печерський районний суд міста києва

Справа № 757/63890/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.,

справа № 757/63890/19-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Громадська організація «Центр протидії корупції»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Центр протидії корупції» про визнання дій такими, що порушують немайнові права особи, поновлення порушених немайнових прав шляхом зобов`язання вчинити певні дії,

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача Бойко О.І.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГО «Центр протидії корупції» про визнання дій такими, що порушують немайнові права особи, поновлення порушених немайнових прав шляхом зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на початку жовтня 2019 року їй стало відомо про розміщення на сайті «Відкритий реєстр національних публічних діячів України», що міститься за посиланням https://pep.org.ua, власником якого є відповідач, конфіденційної інформації стосовно неї, зокрема, її персональні дані, обставини її сімейного та особистого життя, фотографії, дані про майновий стан тощо. При цьому, згоду на розміщення вказаної інформації вона не надавала.

Позивач, вважає, що дії відповідача по збиранню, систематизації, збереженню, використанню та поширенню конфіденційної інформації, використання її імені не є виправданим втручання в її особисте та сімейне життя, що є надмірним і непропорційним втручанням у приватність, у зв`язку з чим відповідачем були порушені її особисті немайнові права, а тому позивач просила позов задовольнити у визначений нею спосіб, а саме:

-визнати дії такими, що порушують немайнові права ОСОБА_1 на недоторканність особистого і сімейного життя, на використання імені ГО «Центр протидії корупції», які полягають у використанні і поширенні імені, та обставин особистого і сімейного життя ОСОБА_1 , без її згоди, в мережі Інтернет на сайті «Відкритий реєстр національних публічних діячів України» (https://pep.org.ua) за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме інформації наступного змісту:

« ОСОБА_1 .

Категорія: Пов`язана особа.

Остання посада: Vebelle Royal G SL , Засновник 16.08.2005.

Пов`язана особа або член сім`ї - ПЕП припинив бути ПЕПом.

Зв`язки з Фізичними Особами

Ім`я Тип зв`язку Період

ОСОБА_5 особисті зв`язки -16.08.2005

ОСОБА_6 дочка ІНФОРМАЦІЯ_2 -

Візуалізація Зв`язків

Зв`язки з юридичними особами

Ім`я Тип зв`язку Код

Vebelle Royal G SL Засновник В93519171

Візуалізація Зв`язків

Досьє

В Іспанії на першу дружину ОСОБА_5 - ОСОБА_1 - зареєстрована компанія Vebelle Royal G SL . Як з`ясували журналісти проекту Радіо Свобода « ІНФОРМАЦІЯ_3 », фірма володіє низкою об`єктів нерухомості на березі Середземного моря. Відповідно до даних з іспанського реєстру, з 2017 року на фірму записана земля та маєток на майже 600 квадратних метрів. З 2012 року співвласником цієї нерухомості є також ОСОБА_6 - дочка судді від першого шлюбу. Сам будинок у 2018 році був знесений.

Крім цієї нерухомості, на фірму Vebelle Royal G SL також записані чотири апартаменти у комплексі ІНФОРМАЦІЯ_5 (витяг 1, витяг 2, витяг 3, витяг 4), а також квартира у комплексі ІНФОРМАЦІЯ_6, квартира у комплексі ІНФОРМАЦІЯ_7 та квартира у комплексі ІНФОРМАЦІЯ_8 на березі Середземного моря.

Пізніше з`ясувалось, що Vebelle Royal належить також 62 гектари землі в муніципалітеті Міхас в провінції Малага. За оцінками ріелторів, в середньому вартість землі в цьому регіоні стартує від 30 тисяч євро за гектар. Відповідно вартість ділянок може сягати до 2 мільйонів євро.

Згідно офіційних документів, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був розірваний Донецьким міським РАЦСом 16 серпня 2005 року.

Документи

Інші документи

-Розслідування «ІНФОРМАЦІЯ_3» про гектари землі в Іспанії родини ОСОБА_5

-Розслідування «ІНФОРМАЦІЯ_3» про нерухомість судді ОСОБА_5 та наближених осіб

-Фірма Vebelle Royal G SL екс-дружини ОСОБА_5

Інші Варіації Імені

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1»

-поновити порушені ГО «Центр протидії корупції», немайнові права ОСОБА_1 , зобов`язавши ГО «Центр протидії корупції» видалити протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили з сайту «Відкритий реєстр національних публічних діячів України» (https://pep.org.ua) всю розміщену інформацію про ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4), а саме інформацію наступного змісту:

« ОСОБА_1 .

