Справа № 504/368/21

провадження № 2/504/1510/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі :

головуючого судді Доброва П.В.,

при секретарі Данько Т.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики посилаючись на те, що 25.11.2019 року з відповідачем було укладено договір позики, згядно якого позивачка надала у борг грошові кошти у розмірі 4 000,00 доларів США ОСОБА_2 , які останній зобов`язався повернути в повному обсязі до 25.09.2020 року. 25.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів, однак з того часу жодної відповіді від відповідача не надходило. Оскільки відповідач не виконує свій обов`язок, щодо повернення грошових коштів, позивач змушений звернутись до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про час та дату засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив.

За даних обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 листопада 2019 року ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_1 4000,00 доларів США, який він зобов`язався повернути в строк до 25 вересня 2020 року, що підтверджується розпискою від 25.11.2019 року складену та підписану відповідачем особисто.

Оригінал розписки знаходиться у позивача.

Відповідач в свою чергу взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість, яка станом на момент подачі позову становить 4 000,00 доларів США за кредитом.

Статтею 202ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини третьої статті 545 ЦК України, тільки наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. Оскільки оригінал боргової розписки був наданий позивачем, підтверджується факт неповернення боргу відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.4 ст.631 ЦК України, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63 цс 13, зазначено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу вимоги якої не звільняють боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, що забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач у визначені договором позики строки не повернув в повному обсязі суму позики, вимоги позивача щодо повернення суму позики є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 4 000,00 доларів США, що станом на 22 лютого 2021 року за офіційним курсом Національного банку України становить 111 387,20грн. (4000,00 доларів США х 27.8468 грн. = 111 387,20)

Згідно ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягають також сплачена позивачем при зверненні до суду грошова сума судового збору у розмірі 1 120,00 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Керуючись ст.ст. 16, 536, 1046-1051 ЦК України, ст.ст. 13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) за договором позики від 25.11.2019 року грошові кошти в розмірі 111 387,20грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на відшкодування судових витрат 1 120,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.В. Добров