-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2021 справа № 914/2850/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Енергопромконтракт В»
до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»
про стягнення 423425,05 грн.
за участю представників:
від позивача Гусакова О.Б.
від відповідача не з`явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством «Енергопромконтракт В» до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення 423425,05 грн., з яких:
1) згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р.:
- 220594,80 грн. - сума основного боргу;
- 39308,04 грн. - пеня;
- 15487,85 грн. - 3% річних;
- 22279,99 грн. - інфляційні втрати;
2) згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №01/06-18 за червень 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р.:
- 65777,05 грн. - пеня;
- 22436,57 грн. - 3% річних;
- 37540,75 грн. - інфляційні втрати.
У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору, а також судові витрати на професійну правничу допомогу. Як вказано у позовній заяві, позивач поніс судові витрати у зв`язку із розглядом справи, з яких витрати по сплаті судового збору становлять 6352,00 грн., а також планує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн., докази на підтвердження яких будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2021р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві. Крім того представник позивача в судовому засіданні у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що після ухвалення рішення суду у даній справі ним будуть подані докази понесення Приватним підприємством «Енергопромконтракт В» судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим просив призначити судове засідання для ухвалення додаткового рішення щодо таких витрат.
Відповідач явку представника в судове засідання 26.02.2021р. не забезпечив, причин неявки не повідомив.
Поштова кореспонденція суду, якою відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду даної справи надсилалася Акціонерному товариству «ДТЕК Західенерго» (ідентифікаційний код: 23269555) на адресу зазначену позивачем у позовній заяві та вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15.
Крім того, про дату, час та місце розгляду справи відповідача повідомлено шляхом надсилання на його електронну адресу (PinchuknikolaychukYU@dtek.com) ухвали суду від 22.02.2021р., якою відкладено розгляд справи на 26.02.2021р. на 11:00 год.
Станом на 26.02.2021р. відзив, клопотання, заяви, в тому числі і про відкладення розгляду справи, від відповідача на адресу суду не надходили.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.
07.09.2017р. між Публічним акціонерним товариство «ДТЕК Західенерго» (замовник) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Будпрофіт» (підрядник) укладено договір №5-ЗЭ-ДЛТ (надалі - договір).
Слід зазначити, що 23.06.2018р. відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.2017р. №2210-VІІІ, змінено найменування з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго».
Відповідно до пункту 1.1. договору, підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами і засобами виконати і здати замовнику роботи з поточного ремонту залізничної колії №19 ст.Вуглерозвантажувальна Бурштинська ТЕС (інв.№01000000057788/0000) (далі за текстом - роботи) відповідно до технічного завдання (додаток №2), яке є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 2.1. договору, вартість робіт становить 1028007,60 грн. з ПДВ.
Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконання робіт, протягом 40 (сорока) календарних днів з моменту одержання належним чином оформленого оригіналу рахунку від підрядника. Підрядник виставляє рахунок на оплату на підставі підписаних обома сторонами відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2В) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3).
Відповідно до пункту 7.1. договору, здача-приймання виконаних підрядних робіт проводиться сторонами з оформленням акта приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3) за відповідний період, які підрядник готує у 2 примірниках, підписує зі свого боку і передає замовнику до 2 числа місяця, наступного за звітним, для розгляду і підписання.
За пунктом 7.2. договору, замовник зобов`язується прийняти виконані за цим договором роботи шляхом підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3) за відповідний період, а в разі виявлення недоліків - направити підряднику мотивовану відмову від їх прийняття.
Відповідно до пункту 7.3. договору, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі, сторони складають двосторонній акт виявлених недоліків з фіксуванням переліку недоліків, причин їх утворення і термінів усунення.
При відмові підрядника від підписання акта виявлених недоліків, для їх підтвердження Замовник має право залучити до приймання робіт експертну організацію, висновок якої про якість виконаних робот буде обов`язковим для виконання обома сторонами (пункт 7.6. договору).