Категорія: Пов`язана особа.

Остання посада: Vebelle Royal G SL , Засновник 16.08.2005.

Пов`язана особа або член сім`ї - ПЕП припинив бути ПЕПом.

Зв`язки з Фізичними Особами

Ім`я Тип зв`язку Період

ОСОБА_5 особисті зв`язки -16.08.2005

ОСОБА_6 дочка ІНФОРМАЦІЯ_2 -

Візуалізація Зв`язків

Зв`язки з юридичними особами

Ім`я Тип зв`язку Код

Vebelle Royal G SL Засновник В93519171

Візуалізація Зв`язків

Досьє

В Іспанії на першу дружину ОСОБА_5 - ОСОБА_1 - зареєстрована компанія Vebelle Royal G SL . Як з`ясували журналісти проекту Радіо Свобода « ІНФОРМАЦІЯ_3 », фірма володіє низкою об`єктів нерухомості на березі Середземного моря. Відповідно до даних з іспанського реєстру, з 2017 року на фірму записана земля та маєток на майже 600 квадратних метрів. З 2012 року співвласником цієї нерухомості є також ОСОБА_6 - дочка судді від першого шлюбу. Сам будинок у 2018 році був знесений.

Крім цієї нерухомості, на фірму Vebelle Royal G SL також записані чотири апартаменти у комплексі ІНФОРМАЦІЯ_5 (витяг 1, витяг 2, витяг 3, витяг 4), а також квартира у комплексі ІНФОРМАЦІЯ_6, квартира у комплексі ІНФОРМАЦІЯ_7 та квартира у комплексі ІНФОРМАЦІЯ_8 на березі Середземного моря.

Пізніше з`ясувалось, що Vebelle Royal належить також 62 гектари землі в муніципалітеті Міхас в провінції Малага. За оцінками ріелторів, в середньому вартість землі в цьому регіоні стартує від 30 тисяч євро за гектар. Відповідно вартість ділянок може сягати до 2 мільйонів євро.

Згідно офіційних документів, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був розірваний Донецьким міським РАЦСом 16 серпня 2005 року.

Документи

Інші документи

-Розслідування «ІНФОРМАЦІЯ_3» про гектари землі в Іспанії родини ОСОБА_5

-Розслідування «ІНФОРМАЦІЯ_3» про нерухомість судді ОСОБА_5 та наближених осіб

-Фірма Vebelle Royal G SL екс-дружини ОСОБА_5

Інші Варіації Імені

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1

ОСОБА_1»

Ухвалою суду від 06.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.02.2020 року (а.с. 61).

09.01.2020 року від представника відповідача Бойко О.І. надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 66-72), відповідно до якого персональні дані позивача не є інформацією з обмеженим доступом, оскільки позивач у період з 2011-2013 роках була посадовою особою юридичної особи публічного права, а тому відповідно до положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» зобов`язана була подавати декларацію. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, оформленій за формою і порядку, встановленими Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об`єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру. Крім того, позивач є близькою особою національного публічного діяча ОСОБА_5 , тому положення чинного законодавства в сфері запобігання відмивання коштів розповсюджуються на неї незалежно від публікації оспорюваної нею інформації на сайті відповідача. Також зазначив, що використання відповідачем інформації стосовно належності позивачу корпоративних прав Vebelle Royal G SL не є втручанням в особисте і сімейне життя та не порушує її права на використанні імені, оскільки вказана інформація розміщена згідно чинного законодавства та є відкритою. Таким чином, позивач не надала належних та допустимих доказів порушення її права на використання імені і втручання у сімейне та особисте життя. Натомість положеннями чинного законодавства та загальновідомими фактами, на підтвердження яких надані відповідні докази, у зв`язку з чим вважає, що позов не підлягає задоволенню.

24.01.2020 року від представника позивача Гольдарб К.Ю. надійшла відповідь на відзив відповідача ГО «Центр протидії корупції» (а.с. 94-102), у якій спростовуються обставини, викладені у відзиві з підстав, заявлених у позові.

08.09.2020 року від представника відповідача Бойко О. І. надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив представника позивача Гольдарб К.Ю. (а.с. 154-158), у яких спростовуються обставини, викладені у позовній заяві.

Ухвалою суду від 08.09.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті на 04.11.2020 року (а.с. 161).

У судовому засіданні представник позивача Гольдарб К.Ю. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача Бойко О.І. позовні вимоги не визнав, вважаючи позов необґрунтованим з підстав, наведених у відзивах та заперечення на відповідь на відзив, надавши письмові пояснення.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина 1 ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що на сайті «Відкритий реєстр національних публічних діячів України», що міститься за адресою в мережі Інтернет https://pep.org.ua, з посиланням на ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщена інформація про позивача ОСОБА_1 , що підтверджується експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет та роздруківками файлу фіксації (а.с. 26-42).

Матеріалами справи підтверджується, що власником сайту «Відкритий реєстр національних публічних діячів України», що міститься за адресою в мережі Інтернет https://pep.org.ua, є відповідач ГО «Центр протидії корупції» та останнім вказаний факт не заперечувався.

08.10.2019 року представника позивача ОСОБА_1 - Гольдарб К.Ю. звернулась до керівника ГО «Центр протидії корупції» Каленюк Д.М. та керівнику ГО «Канцелярська Сотня» з вимогою про припинення порушення немайнових прав ОСОБА_1 шляхом видалення інформації про особу з сайту https://pep.org.ua (а.с. 22-23).

Листом за підписом виконавчого директора ГО «Центр протидії корупції» Каленюк Д.М. за № 19_1024_361_ЦПК від 24.10.2019 року адвоката Гольдарб К.Ю. було повідомлено про оприлюднення даних та інформації з відкритих загальнодоступних джерел, яка вже була оприлюднена та вказана інформація щодо ОСОБА_1 не є такою, що має обмежений доступ та не містить персональних даних в розумінні Закону України «Про захист персональних даних» та одночасно повідомлено про внесення змін до профілю ОСОБА_1 про припинення зв`язку з ОСОБА_5 (а.с. 24).

За змістом ст. 269, 270 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

За правилами ст. 271-272 ЦК України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. Фізична особа має право вимагати від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на забезпечення здійснення нею особистих немайнових прав.

Згідно з вимогами ст. 273 ЦК України, юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов`язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов`язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені. Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі Постанова) з огляду на положення статті 32 Конституції України, судам належить розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) від справ про захист інших особистих немайнових прав, зокрема, перелічених у статті 270 ЦК, порушених у зв`язку з поширенням про особу інформації, недоторканість якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо ця інформація відповідає дійсності і не порочить гідність, честь чи ділову репутацію. Встановивши при вирішенні таких спорів факт поширення інформації про приватне життя позивача, що відповідає дійсності та не порочить його гідність, честь чи ділову репутацію, а також факт відсутності згоди позивача на поширення цієї інформації, суд повинен захистити його право на таємницю приватного життя та може зобов`язати відповідача відшкодувати моральну шкоду.

Положеннями статті 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.

Згідно з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року по справі № 2-рп/2012, інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бут ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнову відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому, та інших сферах життя особи, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною; збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 11 Закону України «Про інформацію» передбачено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Статтею 21 цього Закону встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, не всі дані про особу її ідентифікують, оскільки партійність, релігійність, національність, стать, професія, будь-які біометричні, соціальні дані та навіть адреса проживання є за своєю природою родовими ознаками і можуть стосуватися одночасно багатьох людей. Проте, у разі поєднання даних про особу з її іменем та прізвищем, вони вважатимуться персональними даними.

Судом встановлено, що у період з 01.03.2011 року по 07.11.2014 року позивач ОСОБА_1 обіймала посаду директора Донецького регіонального відділення Національної школи суддів України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 104-105).

Резолюція 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про Право на недоторканість особистого життя вказує, що «публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті, будь то в галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі».

Конвенція ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 р. вказує, що під публічною посадовою особою вона розуміє наступні категорії посадових осіб:

- будь-яка призначена чи обрана особа, що обіймає будь-яку посаду в законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі держави-учасниці на постійній або тимчасовій основі, за плату або без оплати праці, незалежно від рівня посади зазначеної особи;

- будь-яка інша особа, яка виконує будь-яку публічну функцію, в тому числі для публічного установи або державного підприємства, або надає публічну послугу, як це визначається у внутрішньому праві держави-учасниці і як це застосовується у відповідній галузі правового регулювання цієї держави-учасниці;

- будь-яку іншу особу, що визначається як «державна посадова особа» у внутрішньому праві держави-учасниці. Між тим для цілей вжиття деяких конкретних заходів, передбачених главою II цієї Конвенції «державна посадова особа» може означати будь-яку особу, яка виконує публічну функцію або надає публічну послугу, як це визначено внутрішнім законодавством держави-учасниці і як це застосовується у відповідній галузі правового регулювання цієї держави-учасниці.

Таким чином, враховуючи зазначені норми закону, позивач ОСОБА_1 була публічною особою та персональні дані останньої, зокрема, прізвище, ім`я та по-батькові, не є інформацією з обмеженим доступом, оскільки міститься в загальнодоступних та відкритих джерелах, у тому числі на офіційних сайтах Національної школи суддів України та офіційному веб-порталі «Судова влада України».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не було порушено право позивача на використання ім`я.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Доступ до публічної інформації відповідно до Закону здійснюється, зокрема, на принципі вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених Законом (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону). Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та будь-яким іншим способом (4 абзац п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону).

Таким чином, інформація щодо належності позивачу корпоративних прав Vebelle Royal G SL та інформація майна вказаної юридичної особи, яка містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є відкритою інформацією та якою можуть вільно використовуватися (збиратися та поширюватися) без згоди позивача, а використання такої інформації не вважається порушенням немайнових прав, зокрема використання імені, втручанням в особисте життя та поширення даних про майно без згоди позивача.

За змістом ч.1 ст. 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Положеннями статті 29 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. При цьому предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

При цьому, суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка поширюється будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності, з одного боку, а з другого - була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

За таких обставин, з огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб інформація, яка поширюється щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо поширення цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими, ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесенні до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошуються судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень.

Як вбачається зі змісту ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.02.2020 року у справі № 757/44498/19-к щодо накладення арешту на майно, ОСОБА_5 передав третій особі довіреність на представлення інтересів та укладення договорів, відкриття і розпорядження банківськими рахунками від імені його колишньої дружини - ОСОБА_1 та у подальшому, ця третя особа за кошти ОСОБА_5 уклав від імені ОСОБА_1 договори про участь у фонді фінансування будівництва житлово-офісного комплексу з ТОВ «Фінансова Компанія «Житло-Капітал» вбудованими та прибудинковими приміщеннями і підземним паркінгом, що розташовані у м. Києві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що інформація, яка була використана та розповсюджена (оприлюднена) відповідачем без згоди позивача була загальнодоступною та суспільно необхідною, тобто виступала предметом суспільного інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважало потенційну шкоду від її поширення, розповсюдження (оприлюднення) такої інформації відповідало інтересам прав людини та нормам демократичного суспільства, оскільки була поширена в інтересах національної безпеки та економічного добробуту.

Щодо посилань позивача на Закон України «Про захист персональних даних» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист персональних даних» цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Стаття 2 вказаного Закону містить визначення термінів, таких як база персональних даних, володілець персональних даних, згода суб`єкта персональних даних, знеособлення персональних даних, картотека, обробка персональних даних, одержувач, персональні дані, розпорядник персональних даних, суб`єкт персональних даних, третя особа

За ч. 1, 2 ст. 5 Закону об`єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Посилання позивача на положення Закону України «Про захист персональних даних» є помилковим, оскільки його положення регулюють та поширюються на діяльність з накопичення (збирання, підбір, упорядкування тощо), зберігання, обробки та передачі персональних даних володільцем чи розпорядником персональних даних з визначеною метою, встановленням складу цих даних, процедури їх обробки та відповідно до вищевказаного Закону і не стосуються спірних правовідносин.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України)

За правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення її немайнових прав позивача відповідачем, яке полягало в поширені конфіденційної інформації, використання її імені, втручання в її особисте та сімейне життя, поширення даних про її майновий стан та що такі дії відповідача порушують особисті немайнові права, або завдають шкоди відповідним особистим немайновим правам позивача.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 16, 23, 269, 270-272, 273, 275, 277, 297, 2 ЦК України, Закону України «Про інформацію», ст. 32 Конституції України, ст. 4, 12, 13, 19, 76-77, 81, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації «Центр протидії корупції» про визнання дій такими, що порушують немайнові права особи, поновлення порушених немайнових прав шляхом зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

відповідач: Громадська організація «Центр протидії корупції»: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, оф. 905, код ЄДРПОУ 3823880

Суддя О.В.Батрин