Єдиний унікальний номер: 379/145/21

Провадження № 2-о/379/12/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Музиченко О. О.,

за участю секретаря судового засідання Бакал O.A.,

учасник справи - заявниця ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Таращанська міська рада Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, - факту родинних відносин, заінтересована особа: Таращанська міська рада Київської області.

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, на нараховану та недоотриману пенсію. Заявниця є єдиним спадкоємцем за законом на майно померлого ОСОБА_2 , оскільки інших спадкоємців за законом І та ІІ черг немає. У встановлений законом шестимісячний строк, а саме 02.01.2021, вона звернулась до приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Київської області Оварменко Л.В. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 . Проте, нотаріус повідомила про неможливість визнання її спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_2 , оскільки не підтверджено факт їх родинних відносин, рекомендовано звернутися до суду із цим питанням. Через неможливість документального підтвердження факту наявності родинних відносин між заявницею та померлим братом, що необхідно їй для оформлення її спадкових справ як спадкоємиці за законом ІІ черги, остання звернулась до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між нею та її братом, а саме те, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є її - ОСОБА_3 - рідним братом.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні свою заяву підтримала, додатково пояснила, що її рідний брат - ОСОБА_2 - проживав на Луганщині, там служив в армії, а в 1990х роках приїхав до неї, зареєструвався і проживав разом із заявницею по АДРЕСА_1 . Коли брат загубив паспорт, для відновлення документа він робив витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. З цього витягу вони виявили розбіжності у написанні прізвищ батьків та їхніх власних прізвищ « ОСОБА_4 » і « ОСОБА_4 », а також розбіжність у написанні імені матері « ОСОБА_5 » і « ОСОБА_6 », однак, не надали цьому значення. На даний час дана помилка перешкоджає їй оформити спадщину після смерті брата, а тому заявниця просила суд задовольнити її заяву.

Представник заінтересованої особи Таращанської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно і завчасно згідно вимог чинного законодавства. 05.03.2021 до суду надійшла заява від Таращанської міської ради з проханням розглянути справу без участі їхнього представника, проти задоволення заяви не заперечують /а.с.22/.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона є сусідкою заявниці ОСОБА_1 , знала її брата ОСОБА_8 та матір ОСОБА_9 . Свідок підтвердила, що заявниця ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 є рідними сестрою і братом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1 , ОСОБА_11 їхня матір. Зазначила, що ОСОБА_2 проживав із сестрою в с.Лісовичі, а працював у м. Київ.

Заслухавши пояснення заявниці та показання свідків, перевіривши викладені у заяві обставини, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та визначено зміст правовідносин.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.12.2020 Таращанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), наявного у матеріалах справи, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с. 4).

На день смерті ОСОБА_2 по день смерті проживав за однією адресою із заявницею ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки № 403, виданої 21.01.2021 виконавчим комітетом Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області (а.с.7 та на звороті).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на недоотриману пенсію за період з 29.09.2020 по 31.12.2020 в сумі 9325 грн. 79 коп., що вбачається із повідомлення Відділу опрацювання пенсійної документації № 1 Управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (а.с. 9).

Єдиним спадкоємцем за законом на майно після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , оскільки інших спадкоємців за законом І та ІІ черги згідно ст.ст. 1261-1262 ЦК України немає.

З метою оформлення своїх спадкових справ, як спадкоємець за законом, заявниця звернулася до приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В.. Однак, нотаріусом заявниці було направлено повідомлення від 02.02.2021 за № 30/02-14 про неможливість визнати її спадкоємцем спадкового майна гр. ОСОБА_8 у зв`язку з непідтвердженням нею факту її родинних відносин з померлим братом. Згідно офіційних документів відсутні правові підстави визнати її рідною сестрою померлого. Останній було рекомендовано звернутися до суду (а.с. 12).

Через неможливість документального підтвердження факту наявності родинних відносин між заявницею та померлим братом, заявниця звернулася до суду з даною заявою.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 16.07.2014 виконавчим комітетом Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, прізвище заявниці та прізвище її батьків записано - « ОСОБА_4 » (а.с.10).

При укладенні шлюбу 18.04.1981 заявниця змінила своє прізвище із « ОСОБА_4 » на прізвище чоловіка - « ОСОБА_12 », що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , актовий запис № 7 від 18.04.1981 (а.с.10).

З копії паспорта громадянина України № НОМЕР_4 , виданого 24.03.2017 органом - 3245, вбачається, що прізвище померлого ОСОБА_13 зазначено « ОСОБА_4 » (а.с.5).

Крім того, прізвище померлого ОСОБА_13 як « ОСОБА_4 » також зазначено у Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за № 00014110987 від 03.07.2014 (а.с.11) та у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.12.2020 Таращанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 4).

Розбіжність у написанні свого прізвища та прізвища брата заявниця пояснює тим, що її брат народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Міусинськ Луганської області Красний Луч, і в актовому записі про народження його прізвище та прізвище батьків було записано російською мовою - « ОСОБА_14 », а при послідуючій документальній фіксації субнормативного українського запису вказаного прізвища через неврахування його походження, під впливом його російської вимоги на українській мові воно було записано - « ОСОБА_4 ».

На підтвердження того факту, що заявниця є рідною сестрою померлого ОСОБА_8 , нею долучено до заяви копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 16.07.2014 виконавчим комітетом Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, з якого вбачається, що заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Володимирівка Таращанського району Київської області, а ім`я та по батькові її батька - « ОСОБА_15 », співпадає з іменем та по батькові особи, яка записана батьком ОСОБА_8 у копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за № 00014110987 від 03.07.2014. Також у вказаних документах співпадає по батькові їх матері - « ОСОБА_16 ».

Отже, надані заявницею докази у своїй сукупності підтверджують вказані нею у заяві обставини.

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.

За положенням пункту 1 частини 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити, оскільки вона обґрунтована, а її доводи не спростовані та підтверджені належним, достовірними та допустимими доказами. Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 89, 95, 247, 265, 273, 293-294, 315-316, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за заявником.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.03.2021.

Головуючий суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко