open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 127/22087/20

Провадження № 2/127/3635/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого суді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., за участі представника позивача - адвоката Верещаки В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька та просила надати дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 на період з 05.11.2020 року до 30.07.2021 року до Польщі у м. Щецин, мотивуючи позовні вимоги тим, що отримати нотаріально посвідчену згоду на тимчасовий виїзд дитини за межі України з метою навчання від батька дитини немає можливості, оскільки останній погоджується її надати лише у випадку відмови від отримання від нього аліментів. Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2020 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2021 року було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Верещак В.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти такого порядку розгляду справи. При цьому, матеріали справи містять заяву відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв`язку із отриманням ним правничої допомоги (а.с. 54), якою останній не скористався.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. Ст. 152 СК України передбачає гарантоване право дитини на належне батьківське виховання. Ст. 154 СК України встановлює право батьків звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини. Відповідно до ч. 3 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю, а відповідач ОСОБА_2 - батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17 березня 2009 року (а.с. 10).

Шлюб між сторонами (батьками дитини) розірвано, що підтверджується рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у справі № 149/2435/19 від 28 жовтня 2019 року, яке набуло законної сили 27.11.2019 року (а.с. 11).

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред`явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.09.2020 року зараховано до V класу у 2020/2021 навчальному році початкової школи № 11 ім. ЮНІСЕФ у м. Щецин (а.с. 16-17).

Рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області від 10.09.2020 року № 283 було затверджено Висновок служби у справах дітей Хмільницької міської ради про підтвердження місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для її тимчасового виїзду за межі України (а.с. 18-19).

Відповідно до Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 61190341, станом на 31.07.2020 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 зі сплати аліментів складала 31 454,76 грн. (а.с. 13).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 59-60), умовою відповідача ОСОБА_2 для надання нотаріально посвідченої згоди на виїзд дочки за межі України є відмова від отримання від нього аліментів.

Така позиція відповідача ОСОБА_2 як батька неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 712/10623/17 (провадження № 14-244цс18), положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, а тимчасовий виїзд дитини за кордон (із визначенням конкретного періоду) у супроводі того з батьків, з ким визначено її місце проживання та який здійснює забезпечення дитині рівня життя, необхідного для всебічного розвитку, не може беззаперечно свідчити про позбавлення іншого з батьків дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та спілкуванні з нею; у такій категорії справ узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність в одного з батьків права відмовити в наданні згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон з іншим з батьків є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини.

Таким чином, суд доходить до висновку, що існують підстави для задоволення позову та надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі державного кордону України (до Республіки Польща) у період з 05 листопада 2020 року до 30 липня 2021 року включно неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати сторона позивача просила залишити за нею.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 33 Конституції України, ст. 19, 150, 151, 152, 154, 155 СК України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 5, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 281, 284, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі державного кордону України (до Республіки Польща) у період з 05 листопада 2020 року до 30 липня 2021 року включно неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

Повний текст рішення суду складено 05.03.2021 року.

Суддя

Джерело: ЄДРСР 95386271
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку