виконання робіт (надання послуг).

При цьому, позивач повідомила, що з огляду на обмеження та карантин, які встановлені Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, фахівцями управління захисту споживачів у 2020 році проведено 5 он-лайн семінарів з використанням платформи "Zoom" з питань захисту прав споживачів за участі населення та підприємців Київської області, зокрема, було роз`яснено та обговорено наступні питання:

- право споживачів на одержання інформації про продукцію згідно статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів";

- вимоги до реклами об`єктів будівництва, будівель та приміщень;

- обмеження щодо реалізації (продажу) та вживання тютюнових виробів;

- відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення;

- права споживачів, які мають намір користуватися послугами інтернет-магазину;

- інформація щодо куточку покупця;

- загальні вимоги до реклами згідно статті 8 Закону України "Про рекламу";

- відповідальність за розміщення зовнішньої реклами без дозволу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради:

- забезпечення прав споживача у разі придбання ним товару неналежної якості;

- забезпечення прав споживача у разі придбання ним товару неналежної якості;

- використання у рекламі тверджень, які є дискримінаційними або інформації чи зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності;

- вимоги до реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.

Судом встановлено, що оголошення щодо проведення 5-ти он-лайн семінарів підтверджується публікаціями, які розміщені на сайті Головного управління та на сторінці у соцмережі Фейсбук.

Отже, викладені факти свідчать про виконання 4-го ключового показника третього завдання.

При цьому, суд не погоджується із такими доводами відповідача, як "поверхневі пояснення щодо ефективності роботи консультаційного центру та деталізації принципів його роботи", з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13 Порядку №640 визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні-грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Як було встановлено судом, 28 вересня 2020 року головою Держпродспоживслужби прийнято наказ №291-к "Про визначення результатів виконання завдань державним службовцями Держпродспоживслужби".

Отже, оцінюванню підлягали результати виконання завдань, виконання яких мало відбутися до 28 вересня 2020 року.

Суд звертає увагу на те, що зі змісту завдань на 2020 рік, які поставлені перед позивачем, вбачається, що консультативний центр при Головному управління мав бути створений протягом усього звітного періоду, тобто до кінця 2020 року.

Однак, незважаючи на це, наказ про створення цього консультаційного центру був виданий 7 жовтня 2020 року, хоч і після видання головою служби наказу про оцінювання результатів роботи державних службовців Держпродспоживслужби, водночас вказаний ключовий показник виконано позивачем.

Зокрема, консультативний центр створений і функціонує в повному обсязі, що забезпечує підвищення належного рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості споживачів Київської області та сприяє у вирішенні питань, що виникають у громадян Київської області у сфері захисту своїх прав як споживачів.

Позивач наголосила, що під час проведення співбесіди нею було надано відповідачу наказ про створення консультаційного центру та положення про консультативний центр, а також надані роз`яснення щодо процесу його функціонування.

Також, позивач зазначила, що відповідачу під час проведення співбесіди було надано інформацію про загальну кількість звернень, що надійшли на адресу центру та інформацію щодо наданих консультацій.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оцінка щодо виконання вказаного завдання є необґрунтованою.

Четвертим завданням є "Забезпечення розробки методичних рекомендацій та проведення семінарів-навчань щодо постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечності харчових продуктів системи НАССР".

До цього завдання включено два ключові показники, виконання яких мало враховуватися під час оцінки, а саме:

1. Розроблення методичних рекомендацій щодо впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечності харчових продуктів системи НАС`СР, на потужностях харчоблоків навчальних закладів.

2. Проведення семінарів-навчань з питань впровадження НАССР не менш як 60 відсотків представників районних управлінь (відділів) освіти, РДА, ОТГ та навчальних закладів Київської області.

Як вбачається з таблиці Результатів виконання завдань, за виконання 4-го завдання позивачу виставлено 2 бали, в обґрунтування якої зазначено наступне: поверхнево відображені заходи у звіті щодо убезпечення дітей під час організації харчування; не розкрито зміст принципів, системи аналізу небезпечних факторів та контролю за харчуванням дітей; завдання не виконано у повній мірі, результат за вказаний період досягнуто неповністю; низький рівень залученості керівника до реалізації необхідних заходів; у звіті не деталізовано виконання програми по ключовим показникам, не забезпечено аргументацію виконання вказаного пункту; не надано бачення перспективного розвитку мережі лабораторії та можливого розширення видів замірів і досліджень; недостатній рівень роботи для попередження існуючих та можливих порушень законодавчих норм; не розкрито зміст принципів, системи аналізу небезпечних факторів та контролю за харчуванням у закладах освіти і у суб`єктів господарювання.

Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Щодо виконання 1-го ключового показника 4-го завдання судом встановлено, що позивачем забезпечено виконання цього ключового показника шляхом розроблення "Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, впровадження га застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), за спрощеним підходом, в закладах освіти і у суб`єктів господарювання, задіяних в організації харчування дітей".

Слід зазначити, що дотримання вказаних Методичних рекомендацій адміністраціями навчальних закладів убезпечить дітей під час організації харчування, а тому доводи відповідача щодо поверхневого відображення відповідних заходів є необґрунтованими .

При цьому, позивач зазначила, що зазначені Методичні рекомендації надіслані до Департаменту освіти та науки Київської обласної державної адміністрації з метою застосування під час впровадження НАССР на потужностях харчоблоків навчальних закладів, що підтверджується листом від 31.03.2020 за №вих.-10-01.2/2750-20, який був наданий відповідачу.

Щодо виконання 2-го ключового показника 4-го завдання судом встановлено, що протягом звітного періоду проведено 9 семінарів-навчання на тему: "Практичні аспекти впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), на прикладі харчоблоку навчального закладу" зі 1555 слухачами, із 10 запланованих, що складає 90 відсотків представників районних управлінь (відділів) освіти, РДА, ОТГ та навчальних закладів Київської області.

Позивач звертала увагу на те, що Методичні рекомендації визначають покрокові заходи щодо розробки та впровадження у навчальних закладах процедур, заснованих на принципах системи управління безпечністю харчових продуктів, а саме: з чого почати та як раціонально використати ресурси і уникнути типових помилок; що саме мають забезпечити програми-передумови системи НАССР і як їх впровадити при різних типах організації харчування; як провести аналіз небезпечних факторів, що можуть вплинути на безпечність харчових продуктів, та визначити критичні контрольні точки; як ефективно застосувати принципи системи НАССР відповідно до оцінки ризиків; як розробити оптимальну систему ведення документації та уникнути додаткового навантаження на відповідальних працівників.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що вказаний ключовий показник виконання завдання виконано в повному обсязі.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надано бачення перспективного розвитку мережі лабораторій та розширення видів замірів і досліджень, то суд звертає увагу на те, що перспективна розвитку мережі лабораторій та розширення видів замірів і досліджень не визначено ключовим показником виконання четвертого завдання, а тому воно не підлягало оцінюванню, що свідчить про те, що воно не може бути підставою для зниження балів під час оцінювання виконання цього завдання.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оцінка щодо виконання вказаного завдання є необґрунтованою.

П`ятим завданням є "Організація та контроль за проведенням атестації спеціалістів ветеринарної медицини державних установ Київської області".

До цього завдання включено один ключовий показник, а саме забезпечення проведення атестації 100 відсотків спеціалістів ветеринарної медицини державних установ Київської області відповідно встановлених термінів.

Як вбачається з таблиці Результатів виконання завдань, за виконання 5-го завдання позивачу виставлено 3 бали, в обґрунтування якої зазначено наступне: не змогла деталізувати виконання програми по ключовим показникам; результат не досягнутий повною мірою та не надано детального аналізу щодо виконання завдання; формальне відношення до виконання завдань; низька залученість керівника до виконання завдань.

Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог ч. 6 ст. 101 Закону України "Про ветеринарну медицину", статей 11, 12, 13 Закону України "Про професійний розвиток працівників", Положення про проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв`язку від 5 жовтня 1973 року №420/267, керуючись Положенням про порядок проведення атестації спеціалістів ветеринарної медицини державних установ Київської області, затвердженого наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 29.10.2019 №560, відповідно наказу Головного управління від 29.10.2019 №561 "Про проведення атестації спеціалістів ветеринарної медицини державних установ Київської області" в період з 14 січня по 05 лютого 2020 року було проведено відповідну атестацію, відповідно до якої атестовано 639 із загальної кількості 710 осіб.

При цьому, позивач пояснила, що не підлягали атестації 62 спеціаліста, а саме:

- 40 осіб - відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;

- 4 особи - вагітні жінки;

- 10 осіб - здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю з дитинства;

- 6 осіб - одиноких матерів або одиноких батьків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років;

- 2 особи - працюють за сумісництвом.

На підставі всебічної оцінки професійного рівня спеціалістів ветеринарної медицини, їх ділових якостей, виконання ними посадових обов`язків, визначених професійно-кваліфікаційними характеристиками посад, і досягнутих результатів, атестаційна комісія атестувала та визнала такими, що відповідають займаній посаді 639 спеціалістів державних установ.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності державного службовця на 2020 рік, яка визначена т.в.о. голови Держпродспоживслужби Шевченко О.П. 25.11.2019, що підтверджується Сертифікатом про підвищення кваліфікації, який засвідчує успішність завершення навчання в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії держаного управління при Президентові України за загальною професійною (сертифікатною) програмою підвищення кваліфікації "Управління персоналом в органах публічної влади". Обсяг: 2 кредита ЄКТС.

