Справа № 629/3472/20

Номер провадження 2/629/84/21

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Назарової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 131719,84 грн., яка складається з 1891,16 грн. - заборгованості за кредитом, 129828,68 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 03.11.2008 року по 21.01.2020 року. Зазначає, що відповідач не виконував в повному обсязі умови договору від 03.11.2008 року та допустив утворення заборгованості, яку в добровільному порядку не погашає.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також надав пояснення, у яких зазначено, що підписавши анкету-заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованими на сайті банку, Тарифами банку, які разом з заявою складають Договір про надання банківських послуг. Посилання відповідача на ЗУ «Про захист прав споживачів» є хибним, оскільки зазначений закон не поширюється на спірні правовідносини. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту відповідач прийняв умови договору та погодився з ними. Виписка по картковому рахунку та розрахунок є належними та допустимими доказами по справі, з яких вбачається, що відповідач знімав, потім частково погашав заборгованість і знову користувався кредитними коштами. Вказаний кредитний продукт має певні особливості, а саме: сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту; дія договору пролонгується кожні 12 місяців; картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки вказано на самій картці. Щодо строків позовної давності зазначив, що оскільки кредитний договір чинний та продовжує свою дію, обставини, на які посилається відповідач, не відповідають дійсності, а строк позовної давності при зверненні до суду позивачем дотримано.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, її представник - адвокат Остапенко С.Ю. надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її довірителя.

Відповідачем надано заперечення на позовну заяву, в якій вона просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування зазначає, що 05.01.2018 року на підставі виконавчого напису №13260 від 12.09.2017 року з її пенсії проводилися стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 20% на погашення боргу у сумі 19939,83 грн. 10.04.2018 року рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області задоволено заяву ОСОБА_1 та визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Як вбачається з наданих документів, Умови та правила надання банківських послуг, вона не підписувала, а отже належним чином не ознайомлена з ними. Крім того, матеріали не містять підтверджень, що самі ці Витяг з Тарифів та Витяг з умов та Правил надання послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву. Також відсутні пам`ятка клієнта, яка є невід`ємною частиною кредитного договору та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», 30 днів пільгового періоду» в якому зазначені розміри і порядок нарахування, а також додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору. Кредитний договір від 03.11.2008 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту. Вказує, що дані договірні правовідносини між банком та споживачем банківських послуг повинні здійснюватися за допомогою належних доказів та відповідати встановленим ЗУ «Про захист прав споживачів». На думку відповідача, позивач пропустив строк позовної давності щодо стягнення грошового зобов`язання та інших нарахувань, оскільки право звернення до суду з позовом виникло у позивача 30.07.2020 року, однак відповідно до розрахунку остання сума погашення за кредитом була сплачена 29.07.2014 року у сумі 100 грн. Крім того, з довідки про надання кредитних карток за кредитним договором вбачається, що терміни дії даних карток сплинули, термін дії останньої - у травні 2016 року.

Також відповідачем надано відповідь на пояснення, в якій зазначено, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.Враховуючи, що відповідно до умов договору (термін дії картки) строк погашення кредиту настав у травні 2016 році із закінченням строку дії платіжної картки, а належних доказів того, що нова платіжна картка з подальшим строком дії надавалась відповідачу, банком не надано, то строк позовної давності почав збігати з 01.06.2016 року. Банк звернувся до суду із даним позовом лише у липні 2020 року, тобто після спливу передбаченого ст. 257 ЦК України строку позовної давності. Також банком не надано підтвердження щодо здійснення боржником платежів на погашення заборгованості за кредитним договором після 29.07.2014 року. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.11.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який згодом було збільшено до 2000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» відповідачу за кредитним договором б/н від 03.11.2008 року були надані наступні кредитні картки, а саме: № НОМЕР_1 від 03.11.2008 року з терміном дії до 06/12, № НОМЕР_2 від 27.06.2012 року з терміном дії до 03/16, № НОМЕР_3 від 23.08.2012р. з терміном дії до 05/16.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до ч. 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повернув, у зв`язку із чим у позивача наявні підстави вимагати виконання умов договору із застосуванням встановленим цим договором правових наслідків його неналежного виконання.

Позивач посилається на розрахунок, за яким відповідач станом на 30.04.2020 року має загальну заборгованість перед банком в розмірі 131719,84 грн., з яких 1891,16 грн. - заборгованість за кредитом, 129828,68 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 03.11.2008 року по 21.01.2020 року.

Суд зазначає, що частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В справі відсутні докази укладення сторонами у відповідності до ст. 259 ЦК України договору про збільшення позовної давності в письмовій формі.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Як вбачається з виписки за договором № б/н станом на 19.05.2020 року, відповідачем 29.07.2014 року було здійснено останній платіж за кредитним договором у розмірі 100 грн., після того відбувались лише автоматичні погашення простроченої заборгованості.

Проте, автоматичне погашення банком частини кредиту не може слугувати підставою для переривання позовної давності, виходячи з наступного.

Підстави переривання строку позовної давності встановлені статтею 264 ЦК України.

Так, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1,3 ст. 264 ЦК України). При цьому, слід враховувати, що переривання строку позовної давності можливе лише тоді, коли такий строк не закінчився.

Відповідно до п.1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою НБУ №22 від 21 січня 2004 року, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором в силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Бездіяльність боржника, в даному випадку, не оспорювання ним списання коштів, якщо така можливість допускається законом або договором, не може свідчити про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій. Тим більше, що таке списання здійснювалося поза його волі.

Вищезазначені обґрунтування щодо спливу строків позовної давності узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України в Постанові від 19 березня 2014 року по справі №6-14цс14, Постанові від 12 листопада 2014 року у справі №6-16цс14, та в Постанові від 8 листопада 2017 року у справі №401/6656/12-ц.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що останній платіж відповідачем було здійснено 29.07.2014 року, строк дії картки закінчився у травні 2016 року, а з позовом до суду банк звернувся лише 30.07.2020 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, визначеного вимогами ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.

Вищевказані обставини свідчать про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Застосовуючи строк позовної давності, суд також враховує те, що АТ КБ «Приватбанк» не надано суду допустимих та достовірних доказів на підтвердження дотримання банком трирічного строку звернення до суду з позовом.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог внаслідок пропуску позивачем строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265,268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/ НОМЕР_4 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Суддя О.Г. Попов