Справа № 136/1124/20

провадження № 2/136/302/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності по спадкуванню за заповітом на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із вищевказаним позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач) з вимогою визнати за позивачем право власності на 1/7 частку житлового будинку - «А» (загальною площею - 79,1 кв. м., Житловою площею - 30,0 кв. м.); прибудови «а»; Тераси - «а1»; сараю - «Б»; сараю - «б»; погребу з шиєю - «В»; літньої кухні - «Г»; убиральні - «Ж»; огорожі - «№1»; воріт - «№2»; хвіртки - «№3»; криниці - «№4», що розташовані по АДРЕСА_1 , по спадкуванню за заповітом.

Позивач обґрунтовує свою вимогу наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла спірна 1/7 частка житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . Разом з тим, спадкодавець за життя склала заповіт, у якому все своє майно заповіла позивачу, що доводиться їй дочкою. Проте, прийнявши спадщину вона не може її оформити, оскільки правовстановлюючий документ на спірну 1/7 частку житлового будинку на ім`я спадкодавця відсутній, також неможливо встановити частку майна, належного спадкодавцеві, а тому відповідне право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Ухвалою суду від 08.09.2020 відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого судового засідання та встановлено строк для подання відповідачам відзиву. Також, з нотаріальної контори витребувано матеріали спадкової справи.

Ухвалою суду від 16.12.2020, на задоволення клопотання позивача, замінено неналежного відповідача Щасливську сільську раду Липовецького району Вінницької області на Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області.

У визначений судом строк відповідач відзиву до суду не подала, однак 19.02.2021 до канцелярії суду, представником подано заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, а також про визнання позову в повному обсязі.

З огляду на те, що у підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явились, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.12.2017 (а.с. 6). Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло оспорюване майно. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який 04.09.2008 посвідчено секретарем Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області, і згідно якого все наявне майно було заповідано позивачу (а.с. 8). Як вбачається із довідки Щасливської сільської ради, станом на 15.04.1991 членами колгоспного двору, до якого належав будинок по АДРЕСА_1 , були мати позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також позивач (раніше ОСОБА_8 ) ОСОБА_1 (а.с. 17). Факт родинних відносин позивача із спадкодавцем підтверджено належними та допустимими доказами (а.с. 38). Із матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 вбачається, що позивач, будучи дочкою та маючи право на обов`язкову частку у спадщині, її прийняла подавши заяву відповідного змісту (а.с. 35).

З урахуванням викладеного, вирішуючи питання про визнання за позивачем право власності на 1/7 частку житлового будинку, що розташовані по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , суд виходить з наступних мотивів та норм права.

Як визначено ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У силу вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із нормою ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Перевірені судом зібрані у справі доказами свідчать про те, що позивач цього спору спадщину прийняла, отож вона їй належить у розмірі 1/7 частки. Правовстановлюючий документ на оспорюваний будинок на ім`я спадкодавця відсутній, що унеможливлює реалізацію спадкових прав позивачем в нотаріальному порядку.

Відповідно до п 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Згідно ст. 120 ЦК Української PCP 1964 майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121, 123 ЦК Української PCP 1964 володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.2005 (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п. "а" п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що житловий будинок - «А» (загальною площею - 79,1 кв. м., Житловою площею - 30,0 кв. м.); прибудови «а»; Тераси - «а1»; сараю - «Б»; сараю - «б»; погребу з шиєю - «В»; літньої кухні - «Г»; убиральні - «Ж»; огорожі - «№1»; воріт - «№2»; хвіртки - «№3»; криниці - «№4», що розташовані по АДРЕСА_1 , належав членам колгоспного двору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також позивачу (раніше ОСОБА_8 ) ОСОБА_1 у рівних частках.

Із матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 вбачається, що позивач, будучи дочкою та маючи право на обов`язкову частку у спадщині, її прийняла подавши заяву відповідного змісту. Утім оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку на вказане майно, що увійшов до складу спадкової маси позбавлена можливості за обставин, незалежних від її волі.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак оформити її не може у зв`язку з обставинами, які не залежать від неї.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача є очевидною, а обраний спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду .

Разом з тим, представник відповідач подала до суду заяву про визнання позову.

У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 76-80, 141, 189, 197, 200, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. В. Липківського, буд. 30, м. Липовець, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) про визнання права власності по спадкуванню за заповітом на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частку житлового будинку - «А» (загальною площею - 79,1 кв. м., Житловою площею - 30,0 кв. м.); прибудови «а»; Тераси - «а1»; сараю - «Б»; сараю - «б»; погребу з шиєю - «В»; літньої кухні - «Г»; убиральні - «Ж»; огорожі - «№1»; воріт - «№2»; хвіртки - «№3»; криниці - «№4», що розташовані по АДРЕСА_1 ., по спадкуванню за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т. Кривенко