Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2021 Справа №607/20742/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої Черніцької І.М.

- при секретарі судового засідання Бойко І.І.

з участю:

представника ОСОБА_1 - адвоката Хлєбнікова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом, який згодом уточнили, до ОСОБА_5 про визнання за ОСОБА_6 права власності на легковий автомобіль «Фольцваген Джетт», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 з 21 квітня 1997 року та визнання за кожним з позивачів права власності на 1/3 частину вказаного автомобіля в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .

В обґрунтування вимог позивачі вказали, що 21 квітня 1997 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_6 отримав у власність легковий автомобіль «Фольцваген Джетт», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Згідно умов вказаного договору ОСОБА_6 сплатив ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 7700 грн. 21 квітня 1997 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 вказаний легковий автомобіль. За спільною згодою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вказаний договорів купівлі-продажу було оформлено як усний договір доручення, на підставі якого відповідач зобов`язався видати ОСОБА_6 довіреність на право розпорядження автомобілем. 21 квітня 1997 року ОСОБА_5 видав ОСОБА_6 довіреність на право розпорядження вказаним автомобілем, яка неоднарозово перевидавалась, остання видача довіреності відбулась 21 квітня 2010 року. Даним легковим автомобілем ОСОБА_6 вільно володів та користувався з 21 квітня 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, протягом усього часу володіння ОСОБА_6 автомобілем відповідач відмовлявся належним чином оформити угоду купівлі-продажу вказаного автомобіля. Таким чином, є всі правові підстави вважати, що нотаріально посвідченою односторонньою угодою (довіреністю) укладеною ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6 був ними прихований інший правочин, який вони насправді вчинили, а саме договір купівлі-продажу легкового автомобіля «Фольцваген Джетт», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Тобто вчинені ними дії призводять до правових наслідків, які настають за договором купівлі-продажу. Відтак, ОСОБА_6 є власником легкового автомобіля «Фольцваген Джетт», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Спадкоємцями за законом після його смерті є дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 . Однак, вони не можуть оформити спадкових прав після смерті ОСОБА_6 на належний йому автомобіль, оскільки на день його смерті право власності на автомобіль не було зареєстровано за спадкодавцем.

Посилаючись на наведене, просили позов задовольнити.

Ухвалою судді від 24 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

06 грудня 2019 року представник позивачів - адвокат Хлєбніков С.В. подав заяву про уточнення позову, згідно з якою просив визнати за ОСОБА_6 право власності на легковий автомобіль «Фольцваген Джетт», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 з 21 квітня 1997 року та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину вказаного автомобіля в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .

29 січня 2020 року представник позивачів - адвокат Хлєбніков С.В. подав заяву про уточнення позову, згідно з якою просив визнати за ОСОБА_6 право власності на легковий автомобіль «Фольцваген Джетт», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 з 21 квітня 1997 року та визнати за ОСОБА_2 право власності на вказаний автомобіль в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 29 січня 2020 року витребувано у Тернопільської митниці ДФС: - належним чином завірену копію дозволу митниці №АА0434113 від 05.12.1996 року (про який зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 06.12.1996 року); - інформацію щодо наявності або відсутності обтяжень (обмежень) на легковий автомобіль Фольцваген Джетта № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 . Витребувано у Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області: - інформацію щодо державної реєстрації та наявності або відсутності обтяжень (обмежень) на легковий автомобіль Фольцваген Джетта № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 29 травня 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Тернопільську міську раду.

24 червня 2020 року представник відповідача Тернопільської міської ради - Олійник О.О. подала відзив на позовну заяву. Вказала, що ОСОБА_6 у справі представлений як спадкодавець спірного автомобіля, однак процесуальне законодавство не передбачає визнання права власності в судовому порядку за померлою особою, як і пред`явлення позовних вимог щодо особи, яка не виступає позивачем у справі. Підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності на спірний автомобіль немає, оскільки він не належить до спадкової маси спадкодавця. Автомобіль є об`єктом спадкування у випадку наявності у спадкодавця права власності на цей транспортний засіб, однак позивачем не представлено документу, що підтверджує правомірність придбання спірного автомобіля спадкодавцем. Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хлєбніков С.В. підтримав позовні вимоги, зіславшись на доводи викладені у позові.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Попередньо подав відзив на позов.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки «Фольксваген Джетт», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 від 06 грудня 1996 року, виданим МРЕВ №1 м. Тернопіль.

Як слідує з довідки №125 від 21 квітня 1997 року, виданої МП «Терноком», ОСОБА_5 підтверджує те, що 21 квітня 1997 року одержав гроші в сумі 7700 грн. за автомобіль, відданий по генеральному дорученню.

Як вбачається з довіреності від 21 квітня 2010 року, посвідченої державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Терещук Л.І., зареєстрованої в реєстрі за №523, ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_6 продати за ціну та на умовах на його розсуд, обміняти належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого МРЕВ №1 міста Тернополя 06 грудня 1996 року, автомобіль марки «Фольксваген», 1986 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Крім цього, на період дії довіреності користуватися цим автомобілем на території України та за її межами. Строк дії довіреності до 21 квітня 2020 року.

Позивач ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 13 червня 1981 року, виданим міським відділом ЗАГС міста Тернопіль.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 16 травня 2016 року, виданим Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Як слідує з відповіді Першої тернопільської державної нотаріальної контори №4444/01-16 від 11 листопада 2019 року, наданої на відповідний запит суду, 04 листопада 2016 року нотконторою заведено спадкову справу за №898/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка померлого ОСОБА_4 звернулася із заявою про відмову від прийняття спадщини за законом від належної їй частки спадкового майна, що залишилась після смерті батька ОСОБА_6 . Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру за №45664896 від 04 листопада 2016 року, заповіти від імені померлого ОСОБА_6 не посвідчувались. 01 грудня 2016 року за реєстровим №926 Першою тернопільською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру за АДРЕСА_1 . 01 грудня 2016 року за реєстровим №928 Першою тернопільською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,0600 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території села Смиківці Тернопільського району Тернопільської області. 01 лютого 2017 року за реєстровим №250 Першою тернопільською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на мисливську гладкоствольну зброю марки «ТОЗ 34ЕР», 12 калібру № НОМЕР_6 . 01 лютого 2017 року за реєстровим №252 Першою тернопільською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади з нарахованими відсотками, що зберігаються у АТ «Ощадбанк», ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПАТ «Альфа-Банк». 13 березня 2017 року за реєстровим №694 Першою тернопільською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади з нарахованими відсотками, що зберігаються в ПАТ КБ «ПриватБанк».

З наведеного вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом першої черги, яка прийняла спадщину та частково оформила спадкові права є ОСОБА_2 .

Як вбачається з відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області №31/19-543 від 06 лютого 2019 року, транспортний засіб марки «Volkswagen Jetta», 1986 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , станом на 05 лютого 2020 року зареєстрований за ОСОБА_5 . Згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 05 лютого 2020 року на вказаний транспортний засіб наявні обмеження щодо проведення реєстраційних операцій, а саме: арешт, накладений Господарським судом Тернопільської області від 13.07.2007 року; арешт, накладений ДВС Тернопільського району від 26.11.2010 року; арешт, накладений ДВС №1 м. Тернопіль від 02.07.2015 року.

Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України від 13 лютого 220 року, реєстраційні документи на автомобільний транспорт, ввезений з-за кордону (декларації, копії посвідчень) та посвідчення на реєстрацію автомашин (копії) за 1996 рік знищено відповідно до акту Тернопільської митниці від 06 червня 2002 року за №1 про виділення для знищення документів, які не підлягають подальшому зберіганню. Інформація про наявність (відсутність) обтяжень (обмежень) на вказаний у листі автомобіль в Тернопільській митниці ДФС відсутня.

Як вбачається з відповіді Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №16143 від 19 березня 2020 року, згідно даних АСВП виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_5 перебували на виконанні Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, а саме ВП №5204420 завершене згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», ВП №21987860 завершене згідно п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», ВП №40595255 відмовлено у відкритті згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», ВП №47742853 завершене згідно п. 7 ч. 1 ЗУ «Про виконавче провадження». Станом на 18 березня 2020 року у відділі виконавчі провадження щодо вказаного боржника не перебувають.

Згідно з відповіддю Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №52972 від 31 березня 2020 року, станом на даний час виконавчі провадження відносно ОСОБА_5 у відділі не перебувають. Однак, згідно інформації з інформаційної системи Державного підприємства «Національні інформаційні системи» такі провадження перебували у Гусятинському районному відділі ДВС ГТУЮ у Тернопільській області (ВП №51588254, ВП №51588385, ВП №51588462).

Як слідує з відповіді Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №10948/20.2-30/2 від 19 травня 2020 року, перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження, боржником в яких був ОСОБА_5 , а саме:

-постанова №3-1576/11 від 30 березня 2011 року, видана Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_5 362 668,58 грн. компенсації вартості автомобіля;

-постанова №3-6191/11 від 20 грудня 2012 року, видана Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_5 137 055,29 грн. компенсації вартості автомобіля;

-постанова №3-6191/11 від 20 грудня 2012 року, видана Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_5 компенсації вартості сідельного тягача марки «Рено Магнум 430», 1998 року випуску, у сумі 59 957,64 грн. в дохід держави.

