Справа №443/941/20

Провадження №2-о/443/19/21

РІШЕННЯ

іменем України

05 березня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: територіальна громада села Вовчатичі в особі Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просить встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою с. Вовчатичі Жидачівського району Львівської області.

Обґрунтування вимог.

В обґрунтування вимог заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вовчатичі Жидачівського району Львівської області помер її дідо по лінії батька - ОСОБА_5 . На випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 він склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Вербицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, який не змінено та не скасовано. Згідно вказаного заповіту ОСОБА_5 заповів заявниці належну йому земельну ділянку площею 2,3280 га у межах згідно з планом на території Вербицької сільської ради Жидачівського району Львівської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЛВ ;045077. Спадщину після смерті ОСОБА_5 заявниця прийняли шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. А тому для оформлення своїх спадкових прав після смерті спадкодавця ОСОБА_5 на належну йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення, заявниці, необхідно встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 .

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р. Г. від 04.08.2020 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання призначено на 10 год. 00 хв. 08 вересня 2020 року в приміщенні Жидачівського районного суду Львівської області за адресою: Львівська область, місто Жидачів, вул. Я. Мудрого, 20, під головуванням судді Равлінка Р. Г.

08.09.2020 розгляд справи було відкладено на 02.10.2020 на 12 год 30 хв.

02.10.2020 розгляд справи було відкладено на 29.10.2020 на 11 год 00 хв.

29.10.2020 розгляд справи було відкладено на 05.03.2021 на 11 год 00 хв.

Розгляд справи по суті відбувся 05.03.2021 за участю заявника та його представника.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Заявниця., ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Чорненький Я.Б. через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Предстанвник заінтересованої особи, територіальна громада села Вовчатичі в особі Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заінтересова особа, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задовлення заяви ОСОБА_1 не заперечує.

Заінтересова особа, ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задовлення заяви ОСОБА_1 не заперечує.

Заінтересова особа, ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задовлення заяви ОСОБА_1 не заперечує.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частинами 1 та 4 статті 206 ЦПК встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вовчатичі Жидачівського району Львівської області помер дідо заявниці ОСОБА_5 про що 20.10.2016 зроблено відповідний актовий запис №258 та виконавчим комітетом Ходорівської міської радою Жидачівського району Львівської області серії НОМЕР_1 . /а.с. 8/.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV- ЛВ №045077 ОСОБА_5 рішенням Вербицької сільської Ради народних депутатів від 20.04.2000 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,3250 гектарів на території Вербицької сільської ради Жидачівського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. /а.с.13/

Згідно заповіту від 01.03.2007, посвідчений секретарем виконавчого комітету Вербицької сільської ради Жидачівського району Львівської області Ханас М.І. та зареєстровано в реєстрі за № 16, яким належну йому земельну ділянку право на яку посвідчено ДА ІУ-ЛВ №045077, реєстраційний номер 158 від 20.01.2003, площею 2,3250 га, що знаходиться в с. Садки Жидачівського району, що буде йому належати на день його смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , заявниці по справі /а.с.9/.

Відповідно до довідки від 23.10.2018 № 975 виданої Ходоріваською міьсокю радою Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_1 проживала без реєстрації до дня смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступила у володіння спадковим майном, займалася похоронами та обробляє земельні ділянки. /а.с.12/

З витягу із Спадкового реєстру вбачається, що відомості у Спадковому реєстрі стосовно ОСОБА_5 відсутні. /а. с.55/.

Постановою приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 10.10.2019 № 29 ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництв у зв`язку із відсутністю доказів прийняття спадщини спадкоємцем.

При вирішенні вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

В силу вимог ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи п ро встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Приписами Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення

родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст.1221ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

гідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У статті 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявниці за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявницею та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Надані заявницею докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета заявлених вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність прав на спадкове майно.

Так, судом встановлено та підтверджується копіями паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Жидачівським РВ УМВС України у Львівській області 27.08.1997, що заявниця є особою на чию користь ОСОБА_5 складено заповіт, відтак є особою, яка має право на спадкування за заповітом.

Встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем необхідно заявниці для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відповідно до ч. 3 ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Беручи до уваги, що заявниця позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання відповідачами заявлених вимог, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з дідом ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319,354ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини постійно проживала в селі Вовчатичі Жидачівського району Львівської області зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.Г. Равлінко