ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2021 р. Справа№ 910/7347/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Євсікова О.О.

Пашкіної С.А.

при секретарі Островерхій В.Л.

за участю представників сторін зазначених в протоколі судового засідання від 03.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «АІС»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 (повний текст складено 08.12.2020)

у справі №910/7347/20 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Приватного підприємства «Фірма «АІС»

до 1. Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

2. Головного управління Державної Казначейської служби України в м. Києві

про стягнення 33 310,80 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма «АІС» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального МУ МЮ, Головного управління Державної Казначейської служби України в м. Києві про стягнення 33 310,80 грн незаконно списаних грошових коштів та 2 102,00 грн судового збору. Згідно уточненої позовної заяви позивач просив суд стягнути з Головного управління Державної Казначейської служби України в м. Києві 33 310,80 грн, а з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 2 102,00 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що платіжним дорученням від 08.05.2020 №1/30 Шевченківським РВ ДВС у міста Києві у примусовому (безакцептному) порядку було списано з рахунку позивача 33 310,80 грн на підставі постанови ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція) України від 02.07.2019 №117/19/10/26-17/0207/02/5. Як зазначає позивач вказана постанова, як і постанова про відкриття виконавчого провадження №61511826 від 11.03.2020, в межах якої проведено списання грошових коштів, на його адресу не надходили. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №218 від 13.03.2020 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію, а тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження №61511826 повинно бути закінчено, оскільки Державна архітектурно-будівельна інспекція у вказаному виконавчому провадженні є стягувачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7347/20 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що грошові кошти в сумі 33 310,80 грн (з урахуванням виконавчого збору та витрат на виконавче провадження) 08.05.2020 були стягнуті з рахунка позивача та зараховані на рахунок відповідача-1 на підставі ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в рамках виконавчого провадження № 61511826.

При ухвалені спірного рішення місцевим господарським судом встановлено, що постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві від 09.04.2019 №58/19/10/26-13/0904/02/5 та №59/19/10/26-14/0904/02/5, а також №116/19/10/26-18/0207/02/5 від 02.07.2019, винесені на підставі акту позапланової перевірки «Реконструкція нежитлових приміщень підвалу та приміщення першого поверху ресторану «Черноморка на Гончара» на вул. Олеся Гончара, 15/3» від 29.03.2019 № б/н, були оскаржені до адміністративного суду. Постанова ДАБІ України № 117/19/10/26-17/0207/02/5 від 02.07.2019 про стягнення ПП «Фірма «АІС» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 30 105,00 грн (яка є предметом розгляду даної справи), що також була винесена за результатами вищевказаної перевірки, позивачем не оскаржена та у встановленому законом порядку судом не скасована, отже, вона є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню у разі невиконання її боржником у самостійному порядку. Крім того, судом встановлено, що доказів припинення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві матеріали справи не містять. Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань записи про припинення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві не вносились. Разом з цим, як зазначив суд першої інстанції стягнення коштів на користь позивача може здійснюватися лише виключно з рахунків, на які вони були зараховані, при цьому Головне управління ДКСУ не уособлює Державний бюджет України, а здійснює лише, відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України, його обслуговування згідно з наданими законом повноважень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Фірма «АІС» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7347/20 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Приватного підприємства «Фірма «АІС» 33 310,00 грн боргу, судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 2 102,00 грн та судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної інстанції позивач посилається на те, що постанова Державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві від 02.07.2019 №117/19/10/26-17/207/02/5 не має до нього відношення, оскільки прийнята відносно іншої юридичної особи - ТОВ «Чорноморка на Гончара», що підтверджується листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві від 19.10.2020 №101, а тому відповідач 1 незаконно списав з позивача кошти.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «АІС» у справі №910/7347/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Євсіков О.О., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі №910/7347/20 відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «АІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7347/20. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7347/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «АІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7347/20. Справу №910/7347/20 призначено до розгляду на 03.03.2021 о 12:30. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 19.02.2021.

Відповідачі своїм правом наданим ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, відзиви на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надали.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідачі своїх представників в судове засідання 03.03.2021 не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать відмітка про отримання на поштових повідомленнях, номера поштових відправлень 0411633195625, 0411633195617.

Представник позивача у судовому засіданні 03.03.2021 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7347/20 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, колегія суддів встановила наступне.

Платіжним дорученням від 08.05.2020 №1/30 з рахунку позивача списано 33 310,80 грн на підставі постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 02.07.2019 №117/19/10/26-17/0207/02/5. (а.с. 4).

02.07.2019 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2019, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019, прийнято постанову №117/19/10/26-17/0207/02/5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. (а.с. 40). Апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи наявний лише перший аркуш вказаної постанови, повний текст подано апелянтом до суду апеляційної інстанції.

Разом з цим, до суду апеляційної інстанції наданий лист Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 23.10.2020 №10/26-8/2310/02/5 щодо надання позивачу копії постанови від 02.07.2019 №117/19/10/26-17/0207/02/5 з копією цієї постанови, який судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів даної справи на підставі ст. 269 ГПК України.

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 11.03.2020 відкрито виконавче провадження №61511826 з виконання постанови від 02.07.2019 №117/19/10/26-17/0207/02/5. (а.с. 77-78).

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 11.03.2020 визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №61511826. (а.с. 80-81).

За постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 11.03.2020 у виконавчому проваджені №61511826 стягнуто з позивача 3 010,50 грн виконавчого збору. (а.с. 83-84).

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 30.03.2020 у виконавчому проваджені №61511826 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та належать Приватному підприємству «Фірмі «АІС». (а.с. 87-89).

13.05.2020 постановами державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 13.05.2020 у виконавчому проваджені №61511826 знято арешт з коштів позивача та закінчено виконавче провадження у зв`язку із сплатою у повному обсязі суми основного боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. (а.с. 86-87, 90-91).

За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Статтею 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Разом з цим, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону №1404-VIII).

Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2019 Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюк Л.Л. було проведено позапланову перевірку «Реконструкція нежитлових приміщень підвалу та приміщення першого поверху ресторану «Черноморка на Гончара» на вул. Олеся Гончара, 15/3, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2019 р. № б/н. Вказаним актом встановлено порушення вимог: ч.1 ст. 34, ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт; ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 - після виконання будівельних робіт приміщення експлуатуються без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку; п. 5.3.3. ДБН Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005 витяжна вентиляція проведена неправильно, з порушеннями.

На підставі вищевказаних результатів перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено припис від 29.03.2019, яким: заборонено з 29.03.2019 р. експлуатацію нежитлових приміщень першого та підвального поверху в літ. А ресторану «Черноморка на Гончара» на вул. Олеся Гончара 15/3 у Шевченківському районі м. Києва до усунення виявлених порушень; у термін до 29.05.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, а також відносно власника - ПП «Фірма-АІС», складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2019 із фіксуванням суті правопорушення та повідомленням про розгляд справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

09.04.2019 на підставі вказаних документів на підприємство ПП «Фірма - АІС» винесено постанову № 58/19/10/26-13/0904/02/5, якою накладено штраф на суму 1 728 900 грн, та постанову № 59/19/10/26-14/0904/02/5, якою накладено штраф на суму 1 728 900 грн.

Вказані обставини встановлені рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2020 у справі № 640/6300/19 за позовом Приватного підприємства «Фірма-АІС» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві, Головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Л.Л., третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Черноморка на Гончара», яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеним рішенням був задоволений позов Приватного підприємства «Фірма-АІС» та визнано протиправними дії Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л.Л. щодо складання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019 та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019; визнано протиправними дії Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л. щодо складання постанови про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 № 58/19/10/26-13/0904/02/5: скасовано постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 № 58/19/10/26-13/0904/02/5; визнано протиправними дії Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л., щодо складання постанови про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 № 599/19/10/26-13/0904/02/5; скасовано постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 № 599/19/10/26-13/0904/02/5.

Крім того, ПП «Фірма-АІС» оскаржило дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Л.Л. та постанова про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2019 № 116/19/10/26-18/0207/02/5 у справі Окружного адміністративного суду м. Києва № 640/15637/19, провадження у якій було зупинене до розгляду іншої справи ухвалою від 02.09.2019.

Постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві від 09.04.2019 №58/19/10/26-13/0904/02/5, №59/19/10/26-14/0904/02/5 та № 116/19/10/26-18/0207/02/5 від 02.07.2019, винесені на підставі акту позапланової перевірки «Реконструкція нежитлових приміщень підвалу та приміщення першого поверху ресторану «Черноморка на Гончара» на вул. Олеся Гончара, 15/3» від 29.03.2019 оскаржені до адміністративного суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві № 117/19/10/26-17/0207/02/5 від 02.07.2019 про стягнення ПП «Фірма «АІС» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 30 105,00 грн у встановленому законодавством порядку оскаржена не була, відповідні докази матеріали справи №910/7347/20 не містять.

Доказів оскарження виконавчих дій у виконавчому провадженні №61511826 матеріали справи №910/7347/20 також не містять.

Таким чином, стягнення з позивача 33 310,80 грн на користь Шевченківського РВ ДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ згідно підставі постанови №117/19/10/26-17/0207/02/5 від 02.07.2019 відбулось в рамках виконавчого провадження №61511826 та згідно приписів ст.ст. 18, 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційним судом встановлено, що у постанові Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві № 117/19/10/26-17/0207/02/5 від 02.07.2019 вказано місцезнаходження особи, щодо якої накладено штраф: 01025, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 15/3, код ЄДРПОУ 19129274, керівник Неалов Олександр Павлович.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи 19129274 значиться юридична особа - ПП «ФІРМА -АІС», адреса: 01025, місто Київ, вул. Олеся Гончара, будинок 15/3, керівник Неалов Олександр Павлович.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV) єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Перелік відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі про юридичну особу визначено в ч. 2 ст. 9 Закону №755-IV, це є зокрема, відомості про адресу, керівника та ідентифікаційний код особи.

Таким чином, не скасована у судовому порядку постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві № 117/19/10/26-17/0207/02/5 від 02.07.2019 стосується юридичної особи за ідентифікаційним кодом 19129274, який належить позивачу.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію, утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій, а також установлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної сервісної служби містобудування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна архітектурно-будівельна інспекція перебуває в стані припинення за рішенням засновника, призначено ліквідаційну комісію, про що 20.03.2020 був внесений відповідний запис.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника (п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII).

Належних та допустимих доказів припинення Державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві матеріали справи №910/7347/20 не містять, а тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження №61511826.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами. В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства України), бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, казначейство відповідно до покладених па нього завдань та в установленому законодавством порядку, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі, залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

Як встановлено судами під час розгляду даної справи, стягнення з позивача на користь відповідача 1 грошових коштів відбулось в рамках виконавчого провадження №61511826, а тому підстави для стягнення 33 310,80 грн з відповідача 2 відсутні. Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не наведено та не доведено суду протиправну поведінку відповідача 2, та як наслідок незаконне списання грошових коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7347/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства «Фірма «АІС» задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «АІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7347/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7347/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «Фірма «АІС».

4. Матеріали справи № 910/7347/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.03.2021.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.О. Євсіков

С.А. Пашкіна