11 грудня 2017 року державним виконавцем винесено постави про повернення виконавчого документа стягувачу з підстави п. 7 частини першої ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». В період з 11 грудня 2017 року по 19 травня 2020 року повторно вказані виконавчі документи та інші виконавчі документи відносно ОСОБА_5 на виконанні у відділ не надходили та на виконанні станом на 19 травня 2020 року не перебувають.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступного.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з вимогами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами статей 317, 319, 658 ЦК України виключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, в тому числі реалізує право його продажу.

Продавцем майна за договором купівлі-продажу згідно з вимогами ст. 658 ЦК України має бути лише власник або належним чином уповноважений на укладення такого договору представник.

Встановлено, що ОСОБА_6 був особою, яка заволоділа автомобілем «Фольксваген Джетт», номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 на законних підставах, оскільки автомобіль був переданий йому у розпорядження власником цього майна ОСОБА_5 на підставі довіреності від 21 квітня 2010 року.

На підставі наявних у справі доказів встановлено, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не укладався, автомобіль не знятий з обліку в уповноваженому органі МВС та залишається зареєстрованим за ОСОБА_5 .

Видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Суд вважає, що доводи позивачів про те, що факт отримання відповідачем ОСОБА_5 коштів за спірний автомобіль підтверджується довідкою-розпискою, посвідченою директором МП «Терноком», є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказана довідка-розписка не є правочином в розумінні статті 202 ЦК України і не породжує будь-яких прав та обов`язків. Крім цього, із вказаної довідки-розписки не вбачається хто саме передав відповідачу ОСОБА_5 вказані у ній грошові кошти та за який транспортний засіб.

Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України.

До принципово важливих складових цієї процедури належать зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.

Реєстрація транспортних засобів, що були в експлуатації, станом на 21 квітня 1997 року здійснювалася відповідно до Правил Державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1993 року №873.

Вказаними Правилами було встановлено процедуру реєстрації транспортного засобу, зокрема п. 8 вказаного порядку передбачено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, що засвідчують його особу, правомірність придбання чи одержання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів провадиться за умови сплати передбачених податків, зборів та інших видів платежів. Правомірність придбання транспортних засобів, номерних агрегатів стверджується документами, скріпленими печаткою, виданими торговельними організаціями, митними органами та судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виготовлювачами транспортних засобів, військовими частинами, відділами матеріальних фондів оперативних командувань, підприємствами, підрозділами ДАІ тощо. Такими документами можуть бути, зокрема: договір дарування, купівлі-продажу, міни та інші договори, укладені у встановленому порядку, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя тощо, посвідчені або видані нотаріусами, якщо це передбачено чинним законодавством. При реєстрації транспортних засобів, що були в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів додається свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку.

Відповідно до п. 48 вказаного Порядку вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами власників.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Пунктом 8 вищевказаного Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін`юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух», а також транспортні засоби, зібрані (складені) із складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог зазначеного Закону.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;вантажна митна деклараціяабо видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державтоінспеції, не допускається.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Сутність та правова природа загальноцивільного представництва регулюються положеннями глави 17 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Результат аналізу зазначених норм матеріального права свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Разом з тим, позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.

Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Встановлено, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля не укладався, цей автомобіль не знятий з обліку в уповноваженому органі МВС України та зареєстрований за ОСОБА_5 , а тому суд вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на автомобіль за спадкодавцем та спадкоємцем в порядку спадкування за законом немає.

Доводи позивачів про те, що факт укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля підтверджено довіреністю, не заслуговують на увагу, оскільки видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Таким чином, довіреність втратила свою чинність у зв`язку із смертю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом встановлено, що позивачами не доведено та не надано будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між спадкодавцем ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_5 договору купівлі-продажу спірного автомобіля та реєстрації вказаного транспортного засобу у встановленому законом порядку на праві власності за ОСОБА_6 . Відтак, спірний автомобіль не входить до спадкової маси спадкодавця ОСОБА_6 , оскільки на момент смерті йому на праві власності не належав.

Враховуючи встановлені обставини справи, вищенаведені вимоги закону, суд прийшов до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачами не доведено факту належності спадкодавцю ОСОБА_6 на праві власності спірного автомобіля та відповідно належності транспортного засобу до спадкової маси ОСОБА_6 .

Враховуючи те, що у позові відмовлено, то у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивачів.

Керуючись ст. ст. 317, 319, 658, 1216, 1218 ЦК, ст.ст. 10, 11, 13, 81, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивачі:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_7 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_8 .

ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_9 .

Відповідачі:

ОСОБА_5 , останнє відоме місце проживання: с.Великі Бірки Тернопільського району, РНОКПП- НОМЕР_10 .

Тернопільська міська рада, вул.Листопадова,5 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.

Повне судове рішення складено 05 березня 2021 року.

Головуючий суддяІ. М. Черніцька