Провадження №3/760/2642/21

Справа №760/3426/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., при секретарі Циганової Ю.М., за участю представника Київської митниці Держмитслужби Панькіна Д.В., представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - Слюсар Олени Володимирівни, розглянувши у судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з Київської митниці Держмитслужби України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Кіровоградська обл., місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , працює: директор ТОВ «РМК торгтехніка» м. Вінниця, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 17.02.2020; орган, що видав 0501, за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного Кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва від Київської митниці Держмитслужби України надійшов адміністративний матеріал з протоколом про порушення митних правил № 0058/10000/21 від 18.01.2021 року, складений відносно громадянина України ОСОБА_1 , за порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.

З зазначеного протоколу вбачається, що 18.01.2021 року о 13 год. 59 хв. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» поступив громадянин України ОСОБА_1 (по батькові зі слів пасажира), що прибув до України з Катару м. Доха, авіарейсом QR 295, авіакомпанії «Катарські авіалінії». Для проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_1 самостійно, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень ч.2 ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 366 МК України громадянин, який переміщує товари через митний кордон самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.

При цьому перетин особою (громадянином), що переміщує товари через митний кордон «зеленої лінії», згідно положень Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю особою (громадянином) обрано «зелений коридор», і декларування переміщуваних товарів здійснюється шляхом вчинення дій.

На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування громадянина України ОСОБА_1 . На запитання співробітників митниці громадянин України ОСОБА_1 повідомив, що переміщує через митний кордон України близько 8 000 євро.

Після проведення опитування громадянину України ОСОБА_3 було запропоновано пред`явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. Громадянином було видано готівку в розмірі 10 950 євро та 8000 гривень, що знаходились в одному з відділень наплічної сумочки пасажира, яка висіла поверх його одягу (ручна поклажа). Готівка переміщувалась без ознак приховування. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності громадянина України ОСОБА_1 . Кому належить вся виявлена готівка пасажир відмовився відповісти, посилаючись на ст. 63 ч.1 Конституції України.

Відповідно до приписів Постанови Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» фізичні особи (резиденти та нерезиденти) ввозять в Україну та вивозять за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. При цьому перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро для вимог вищевказаного «Положення…» здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівкової валюти, банківських металів.

На підставі вищевикладених норм, з виявленої суми готівки громадянин України ОСОБА_1 було пропущено 9 950 євро та 1500 гривень ( еквівалент 9994,10 євро, згідно курсу НБУ на 18.01.2021).

Оскільки громадянин України ОСОБА_1 самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні для проходження митного контролю переміщуваною ним готівкової валюти обрав канал, що позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор», та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації громадянин України ОСОБА_1 до митного оформлення не подав - в діях та бездіяльності громадянина України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», вбачається порушення встановленого ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що в свою чергу, має ознаки наявності у діях та бездіяльності громадянина України ОСОБА_1 порушення митних правил, визначеного положеннями ст. 471 МК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, співробітниками митниці було складено протокол про порушення митних правил № 0058/10000/21 від 18.01.21. Даний протокол складено на місці виявлення правопорушення - в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль».

За протоколом про порушення митних правил, на підставі положень ч. 3 ст.197, ст. 511 МК України у громадянина України ОСОБА_1 предмет правопорушення, а саме: 1 000,00 (одна тисяча) доларів євро що за курсом НБУ на день вчинення правопорушення становить 34 012,10 грн. (тридцять чотири тисячі дванадцять грн. 10 коп.) та 6500,00 грн. (шість тисяч п`ятсот) вилучені, та передані у касу Київської митниці Держмитслужби за адресою: Київська область с. Гора, вул. Бориспіль-7.

Представник Київської митниці Держмитслужби України Панькін Д.В. вважав обставини викладені в протоколі № 0058/10000/21 від 18.01.2021 року доведеними та просив притягнути громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 471 МК України, посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останнього.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - ОСОБА_4 проти протоколу № 0058/10000/21 від 18.01.2021 року заперечувала, просила суд вилучені грошові кошти, згідно протоколу про порушення митних правил № 0058/10000/21 від 18.01.2021 року, а саме: 1 000,00 євро та 6 500,00 грн. - повернути громадянину ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши представника митного органу, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Так, Постанова Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» визначає порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських метал.

Відповідно до пункту 18 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 9999 євро, на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 9999 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Згідно з положеннями Митного кодексу в Україні запроваджена двоканальна система митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України («зелений» та «червоний» коридори).

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Порядок декларування товарів, щодо яких є заборона або обмеження у ввезенні/вивезені через кордон України, у доступній та зрозумілій формі роз`яснюється на численних дошках інформації та електронних інформаційних табло, розташованих в різних приміщеннях на території будівлі аеропорту.

Оскільки громадянин України ОСОБА_1 своїми діями обрав порядок проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», де не передбачено наявність у пасажира предметів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження, то, таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , переміщуючи через зону спрощеного митного контролю валютні цінності у розмірі більше 10000 Євро, вчинила дії, які мають ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачено ст. 471 МК України.

Закон не містить застережень щодо можливості іншого порядку переміщення предметів, щодо яких встановлено заборону чи обмеження.

З огляду на наведене, в діях громадянина України ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України.

11 липня 2019 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі Садоча проти України. З рішення вбачається, що заявник скаржився на те, що конфіскація його законно придбаних коштів була надмірною і непропорційною мірою.

Зазначеним рішенням встановлено наступне.

Адміністративне правопорушення, в якому заявника було визнано винним, полягало у недекларуванні ним суми грошових коштів, які він переміщав через митний кордон. Варто зазначити, що в цьому відношенні слід зазначити, що дійсно, як зазначив заявник, його дії щодо вивезення іноземної валюти з України не були незаконними за українським законодавством. Було дозволено не тільки вивозити іноземну валюту, але сума, яка могла бути законно переведена або, як це було у цій справі, фізично переміщена через митний кордон, не була, в принципі, обмежена під час подій, якщо вона була задекларованою (див. пункт 15 вище). Наведені елементи відрізняють цю справу від деяких інших, в яких конфіскація застосовувався або до товарів, імпорт яких було заборонено, або до транспортних засобів, що використовуються для перевезення заборонених речовин або торгівлі людьми (наприклад, див. Ісмаїлов, наведене вище, § 35).

Що стосується поведінки заявника, Суд зазначає, що немає жодних ознак того, що він навмисно прагнув обійти митні правила. Уряд не заперечував, що заявник не заперечував під час перевірки безпеки, що він має готівку (див. пункт 19 вище і порівняйте з Moon проти Франції, № 39973/03, § 8, 9 липня 2009 року та Гріфхорст , наведене вище, § 8, в якому заявники заперечували, що у них є гроші при собі). Той факт, що українська влада не порушила кримінальну справу проти заявника, також свідчить про те, що вони визнали відсутність намірів обманювати їх з боку заявника і що, застосовуючи до нього конфіскацію, органи влади не намагалися запобігти будь-яким іншим незаконним діям, такі як відмивання грошей, торгівля наркотиками, фінансування тероризму або ухилення від сплати податків. Гроші, які перевозив заявник, були отримані на законних підставах, і йому було дозволено вивезти їх з України, якби він заявив про це митним органам. Звідси випливає, що єдиною незаконною (але не кримінальною) поведінкою, у якій можна було б звинуватити його, була його нездатність подати митним органам письмову заяву про те, що він перевозив таку суму грошей через кордон.

Суд нагадує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається, - у цій справі, невиконання вимоги щодо декларування (див. Гирлян, § 28, та Габріч, § 29, обидва цитовані вище).

Справді, конфіскована сума була значною для заявника. Проте, немає жодних доказів того, що заявник міг би завдати будь-якої серйозної шкоди державі: він не ухилявся від сплати митних зборів або будь-яких інших зборів і не завдав будь-яку іншу майнову шкоду державі. Заява, що міститься у рішенні апеляційного суду про те, що дії заявника спричинили «серйозну шкоду зовнішньоекономічним інтересам та безпеці України», є надто розпливчастою і загальною та не підтверджується будь-якими доводами щодо того, що саме становить таку шкоду. Таким чином, Суд вважає, що такий захід як конфіскація не був призначений як відшкодування майнової шкоди - оскільки держава не зазнала жодних збитків внаслідок недекларування грошових коштів заявником заявити гроші - але був стримуючим і каральним заходом за своїм фактичним призначенням (див. Гирлян , вище, § 29).

Суд не переконали доводи Уряду, що оцінка пропорційності була включена до рішень національних органів влади. Складається враження, що наведені вище міркування щодо законного походження грошей, неумисного характеру дій заявника або відсутність ознак будь-яких інших порушення митних правил, незважаючи на те, що адвокат заявника виразно порушував ці питання під час провадження, не мали жодного значення під час ухвалення рішення. Національні суди лише загалом, без зазначення деталей, посилалися на "характер правопорушення та спосіб його вчинення" та "відомості про особу [заявника]" і не розглядали питання про те, чи було забезпечено необхідний баланс між суспільними інтересами та правом заявника на мирне володіння своїм майном. Відповідно, Суд доходить висновку, що перевірка, проведена національними судами була занадто поверхневою за своїм обсягом для того, щоб забезпечити дотримання вимоги пошуку «справедливого балансу», закріпленого в другому пункті статті 1 Протоколу № 1 (там само, § 30).).

Так само і Уряд не зміг переконати Суд, що менш суворі санкції, такі як штраф, не є достатніми для досягнення бажаного стримуючого та карального ефекту, а також для запобігання майбутніх порушень вимоги щодо декларування.

Суд зауважує, що, на відміну від розглянутої справи у справі Гирляна , у якій російським судам, здається, не були залишено жодної свободи вибору з цього питання, оскільки, згідно із законом, уся не задекларована сума повинна бути втрачена у будь-якому випадку, або у вигляді штрафу, або згідно з рішенням про конфіскацію - у справі заявника українські суди мали вибір щодо визначення розміру штрафу, який має бути призначений у якості санкції (див. пункт 14 вище).

За цих обставин, на думку Суду, конфіскація всієї не задекларованої суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення (див. § 39, Габріч, § 38 Ісмаїлов і Танасов проти Румунії [Комітет], № 65910/09, § 28, 31 жовтня 2017 року).

Отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи висновки Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне застосувати до громадянина України ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації безпосереднього предмету порушення митних правил, оскільки держава не зазнала жодних збитків внаслідок недекларування грошових коштів громадянином України ОСОБА_1 .

Вбачається, що кошти в сумі 1 000,00 євро та 6 500,00 грн. що підлягають конфіскації, є значною сумою для громадянина України ОСОБА_1 .

За таких обставин, застосування до громадянина України ОСОБА_1 конфіскації грошових коштів призведе до накладення на нього індивідуального та надмірного тягарю та буде непропорційною до вчиненого правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» з громадянина України ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 196, 197, 366, 458, 471, 527-529 МК України, рішенням Європейського суду з прав людини від 11 липня 2019 року у справі Садоча проти України, статтями 283, 284, 294 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Громадянина України ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Вилучену відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0058/10000/21 від 18 січня 2021 року іноземну валюту в сумі 1 000,00 євро та 6 500,00 грн., повернути громадянину України ОСОБА_1 .

Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.М. Букіна