справа № 489/6393/19 провадження №2/489/150/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Садівниче товариство «Південний Буг», про захист честі та гідності, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди,

встановив:

У листопаді 2019 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує права позивача щодо її гідності, зобов`язання спростувати інформацію на найближчому засіданні правління, стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн..

В обґрунтування позову зазначила, що є членом Садового товариства «Південний Буг» (далі - СТ «Південний Буг») та користується ділянкою, по сусідству з якою розташована земельна ділянка відповідача. ОСОБА_3 звернулася до голови правління із заявами, в яких виклала інформацією про те, що позивач систематично ламає її паркан, ображає та погрожує їй, періодично ходить по своїй земельній ділянці без одягу, є психічно хворою. У зв`язку із чим просила правління вжити заходів до позивача на підставі поданої заяви. В результаті розгляду вказаної заяви, позивача без її виклику було виключено із членів правління.

Посилаючись на те, що викладена в заяві ОСОБА_3 інформація є недостовірною та принижує її честь та гідність, позивач просить задовольнити позов.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 вважаючи, що викладена нею у заявах інформація є достовірною, а позивачем не доведено порушення такою інформацією її особистих немайнових прав, просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 15.06.2020 задоволено клопотання позивача та клопотання відповідача про виклик свідків.

Ухвалою від 15.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали та просили про їх задоволення.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала через його недоведеність. Наполягала на тому, що, подавши відповідні заяви до правління, реалізувала своє право на звернення до садового товариства для вжиття заходів до позивача через її поведінку. Крім того, пояснила, що через неприязні відносини тривалий час не спілкується з позивачем, оскільки остання окрім постійних звинуваченнях у крадіжках, образливо лається на неї та чоловіка, також ОСОБА_1 іноді знаходиться на своїй садовій ділянці в оголеному вигляді, що можуть підтвердити і сусіди суміжних садових ділянок.

Представник третьої особи СТ «Південний Буг» у судове засідання не з`явився, пояснення до суду не направив, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу №26 від 20.10.2012 позивач є членом СТ «Південний Буг» та за нею закріплено земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,04 га.

Користувачем сусідньої земельної ділянки № НОМЕР_2 є відповідач.

24.07.2016 та 30.07.2016 відповідач зверталася до голови СТ «Південний Буг» із заявами, в яких зазначивши про зневажливі висловлювання відносно неї та її родини зі сторони позивача, погрози щодо пошкодження майна, ламання паркану, перебування на садовій ділянці без одягу, просила прийняти відповідні заходи та провести роз`яснювальну бесіду з приводу морально-етичних норм та попередити позивача про відповідальність за пошкодження чужого майна (а.с.10-12).

Вказані заяви були розглянуті на засіданні правління СТ «Південний Буг» та за їх результатом вирішено виключити ОСОБА_1 з членів правління за пропуск засідань та неналежну поведінку серед садоводів (а.с.13 зворот).

Згідно зі статутом СТ «Південний Буг» головним завданням товариства є в тому числі і створення умов для відпочинку його членів (пункт 1.2), уповноважене на розгляд скарг та заяв членів садового товариства (пункт 4.14), обов`язком членів товариства є в тому числі дотримання правил добросусідства, не здійснення дій, що порушують нормальні умови для відпочинку інших садоводів (пункт 3.6), передбачено можливість вжиття заходів впливу до членів садівничого товариства (пункти 3.7, 3.8).

Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності з статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Під поняттям «ділова репутація», як особистого немайнового блага, слід розуміти усталену оцінку фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні чи негативні суспільно значимі діяння (поведінку), як правило в певній сфері (професійній, підприємницькій, службовій, тощо), що відома оточуючим, і в силу цього відображена в суспільній свідомості, як думка про особу з точки зору моралі даного суспільства чи соціальній групи.

Згідно положень частин першої - третьої статті 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Верховний суд України у пункті 18 постанови Пленуму від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова) роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 15 Постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до наведених у пункті 15 Постанови роз`яснень, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Кваліфікація поданої в тексті негативної інформації як фактологічної (ствердної) або суб`єктивно-оцінної (суб`єктивна думка, припущення, оцінне судження) має значення для з`ясування підстав юридизації спірного тексту, наявність або відсутність його елементів у площині правового регулювання. Відсутність у висловлюваннях маркерів суб`єктивної модальності, оцінних слів, конструкцій та інших показників, що виражають невпевненість, сумніви автора щодо вірогідності висловлюваного (гіперболи, алегорії, сатира, риторичні питання), а також спеціальних вставних конструкцій та прислівників, що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного, і вказують на те, що висловлюване є суб`єктивною думкою та поглядом автора на подію, його суб`єктивною оцінкою того, що відбувається, а отже відбивають його особисту точку зору та ставлення до описуваної події і не можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсним фактам.

Із урахуванням наведеного в контексті поданої відповідачем у заявах інформації щодо погроз з боку позивача, які відповідач особисто вважає загрозою її життю та здоров`ю, суд вважає таку інформацію оціночним судженням ОСОБА_3 .

З аналогічних підстав не може бути визнана недостовірною і інформація щодо пошкодження паркану, оскільки така не є твердженням про вчинення ОСОБА_1 злочину, а є суб`єктивною думкою і поглядом ОСОБА_3 на певний розвиток подій. Вказане висловлювання відповідача є оціночним судженням, оскільки воно не містять у собі точну юридичну оцінку фактів, що висвітлюються.

Також відповідачем у заяві зазначено, що особисто вона вважає позивача психічно хворою людиною, тому суд також не може визнати недостовірною таку інформацію, оскільки вона знову ж є оціночним судженням відповідача.

Так, у пункті 19 Постанови зазначено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997).

Статтею 10 Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.

Стосовно вимог позивача в частині визнання недостовірної та спростування інформації про те, що вона періодично ходить по своїй земельній ділянці без одягу, то такі не можуть бути задоволені, оскільки їх достовірність не спростована в ході судового розгляду, а наявність таких подій підтверджена показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно вимог частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів у справі.

За такого, суд приходить до висновку, що відповідачем було реалізоване її право на звернення до правління садівничого товариства, що передбачено його статутом. Будь-яких принизливих висловлювань заяви відповідача не містять, в них викладено лише події та думки, яким ОСОБА_3 надано власну оцінку, яка відрізняється від оцінки позивача, а оскільки оціночні судження спростуванню не підлягають, інформація викладена в заявах відповідача не може бути визнана судом недостовірною, а підстави щодо зобов`язання її спростувати відсутні.

Стягнення моральної шкоди в даному випадку є похідною вимогою від вимог про визнання інформації недостовірною та спростування інформації. Оскільки в задоволенні позовних вимог про визнання інформації недостовірною та спростування інформації судом відмовлено, відповідно не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення моральної шкоди.

Тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з вищезазначених підстав.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати стягненню не підлягають, так як суд дійшов до висновку про відмову задоволенні позову.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі та гідності, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа - Садівниче товариство «Південний Буг», код ЄДРПОУ 23039393, місце знаходження: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Костянтинівка, вул.. Дачна, 10.

Повний текст судового рішення складено 09.03.2021.

Суддя І.В.Коваленко