Згідно із пунктом 9.5. договору, у разі порушення замовником строків оплати виконаних робіт, відповідно до пункту 4.1.1. договору, він сплачує підряднику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості неоплачених в строк робіт за кожний день прострочення і відшкодовує в повному обсязі понесені підрядником збитки, завдані простроченням виконання замовником зобов`язань за цим договором.
Відповідно до пункту 13.1. договору, він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.
Крім того, судом встановлено, що 29.09.2020р. між Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Будпрофіт», код ЄДРПОУ 37540336 (первісний кредитор) та Приватним підприємством «Енергопромконтракт В», код ЄДРПОУ 23367008 (новий кредитор) укладено договір №2/2020 про відступлення права вимоги, пунктом 1.1. якого передбачено, що первісний кредитор володіє правом вимоги до боржника: Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) (боржник) по оплаті передбачених договором і чинним законодавством штрафних санкцій, які виникли в результаті неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. згідно акту №01/06-18 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018р. та неналежного виконання зобов`язань за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. згідно Акту №01/04-18 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018р.
Як зазначено в пункті 1.2. договору про відступлення права вимоги, розмір грошових зобов`язань боржника перед первісним кредитором згідно Акту №01/06-18 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018р. (сума основного боргу стягнута за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019р. у справі №904/3596/18, яке набрало законної сили, становить 363767,52 грн.), а саме: право вимоги первісного кредитора до боржника щодо сплати розміру пені, 3% річних інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов`язання згідно договору підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. становить 125754,37 грн.
Згідно із пунктом 1.3. договору про відступлення права вимоги, розмір грошових зобов`язань боржника перед первісним кредитором згідно Акту № 01/04-18 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року, а саме право вимоги первісного кредитора до боржника суми основного боргу, право вимоги первісного кредитора до боржника щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов`язання згідно договору підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. становить 297670,68 грн.
Відповідно до пункту 1.4. договору про відступлення права вимоги, у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, первісний кредитор виступає, а новий кредитор придбаває право грошової вимоги до боржника, а саме: право вимоги первісного кредитора до боржника щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов`язання згідно договору підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. та право вимоги первісного кредитора до боржника щодо сплати грошового зобов`язання згідно акту №01/04-18 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018р. та сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. у зв`язку неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов`язання згідно договору підряду №5-3Э-ДЛТ від 07.09.2017 року.
Пунктом 1.5. договору про відступлення права вимоги передбачено, що розмір зобов`язання, що відступається за цим договором становить 423425,05 грн.
Згідно із пунктом 1.11. договору про відступлення права вимоги, моментом переходу до нового кредитора права вимоги від первісного кредитора зі сплати заборгованості у розмірі визначеному в пунктах 1.2., 1.3. цього договору є момент підписання цього договору.
Також судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/3596/18 за первісним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до відповідача за первісним позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" про стягнення 105731,15 грн. та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" до відповідача за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення 363767,52 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019р. у справі №904/3596/18 первісний позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" суму неустойки в розмірі 105731,15 грн. та судовий збір в сумі 1762,00 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019р. у справі №904/3596/18 задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019р. у справі №904/3596/18 скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.
В цій частині ухвалено нове рішення, яким зустрічний позов задоволено, вирішено стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" заборгованість за виконані роботи у сумі 363767,52 грн., судовий збір сплачений за подання зустрічного позову в сумі 5456,52 грн. та за подання апеляційної скарги у сумі 8184,78 грн. В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019р. у справі №904/3596/18 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.09.2019р. касаційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019р. у справі №904/3596/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019р. у справі 904/3596/18 первісний позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" суму неустойки в розмірі 105731,15 грн. та судовий збір в сумі 1762,00 грн.
Вказаним рішенням зустрічний позов задоволено у повному обсязі, вирішено стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" заборгованість за виконані роботи у сумі 363767,52 грн. та судовий збір сплачений за подання зустрічного позову в сумі 5456,52 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2020р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019р. справі №904/3596/19 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.07.2020р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2020р. у справі №904/3596/18. Матеріали касаційної скарги повернуто скаржникові.
Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020р. у справі №904/3596/18 задоволено заяву Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "БУДПРОФІТ" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №904/3596/18, а саме замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019р. у справі №904/3596/18 - Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "БУДПРОФІТ" (49000, м.Дніпро, вул.Гоголя, 15, оф.317, код ЄДРПОУ 37540336) його правонаступником - Приватним підприємством "Енергопромконтракт В" (52005, смт.Слобожанське, вул.Будівельників, буд.12, кв.21, код ЄДРПОУ 23367008).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2020р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020р. у справі №904/3596/18 про заміну сторони у виконавчому провадженні залишено без змін.
Задовольняючи зустрічний позов, Господарський суд Дніпропетровської області у рішенні від 26.12.2019р. у справі 904/3596/18 прийняв до відома, що позовні вимоги за зустрічним позовом обгрунтовані несплатою грошових коштів за актом №01/16-18 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018р. на суму 363767,52 грн., який є уточненим варіантом акта за травень 2018р. Одержання цього акту відповідачем за зустрічним позовом не заперечується. Суд врахував, що матеріали справи не містять будь-яких претензій щодо якості, недоліків та обсягу виконаних підрядником робіт. Суд зауважив, що у листі від 08.06.2018 року за № 1618/1069 замовником зазначені зауваження, які стосуються виключно вартості виконаних робіт та їх відповідності встановленій вартості у кошторисі до договору.
Як також встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019р. у справі 904/3596/18, не складався замовником і акт виявлених недоліків, як це передбачено договором, а також не було залучено експертну організацію для встановлення недоліків у виконаних підрядником роботах, як це теж передбачено договором.
Таким чином, суд Господарський суд Дніпропетровської області від 26.12.2019р. у справі 904/3596/18 дійшов висновку про відсутність у замовника мотивованих зауважень до виконаних підрядником робіт, а відтак і про відсутність у замовника обґрунтованих підстав для відмови у прийнятті робіт, підписанні зі своєї сторони акту №01/06-18 приймання виконаних будівельних робот за червень 2018р. та здійснення оплати виконаних робіт на суму 363767,52 грн.
Як встановлено судом у справі №904/3596/18, факт направлення підрядником замовнику акту №01/06-18 приймання виконаних будівельних робот за червень 2018р. на суму 363767,52 грн. та Довідки про вартість виконаних будівельних робот та витрати, рахунку на оплату робіт у сумі 363767,52 грн. підтверджується матеріалами справи №904/3596/18.
Суд у справі №904/3596/18 дійшов висновку, що не підписання замовником акту №01/06-18 приймання виконаних підрядником будівельних робіт за червень 2018р. на суму 363767,52 грн. та відповідної довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати не звільняє замовника від виконання свого грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт. За таких обставин суд у справі №904/3596/18 дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом є обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Одночасно, як зазначено судом у справі №904/3596/18, заява про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом судом не розглядалась, оскільки ч.4 ст.46 ГПК України передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Як зазначено судом у справі №904/3596/18, доказів зміни фактичних обставин даної справи позивачем за зустрічним позовом не надано.
Як було з`ясовано судами першої та апеляційної інстанцій у справі №904/3596/18, на день закінчення строку дії договору - 07.11.2017р., підрядником залишились невиконані підрядні роботи на суму 585146,40 грн. (1028007,60 грн. - 442861,20 грн.) і при цьому у період з листопада 2017р. по травень 2018р. підрядником здійснювалися будівельні роботи за договором.
Як зазначив позивач у даній справі №914/2850/20, він на виконання умов договору підряду виконав роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р., а також згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №01/06-18 за червень 2018р. (що встановлено судом у справі №904/3596/18).
При цьому позивач стверджує, що відповідач взятих на себе зобов`язань за вказаними актами по договору підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. щодо оплати виконаних робіт не виконав, у зв`язку з чим Приватне підприємство «Енергопромконтракт В» звернулось з позовною заявою до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»:
1) згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р.:
- 220594,80 грн. - сума основного боргу;
- 39308,04 грн. - пеня;
- 15487,85 грн. - 3% річних;
- 22279,99 грн. - інфляційні втрати;
2) згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №01/06-18 за червень 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р.:
- 65777,05 грн. - пеня;
- 22436,57 грн. - 3% річних;
- 37540,75 грн. - інфляційні втрати.
Відповідач проти позову у встановленому порядку не заперечив, відзив на позовну заяву не подав. Однак відповідачем подано заяву (вх.№34638/21 від 02.12.2020р.) про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, що є предметом розгляду у даній справі.
При цьому позивач у позовній заяві щодо пропуску позовної давності зазначив про те, що під час розгляду справи 904/3596/18 в Господарському суді Дніпропетровської області, Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «БУДПРОФІТ» 12.09.2019р. було подано заву про збільшення позовних вимог, зокрема, в частині стягнення із АТ «ДТЕК Західенерго» інфляційних витрат в сумі 22677,90 грн., 3% річних в сумі 6279,00 грн. та пені в сумі 65478,15 грн., однак дана заява не була розглянута і, як зазначив позивач, до моменту набрання рішенням суду законної сили у справі №904/3596/18 було передчасним визначитись з правом окремого звернення з позовом про стягнення вказаних нарахувань.
При цьому позивач посилається на частину 2 статті 264 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Враховуючи наведене, враховуючи те, що з серпня 2018р. по серпень 2020р. справа №904/3596/18 перебувала в провадженні судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, то на думку позивача строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат переривався в цей період і вважається таким, що почався заново.
Таким чином, враховуючи зазначене позивач вважає, що строки позовної давності щодо стягнення пені пропущені з поважних причин, а тому є підстави для поновлення строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Приписами статті 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, 07.09.2017р. між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго», що в подальшому змінило своє найменування на Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (замовник) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Будпрофіт» (підрядник), в подальшому правонаступником якого щодо права вимоги по актах за квітень 2018р. та травень 2018р. у відповідності до договору про відступлення права вимоги №2/2020 від 29.09.2020р. стало Приватне підприємство «Енергопромконтракт В», укладено договір підряду №5-ЗЭ-ДЛТ.
Факт виконання робіт у квітні 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. на суму 220594,80 грн., по якому відповідачу виписано рахунок від 26.04.2018р. на суму 220594,80 грн.
Як вбачається з акту приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. на суму 220594,80 грн., він не підписаний зі сторони замовника, однак отримання вказаного акту відповідачем не заперечується.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно із частиною 2 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Частиною 4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками.
Відповідно до частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.
Згідно із частиною 2 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до частини 6 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Як встановлено судом, порядок здачі - приймання виконаних робіт передбачено розділом 7 договору підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. і при цьому матеріали справи не містять будь-яких претензій щодо якості, недоліків та обсягу виконаних підрядником робіт замовником, жодних актів виявлених недоліків, як це передбачено пункті 7.3. договору замовником не складалося, а також не було залучено експертну організацію для встановлення недоліків у виконаних підрядником роботах, як це передбачено пунктом 7.6. договору.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність у замовника мотивованих зауважень до виконаних підрядником робіт, а відтак і про відсутність у замовника обґрунтованих підстав для відмови у прийнятті робіт, підписанні зі своєї сторони акту приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. на суму 220594,80 грн.
Згідно із частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Як встановлено судом, відповідно до пункту 4.1.1. договору, оплата виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконання робіт, протягом 40 (сорока) календарних днів з моменту одержання належним чином оформленого оригіналу рахунку від підрядника. Підрядник виставляє рахунок на оплату на підставі підписаних обома сторонами відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2В) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3).
Як вбачається із матеріалів справи, підрядник 26.04.2018р. виписав замовнику рахунок на суму 220594,80 грн.