Слід зазначити, що проходження професійного навчання відповідно до індивідуальної програми, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) є ще однією підставою для отримання 4 балів за виконані завдання та ключові показники, що передбачено Додатком №4 до Порядку оцінювання.

Отже, вказані обставини свідчать про те, що вказаний ключовий показник та завдання виконано позивачем в повному обсязі.

Пунктом 35 Порядку №640 передбачено, що особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вказаної норми протягом 2020 року відповідачем здійснювався моніторинг виконання завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1, оскільки у цей період щоквартально до Держпродспоживслужби надсилався моніторинг для розгляду.

При цьому, судом встановлено, що жодних зауважень щодо неналежного, неповного або несвоєчасного виконання завдань протягом року позивачу не висловлювалося. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути на інший аспект при оцінюванні позивача.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про державну службу" держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Частинами 2, 3 вказаної статті Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення). За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом усього 2020 року за підсумками роботи позивачу щомісяця виплачувалися премії за роботу та надбавки за інтенсивність праці, що свідчить про належне виконання своїх службових обов`язків. При цьому, розмір премії щомісяця погоджувався на максимальному рівні.

Окрім того, важливим також є й те, що головою Держпродспоживслужби 27 листопада 2020 року, тобто вже після проведеного оцінювання, видано накази про преміювання позивача у розмірі 30% до посадового окладу та погоджено розмір надбавки за інтенсивність праці у листопаді 2020 року у розмірі 150%.

Згідно з пунктом 3 Порядку №640 оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Відповідно до змісту пункту 39 Порядку №640, оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем).

З аналізу вказаного положення слідує, що подання звіту державним службовцем є його правом. Зокрема, вимог до форми та змісту звіту про виконання завдань і ключових показників Порядок №640 не містить, а тому, державний службовець є вільним у викладенні вжитих ним заходів на виконання відповідних завдань та їх результатів.

Таким чином, твердження про не наведення у звіті державного службовця (у разі його подання) даних або обґрунтувань, які, на переконання безпосереднього керівника, мають бути вказані державним службовцем, не можуть вважатися належною підставою для виставлення негативної оцінки та висновку про формальне відношення до підготовки письмового звіту.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обґрунтування відповідачем негативної оцінки не відповідає Критеріям виставлення балів та принципам проведення оцінювання, встановлених пунктом 3 Порядку №640, оскільки відповідачем не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для подальшого затвердження оскаржуваного позивачем висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби та доказів достовірності даних, які були взяті безпосереднім керівником позивача до уваги.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати виставлену безпосереднім керівником позивача "негативну" оцінку за середнім балом "2,4" в розумінні Критеріїв виставлення балів.

Окрім того, суд звертає увагу на наступне.

В рішенні №3-р(І)/2019 від 05.06.2019 Конституційним Судом України надано тлумачення цього принципу, підкресливши, що:

- юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване;

- юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки;

- втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни юридичного регулювання у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими.

Європейським судом з прав людини неодноразово зазначалося, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11.11.1996 у справі "Кантоні проти Франції", заява №17862/91, §31-32; від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України", заява №20372/11, §65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22.11.1995 у справі "S.W. проти Сполученого Королівства", заява №20166/92, §36).

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейським Судом з прав людини наголошено, що "... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001)".

Суд зауважує, що в частині судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейським Судом з прав людини висловлено правову позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки" від 31.07.2008, рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" від 22.11.1995, рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру" від 21.07.2011, рішення у справі "Путтер проти Болгарії" від 02.12.2010).

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо дискреційних повноважень Голови Держспоживслужби та відсутності повноважень у суду здійснювати оцінку рішення останньої, зокрема, на відповідність його обґрунтованості та вмотивованості, тобто дотриманню положень Порядку №640.

Окрім того, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі "Волохи проти України" від 02.11.2006, рішення у справі "Malone v. United Kindom" від 02.08.1984).

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем не дотримано порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача, та оцінка, яка виставлена за виконання позивачем завдань не відповідає обґрунтуванню Критеріїв виставлення балів, визначених Порядком №640, висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 за 2020 рік, не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлену судом протиправність висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 за 2020 рік, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування наказу голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби" у частині затвердження оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 у 2020 році, наказу голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та наказу голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.02.2021 №96-к "Про внесення змін до наказу від 10 грудня 2020 року №422-к", як похідних позовних вимог.

