1Справа № 335/14159/19 2/335/127/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., секретаря судового засідання Смірнової А.О., представника позивача Малюк С.М., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи - Агафонової Ж.В., розглянувши позов органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району до ОСОБА_1 , третя особа - Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про звільнення від повноважень опікуна,-

В С Т А Н О ВИ В:

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому вказував на те, що у квітні 2017 року малолітні діти ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взяті на облік в службі (управлінні) у справах дітей міської ради як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09.08.2017, ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав по відношенню до доньок, відомості про батька дітей внесені зі слів матері. Згідно з рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради від №№555/3, 555/4 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_5 », «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4 » зазначеним дітям наданий відповідний соціально-правовий статус. Протягом всього часу перебування дітей на обліку за виконанням обов`язків опікуна здійснювався контроль з боку відділу по району служби (управління) у справах дітей міської ради і Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, а саме: обстеження умов проживання родини, взаємоінформування між дошкільним закладом освіти, медичним закладом, в якому спостерігаються діти тощо. Згідно з характеристикою дошкільного навчального закладу «Сніжинка» від 05.11.2018 №140/01.18 малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, відвідує групу раннього віку, проте адаптація проходить незадовільно з перервою через перелом руки вдома. Дитина має бідний словниковий запас, спілкується за допомогою жестів, міміки, помітно відстає в розвитку від однолітків: не сформовані сенсорні поняття, маніпулює предметами не розуміючи їх призначення, пізнавальний інтерес низький. Емоційний стан нестабільний. Дитина постійно потребує уваги і допомоги дорослого. Вихованням дитини займається ОСОБА_1 , яка не завжди дотримується режиму роботи закладу освіти: приводить дитину о 06.45 (заклад працює з 07.00), забирає останню, що незадовільно відображається на психоемоційному стані дитини. Опікун не в достатній мірі прислуховувалась і виконувала поради педагогів, практичного психолога.

Відповідно до характеристики дошкільного навчального закладу «Сніжинка» 24.04.2019 №42/01.18 ситуація щодо розвитку ОСОБА_5 не змінилась.

Згідно з листом дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №161 «Сніжинка» від 11.04.2019 №37/01.18 працівниками зазначеного закладу виявлено факт жорстокого поводження по відношенню до дитини ОСОБА_5 з боку опікуна. 11.04.2019 вихователь групи під час переодягання дитини до сну виявила на спині дитини численні сліди від побиття. Дитину оглянула медсестра і підтвердила наявність численних саден, гематом з порушенням цілісності шкірного покриву та було проведено фотофіксацію фізичного стану ОСОБА_6 . Працівниками закладу викликана швидка допомога і після огляду лікарями швидкої допомоги дитина була госпіталізована.

Після отримання інформації про жорстоке поводження бабусі з дітьми органом опіки та піклування були вжиті термінові заходи: на виконання п.2 ст.170 Сімейного Кодексу України, п.51 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної з захистом прав дитини» від 24.09.2008 №866, п.1, п.2, п.4 ст.9 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з метою захисту життя та здоров`я малолітніх ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від№226 «Про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від опікуна ОСОБА_1 » діти були відібрані від опікуна та влаштовані до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №1» Запорізької міської ради.

Відповідно до довідки КУ «ЗОКДЛ» ЗОР №4632 від 11.04.2019 ОСОБА_5 , 2016 р.н., відвідала травмпункт ОДЛ із діагнозом: «Множинні забої, гематоми мягких тканей в області спини і верхніх кінцівок,ссадини носа».

Згідно з листом комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №1» від 15.04.2019 №01-26/189 ОСОБА_5 була оглянута лікарем вказаного медичного закладу в присутності працівника швидкої медичної допомоги та було встановлено діагноз: численні садна, гематоми м`яких тканей в області спини, верхніх частинах рук, численні садна носа.

Перебуваючи під опікою ОСОБА_1 , діти мали ряд захворювань, що свідчить про те, що опікун не виконувала свій обов`язок піклуватись про стан здоров`я дітей, їх фізичний,психічний та духовний розвиток.

В ході проведення перевірки за даним матеріалом було встановлено, що дитину побила опікун ОСОБА_1 та у її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 порушує житлові права підопічних дітей, оскільки не сплачує комунальні послуги за житло, в якому мають реєстрація місця проживання діти.

В результаті проведеної роботи було встановлено факт вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_1 , неналежного виконання нею обов`язків опікуна. Опікун ОСОБА_1 вчинила фізичне насильство над однією підопічною нею на очах у другої підопічної дитини, не піклувалась належним чином про стан здоров`я дітей, не забезпечувала необхідного медичного догляду, лікування підопічних дітей, не слідкувала належним чином за їх гігієною, не захищала їх житлові права.

З посиланням на ст.ст.247, 249 Сімейного кодексу України, ст. 67 Цивільного кодексу України, Конвенцією ООН «Про права дитини», Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», орган опіки та піклування просить суд з метою захисту прав малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку невиконанням ОСОБА_1 своїх обов`язків і порушенням нею прав підопічних звільнити ОСОБА_1 від повноважень опікуна над малолітньою ОСОБА_4 , і ОСОБА_5 , та зобов`язати ОСОБА_1 передати дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради для подальшого їх влаштування.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

03.06.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, у задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування просить відмовити з посиланням на наступне. У позові, Позивач зазначає, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої опікунські обов`язки, не приділяє дітям належної уваги, догляду та жорстоко поводиться з ними.Як на факт неналежного виконання опікунських обов`язків зазначає, що при виході співробітників Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді щодо відвідування сім`ї опікуна, ОСОБА_1 не було вдома, а двері відчинив невідомий чоловік (племінник ОСОБА_8 ), який на той час наглядав за дітьми, а також, що в помешканні знаходилася ОСОБА_3 , яка була позбавлена батьківських прав відносно дітей. Призначення ОСОБА_1 опікуном над її онучками, жодним чином не позбавляє права інших членів родини та дітей на тісний контакт один з одним. Діти проводять вільний час як і з бабусею, так і з іншими своїми родичами, що навпаки свідчить про те, що дитина зростає у любові та турботі не лише опікуна, а і інших родичів, що має свій позитивний вплив на формування особистості дітей. Що стосується присутності ОСОБА_3 в квартирі з дітьми, то варто зауважити, що її відвідини дітей носять поодинокі, короткотермінові побачення, саме коли вона приходить поспілкуватися зі своїми родичами до квартири, в якій і проживають діти, при тому ж дані зустрічі завжди обумовлені присутністю іншої особи члена родини, за якого виключається будь-який негативний вплив з її боку на дітей. Жодним чином не підтверджується той факт, що опікун постійно приводила дитину до дитячого садочка саме о 06:45, і це мало постійний характер. Відсутні будь-які докази того, що це негативно відобразилося на психоемоційному стані дитини.

Що стосується словникового запасу дитини та її розвитку то Відповідачка в достатній мірі спілкується з дитиною, приділяє їй належну увагу, а певні особливості розвитку дитини не можуть залежати виключно від опікуна, оскільки носять фізіологічний характер.

Відповідач вживає всі належні заходи спрямовані на розвиток дитини, зокрема, дитина і була віддана до дошкільного закладу, аби вона постійно знаходилася зі своїми однолітками, адаптувалася до групи людей, а її словниковий запас збільшувався і дитина поступово пристосовувалася до оточуючого середовища.

Крім того, психолого-педагогічна характеристика, на яку посилається Позивач, містить також і положення про те, що що ОСОБА_1 проявляє турботу до дитини: дівчинка охайно одягнута, доглянута, нагодована, почуває себе комфортно з бабусею. Що ж стосується тверджень Позивача щодо жорстокого поводження з дітьми та стану їх здоров`я, дійсно 10.04.2019 року, стався прикрий випадок, коли ОСОБА_1 припустилася помилки та внаслідок неналежної поведінки дитини завдала їй фізичного покарання (відлупцювала).Вказаний випадок носив одиничний характер, і ніколи в житті жодних фізичних покарань ОСОБА_1 до підопічних дітей не застосовувала. Крім того, у відібраних в неї пояснень щодо даного інциденту, Відповідачка зазначила, що дуже жалкує про вчинене і до нині, і зобов`язується більше такого не чинити.

Опікун відвідує заняття у спеціаліста-психолога щодо методів виховання дітей, яке сприяє недопущенню проявів будь-якого насильства над дітьми.

Щодо наявних у дітей хвороб, то вони могли виникнути у дітей не у зв`язку з неналежним виконанням опікуном своїх обов`язків, а у зв`язку з тим, що до дитячого закладу, в якому знаходились діти, також, приводять інших дітей, які вже могли хворіти різними хворобами, що і слугувало захворюванню дітей, або могло носити сторонній фактор.

Відповідач здійснює візити до лікарів, проходить з ними всі профілактичні огляди та надає лікування. З наявного в матеріалах справи листа від 18.04.2019 р. № 1199/03-В «Про родину ОСОБА_9 », вбачається, що під соціальним супроводом ЗМЦСССДМ знаходиться родина ОСОБА_9 . Опікун частково дотримувалася рекомендацій спеціалістів Центру, але вчасно залучала дітей до профілактичного огляду у дільничного лікаря, влаштувала дітей до дошкільного навчального закладу та сприяла в організації їх дозвілля.

Наявність заборгованості по комунальним послугам розцінюють як певну нестабільну ситуацію у країні, а також систематичне підвищення комунальних платежів та відсутність у відповідачки субсидії, що в свою чергу могло стати підставою для вказаної заборгованості.Станом на теперішній час, вказана заборгованість є тимчасовою, Відповідачка не відмовляється від її погашення та систематично сплачує заборгованість певними платежами.

Підтвердження необґрунтованості позиції Позивача, щодо відсутності виховного потенціалу підтверджується, зокрема рішенням про призначення Відповідачки опікуном над дітьми, коли відповідні органи прийшли до висновку про наявність в неї можливостей та потенціалу для виховання дітей.

Відповідачка належним чином намагається дбати про дітей та забезпечувати їх всім необхідним для життя та розвитку.

Вважає, що не можна розцінювати одиничний випадок у поводженні з дитиною, який сама ж Відповідачка усвідомила для себе, та жалкує про його вчинення, як достатній та беззаперечний факт неналежного виконання опікуном своїх обов`язків, за який останню слід звільнити від опікунства, а дітей, рідних онучок, яких вона любить та оберігає віддати на виховання до дитячих будинків, в яких не має гарантії, що їм там буде краще.

Крім того, зміна для дітей життєвої обстановки та оточення, а також розлучення їх з бабусею та іншими родичами, з якими вони зростали та спілкувалися протягом тривалих років, завдасть шкоди малолітнім дітям та призведе до порушення психоемоційного стану, що негативно відобразиться на їх здоров`ї і це не буде слугувати забезпеченню якнайкращих інтересів дітей. Позбавлення опіки та відібрання дітей у опікуна варто розглядати лише як крайній захід до особи, що не виконує своїх опікунських обов`язків.

У судовому засіданні представник органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району та представник третьої особи підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити з підстав, що викладені в ньому.

Відповідач, представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просили відмовити у задоволені позову.

Суд, заслухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.

Встановлено, що розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району № 732р від 30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 доводиться малолітнім дітям бабусею.

09 листопада 2017 року на підставі письмової заяви ОСОБА_1 та наказу директора Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 09 листопада 2017 року № 503 родину було взято під супровід .

11 квітня 2019 року розпорядженням голови районної адміністрації було відібрано малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у опікуна ОСОБА_1 .

Дане розпорядження було прийнято на основі Протоколу № 16 Комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 18 квітня 2019 року .

03 травня 2019 року районною адміністрацією Запорізької міської ради по Вознесенівському району на підставі ст. 251 СК України, ст. 75 ЦК України було видано розпорядження про № 271р про звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна над малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Влаштовано малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на повне державне забезпечення до комунальної установи „Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини „Сонечко".

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.09.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа - Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про визнання протиправним та скасування розпорядження голови районної адміністрації - задоволені частково.Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 03.05.2019 року № 271р «Про звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна над малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Постановою Запорізького апеляційного суду від 05.11.2019 року рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.09.2019 року у частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 03.05.2019 року № 271р. змінено, а саме змінено обґрунтування підстав задоволення позовних вимог. Судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна малолітніх дітей відбулося в порушення вимог ч.3 ст.75 Цивільного кодексу України, тому розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 03.05.2019 року №271р прийнято не у межах наданих повноважень, оскільки рішення про звільнення особи від виконання обов`язків опікуна, за відсутності заяви про таке звільнення від самого опікуна, може бути прийнято лише судом за наслідком розгляду заяви відповідного органу опіки та піклування.

Статтею 249 СК України передбачено, що опікун, піклувальник зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

Так, згідно зі ст. 251 СК України, особа може бути звільнена від обов`язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися такі стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ЦК України, за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту.

Пунктом 49 Постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 року „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини" передбачено, що районна, районна у м. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади або суд може звільнити особу від здійснення повноважень опікуна, піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, поміщення дитини до медичного, навчального, виховного закладу, іншого закладу або установи, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у разі, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 7 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Водночас суд констатує відсутність фактичних підстав для звільнення від повноважень опікуна.

Як випливає з матеріалів справи при зверненні з позовом до суду позивач керувався наступними документами.

Так, згідно з листом дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 161 „Сніжинка" від 11.04.2019 року № 37/01.18 працівниками зазначеного закладу встановлено факт жорстокого поводження по відношенню до дитини ОСОБА_5 з боку опікуна. Зокрема, 11.04.2019 року вихователь групи під час переодягнення дитини до сну виявила на спині дитини численні сліди від побиття. Дитину оглянула медсестра і підтвердила наявність численних саден, гематом з порушенням цілісності шкіряного покриву, та було проведено фотофіксацію фізичного стану ОСОБА_6 . Працівниками закладу викликана швидка допомога, і після огляду лікаря швидкої допомоги дитина була госпіталізована.

Згідно з листом комунального некомерційного підприємства „Міська дитяча лікарня № 1" від 15.04.2019 року № 01-26/189 ОСОБА_5 була оглянута лікарем вказаного медичного закладу в присутності працівника швидкої медичної допомоги та було встановлено діагноз: численні садна, гематоми м`яких тканей в області спини, верхніх частинах рук, численні садна носа. Згідно з висновками про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини ОСОБА_10 поступила в лікарню з гострим бронхітом, ринофарингітом, дефіцитом анемії, а ОСОБА_11 поступила у лікарню з ГРВІ, гострий ринофарингіт.

Відповідно до листа Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 18.04.2019 року № 1199/03-В опікунська родина ОСОБА_9 перебуває під соціальним супроводом вказаного Центру, протягом соціального супроводу з опікуном та дітьми проводились профілактично виховні бесіди щодо відповідального ставлення до своїх опікунських обов`язків. ОСОБА_1 разом з дітьми неодноразово були запрошені на психологічні консультації, але опікун відмовлялась в зв`язку з браком часу. Після отримання повідомлення про вчинення опікуном насилля по відношенню до ОСОБА_5 був здійснений вихід за адресою проживання опікуна. ОСОБА_1 повідомила, що вона дійсно вчинила фізичне насилля по відношенню до дівчинки, а саме відлупцювала віником для сміття, оскільки була роздратована поганою поведінкою дитини. Жінка дуже шкодує про скоєні дії по відношенню до дитини.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_12 - вихователь групи дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 161 „Сніжинка", яка і побачила синець на спині ОСОБА_5 , зазначила, що цей випадок носив одиничний характер. Особливих відхилень від виконання обов`язків опікуном ОСОБА_1 не зазначала.

Згідно з психолого-педогогічною характеристикою на дитину ОСОБА_4 від 24.04.2019 року, психолого-педогогічними характеристиками на дитину ОСОБА_5 від 24.04.2019 року, від 05.11.2018 року, ОСОБА_1 проявляла турботу до дітей, діти охайно одягнуті, доглянуті, почувають себе комфортно з бабусею.

Відповідно до психологічної характеристики на дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_5 КУ „Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини „Сонечко" діти прихід бабусі зустрічають виразно емоційно-позитивними реакціями. В процесі взаємодії з бабусею у дітей спостерігається емоційна прив`язаність до бабусі.

Згідно з висновком за результатами психологічного дослідження практичного психолога ОСОБА_14 від 11.06.2019 року, рекомендовано надати можливість бабусі піклуватися про онучок та не обмежувати її участі у вихованні дітей, за умов організації необхідного супроводу фахівцями соціальної служби, зокрема психолога. За результатами психологічного дослідження визначено, що ОСОБА_1 прагне діяти в інтересах дітей, висловлює готовність виконувати рекомендації фахівців щодо виховання онучок .

Вказані висновки та надані рекомендації підтримано під час судового розгляду справи в судовому засіданні практичним психологом ОСОБА_14 , яка залучена до участі в судовому засіданні як спеціаліст. Також останньою надано рекомендації щодо недоцільності обмеження спілкування близьких людей, в даному випадку опікуна ОСОБА_1 та її малолітніх онучок, оскільки перебування з близькими родичами, а саме з бабусею, для дітей створить умови для формування надійної прив`язаності, яка стане основою для розвитку дітей. Також, психологом (спеціалістом) було наголошено на тому, що більшої травми діти зазнали, коли їх насильно без жодних пояснень помістили спочатку до закладу охорони здоров`я, куди не допускали ані рідну бабусю, ані близьких родичів дітей, а потім - до дитячого будинку Сонечко.

Після перебування дітей у дитячому будинку Сонечко, їх характеристики покращились.

Допитані в судовому засіданні свідки з боку позивача, а це родина позивачки, зокрема ОСОБА_15 (син), ОСОБА_16 (донька), ОСОБА_17 (невістка), підтвердили, що позивачка надавала належне виховання не тільки рідним онучкам, яких вона безмежно любить, а також і особисто своїм власним дітям.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 - фахівець соціальної роботи Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді суду пояснив, що ним неодноразово проводилися перевірки умов влаштування, утримання, виховання малолітніх дітей ОСОБА_9 . Під час зазначених відвідувань будь якої агресії опікуна до дітей не виявлено, були деякі зауваження стосовно виховання, які позитивно сприймала опікун.

Допитана в якості свідка ОСОБА_19 , логопед, підтвердила, що бабуся піклується за дітей, приводить їх на заняття, мова дітей стає кращою, діти охайні, на її думку опікун належним чином виконує обов`язки опікуна.

Допитана в якості свідка ОСОБА_20 , директор ДУ Сніжинка ЗМР, суду пояснила, що коли діти поступили до закладу, за правилами поведінки відставали від інших, діти були чисті, охайні, опікун прислухалася до порад спеціалістів закладу.

Допитана в якості свідка ОСОБА_21 , психолог відділу соціальної поботи по Вознесенівському району, пояснила, що діти перебували під соціальним супроводом, та опікун отримувала рекомендації по вихованню дітей.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_22 , спеціаліст органу опіки та піклування пояснив, що займався влаштуванням дітей після випадку побиття дитини бабусею.

Під час судового розгляду представником відповідача не надано належних доказів того, що ОСОБА_1 відмовлялась відвідувати психологічні консультації.

Наведене, на думку суду, свідчить, що позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів факту системного неналежного виконання відповідачкою обов`язків опікуна, натомість в судовому засіданні встановлено, що відповідач здійснювала визначені законом обов`язки щодо виховання її онучок, опіки про здоров`я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток останніх, їх підготовку до самостійного життя, забезпечення їх доглядом і лікуванням, створенням належних побутових умов та умов для здобуття дітьми освіти.

Що стосується поведінки опікуна з приводу жорстокого поводження, яке фактично стало підставою для винесення як розпорядження, так і звернення до суду з позовом про звільнення від обов`язків опікуна, то суд погоджується з доводами відповідача, що такий випадок мав одиничний характер, та встановлено судом, що відповідачка жалкує про свій вчинок.

Наведені представником позивача та третьої особи факти, щодо неналежного виконання опікуном ОСОБА_1 обов`язків спростовуються показами свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Посилання відповідача на матеріали справи про адміністративне правопорушення є недоречним, адже в матеріалах даної цивільної справи відсутня постанова суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Жодних офіційних підтверджень неналежного виконання позивачкою своїх обов`язків по відношенню до дітей, окрім одного звернення представників дитячого садку, немає. Вказане свідчить, що весь час коли позивачка виконувала повноваження опікуна, жодних зауважень до її обов`язків не було.

Наявність заборгованості у ОСОБА_1 за комунальні послуги ніяким чином не підтверджує доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем обов`язків опікуна.

Виходячи з наведеного, суд вважає недоведеними посилання представника позивача, третьої особи на неналежне виконання позивачкою обов`язків опікуна, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, які б могли бути взяті до уваги судом, ними не подано.

Разом із цим, заперечення відповідачки є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються сукупністю вищевказаних безпосередньо досліджених судом доказів, які є переконливими та узгоджуються між собою.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом при вирішенні спору також врахована практика Європейського суду з прав людини у справах, пов`язаних із захистом прав і свобод дитини, згідно якої ЄСПЛ велика увага приділяється тому, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, а частиною 1 статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна над малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 5 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2,3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району до ОСОБА_1 , третя особа - Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про звільнення від повноважень опікуна,- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Повний текст рішення складений 04.03.2021 року.

Суддя Рибалко Н.І.