При цьому, як встановлено судом, відповідно до пункту 7.1. договору, здача-приймання виконаних підрядних робіт проводиться сторонами з оформленням акта приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3) за відповідний період, які підрядник готує у 2 примірниках, підписує зі свого боку і передає замовнику до 2 числа місяця, наступного за звітним, для розгляду і підписання.
Отже, не підписання замовником акту приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. на суму 220594,80 грн. не звільняє замовника від виконання свого грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт.
Не підписання акту приймання-передачі виконаних робіт відповідачем не звільняє його від покладених на нього обов`язків щодо прийняття та оплати роботи за ціною погодженою ним у договорі.
Вказана правова позиція узгоджується із позицією Верховного суду, викладеної у постанові у справі №911/662/17 від 06.08.2018р.; постанові від 18.12.2018р. у справі №902/1107/15; постанові від 30.10.2018р. у справі №911/5049/15 та позицією ВГСУ, що міститься в оглядовому листі №01-06/374/2013 від 18.02.2013р.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не надав жодних зауважень до акту приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. на суму 220594,80 грн., як це передбачено умовами договору, а відтак відмова від підписання цього акту не є підставою для відмови у виплаті заборгованості за виконані підрядником роботи. Докази сплати 220594,80 грн. по акту за квітень 2018р. в матеріалах справи відсутні, відзив на позов відповідач не подав.
Факт виконання робіт у травні-червні 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019р. у справі 904/3596/18, яким зокрема, зустрічний позов задоволено у повному обсязі та вирішено стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" заборгованість за виконані роботи у сумі 363767,52 грн. по акту за червень 2018р., який як встановлено судом у справі №904/3596/18 є уточненням акту за травень 2018р.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 220594,80 грн. заборгованості по акту приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. є обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України, встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, згідно із пунктом 9.5. договору, у разі порушення замовником строків оплати виконаних робіт, відповідно до пункту 4.1.1. договору, він сплачує підряднику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості неоплачених в строк робіт за кожний день прострочення і відшкодовує в повному обсязі понесені підрядником збитки, завдані простроченням виконання замовником зобов`язань за цим договором.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем крім суми основного боргу по акту за квітень 2018р. заявлено до стягнення:
1) згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р.:
- 39308,04 грн. - пені;
- 15487,85 грн. - 3% річних;
- 22279,99 грн. - інфляційних втрат;
2) згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №01/06-18 за червень 2018р., який як встановлено судом у справі №904/3596/18 є уточненням акту за травень 2018р. за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р.:
- 65777,05 грн. - пені;
- 22436,57 грн. - 3% річних;
- 37540,75 грн. - інфляційних втрат.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, по акту за квітень 2018р. пеня нарахована за період з 11.06.2018р. по 11.12.2018р. в розмірі 39308,04 грн., а 3% річних нараховані за період з 11.06.2018р. по 29.09.2020р. в розмірі 15487,85 грн. При цьому, як вбачається із розрахунку, нарахування пені та 3% річних по вказаному акту здійснюється позивачем на суму боргу 220594,00 грн., а не 220594,80 грн., що є правом позивача та не заборонено законом, адже нараховані на меншу суму ніж сума основного боргу по вказаному акту.
Як також вбачається із розрахунку позовних вимог, по акту за червень 2018р., що є уточненням акту за травень 2018р., пеня нарахована за період з 11.07.2018р. по 11.01.2019р. в розмірі 65777,05 грн., а 3% річних нараховані за період з 11.07.2018р. по 30.07.2020р. в розмірі 22436,57 грн. При цьому, як вбачається із розрахунку, нарахування пені та 3% річних по вказаному акту здійснюється позивачем на суму боргу 363767,00 грн., а не 363767,52 грн., що є правом позивача та не заборонено законом, адже нараховані на меншу суму ніж сума основного боргу по вказаному акту.
