Справа № 324/68/21

Провадження № 2/324/289/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Пологівського районного суду Запорізької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 та в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що з відповідачем вони є подружжям, мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З самого початку спільне життя з відповідачем складалося, проте, протягом останніх трьох років між подружжям почали виникати непорозуміння у сімейних відносинах через несумісність характерів, також почалися сварки, скандали. За таких обставин вони з відповідачем не проживають разом з серпня 2020 року. З цього часу позивач проживає разом із дітьми, а відповідач - окремо від них. З часу, коли вони перестали проживати разом з відповідачем, тобто з серпня 2020 року, відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, тому діти перебувають на повному утриманні позивача, хоча він як батько дітей не звільнений від обов`язку їх утримувати. Свої обов`язки відносно дітей позивач виконує, виховує та піклується про них, турбується про їх фізичне та моральне виховання. З огляду на викладене, позивач просить постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі в суд цієї позовної заяви і до повноліття дітей.

Про місце, дату і час розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, але вони до суду не з`явилися і уповноважених представників не направили.

У той же час, позивач ОСОБА_1 надала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути без її участі та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 також звернувся до суду з письмовою заявою, в якій зазначив, що позов визнає у повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, беручи до уваги наполягання позивача на задоволенні позову, визнання позову відповідачем, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечать вимогам законодавства України і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , виданого 02 лютого 2011 року виконкомом Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, та серії НОМЕР_2 , виданого 08 червня 2012 року виконкомом Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховною ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума, яких перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж на 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату на аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Встановлено, що малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із матір`ю - позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки про склад сім`ї №97, виданої 26 січня 2021 року виконавчим комітетом Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатним за віком, відомостей про те, що він має незадовільний стан здоров`я до суду надано не було, позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей визнав, тому, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 має змогу сплачувати аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначеному позивачем розмірі, тому пред`явлений позов підлягає задоволенню.

Судом також враховано положення абз.4 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, у якому наголошується, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 14 січня 2021 року, та до досягнення дітьми повноліття.

Крім того, з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн., оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат при поданні позову до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 180-183, 191, 198-201 СК України, ст. ст. 11, 12, 13, 19, 76-83, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 (однієї третини) з усіх видів заробітку (доходів) боржника, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання до суду позовної заяви, тобто з 14 січня 2021 року, до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Каретник Ю. М.