Справа № 481/1605/20

Провадж.№ 2-о/481/3/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

03.03.2021 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участі секретаря судових засідань Кузьміної Н.П., представника заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Інгульська сільська об`єднана територіальна громада Баштанського району Миколаївської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю та без реєстрації шлюбу,

В с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1961 року по 1998 рік . Крім того, встановити факт спільного проживання однією сім`єю заявника ОСОБА_2 із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1995 року по 2000 рік.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_3 , 1915 року народження, яка в період з 1961 року до моменту смерті згідно записів із негосподарської книги N 2 особовий рахунок № НОМЕР_1 проживала однією родиною з ОСОБА_4 , 1925 року народження без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, зареєстровані за однією адресою та проживали спільно однією сім`єю. Спадщину після смерті матері ОСОБА_3 заявник отримав в Баштанській державній нотаріальній конторі у встановленний законом строк. Покійна мати та ОСОБА_4 вели спільне господарство та мали спільний бюджет, забезпечували себе всім необхідним для життя, мали спільні права та обов`язки. На початку 1995 року ОСОБА_3 захворіла та заявник практично переїхав них з ОСОБА_4 та проживав до моменту смерті матері з ними, так як в силу похилого віку ОСОБА_4 було тяжко доглядати за дружиною та й він сам на той час хворів. Після смерті матері у ОСОБА_4 погіршився стан здоров`я та він попросив заявника доглядати за ним, так як на той час заявник був вже на пенсії та зберіг родинні відносини з ОСОБА_4 , він погодився та почав доглядати за ним та мешкати з ним в АДРЕСА_1 , але без реєстрації, періодично приїздив додому в м. Новий Буг, та забирав з собою ОСОБА_4 та він мешкав разом з родиною заявника . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, після його смерті заявник фактично прийняв спадщину, а саме провів поховання , поминальний обід, розпорядився речами покійного та продав домоволодіння яке було придбане покійною ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час спільного проживання з 1961 року , але у зв`язку з відсутністю технічної документації , це було зроблено шляхом запису в подворовій книзі в Інгульській сільській раді. Крім того з моменту смерті по теперішній час заявник доглядає за могилками матері та ОСОБА_4 . За даних обставин він вважає, що фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 . На початку 2020 року переглядаючи старі фотографії , серед них знайшов сертифікат на ім`я покійного ОСОБА_4 на право на земельну частку пай серії МК № 104417 виданий 09 вересня 1996 року Баштанською районною державною адміністрацією. У зв`язку з карантином заявник в телефонному режимі звернувся до нотаріальної контори де йому роз`яснили, що необхідно підтвердити факт проживання на день смерті ОСОБА_4 разом із заявником. За даних обставин заявник вважає, що факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 підтверджено довідками Інгульської сільської ради , та фактичним проживанням разом з померлим в період з 1995 року до моменту смерті ОСОБА_4 , інших спадкоємців у померлого не було , за даних обставин заявник ОСОБА_2 вважає ,що спадщину він фактично прийняв своїм проживанням разом з покійним, та тим що після його смерті розпорядився майном яке було набуте під час спільного проживання однією родиною без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період з 1961 року по 1998 рік. Таким чином вважає, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не закінчився, та він має право в нотаріальній конторі для оформлення спадщини.

Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 27.11.2020 року заява ОСОБА_2 була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, які частково були усунені 08.12.2020 року.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.12.2020 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до розгляду.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав. Враховуючи обставини описані у заяві, та на підставі письмових доказів доданих до заяви встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1961 року по 1998 рік. Крім того, встановити факт спільного проживання однією сім`єю заявника ОСОБА_2 із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1995 року по 2000 рік.

Заінтересована особа -Інгульська об`єднана територіальна громада Баштанського району Миколаївської області надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі представника та відсутність буд-яких заперечень по заяві.

Суд, заслухавши представника заявника, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини.

Заявник ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , і його матір`ю була ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданим 30.05.1979 року (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим 10.03.1998 року (а.с.4).

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 , виданим 15.04.1964 року (а.с.6).

Крім того, ОСОБА_4 09.09.1996 року було в видано сертифікат серії МК № 0104417 на право на земельну частку (пай) в КСП «Ленінский шлях» в с. Інгулка, Баштанського району, Миколаївської області, розміром 6,10 умовних кадастрових гектар (а.с.7).

Згідно довідки Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, від № 186 від 11.03.2020 року, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 . На день смерті із ним ніхто не був зареєстрований (а.с.22)

Згідно довідки Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, від № 243 від 16.04.2019 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав однією сім`єю і вів спільне господарство з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а адресою: АДРЕСА_1 з 1961 року по 09.03.1998 року (а.с.11).

Згідно довідки Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, від № 1464 від 19.12.2018 року ОСОБА_2 , прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 Згідно довідки Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, ви № 243 від 16.04.2019 року саме: провів похорони та поминки, доглядає а могилкою, розпорядився речами покійного, придбав та встановив пам`ятник ( а.с.12).

Депутатом Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області було складено акт про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1961 року по 1998 рік проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу, а ОСОБА_2 в період часу з 1994 року по 2000 року проживав без реєстрації за адресою : АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю (а.с.13).

Як встановлено із свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 21.03.2002 року АЕР № 549045 заявник ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 (а.с.33)

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статей 1217, 1223, 1258, 1264, 1268 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідження доказів це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що заявник повинен довести належними доказами не лише факт спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а і факт ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Сам факт проживання заявника із ОСОБА_4 в домоволодінні останнього не є підставою для задоволення заявлених вимог, оскільки для їх задоволення заявник повинен довести не лише факт спільного проживання, а й факти, що доводять проживання однією сім`єю. Так само факт здійснення поховання, поминального обіду та встановлення пам`ятника, не свідчить про спільне проживання однією сім`єю з померлим. Крім іншого, суд не може прийняти як належний доказ Акт про встановлення факту спільного проживання, оскільки свідки які у ньому зазначені не були допитані судом безпосередньої, так само як і не запрошені інші свідки, які могли б засвідчити про факти, які просить заявник.

З приводу встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1961 року по 1998 рік суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного Кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до статті 74 Сімейного Кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Правило статті 74 Сімейного Кодексу України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

За змістом наведеної норми правовими наслідками встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу є встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74 Сімейного Кодексу України.

Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

Отже, інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки було введено в національне законодавство СК України, який набрав чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, Кодекс про шлюб та сім`ю Української РСР, який діяв до 01 січня 2004 року, таких положень не містив, суд дійшов висновку, що факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу може бути встановлений лише з 01 січня 2004 року, а отже вимоги заявника про встановлення факту проживання його матері ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 1998 року задоволенню не підлягають.

Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити повністю.

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 258-259,263-265,293,294,315-319 ЦПК України, суд

У х в а л и в :

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа: Інгульська сільська об`єднана територіальна громада Баштанського району Миколаївської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю та без реєстрації шлюбу.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Інгульська сільська об`єднана територіальна громада Баштанського району Миколаївської області, адреса: вул.Травнева, 41 с.Інгулка, Баштанський район, Миколаївська область.

Повний текст рішення виготовлений 09.03.2020 року.

Суддя Уманська О.В.