Крім того, як вбачається із розрахунку позовних вимог, інфляційні втрати по акту за квітень 2018р. нараховані за період з червня 2018р. по вересень 2020р. в розмірі 23493,26 грн. При цьому, як вбачається із розрахунку, нарахування інфляційних втрат по вказаному акту здійснюється позивачем також на суму боргу 220594,00 грн., а не 220594,80 грн.
Однак, як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач по цьому акту за квітень 2018р. просить стягнути з відповідача 22279,99 грн. інфляційних втрат, а не 23493,26 грн., як зазначено у розрахунку позовних вимог.
По акту за червень 2018р., що є уточненням акту за травень 2018р., інфляційні втрати нараховані за період з липня 2018р. по липень 2020р. в розмірі 37540,75 грн., які і заявлені позивачем до стягнення по вказаному акту. При цьому, як вбачається із розрахунку, нарахування інфляційних втрат по вказаному акту здійснюється позивачем також на суму боргу 363767,00 грн., а не 363767,52 грн.
Слід зазначити, як вбачається із розрахунку позовних вимог, при нарахуванні пені позивачем враховано положення статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», в якій зазначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також враховано частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
При визначенні моменту, з якого у позивача виникає право на нарахування пені, необхідно встановити конкретну крайню дату, включно по яку відповідач зобов?язаний здійснити платіж по тому чи іншому акту приймання виконаних будівельних робіт.
При цьому, як встановлено судом у справі №904/3596/18 та як встановлено судом у даній справі, підрядник виконав роботи за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р. по акту приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р. на суму 220594,80 грн. та по акту приймання виконаних будівельних робіт №01/06-18 за червень 2018р. на суму 363767,52 грн., який як встановлено судом у справі №904/3596/18 є уточненням акту за травень 2018р.
Порядок здійснення замовником оплати за виконані будівельні роботи передбачено пунктом 4.1.1. договору, в якому зазначено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконання робіт, протягом 40 (сорока) календарних днів з моменту одержання належним чином оформленого оригіналу рахунку від підрядника. Підрядник виставляє рахунок на оплату на підставі підписаних обома сторонами відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2В) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3).
Матеріалами даної справи та судовими рішеннями у справі №904/3596/18 хоча й підтверджується сам факт виконання підрядником робіт у квітні 2018р. та травні-червні 2018р., а також хоча й підтверджується відсутність жодних зауважень по цих актах зі сторони замовника, однак ні матеріали даної справи не містять жодних доказів, ні судовими рішеннями у справі №904/3596/18 не встановлено жодних обставин, з яких можна було би встановити точну дату отримання замовником виставлених йому підрядником рахунків на оплату по тому чи іншому акту.
Зважаючи на викладене, в даному випадку слід взяти до уваги та керуватися пунктом 7.1. договору підряду, в якому зазначено, що здача-приймання виконаних підрядних робіт проводиться сторонами з оформленням акта приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3) за відповідний період, які підрядник готує у 2 примірниках, підписує зі свого боку і передає замовнику до 2 числа місяця, наступного за звітним, для розгляду і підписання.
Таким чином, враховуючи умови пункту 4.1.1. договору щодо порядку оплати, а також беручи до уваги умови пункту 7.1. договору щодо здачі-приймання робіт, суд дійшов висновку, що останнім днем для передання підрядником замовнику акту приймання виконаних будівельних робіт є перше число місяця, наступного за звітним, а тому відлік сорокаденного строку, наданого замовнику для оплати того чи іншого акту в даному випадку слід розпочинати з другого числа місяця, наступного за звітним.
При цьому слід зазначити, що сторонами не заперечувався факт, матеріали справи не містять жодних доказів, а судовими рішеннями у справі №904/3596/18 не встановлено жодних обставин, які б могли свідчити про те, що підрядником порушено умови пункту 7.1. договору підряду та не надано замовнику акти за квітень 2018р. та травень-червень 2018р. до 2 числа місяця, наступного за звітним.
Отже, з врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що нарахування пені та 3% річних по акту за квітень 2018р. можливе починаючи з 12.06.2018р. (перший день прострочення), а не з 11.06.2018р. (останній (40-ий) день для оплати), а нарахування пені та 3% річних по акту за червень 2018р., що є уточненням акту за травень 2018р., можливе починаючи з 12.07.2018р. (перший день прострочення), а не з 11.07.2018р. (останній (40-ий) день для оплати).
Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок пені та 3% річних по акту за квітень 2018р. та по акту за червень 2018р. та встановлено таке:
- розмір пені по акту за квітень 2018р. за період з 12.06.2018р. по 11.12.2018р. становить 39102,55 грн. (нарахування на суму боргу 220594,00 грн., а не 220594,80 грн.);
- розмір 3% річних по акту за квітень 2018р. за період з 12.06.2018р. по 29.09.2020р. становить 15234,66 грн. (нарахування на суму боргу 220594,00 грн., а не 220594,80 грн.);
- розмір пені по акту за червень 2018р., що є уточненням акту за травень 2018р., за період з 12.07.2018р. по 11.01.2019р. становить 65438,20 грн. (нарахування на суму боргу 363767,00 грн., а не 363767,52 грн.);
- 3% річних по акту за червень 2018р., що є уточненням акту за травень 2018р., за період з 12.07.2018р. по 30.07.2020р. становить 22406,67 грн. (нарахування на суму боргу 363767,00 грн., а не 363767,52 грн.).
Таким чином суд дійшов висновку, що решта нарахування, а саме нарахування 11.06.2018р. пені та 3% річних по акту за квітень 2018р. є безпідставним, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення 205,49 грн. - пені за 11.06.2018р. та 253,19 грн. - 3% річних за 11.06.2018р. по акту за квітень 2018р. слід відмовити у зв`язку з безпідставністю таких вимог.
Також суд дійшов висновку, що решта нарахування, а саме нарахування 11.07.2018р. пені та 3% річних по акту за червень 2018р., є безпідставним, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 338,85 грн. - пені за 11.07.2018р. та 29,90 грн. - 3% річних за 11.07.2018р. по акту за червень 2018р. слід відмовити у зв`язку з безпідставністю таких вимог.
Отже здійснивши перерахунок 3% річних, а також перевіривши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обгрунтовані та підлягають задоволенню в таких розмірах:
- 15234,66 грн. - 3% річних по акту за квітень 2018р. нараховані за період з 12.06.2018р. по 29.09.2020р. (нарахування на суму боргу 220594,00 грн.);
- 22279,99 грн. - інфляційних втрат по акту за квітень 2018р. нараховані за період з червня 2018р. по вересень 2020р. (нарахування на суму боргу 220594,00 грн.);
- 22406,67 грн. - 3% річних по акту за червень 2018р., нараховані за період з 12.07.2018р. по 30.07.2020р. (нарахування на суму боргу 363767,00 грн.);
- 37540,75 грн. - інфляційних втрат по акту за червень 2018р., нараховані за період з липня 2018р. по липень 2020р. (нарахування на суму боргу 363767,00 грн.).
Щодо решти позовних вимог, а саме позовних вимог про стягнення з відповідача пені суд зазначає таке.
Як встановлено судом, нарахування пені по акту за квітень 2018р. можливе за період з 12.06.2018р. по 11.12.2018р. в розмірі 39102,55 грн., а нарахування пені по акту за червень 2018р. можливе за період з 12.07.2018р. по 11.01.2019р. в розмірі 65438,20 грн.
Однак, як зазначалося судом, відповідач подав заяву (вх.№34638/21 від 02.12.2020р.) про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, що є предметом розгляду у даній справі.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 1 та 2 статті 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)
Статтею 260 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із статтею 262 Цивільного кодексу України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Відповідно до частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач під час обгрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Згідно із частиною 3 статті 264 Цивільного кодексу України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Статтею 266 Цивільного кодексу України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Отже, як вбачається зі змісту статті 266 Цивільного кодексу України, така вимога як стягнення пені є додатковою вимогою, а не частиною вимоги про стягнення суми основного боргу.
Враховуючи наведене, застосування в даному випадку частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач під час обгрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності щодо пені, є неможливим, адже позовна вимога про стягнення пені не є частиною вимоги про стягнення суми основного боргу.
Разом з тим слід зазначити, що із рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019р. у справі 904/3596/18, а також із постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2020р. у справі 904/3596/18 вбачається, що вимоги про стягнення пені не були предметом спору у справі №904/3596/18, оскільки відповідно до вказаного рішення, що було залишено без змін судом апеляційної інстанції, зустрічний позов задоволено у повному обсязі та вирішено стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" заборгованість за виконані роботи у сумі 363767,52 грн. та судовий збір сплачений за подання зустрічного позову в сумі 5456,52 грн.
Таким чином, укладаючи 29.09.2020р. договір відступлення права вимоги з Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт", Приватне підприємство «Енергопромконтракт В» повинно було усвідомлювати, що позов із вимогами про стягнення пені не пред`являвся, а також повинно було знати, що згідно із статтею 262 Цивільного кодексу України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Як вбачається із матеріалів справи, позов у даній справі пред`явлено 28.10.2020р., про що свідчить відмітка відділу поштового зв`язку на конверті, в якому на адресу суду було надіслано позовну заяву з додатками.
Отже, як вбачається із матеріалів справи, позивач пропустив однорічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені по акту за квітень 2018р. (період нарахування з 12.06.2018р. по 11.12.2018р.) та пені по акту за червень 2018р., (період нарахування з 12.07.2018р. по 11.01.2019р.).
Відповідно до частини 3 та частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із спливом строків позовної давності в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 39102,55 грн. по акту за квітень 2018р. (нарахована за період з 12.06.2018р. по 11.12.2018р.), а також пені в розмірі 65438,20 грн. по акту за червень 2018р. (нарахована за період з 12.07.2018р. по 11.01.2019р.).
Як вже було зазначено судом, в решта частині вимог про стягнення пені, а саме у задоволенні позовних вимог про стягнення 205,49 грн. - пені за 11.06.2018р. по акту за квітень 2018р., а також у задоволенні позовних вимог про стягнення 338,85 грн. - пені за 11.07.2018р. по акту за червень 2018р. слід відмовити, оскільки в цій частині позовні вимоги заявлено позивачем безпідставно.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача:
1) згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р.:
- 220594,80 грн. - основного боргу;
- 15234,66 грн. - 3% річних;
- 22279,99 грн. - інфляційних втрат;
2) згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №01/06-18 за червень 2018р.:
- 22406,67 грн. - 3% річних;
- 37540,75 грн. - інфляційних втрат;
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 6351,39 грн., що підтверджується квитанцією від 28.10.2020р. на суму 6351,39 грн.
Враховуючи норми статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 4770,85 грн. судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.
Слід зазначити, що відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 50000,00 грн.
При цьому позивачем в судовому засіданні при вирішенні спору по суті до закінчення судових дебатів зроблено заяву про вирішення питання щодо судових витрат на правову допомогу після ухвалення рішення.
Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) на користь Приватного підприємства «Енергопромконтракт В» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Будівельників, будинок 12, квартира 21, ідентифікаційний код 23367008) заборгованість, що утворилась у зв`язку із порушенням зобов`язань за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р., а саме згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р.: 220594,80 грн. - основного боргу, 15234,66 грн. - 3% річних, 22279,99 грн. - інфляційних втрат та згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №01/06-18 за червень 2018р.: 22406,67 грн. - 3% річних, 37540,75 грн. - інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4770,85 грн.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 09.03.2021р. на 15:30 год. у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128.
6. Встановити позивачу строк до 04.03.2021р. для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено відповідно до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 09.03.2021р.
Суддя М.М. Петрашко
скопійовано
-
скопійовано
-
