ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/13232/18 Головуючий у І інстанції Прохоренко В.В.

Номер провадження 22-ц/819/206/21 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Вейтас І.В.,

Радченка С.В.,

секретар Плохотніченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу адвоката Орловцевої Марини Олександрівни від імені ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області, ухваленого 12 жовтня 2020 року під головуванням судді Прохоренко В.В., у цивільній справі за позовом адвоката Сергет Юлії Валентинівни від імені ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Херсонської міської ради, третя особа Херсонська товарна біржа «Альтер-Его», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позову

У позові від 12 липня 2018 року адвокат Сергет Ю.В. від імені ОСОБА_3 просила:

-визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5352 від 06 червня 2003 року, посвідчений Херсонською товарною біржою «Альтер-Его», укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 березня 2018 року, індексний № 40058721;

-визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом від 08 червня 2016 року, реєстраційний № 340, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-стягнути з відповідачів судові витрати 2114,40 гривні та витрати на правову допомогу 19500 гривень.

Підстави позову та обґрунтування позову

Посилалася на недійсність договору купівлі-продажу нерухомого майна у зв`язку із недотриманням його форми та незаконної реєстрації права власності на ім`я ОСОБА_1 , оскільки позивачка виступає спадкоємницею за двома нотаріально посвідченими 08 червня 2016 року заповітами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вона в порядку спадкування набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала вказаним спадкодавцям на праві спільної сумісної власності за свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 24 листопада 1999 року, 18 травня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте не оформила своїх прав, т.я. 23 лютого 2018 року державним реєстратором Херсонської міської ради Клименко О.О. було зареєстровано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 на підставі виданого 13 лютого 2018 року дублікату договору купівлі-продажу нерухомого майна № 5352 від 06 червня 2003 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , укладеного на Херсонській товарній біржі «Альтер-Его», позивачка вказує на те, що покійні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірну квартиру не відчужували, договір є недійсним через недотримання встановленої законом форми, він не підписувався її спадкодавцями, останні були зареєстровані та проживали у спірній квартирі, сплачували комунальні платежі, право власності було зареєстровано на них у відповідності до довідки в інвентарній справі станом на 31 грудня 2012 року, квартира за договором не передавалася та із їх володіння не вибувала, реєстрація права власності за дублікатом договору була здійснена лише 23 лютого 2018 року після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з тексту спірного договору не вбачається, що дані особи є членами біржі, в порушення вимог ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор не перевірила факт реєстрації права власності на квартиру відповідно до законодавства станом на 06 червня 2003 року, відповідно до ч. 3 ст. 18 вказаного Закону державний реєстратор не мала права проводити реєстрацію права власності за біржовим договором від 06 червня 2003 року без проведення нової технічної інвентаризації об`єкта.

Судові рішення у справі суду першої інстанції

Ухвалою суду від 13 березня 2019 року у справі призначалася судова почеркознавча експертиза щодо виконання підписів спадкодавцями позивачки на спірному договорі, яка не була проведена через недостатню кількість вільних зразків підписів та відсутність оригіналу досліджуваного документа.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 жовтня 2020 року з врахуванням ухвали цього ж суду від 22 грудня 2020 року про виправлення описки позов задоволено частково, ухвалено визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений між покупцем ОСОБА_1 та продавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , посвідчений 06 червня 2003 року Херсонською товарною біржою «Альтер-Его» за № 5352, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат по сплаті судового збору стягнуто 740 гривень, у задоволенні решти вимог відмовлено.

Мотиви суду першої інстанції

Суд прийшов до висновку про недійсність спірного договору купівлі-продажу вказаної квартири на підставі ст. 47 ЦК Української РСР через недотримання встановленої ст. 227 цього Кодексу його обов`язкової нотаріальної форми та про необґрунтованість решти позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги

Адвокат Орловцева М.О. від імені ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.

Підстави та обґрунтування апеляційної скарги

Посилалася на незаконність та необґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині, оскільки на момент укладання спірного правочину ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» дозволяла укладати угоди купівлі-продажу нерухомого майна за участю фізичних осіб без нотаріального посвідчення біржового контракту, висновок суду про те, що ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» є загальною нормою стосовно спеціальної норми ст. 227 ЦК Української РСР редакції 1963 року є неправильним, оскільки у останній нормі права не йдеться про укладання договорів на товарній біржі, порядок їх реєстрації та посвідчення, а міститься загальне правило про необхідність нотаріального посвідчення таких правочинів, натомість ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» містить чітке посилання на те, що правочин, укладений на біржі, не підлягає нотаріальному посвідченню, тому відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу № 5352 від 06 червня 2003 року не є підставою для визнання його недійсним, п. 27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14 червня 1994 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлював, що нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов`язкову форму, зокрема договору про відчуження (купівлі-продаж, міна, дарування, довічне утримання) житлового будинку, іншого майна (ст. 227, 242, 244, 426 ЦК Української РСР), жодна з вказаних норм не зазначає квартиру, як об`єкт нерухомого майна, щодо якого передбачена обов`язкова нотаріальна форма угоди, п. 49 вказаної Інструкції передбачав, що право власності може бути підтверджено у тому числі договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, спірний договір у розумінні ст. 41 ЦК Української РСР є угодою, укладаючи вказану угоду сторони вільно обрали контрагента, встановили умови договору та узгодили форму такої угоди, що відповідало чинному законодавству, зазначені судом першої інстанції номери справ з правовою позицією Верховного Суду відсутні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за ст. 128 ЦК Української РСР право власності у набувача майна за договором виникало з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» у редакції від 19 лютого 1997 року встановлено, що право власності на приватизований об`єкт переходить з моменту нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу, Законом України «Про товарну біржу», у редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин, передбачено, що угода вважається укладеною з моменту реєстрації на біржі, загальне судочинство не пов`язувало виникнення права власності з моменту дотримання вимог щодо проведення реєстрації, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно № 7/5, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року, Бюро технічної інвентаризації вносило відповідні записи у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності, окрім того у додатку № 1 вказаного Тимчасового положення міститься перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності нерухомого майна, зокрема п. 9 договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, державна реєстрація не є підставою набуття права власності, а є засвідченням державою факту вже набутого права власності.

Відзиви на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Сергет Ю.В. від імені позивачки ОСОБА_3 вважала скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Процесуальні позиції учасників при апеляційному розгляді справи

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Орловцева М.О. вимоги скарги підтримала, пояснила, що питання визначення інвентаризаційної вартості спірної квартири не було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Сергет Ю.В. щодо вимог скарги заперечила, пояснила, що за даними Херсонського БТІ даний орган не визначав інвентарну вартість вказаної у договорі квартири.

Представник Херсонської міської ради Вершиніна С.С. у вирішенні спору покладалася на розсуд суду.

Представник третьої особи Херсонської товарної біржі «Альтер-Его» у судове засідання не з`явився.

Позиція апеляційного суду

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Спір у даній справі, оскільки він стосується подій 2003 року, належить вирішувати у відповідності до чинного на той час законодавства, зокрема Конституції України, ЦК Української РСР редакції 1963 року, Закону Української РСР «Про власність», Закону України «Про товарну біржу» та інших нормативних актів.

Згідно ст.1 Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій, за ст. 15 цього Закону не підлягали нотаріальному посвідченню угоди щодо купівлі-продажу, поставки та обміну товарів, допущених до обігу на товарній біржі, учасниками якої є члени біржі, якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня, угода вважалася укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за свідоцтвом № 4913 від 24 листопада 1999 року виступали співвласниками приватизованої квартири АДРЕСА_2 , були в ній зареєстровані, ними 08 червня 2016 року було складено заповіти на належні їм частини цієї квартири на користь позивачки, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті останньої позивачкою 15 травня 2018 року було подано заяву про прийняття спадщини, на підставі даної заяви було заведено спадкову справу № 6/2018, за даними інвентарної справи станом на 31 грудня 2012 року власниками вказаної квартири виступали спадкодавці позивачки.

За п. п. 2.1, 2.3, 2.4 наданих третьою особою копії «Правил торгівлі нерухомістю та автотранспортом Херсонською товарною біржею «Альтер-Его»», затверджених на засіданні біржевого комітету 01 квітня 1994 року, торги та реєстрація угод на біржі проводяться протягом робочого дня, заяви про прийом в члени біржі подаються сторонами до початку торгів, реєстраційний запис про присвоєння договору порядкового номера в журналі реєстрації біржевих договорів є підтвердженням прийняття сторін в члени біржі.

За змістом спірного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 його було укладено 06 червня 2003 року між асоційованими членами біржі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за № 5352, ціна квартири визначена в 25000 гривень при інвентаризаційній вартості 12000 гривень, на договорі зазначено, що він нотаріальному посвідченню не підлягає, на ньому наявні підписи як членів біржі продавців та покупця, разом з тим відповідно до копії журналу реєстрації біржових угод з нерухомістю на Херсонській товарній біржі «Альтер-Его», розпочатого 14 листопада 2002 року, запис щодо продажу вказаної квартири за договором № 5352 було здійснено за два дні до його укладення 04 червня 2003 року, щодо вказаної невідповідності фактичних даних, які мають правові наслідки, стороною відповідача в ході розгляді справи належних пояснень надано не було, 13 лютого 2018 року ОСОБА_1 замість втраченого договору купівлі-продажу № 5352 від 06 червня 2003 року директором Херсонської товарної біржі «Альтер-Его» було видано дублікат договору, на підставі якого 23 лютого 2018 року державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області Клименко О.О. за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у квитанціях по оплаті комунальних послуг за квартиру за 2012-2016 роки міститься прізвище « ОСОБА_6 ».

Норми ЦК Української РСР редакції 1963 року не містили положень з приводу цивільного обігу квартир у багатоквартирних будинках, оскільки право громадян мати у власності квартиру було запроваджено пізніше, з набуттям чинності Закону Української РСР «Про власність» 15 квітня 1991 року, ст. 15 вказаного Закону передбачала можливість отримання наймачем у власність займаної ним квартири шляхом викупу або на інших підставах, передбачених законодавством Української РСР.

22 липня 1992 року набув чинності Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду», яким врегульовано порядок передачі у власність громадянам займаних ними квартир у будинках державного житлового фонду.

Відповідно до ст. 47 ЦК Української РСР недодержання нотаріальної форми угоди у випадках, коли така форма визначена законом обов`язковою, тягне за собою недійсність угоди, ст. 227 цього Кодексу для договору купівлі-продажу жилого будинку встановлена обов`язкова нотаріальна форма, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору у відповідності до ст. 47 цього Кодексу.

Квартира та житловий будинок мають спільні правові ознаки, оскільки крім того, що вони є нерухомими об`єктами права власності відповідних громадян, вони виступають ще й житлом для них, право на яке окремо захищене ст. 47 Конституції України, у відповідності до якої кожен має право на житло, держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Таким чином при вчиненні угод щодо відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна держава має обов`язок забезпечити громадянам дотримання встановленого порядку укладення таких угод, який би гарантував конституційне право на житло.

За положеннями ст. 1 Закону України «Про нотаріат» на відповідний нотаріальний орган чи посадову особу покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, ст. 5 цього Закону встановлено обов`язки нотаріуса, до яких зокрема входить обов`язок здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду, передбачена можливість відмови у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам, ст. 21 цього Закону встановлена відповідальність нотаріуса за шкоду, заподіяну особі внаслідок незаконних або недбалих дій, ст. ст. 39, 43, 44 Закону передбачено порядок вчинення нотаріальних дій, товарна біржа таких обов`язків перед громадянами не має та переслідує іншу мету.

Сторони спірної угоди у розумінні ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» не виступали фізичними особами, які б здійснювали виробничу і комерційну діяльність, у даній угоді іде мова про відчуження житла, яке в силу цих своїх якостей не можна вважати об`єктом, допущеним до обігу на товарній біржі, за вище наведеними правовими ознаками на вказану угоду поширює свою дію ст. 227 ЦК України щодо її обов`язкової нотаріальної форми, оскільки лише у такому випадку державою, з дотриманням встановленого законом порядку відповідною уповноваженою особою, може бути забезпечено законний перехід права власності на житловий об`єкт нерухомості з дотриманням ст. 47 Конституції України.

Таким чином, оскільки сторонами спірної угоди не було дотримано зазначених вище положень закону щодо її обов`язкової нотаріальної форми, вона у відповідності до ст. 47 ЦК Української РСР є недійсною, приведений висновок відповідає п. 4 чинної на той час постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», а також правовим позиціям Верховного Суду, висловленим у постановах від 26 листопада 2018 року у справі № 205/8493/16-ц та від 01 квітня 2020 року у справі № 754/1466/15-ц.

Посилання в апеляційній скарзі на положення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14 червня 1994 року, та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно № 7/5, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року, щодо можливості прийняття біржевих угод у якості правовстановлюючих документів, не може бути прийнято до уваги, оскільки у вказаних нормативних документах йдеться про біржові угоди лише щодо майна, яке допущене до обігу на товарній біржі, яким квартира не являється.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставою для задоволення її вимог, скаргу слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Орловцевої Марини Олександрівни від імені ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складено 09 березня 2021 року і з цього дня протягом тридцяти днів на постанову може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _______________ І.В. Вейтас

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко