Справа № 509/3361/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Кочко В.К.,
при секретарі Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса про скасування усиновлення
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року подружжя позивачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовом, у якому зазначили, що 18.11.2019 року усиновили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому за фактом усиновлення змінено ім`я на ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано повторне свідоцтво про народження. Після усиновлення помітили, що дитина поводить себе неадекватно, її поведінка є фактично некерованою, у зв`язку з чим були проведені медичні дослідження, психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини та поставлено, серед інших, наступні діагнози: кіста Денді-Уокера (ознаки синдрому), дислалія, дисграфія. Також зазначили, що через свою безпорадність та відставання на фоні з іншими дітьми, зокрема з молодшою звідною сестрою ОСОБА_5 , створює конфлікти з нею, батьками, однолітками, що час від часу доходить до погроз і бійок. У результаті постійних стресових ситуацій у них погіршився стан психічного здоров`я, між усіма членами сім`ї відносини стали напруженими, а спільне проживання з усиновленим та виконання ними своїх батьківських обов`язків стали неможливими.
Наполягали на тому, що органи опіки (у справах дітей) ставилися до медичних оглядів, діагностик їх майбутнього усиновленого сина фактично халатно, не дослідили належним чином стан здоров`я, через що в медичній картці ОСОБА_3 значився загальний діагноз як "здоровий", що не відповідало дійсності.
Зважаючи на це, позивачі просили скасувати усиновлення, передати усиновленого до органу опіки та піклування для здійснення соціального захисту дитини та вирішення питання щодо його подальшого влаштування, зобов`язати органи реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису народження усиновленого, змінивши ім`я та вилучивши позивачів як батька й матір.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, але через свого адвоката надав суду письмову заяву, в якій повністю підтримав свій позов та просив суд слухати справу в його відсутність.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, але надала суду письмову заяву, в якій повністю підтримала свій позов та просила суд слухати справу в її відсутність.
Представник відповідача Служби у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, надавши суду висновок про доцільність скасування усиновлення та заяву, в якій повністю підтримала позов та просила суд слухати справу в відсутність сторони першого відповідача.
Представник відповідача Кодимської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надавши суду заяву, в якій проти позову заперечував повністю та просив суд слухати справу в відсутність сторони другого відповідача.
Представник відповідача Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надавши суду заяву, в якій просив суд слухати справу в відсутність сторони третього відповідача.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що протягом 2019-го року подружжя позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в першого відповідача на обліку кандидатів в усиновлювачі та виконували всі його вимоги й дослідження, що висуваються законодавством до кандидатів в усиновлювачі. Кількість і зміст побачень з дитиною - майбутнім усиновленим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - письмово не деталізовано.
На підставі рішення Кодимського районного суду Одеської області від 18.11.2019 року позивачі усиновили ОСОБА_3 . На час звернення до органів опіки та піклування і ухвалення судом рішення про усиновлення позивачам не був відомий діагноз дитини. Висновок про стан здоров`я усиновлюваної дитини Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області до суду не надавався, отже, в матеріалах судової справи про усиновлення був відсутній - усупереч ст. 224 СК України та інших норм законодавства щодо усиновлення дітей. З наведеного вбачається вина саме органу опіки та піклування Кодимської районною державною адміністрацією Одеської області в приховуванні всієї наявної в нього інформації про стан здоров`я усиновлюваного ОСОБА_3 .
Протягом піврічного строку з моменту усиновлення ІНФОРМАЦІЯ_2 поводив себе неадекватно, що встановлено органом опіки та піклування - Службою у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області в її відповідному висновку. Дитині поставлено діагноз: кіста Денді-Уокера (ознаки синдрому), дислалія, дисграфія. Не дивлячись на задовільні умови для виховання, навчання та розвитку дитини, створені позивачами, належне та необхідне лікування зору усиновленого, дитина відставала в розвитку, була переведена до значно нижчого класу навчання. Такі стрімкі зміни в дитині, як психічні, так і фізичні, не могли статися негайно після прийняття судом рішення про її усиновлення, адже дитина проходила відповідну психологічну адаптацію до факту усиновлення, також вона налагодила психологічний контакт з позивачами як майбутніми усиновлювачами.
Отже, відповідач Кодимська районна державна адміністрація Одеської області не займався станом здоров`я усиновлюваної дитини, подоланням відставання в навчанні, вадами розвитку, що також указує на вину останнього в подоланні цих вад розвитку. При цьому в медичній картці ОСОБА_3 загальний медичний діагноз установлено як "здоровий".
З причини наявності розладів дитина не могла аналізувати сказане або прочитане, не запам`ятовувала інформацію, швидко стомлювалася, створювала конфлікти з оточуючими людьми.
Отже, суд убачає в наведених обставинах причину й наслідок погіршення стану психічного здоров`я між членами сім`ї позивачів, що в свою чергу завжди ускладнює належне виконання батьками своїх батьківських обов`язків.
ІНФОРМАЦІЯ_2 страждає невиліковною хворобою, про що позивачі, як усиновлювачі, не знали і не могли знати на час усиновлення. Крім цього, судом установлена неможливість реалізації позивачами своїх батьківських прав та обов`язків.
Відповідно до частин першої-четвертої, шостої, сьомої статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.
Згідно з частинами 4-5 ст. 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Пунктами 2, 3 статті 238 СК України встановлено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.
Відповідно до частини 3 ст. 239 СК України у разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.
Згідно зі ст. 241 СК України після набрання чинності рішенням суду орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини. Належним органом, повноважним внести вказані судом зміни, є відповідач Ананьївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса.
Пунктом 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 р., передбачено, що Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Згідно з пунктами 1, 2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута) від 27.11.2008 р., ратифікованої Верховною Радою України 15.02.2011 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.
Ураховуючи найвищі інтереси усиновленого ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку, що внаслідок стосунків, що склалися між ним та усиновлювачами і їхньою донькою, незалежно від волі усиновлювачів, їхнє спільне проживання та виконання усиновлювачами своїх батьківських обов`язків є неможливими. Усиновленій дитині постійно буде психологічно дискомфортно в середовищі, більш розвиненому за неї в морально-вольовому, культурному, загально-ерудованому сенсі, що й надалі викликатиме в дитини негативні й навіть агресивні реакції. Дитина повинна розвиватися в середовищі, їй подібному, сприятливому до її позитивних реакцій та повільного екстенсивного, в даному випадку, її розвитку.
Однією з головних умов скасування усиновлення на підставі п.2 ч.1 ст. 238 СК України є те, що усиновлювачі не знали і не могли знати про вказану хворобу дитини під час усиновлення. Скасування такого усиновлення залежить від волі усиновлювача, і суд не в праві відмовити в позові, посилаючись на те, що таке скасування усиновлення не в інтересах дитини.
За змістом п.3 ч.1 ст. 238 СК України наявність між усиновлювачем та усиновленим стосунків, які роблять неможливим їхнє спільне проживання та виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків, за умови, коли це сталося незалежно від волі усиновлювача, і такі обставини беззаперечно встановлені судом, усиновлення має бути скасоване, оскільки за таких обставин примусове по суті збереження сім`ї може суттєво зашкодити не тільки інтересам усиновлювача та іншої її дитини, а й правам та інтересам дитини, щодо якої вирішується спір. Натомість скасування усиновлення за обставин, що склалися, відповідатиме якнайкращим інтересам дитини. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року в справі № 445/1559/18.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Згідно зі ст. 11 зазначеного Закону органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Судом установлено факт відсутності батьківського піклування щодо усиновленого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на це орган опіки та піклування зобов`язаний протягом одного дня забезпечити тимчасове влаштування такої дитини до вирішення питання про форму влаштування дитини. Тимчасове влаштування дитини в разі відсутності батьківського піклування здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 18 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 905, діти поновлюються на місцевому, регіональному та централізованому обліку в разі, зокрема скасування усиновлення. Пунктом 19 Порядку № 905 передбачено, що у разі скасування усиновлення служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини з`ясовує, де дитина перебувала на місцевому обліку, та інформує відповідну службу у справах дітей про необхідність поновлення дитини на місцевому обліку.
Відповідно до п. 35 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, рішення про влаштування дитини до медичних, навчальних, виховних закладів, іншихзакладів або установ, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання (перебування) дитини.
Суд, при виборі державної адміністрації району, яка здійснюватиме соціальний захист та захист прав усиновленого ІНФОРМАЦІЯ_2 виходить з наступного. Вина Кодимської районної державної адміністрації Одеської області в неналежній підготовці та забезпеченні відповідного вимогам закону процесу усиновлення встановлена. Згідно даних Державного реєстру юридичних осіб відповідач Служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області перебуває в стані припинення, вимоги кредиторів розглядаються до 21.03.2021 року. Отже, належним органом по соціальному захисту та захисту прав дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 та вирішення питання щодо його подальшого влаштування в даних обставинах виступає саме Кодимська районна державна адміністрація Одеської області.
Керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 76-83, 95, 174, 200, 213, 228, 229, 241-245, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., пунктами 2, 3 ст. 238, ст.ст. 239, 241СК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса про скасування усиновлення - задовольнити.
Скасувати усиновлення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Передати неповнолітнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Кодимської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 04057209), для здійснення соціального захисту дитини та вирішення питання щодо його подальшого влаштування.
Зобов`язати Ананьївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса (код ЄДРПОУ 23212242) внести зміни до актового запису №5 від 23 липня 2010 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зміни прізвища з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ОСОБА_3 », по-батькові змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ОСОБА_3 », ім`я дитини, дату і місце народження залишити без змін, вилучивши з графи «батько» - « ОСОБА_1 » та графи «мати» - « ОСОБА_2 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Кочко В.К.