Окрім того, суд звертає увагу на інший аспект незаконного звільнення позивача.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, передбачено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади здійснюється за погодженням з Міністром.

Дана норма є імперативною та обов`язковою для застсоування усіма суб`єктами владних повноважень

Аналогічні положення щодо обов`язку погодження звільнення керівника територіального органу Держпродспоживслужби з Міністром містяться у п. 11 Положення про Держпродспоживслужбу.

Так, відповідно до п.п.5 п. 11 Положення про Держпродспоживслужбу голова Держпродспоживслужби призначає на посаду за погодженням з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держпродспоживслужби.

Отже, для звільнення позивача з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, окрім погодження Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, відповідач мав би ще отримати погодження від голови Київської обласної державної адміністрації.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду жодного доказу щодо отримання погодження Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства при звільнення позивача із займаної посади, що свідчить про те, що звільнення відбулось із порушенням вимог п. 8 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та від 23.02.2021 №96-к "Про внесення змін до наказу від 10 грудня 2020 року №422-к" є протиправними та підлягають скасуванню також з цих правових підстав.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/202 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України), у якому визначено основні трудові права працівників.

Відповідно до частин першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

В даному випадку судом встановлено протиправність звільнення позивача, що має наслідком поновлення позивача на державній службі на посаді, з якої позивача було звільнено.

Щодо дати поновлення позивача на державній службі, то суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, оскаржуваним наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 " звільнено 11 грудня 2020 року ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області у зв`язку з отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

В подальшому, оскаржуваним наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.02.2021 №96-к "Про внесення змін до наказу від 10 грудня 2020 року №422-к" внесено зміни до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10 грудня 2020 року №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 " слова і цифри "11 грудня 2020 року" замінено словами "в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність".

Відповідно до листка непрацездатності серії АДЯ №175881 позивач у період з 10.12.2020 по 24.12.2020 включно перебувала на лікарняному, а першим днем роботи визначено 25.12.2020.

Разом з тим, фактично першим робочим днем є 28.12.2020, оскільки дата, визначена у листку непрацездатності 25.12.2020 є п`ятницею - неробочим днем, а 26.12.2020 та 27.12.2020 є також неробочими днями.

Відтак, позивач підлягає поновленню на посаді з 29.12.2020, оскільки 28.12.2020 є останнім її робочим днем.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Матеріали справи містять довідку про середню заробітну плату від 10.12.2020 №409, відповідно до якої нарахована заробітна плата за останні два повних місяця роботи (жовтень 2020 року - листопад 2020 року) складає 113025,00 грн.

Відповідно до листа Мінсоцполітики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік" від 29.07.2019 №1133/0/206-19 кількість робочих днів в жовтні 2020 року становить 21 день та в листопаді 2020 року становить 21 день, що разом становить 42 робочих дні.

Таким чином, середньоденний заробіток позивача за один робочий день складає 2691,07 грн. (113025,00 грн./42 робочих днів).

Згідно з листами Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік" від 29.07.2019 №1133/0/206-19 та "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік" від 12.08.2020 №3501-06/219 кількість робочих днів складає: грудень 2020 року - 3 дні, січень 2021 року - 19 днів, лютий 2021 року - 20 днів, березень 2021 року - 1 день.

Період вимушеного прогулу позивача з 29 грудня 2020 року (перший робочий день після звільнення позивача) по 01 березня 2021 року (день, ухвалення судом рішення про поновлення позивача на службі) складає 43 робочі дні.

Зважаючи на 43 робочі дні вимушеного прогулу з 29.12.2020 по 01.03.2021, сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу становить 115716,01 грн. (2691,07 грн. х 43 робочі дні). При цьому з вказаної суми відповідачем має бути відраховано податки та обов`язкові платежі.

За наведених обставин підлягає задоволенню вимога в частині стягнення з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення позивача і до дня винесення судом рішення про поновлення позивача на службі в розмірі 115716,01 грн., з якої підлягають відрахуванню обов`язкові податки та збори.

Відповідно до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 242-246, 250, 251, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, який затверджено наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к, у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби" у частині затвердження оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 у 2020 році.

Визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.02.2021 №96-к "Про внесення змін до наказу від 10 грудня 2020 року №422-к".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 29 грудня 2020 року.

Стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 115716 (сто п`ятнадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 01 коп., з якого підлягають відрахуванню обов`язкові податки та збори.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 29 грудня 2020 року та в частині стягнення з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, з вирахуванням обов`язкових податків та зборів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 10 березня 2021 р.