ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року справа № 925/1428/20

м. Черкаси

За позовом фізичної особи - підприємця Чередніченка Бориса Петровича

до державного підприємства "Акваресурси"

про визнання договору недійсним

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

від позивача: адвокат Глембоцька І.В. за ордером від 03.12.2020 серія ЧК№029834;

від відповідача: не явилися.

Фізична особа - підприємець Чередніченко Борис Петрович (далі також - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до державного підприємства "Акваресурси" (далі також - відповідач) про визнання недійсним на підставі статей 215, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договору зберігання з правом користування від 01.07.2009№17/09, укладеного між державним підприємством "Укрриба" та фізичною особою - підприємцем Чередніченком Борисом Петровичем, через порушення цим договором публічного порядку і його нікчемності.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що договір зберігання з правом користування від 01.07.2009№17/09 є удаваним правочином, оскільки за своїм змістом він фактично є договором довгострокової оренди об`єкту нерухомого майна державної власності, право розпорядження яким, в тому числі й право передачі його у тимчасове користування (оренду) юридичним особам належать не державному підприємству "Укрриба", а Фонду державного майна України, але за згодою Держрибагентства України.

Ухвалою від 05.11.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву фізичної особи - підприємця Чередніченка Бориса Петровича до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1428/20, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив у ній підготовче засідання на 12 год. 00 хв. 03.12.2020 у приміщенні Господарського суду Черкаської області, повідомив про це сторони і встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою від 03.12.2020 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання у справі №925/1428/20 на 10 год. 00 хв. 05.01.2021 у зв`язку з неявкою у вказане засідання відповідача (його представника), повідомив про це сторони і розмістив на офіційному сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України оголошення про розгляд справи №925/1428/20.

30 грудня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява представниці позивача адвоката Глембоцької І.В. про зміну позовних вимог від 29.12.2020, якою (заявою) вона просила суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом відшкодування відповідачем вартості одержаних коштів за договором зберігання з правом користування від 01.07.2009 №17/09 у розмірі 19128,24 грн.

Господарський суд Черкаської області не прийняв заявлені представницею позивача у її заяві від 29.12.2020 зміни позовних вимог і ухвалою від 05.01.2021 відклав підготовче засідання у справі №925/1428/20 на 11 год. 00 хв. 27.01.2021 у приміщенні Господарського суду Черкаської області, повідомив про це сторони і розмістив на офіційному сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України оголошення про розгляд справи №925/1428/20.

19 січня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява від 18.01.2021 представниці позивача адвоката Глембоцької І.В. про зміну підстави позову, якою (заявою) вона просить суд:

визнати недійсним договір зберігання з правом користування від 01.07.2009№17/09, укладений між державним підприємством "Укрриба" та фізичною особою - підприємцем Чередніченком Борисом Петровичем, з підстав укладення юридичною особою правочину, який вона не мала права вчиняти без відповідного дозволу (ст. 227 ЦК України). При цьому представниця позивача у заяві від 18.01.2021 в обгрутування позову вказала ті ж самі обставини, що й у позовній заяві.

З урахуванням останньої заяви представниці позивача адвоката Глембоцької І.В. від 18.01.2021 остаточними предметом і правовими підставами позову позивача, прийнятими Господарським судом Черкаської області у справі №925/1428/20, є відповідно: визнання недійсним договору зберігання з правом користування від 01.07.2009№17/09, укладений між державним підприємством "Укрриба" та фізичною особою - підприємцем Чередніченком Борисом Петровичем, з підстави, передбаченої статтею 227 ЦК України (вчинення правочину юридичною особою без відповідного дозволу).

Ухвалою від 27.01.2021 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 10 год. 00 хв. 25.02.2021 в приміщенні Господарського суду Черкаської області, повідомив про це засідання сторони і розмістив на офіційному сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України оголошення про розгляд справи №925/1428/20.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідач у судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв. 25.02.2021, не явився, що не перешкоджає розгляду справи №925/1428/20 по суті за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.02.2021, представниця позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав, а господарський суд розглянув справу №925/1428/20 по суті і оголосив вступну та резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

01 липня 2009 року державне підприємство "Укрриба" яз замовник і фізична особа - підприємець Чередніченко Борис Петрович як зберігач уклали між собою договір зберігання з правом користування №17/09 (далі також - договір від 01.07.2009 №17/09), який передбачає, зокрема, такі умови (пукнути):

1.1. Замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування, згідно акту приймання - передачі, нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі ДП "Укрриба"та розташоване за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Чичиркозівка.

1.3. Майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої з замовником, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому використанню зазначеного майна.

Зберігач зобов`язаний:

2.1. Прийняти від замовника майно, зазначене у п. 1.1 цього договору згідно з актом приймання - передачі.

2.2. За користування майном (згідно з додатком №1 "Акт приймання-передачі державного майна")розмір щомісячної плати складає 1483,10 грн., в тому числі ПДВ, яку потрібно вносити щомісячно до 10 числа наступного за звітним. Розмір місячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Підставою для перерахування коштів є чинний договір.

2.3. Щоквартально, в термін до 25 числа наступним за звітним кварталом місяця, замовник направляє акти звіряння розрахунків у двох примірниках, а зберігач до 30 числа місяця повертає один примірник акту, оформлений належним чином.

2.4. Вжити всіх заходів, встановлених договором і актами цивільного законодавства, для збереження майна та зберігати його протягом строку дії договору.

3.2. Зберігач має право порушувати питання про дострокове розірвання договору зберігання відповідності з чинним законодавством.

6.1. Цей договір діє з 01.07.2009 по 01.07.2014 і набуває чинності з дня його підписання.

6.4. Дія договору може бути припинена: за згодою сторін; за рішенням господарського суду; у зв`язку з прийняттям законодавчих актів, які змінюють статус майна.

6.5. Реорганізація замовника чи зберігача не може бути підставою для зміни умов договору чи припинення його дії. У такому випадку права та обов`язки сторін за договором переходять до правонаступників.

6.7. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або заміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

На виконання договору від 01.07.2009 №17/09 державне підприємство "Укрриба" за актом приймання-передачі державного нерухомого майна (гідротехнічні споруди) від 01.07.2009 державне підприємство "Укрриба" передало позивачу, а останні прийняв на зберігання з правом користування державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди) згідно з переліком, яке розташоване за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Чичиркозівка, балансовою вартістю - 850 352,00 грн. Із цього переліку вбачається, що до складу переданого в користування майна ввійшли 11 гідроспоруд ставків: №16, №13, №12, №11, №10, №10а, №12а, №14, №15, №10в та ставок Козачанський.

Акт приймання-передачі є додатком до договору від 01.07.2009 №17/09.

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 27.09.2011 №194 "Про створення юридичної особи державного підприємства "Черкасириба 2011" створено державне підприємство "Черкасириба 2011" з правом юридичної особи, затверджено Статут цього підприємства і 03.10.2011 проведено його державну реєстрацію як юридичної особи.

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 05.03.2012 №114 "Про приймання-передачу державного майна" за погодженням з Фондом державного майна України і Міністерством економічного розвитку і торгівлі України передано з балансу державного підприємства "Укрриба" на баланс державного підприємства "Черкасириба 2011" державне майно згідно з додатком 1 разом з усіма договірними зобов`язаннями по ньому. Додатком 1 до цього наказу є "Перелік державного майна", що передається.

На виконання наказу Державного агентства рибного господарства України від 05.03.2012 №114 за актом приймання-передачі від 30.03.2012 передано з балансу державного підприємства "Укрриба" на баланс державного підприємства "Черкасириба 2011" передані гідротехнічні споруди згідно з додатком №1, зокрема гідротехнічні споруд ставків: №16, №13, №12, №11, №10, №10а, №12а, №14, №15, №10в та ставок Козачанський.

11 травні 2012 року у зв`язку з набранням чинності наказу Державного агентства рибного господарства України від 05 березня 2012 року №114 державне підприємство "Черкасириба 2011" як замовник і позивач як зберігач уклали Додаткову угоду №21 до договору від 01.07.2009 №17/09, якою домовились вступну частину договору викласти у новій редакцій, а саме замовником визначили державне підприємство "Черкасириба 2011" замість державного підприємства "Укрриба". Крім того, у зв`язку зі зміною балансоутримувача сторони у новій редакції виклали акт приймання-передачі державного нерухомого майна (гідротехнічні споруди), який є додатком 1 до договору від 01.07.2009 №17/09. Акт приймання-передачі у новій редакції став додатком до вказаної додаткової угоди і невід`ємною частиною договору.

Того ж дня - 11.05.2012 державне підприємство "Черкасириба 2011" як замовник та позивач як зберігач підписали протокол про договірну ціну за відповідальне зберігання державного нерухомого майна, вказану у договорі від 01.07.2009 №17/09, згідно з яким домовилися, що місячна ціна за користування гідротехнічними спорудами складає без ПДВ - 1483,10 грн., із врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 14.07.2016 №227 "Про затвердження нової редакції статуту ДП "Акваресурси" змінено найменування державного підприємства "Черкасириба 2011" на державне підприємство "Акваресурси", затверджено нову редакцію статуту перейменованого підприємства і 20.07.2016 проведено державну реєстрацію нової редакції статуту державного підприємства "Акваресурси".

Згідно з витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна суб`єктом управління державним майном, яке є предметом договору від 01.07.2009 №17/09, станом на 26.05.2015 було Державне агентство рибного господарства України, а балансоутримувачем цього державного майна - державне підприємство "Черкасириба 2011".

Відповідно до листа Фонду державного майна України від 19.08.2019 №10-15-15027 "Щодо внесення змін про майно ДП "Акваресурси" і "Інформації про нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Акваресурси", яка є додатком до цього листа, за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності майно, яке є предметом договору від 01.07.2009 №17/09, належить до державної власності, станом на дату надання інформації передане в управління Державного агентства рибного господарства України і перебуває на балансі державного підприємства "Акваресурси" (код ЄДРПОУ 37853178).

