Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
01 березня 2021 року Справа № 160/2743/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
24.02.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Верховної Ради України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України під час перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.01.2021, яка полягає у не виконанні законного зобов`язання згідно ст.19 Закону України «Про звернення громадян» -на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, результатом чого стало протиправне обмеження законних прав ОСОБА_1 згідно ст.18 Закону України «Про звернення громадян» бути присутнім під час розгляду його скарги та особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, а також полягає у проведенні необ`єктивної та не всебічної перевірки звернення від 20.01.2021 №1254М-3-01.2021/17999, що суперечить вимогам ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», а також полягає в наданні необґрунтованої відповіді №04-25/17-32537 від 04.02.2021 на звернення ОСОБА_1 від 20.01.2021, що суперечить вимогам ст.40 Конституції України;
- зобов`язати Верховну Раду України провести перевірку та розгляд мого звернення від 20.01.2021 №1254М-3-01.2021/17999 відповідно до вимог Конституції України та чинного Законодавства України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, і підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року установлено в розмірі 2270,00 грн.
Тобто, розмір судового збору, який повинен був сплатити ОСОБА_1 становить 908, 00 грн., однак судовий збір позивачем не сплачено.
Водночас, разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано до суду заяву про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення йому сплати судового збору.
Позивачем на підтвердження свого майнового стану додано докази на підтвердження оформлення заявником кредитних зобов`язань із банківською установою та роздруківку щодо наявності у позивача станом на 21.02.2021 заборгованості по банківському рахунку в АТ КБ "Приватбанк" (картка універсальна голд).
Також, ОСОБА_1 надано до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, а саме: відповідь на запит від 10.02.2021 року за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року.
Розглянувши вищезазначену заяву ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України.
За змістом ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Слід зазначити, що статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, з урахуванням приписів з ч. 1 ст. 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
Разом з тим, позивачем не надано до суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану позовну заяву у встановлений законом порядку.
Доказів існування у позивача пільг щодо сплати судового збору до заяви додано не було.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення йому сплати судового збору.
За таких обставин, позивачу слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 908, 00 грн. за наступними реквізитами: "Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд".
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 КАС України.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення позивачу сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду: документа, який підтверджує сплату позивачем судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) грн. 00 коп.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова
