печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44203/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.

справа № 757/44203/19-Ц

учасники справи:

позивач 1: ОСОБА_1

позивач 2: ОСОБА_2

відповідач: Національний банк України

третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» про відшкодування шкоди,

представник позивачів ОСОБА_3

представник відповідача Крайдуба В.І.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року позивач ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Національного банку України, третя особа ПАТ «Банк Фінанси і Кредит» про відшкодування майнової шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договори банківського вкладу, а саме:

1. 28.07.2015 року договір-заява № 307231/42690/7-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 7 місяців у валюті долар США, відповідно до умов якого вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти у розмірі 8 240,00 доларів США на строк з 28.07.2015 року по 28.02.2016 року;

2. 16.09.2015 року договір-заява № 307231/48357/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» у Євро, відповідно до умов якого вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти у розмірі 30 826,13 Євро на строк з 16.09.2015 року по 15.12.2015 року.

Також між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договори банківського вкладу, а саме:

1. 28.07.2015 року договір-заява № 307231/42683/7-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 7 місяців у валюті долар США, відповідно до умов якого вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти у розмірі 8 000,00 доларів США на строк з 28.07.2015 року по 28.02.2016 року;

2. 15.09.2015 року договір-заява № 307231/48305/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» у Євро, відповідно до умов якого вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти у розмірі 20 000,00 Євро на строк з 15.09.2015 року по 14.12.2015 року.

Правлінням Національного Банку України 17.09.2015 року прийнято постанову № 612 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» та 17.09.2015 року № 171 вирішено запровадити у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» тимчасову адміністрацію. Правлінням Національного Банку України прийнято постанову від 17.12.2015 року № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Фінанси та кредит» та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 року № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку. Згідно з заявами на перерахування коштів від 12.11.2015 року, позивачами було отримані тільки 200 000 гривень відшкодування гарантованої суми. Відповідно до довідки за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюк В.С. від 25.04.2017 року № 3-131100/2597 сума акцентованих вимог ОСОБА_1 складає 777 066,28 грн. та відповідно до довідки від 25.04.2017 року № 3-131100/2597 сума акцентованих вимог ОСОБА_2 становить 511 049,00 грн. Водночас, вказані суми вкладів позивачам не повернуті. Позивачі вважають, що бездіяльність відповідача, яка полягає у неможливості вкладників користуватись своїми коштами, є порушенням законодавства України та їх конституційних та законних прав власників й споживачів, а тому вимушені звернутись до суду з цим позовом про стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 777 066,28 грн. та 511 049,00 грн.

Ухвалою суду від 21.08.2019 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання на 28.10.2019 року (а.с. 45).

11.09.2019 року представником відповідача Янко І.О. подано відзив на позов (а.с. 51-61), відповідно до якого діючим законодавством не встановлено обов`язку Національного банку України відповідати за зобов`язаннями банків, а банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку України. Крім того, відповідач не є стороною у договірних відносинах між позивачами та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», тому у відповідача відсутні зобов`язання щодо виконання умов договорів банківських вкладів. Також зазначив, що процедура ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» наразі триває, здійснюється виплата грошових коштів кредиторам згідно зі встановлених черг, у зв`язку з чим правовідносини між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та позивачами за договорами банківського вкладу не припинилися. При цьому, позивачі не довели факт заподіяння їм шкоди відповідачем та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та заподіяною шкодою.

16.09.2019 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» Міхно С.С. на позов, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на даний час не завершено процедуру ліквідації банку, а тому заявлені позивачами вимоги є безпідставними, а сам факт завдання шкоди позивачам не доведеним до припинення процедури ліквідації банку. Крім того, позивачам було виплачено гарантовану суму відшкодування в розмірі 200 000 грн. та відшкодування решти коштів позивачам буде здійснюватись відповідно до процедури, яка передбачена Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Тому вважає, що звернення позивачів до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди є передчасним, оскільки факту завданої їм шкоди, а також вини відповідача позивачами не доведено (а.с. 90-92).

Ухвалою суду від 28.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.2020 року (а.с. 98).

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача Крайдуба В.І. заперечив щодо їх задоволення, посилаючись на підстави, викладені у відзиві.

Представник третьої особи до суду не з`явився з невідомих причин. Тому, суд розглянув справу у його відсутність, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договори банківського вкладу, а саме:

1. 28.07.2015 року договір-заява № 307231/42690/7-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 7 місяців у валюті долар США, відповідно до умов якого вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 8 240,00 доларів США на строк з 28.07.2015 року по 28.02.2016 року (а.с.10);

2. 16.09.2015 року договір-заява № 307231/48357/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» у Євро, відповідно до умов якого вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 30 826,13 Євро на строк з 16.09.2015 року по 15.12.2015 року (а.с.12-13).

Також між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договори банківського вкладу, а саме:

1. 28.07.2015 року договір-заява № 307231/42683/7-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 7 місяців у валюті долар США, відповідно до умов якого вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 8 000,00 доларів США на строк з 28.07.2015 року по 28.02.2016 року (а.с.17);

2. 15.09.2015 року договір-заява № 307231/48305/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» у Євро, відповідно до умов якого вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти у розмірі 20 000,00 Євро на строк з 15.09.2015 року по 14.12.2015 року (а.с.19-20).

17.09.2015 року на підставі постанови Національного банку України № 612 «Про віднесення ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) 17.09.2015 прийнято рішення № 171 про запровадження тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 (включно).

17.12.2015 правлінням Національного банку України прийнято Постанову № 898 «Про відкликання банківської ліцензії ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а 18.12.2015 на підставі рішення Виконавчої дирекції Фону гарантування вкладів фізичних осіб № 230 у відповідача розпочато процедуру ліквідації з 18.12.2015 по 17.12.2017 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фону гарантування вкладів фізичних осіб №5175 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на два роки до 17.12.2019 року включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.

Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон України) є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України під час введення тимчасової адміністрації не застосовується: примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки (штрафів,пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не нараховується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може привести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом, нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед кредиторами.

При цьому, згідно абз. 1 ч. 6 ст. 36 вказаного Закону обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Відповідно до ст. 26 Закону України фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Статтею 28 Закону України встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено ст. 52 Закону України .

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов`язань, є кредитором банку.

Отже, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

Вказане стверджується і правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15.

Судом встановлено, що позивачам була здійснена виплата суми гарантованого відшкодування у розмірі 200 000 грн. кожному через банк - агент ПАТ «ПУМБ», що не заперечувалось позивачами.

При цьому, ч. 4 та 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 49 вказаного Закону України уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно з довідкою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюк В.С. від 25.04.2017 року за № 3-131100/2597, відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.04.2016 року № 488 був затверджений Перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів Банку та згідно з даними переліку (реєстру) кредиторські вимоги позивача ОСОБА_1 акцептовані в сумі 777 066,28 грн., включені до зазначеного реєстру та задовольнятимуться згідно вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 16).

Згідно з довідкою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюк В.С. від 25.04.2017 року за № 3-131100/2598, відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.04.2016 року № 488 був затверджений Перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів Банку та згідно з даними переліку (реєстру) кредиторські вимоги позивача ОСОБА_2 акцептовані в сумі 511 049,00 грн., включені до зазначеного реєстру та задовольнятимуться згідно вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 24).

Отже, позивачами не доведено та не надано належних та допустимих доказів, що внаслідок дій відповідача порушені їх права, як кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», на отримання коштів за договорами банківського вкладу, не доведено причинний зв`язок між шкодою та неправомірними діями банку.

Безпідставними суд визнає й доводи позову про те, що судовим рішеннями у адміністративній справі № 826/7697/16 доведена вина Національного банку України в неможливості позивачів користуватись своїми коштами, розміщених на депозитних рахунках ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», оскільки, в зазначеному рішенні не міститься жодного висновку, що внаслідок дій чи бездіяльності Національного банку України порушені права вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в тому числі і позивачів, на отримання коштів за договорами банківського вкладу.

Механізм відшкодування шкоди кредиторам та повернення коштів, отриманих під час виконання уповноваженою особою Фонду заходів чітко визначеній чинним законодавством.

Таким чином, оскільки між позивачами та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виникли договірні відносини, то стягнення суми вкладу позивачам повинно відбуватись на підставі законодавства, що регулює правовідносини щодо повернення вкладу з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Доводи позивачів про те, що стягнення суми вкладу як відшкодування майнової шкоди є безпідставним, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, зобов`язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Складовими для відшкодування шкоди є а) наявність шкоди; б) протиправна поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку.

Власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

Тому, хоча постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2016 року у справі №826/7697/16 визнано бездіяльність Національного банку України протиправною, проте доводи позивачів про те, що Національний банк України має нести майнову відповідальність за зобов`язаннями неплатоспроможного банку є необґрунтованими.

Крім того, під час судового розгляду представником позивача не доведена вина відповідача у доведенні ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до неплатоспроможності, не доведено завдану шкоду позивачам (розмір вкладу не є розміром шкоди у розумінні ст. 1166 ЦК України), причинний зв`язок між шкодою та неправомірними діями відповідача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 1173 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними повноважень, відшкодується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.

Також особливий статус Національного банку України визначений в Рішенні Конституційного Суду України від 26.02.2009 № 6-рп/2009, відповідно до пункту 3.1 якого Конституція України визначила правовий статус Національного банку України як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст. 99). Особливість юридичного статусу Національного банку України полягає в тому, що, з одного боку, він має публічно-правовий статус особливого центрального органу державного управління, самостійного у своїй діяльності від органів державної влади (ст. 6, 7, 24, 25, 53 Закону України «Про Національний банк України»), а з іншого - цивільно-правовий статус як юридичної особи, яка має відокремлене майно, що є об`єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні, та може вчиняти певні цивільно-правові правочини з комерційними банками, державою (ст. 4, 29, 31, 42 Закону України «Про Національний банк України»).

Отже, Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, тобто не є суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1166, 1173 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Законом України «Про Національний банк України» та ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач 1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5

позивач 2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6

відповідач: Національний банк України: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106

третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60, код ЄДРПОУ 09807856

Суддя О.В. Батрин