Справа № 132/2068/15-ц

6/132/14/21

Ухвала

Іменем України

04 березня 2021 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області в складі судді Ставнійчук С.В.,

за участі секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ІмексБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

27.01.2021 заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 17.09.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користьПАТ «Імексбанк»заборгованість за кредитним договором №999-00041168/1 від 18.01.2013 року у розмірі 57576,68 грн., витрат на публікацію оголошення в розмірі 360 грн. та сплаченийсудовий збіру розмірі243,60 грн.

04.11.2015 року стягувачу Калинівським районним судом Вінницької області видано виконавчий лист № 132/2068/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №999-00041168/1 від 18.01.2013 року у розмірі 57576,68 грн., витрат на публікацію оголошення в розмірі 360 грн. тасудовий збіру розмірі243,60 грн.

31.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №126, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 999-00041168/1 від 18.01.2013 року перейшло до ТОВ «Фінансова компания «Фінрайт».

Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України заявник просив замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у цивільній справі № 132/2068/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №999-00041168/1 від 18.01.2013 року у розмірі 57576,68 грн., витрат на публікацію оголошення в розмірі 360 грн. тасудового зборуу розмірі243,60 грн.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив , хоч належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, а саме судовою повісткою про виклик за останнім відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, яка повернулася до суду неврученою з відміткою відділення поштового зв`язку причин невручення "Адресат відсутній за вказаною адресою", а також відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України - через оголошення в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представник ПАТ «ІмексБанк» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3ст. 442 ЦПК Українинеявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 17.09.2015 року у справі № 132/2068/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користьПАТ «Імексбанк»заборгованість за кредитним договором №999-00041168/1 від 18.01.2013 року у розмірі 57576,68 грн., витрат на публікацію оголошення в розмірі 360 грн. та сплаченийсудовий збіру розмірі243,60 грн.

12.11.2015 року стягувачу Калинівським районним судом Вінницької області видано виконавчий лист № 132/2068/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №999-00041168/1 від 18.01.2013 року у розмірі 57576,68 грн., витрат на публікацію оголошення в розмірі 360 грн. тасудовий збіру розмірі243,60 грн.

31.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №126, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 999-00041168/1 від 18.01.2013 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт».

Згідно з п.1 вказаного Договору банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до: позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та й порядку, визначених цим Договором.

Згідно з відповіддю Калинівського районного відділу ДВС від 04.03.2021 №35523/15.26-25/2 на запит суду при перевірці автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що 19.09.2016 на виконання до відділу надійшов виконавчий лист у справі №132/2068/15-ц від 12.11.2015. 28.09.2016 державним виконавцем на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №522726635. Копії постанов направлено до Центрального РВ ДВС м. Вінниця Головного ТУЮ у Вінницькій області. Станом на 12.02.2021 повторно до відділу вищевказаний виконавчий документ не надходив.

За змістом п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції Закону від 1999 року, чинній на час винесення постанови) виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Згідно з відповіді Центрального ВДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 04.03.2021 №35523/15.26-25/2 станом на 04.03.2021 виконавче провадження (52272635) про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у відділі ДВС на виконанні не перебуває.

Згідно з ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно дост.442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона(заінтересована особа),державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Тлумачення частини першоїстатті 512ЦК Українидає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК); б) дарування (частина другастатті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятоїстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч.1ст. 515 ЦК Українизаміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Із матеріалів справи вбачається, що зобов`язання виникло у зв`язку із кредитними правовідносинами, а саме у зв`язку із укладенням відповідного кредитного договору № 999-00041168/1 від 18.01.2013 року.

Слід зауважити, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Після набрання законної сили рішення суду підлягає виконанню сторонами справи, які набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання, зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2018 року (справа №643/4902/14-ц).

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» у кредитних правовідносинах з ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.512,514 ЦК України, п.17.4 РозділуХІІІПерехідні положення,ст.ст.211,260,261,353,354,433,442 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» задовольнити.

Замінитипервісного стягувачаПублічне акціонерне товариство «Імексбанк» (код ЄДРПОУ 20971504) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (код ЄДРПОУ 40997279, місцезнаходження: 61183, місто Харків, вулиця Дружби Народів, будинок 228 Б) з виконання рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 17.09.2015 у цивільній справі № 132/2068/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №999-00041168/1 від 18.01.2013 року у розмірі 57576,68 гривень, витрат на публікацію оголошення в розмірі 360 гривень тасудового зборуу розмірі243,60 гривень.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 09.03.2021

Суддя С.В. Ставнійчук