Отже, об`єкти, які є предметом договору від 01.07.2009 №17/09, відносяться до захисних гідротехнічних споруд та є державним майном.

Відповідно до статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ст. 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

У ст. 846 ЦК України також передбачається, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Водночас, ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як зазначено в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Господарський суд зазначає, що для встановлення дійсної правової природи зберігання з наданням зберігачеві права користування поклажею необхідно насамперед встановити, на що були спрямовані воля і волевиявлення сторін, а також хто з сторін надав послугу.

Так, у договорі зберігання послуга надається зберігачем, яка оплачується поклажодавцем (власником чи іншим титульним володільцем майна), а у договорі майнового найму послуга оплачується наймачем, котрий користується майном.

За умовами договору від 01.07.2009 №17/09 його сторони погодили право зберігача (позивача) на користування предметом договору - державним майном (гідротехнічними спорудами рибницьких ставів), шляхом сплати щомісячно на розрахунковий рахунок замовника (відповідача) плати з урахуванням індексу інфляції до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Отже, між позивачем та відповідачем фактично склалися засновані на договорі відносини строкового платного користування відповідачем державним майном - гідротехнічними спорудами рибницьких ставів, метою яких було отримання користувачем прибутку від даної господарської діяльності, за яке він сплачував балансоутримувачу даного майна відповідну щомісячну плату, що суперечить змісту договору зберігання, визначеному ст. 936 ЦК України.

Таким чином, умови договору від 01.07.2009 №17/09 фактично регулюють відносини оренди майна, а сам цей договір є удаваним правочином, оскільки його вчинено з метою приховати договір оренди.

З огляду на зазначене, господарський суд вирішує цей спір із застосуванням норм, що регулюють правовідносини найму.

Правовідносини найму врегульовано §1 глави 58 "Найм (оренда)" ЦК України та §5 "Оренда майна та лізинг" Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу абз. 2 ч. 1 ст. 760 ЦК України, законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору, не могли бути об`єктами оренди об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам`яток культурної спадщини, нерухомих об`єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, не підлягали приватизації об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, віднесені, також об`єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема, водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (абз.19 підпункту "г" ч.2 ст. 5 вказаного Закону). Тобто, на момент укладення спірного договору державне підприємство "Укрриба" як балансоутримувач не мало права передавати в оренду гідротехнічні споруди, оскільки діяла пряма законодавча заборона передачі в оренду такого виду майна.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, яка кореспондується з приписами ст. 287 ГК України орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Відповідно до чинного на момент укладення спірного договору Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Згідно з Положенням про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України від 16.04.2011 №484/2011 в редакції, яка діяла на день укладення спірного договору, Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України. Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства. Відповідно до п. 4 цього Положення на Держрибагентство покладено, зокрема, функції з управління в межах повноважень об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

За змістом ст. 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Державне агентство рибного господарства України надає орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Отже, правомочності щодо розпорядження об`єктами права державної власності, у тому числі й передачі їх у тимчасове користування (оренду) юридичним особам належать органу, яким у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України, але за згодою органу, який здійснює функції управління об`єктом державної власності, тобто Держрибагентства України.

В супереч приведеним вище положенням чинного законодавства спірний договір від 01.07.2009 №17/09 був укладений неналежним (неправомочним) орендодавцем і без згоди Державного агентства рибного господарства України, внаслідок чого відбулась незаконна передача державного майна в користування позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії).

Отож, ч. 1 ст. 227 ЦК України надає суду право визнавати недійсними правочини, вчинені без відповідного дозволу, який іменується ліцензією, а відтак ця стаття не поширюється на правочини, на вчинення яких необхідно мати інші дозволи, зокрема дозволу органу управління державним майном на передачу його в оренду, тому з такої правової підстави, яка передбачена ст. 227 ЦК України, спірний договір від 01.07.2009 №17/09 за вказаних у позові обставин не може бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У даному випадку зміст спірного договору від 01.07.2009 №17/09 суперечить вимогам ч. 1 ст. 760 ЦК України, ст. 287 ГК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про управління об`єктами державної власності", Тимчасовому положенню про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, та Положенню про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України від 16.04.2011 №484/2011.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 85, 86, 87 постанови від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зробила висновок, що "суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, у даному випадку спірний договір від 01.07.2009 №17/09 підлягає визнанню недійсним з правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, як такий, зміст якого суперечить суперечити ЦК України та іншим, вказаним вище, актам цивільного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню на підставі самостійного застосованих господарським судом норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

За квитанцією від 02.11.2020 №0.0.1891175682 позивач сплатив за подання позову 2102,00 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку і задоволенням позову слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Судовий збір в сумі 2102,00 грн. покласти на відповідача.

Визнати недійсним укладений державним підприємством "Укрриба" та фізичною особою - підприємцем Чередніченком Борисом Петровичем договір зберігання з правом користування від 01.07.2009№17/09.

Стягнути з державного підприємства "Акваресурси" (вул. Луценка, 7, оф.4, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37853178) на користь фізичної особи - підприємця Чередніченка Бориса Петровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 10 березня 2021 року.

СУДДЯ М.В. Дорошенко